Рішення № 106761352, 03.10.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання – Рошко Л.М.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 – не з`явився;

відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України – представник – не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якому, з врахуванням залишення без розгляду частини позовних вимог, просив суд: "1. Поновити строк для звернення з позовом до суду, який подається за межами встановлених строків; 2. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі Позивачу - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 02.12.2016 року по 03.12.2019 року включно, з урахуванням січня 2008 року, січня 2016 року та січня 2018 року як базових місяців; 3. Зобов`язати військову частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 02.12.2016 року по 03.12.2019 включно, з урахуванням січня 2008 року, січня 2016 року та січня 2018 року як базових місяців, та з урахуванням раніше виплачених сум; 4. Розглянути справу без виклику сторін за наявними у справі матеріалами (тобто в порядку письмового спрощеного позовного провадження).".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року даний позов було залишено без руху.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо непроведения повного розрахунку при звільненні - невиплату в повному обсязі індексації грошового забезпечення позивачу - ОСОБА_1 в день виключення із списків частини (03.12.2019 року) було залишено без розгляду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2022 року було продовжено розгляд даної справи, за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03 грудня 2019 року № 268 припинено контракт про проходження військової служби в Національній гвардії України та виключено позивача зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення. Відповідачем за період проходження військової служби з 02 грудня 2016 року по 03 грудня 2019 року, під час, виплачувалася індексація грошового забезпечення в неповному обсязі. Позивач вказує, що на виконання судового рішення у справі № 260/726/20 йому було нараховано індексацію грошового забезпечення, але таке нарахування відбулось без встановлення базових місяців. Позивач вважає за необхідним встановити йому для виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням січня 2008 року, січня 2016 року та січня 2018 року, як базових місяців.

У відповідності до відзиву на позовну заяву, відповідач заперечив щодо заявлених позивних вимог та вказав, що відповідно до пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Відповідач вказує, що у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 від 09.12.2015 року "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", яка набрала чинності з 15 грудня 2015 року та підлягала застосуванню з 01 грудня 2015 року, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення. Внесеними змінами передбачено, що базовим місяцем підвищення є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування (пункт 5 Порядку № 1078). Отже, починаючи з 01 грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, у тому числі військовослужбовець. Відповідач зазначив, що з прийняттям Постанови КМУ № 1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01 грудня 2015 року і включно до 01 серпня 2016 року, посадові оклади військовослужбовців не змінилися. Відтак, базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивачу залишається грудень 2015 року. Крім того, відповідач зазначив, що нарахування індексації грошового забезпечення належить до дискреційних повноважень відповідача. За таких обставин відповідач вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися та не повідомили суд про причини неявки, хоча судом вживалися заходи щодо виклику учасників справи, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.

Відповідно до прохальної частини позовної заяви, позивач просив розглянути справу без виклику сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 13).

Згідно зі статтею 205 частини 2 пункту 3 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А відтак, оскільки учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що згідно витягу з наказу (по стройовій частині) командира військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України від 03 грудня 2019 року № 268 було припинено контракт про проходження громадянами України військової служби в Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення: старшого солдата ОСОБА_1 та звільненого відповідно до статті 26 частини 5 пункту 2 підпункту а Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" з військової служби наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02 грудня 201 року № 59 о/с у запас, у зв`язку із закінченням строку контракту (а.с. 17).

Як вбачається із КП Діловодство спеціалізованого суду рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі № 260/726/20 визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року включно. Зобов`язано Військову частини НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року включно.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року у справі № 260/759/21 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. Зокрема, як вбачається із вказаного рішення ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яким просив зобов`язати В/Ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01 січня 2018 року по 30 жовтня 2018 року включно.

Відповідно до довідки про нараховані та сплачені суми індексації ОСОБА_1 з 02 грудня 2016 року по 03 грудня 2019 року від 07 лютого 2021 року № 320, судом встановлено, що позивачу було нараховано та виплечено індексацію грошового забезпечення у: грудні 2019 року - 0 грн; з 01 січня 2017 року по 01 грудня 2017 року – 3166,35 грн; з 01 січня 2018 року по 31 листопада 2018 року – 0 грн; за грудень 2018 року - 71,08 грн; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року – 1734,59 грн. (а.с. 35).

Як вбачається із змісту розрахунку, нарахування та виплата ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за вказані періоди було проведено з урахуванням січня 2016 року та березня 2018 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця).

Відповідно до статті 2 частини 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно із статтями 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до статті 9 частин 2, 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.

Згідно із положеннями статті 8 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Преамбулою Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно із положеннями статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 4 частиною 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Вирішуючи це спір, суд зазначає, що позивач, зокрема просить суд питання нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 02 грудня 2016 року по 03 грудень 2019 включно, з урахуванням січня 2008 року, січня 2016 року та січня 2018 року як базових місяців.

Відповідно до статті 78 частини 4 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Як судом було встановлено, що за період з 01 січня 2018 року по 30 жовтня 2018 року рішенням суду від 06 квітня 2021 року у справі № 260/759/21, яке набрало законної сили, позивачу було відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01 січня 2018 року по 30 жовтня 2018 року, а відтак вимога щодо нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу за вказаний період з урахуванням базових місяців січня 2008 року, січня 2016 року та січня 2018 року не може бути задоволена, оскільки індексація грошового забезпечення позивачу за вказаний період позивачеві не передбачена.

У зв`язку із чим, у задоволенні позовних вимог у цій частині необхідно відмовити.

Як судом було встановлено, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року справа № 260/726/20 позивачу за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у розмірі 3166,35 грн, що підтверджується довідкою відповідача від 07 грудня 2021 року № 320 (а.с. 35).

Як вбачається із змісту вказаної довідки, нарахування та виплата ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, зокрема за вказаний період було проведено з урахуванням січня 2016 року та березня 2018 року, як місяців для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця).

Відповідно статті 6 частини 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року (далі - Порядок №1078).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно із пунктом 2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

У відповідності з пунктом 4 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Враховуючи, що предметом спору є порядок обчислення позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року з урахуванням січня 2008 року як базового місяця при її обчисленні, суд застосовує до спірних правовідносин пункт 5 Порядку № 1078, в редакції Постанови КМУ № 1013 від 09 грудня 2015 року, яка застосовується з 01 грудня 2015 року.

Так, відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави суду дійти наступних висновків, по-перше, місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації; по-друге, наведеними вище нормами законодавства встановлено, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи.

Тобто точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Разом з тим, на момент виникнення оскаржуваних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 року № 1294, якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців.

Відповідно до пункту 13 Постанови №1294, вона набрала чинності з 01 січня 2008 року.

Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01 березня 2018 року.

Проаналізувавши постанову Кабінету Міністрів України №1294 в період її дії з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року, тобто періоду який охоплює період оскаржуваних правовідносин, суд вбачає незмінність розмірів посадових окладів військовослужбовців.

Відповідачем жодним чином не доведено наявність обставин зміни посадового окладу позивача станом на дату виникнення оскаржуваних правовідносин, що з урахуванням стабільності відносин щодо встановлених державою розмірів посадових окладів військовослужбовців свідчить про можливість встановлення січня 2008 року базовим місяцем для перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення позивача у період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Натомість, відповідачем, всупереч вищенаведеного нормативного регулювання, базовим місяцем для розрахунку індексації за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року позивачу визначено січень 2016 року та березень 2018 року.

Суд не приймає зазначені доводи відповідача, враховуючи те, що судом не встановлено зміну розміру посадового окладу позивача у період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Так, відповідно до статті 9 частини 4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Отже, розмір грошового забезпечення військовослужбовців встановлюються Кабінетом Міністрів України, а в спірний період (01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року) діяла постанова Кабінету Міністрів України № 1294, що набрала чинності з 01 січня 2008 року.

Оскільки відповідач нарахував та виплатив позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року з порушенням Порядку №1078, та не застосував січень 2008 року в якості базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в цей період, такі дії відповідача є протиправними.

Як наслідок, необхідно зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року з застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, з врахуванням виплачених сум.

Щодо решти позовних вимог, суд зазначає, що відповідно до прохальної частини позовної зави позивач, зокрема просив суд визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі йому індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 02 грудня 2016 року по 03 грудня 2019 року включно, з урахуванням січня 2008 року, січня 2016 року та січня 2018 року як базових місяців та зобов`язати військову частини НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити на його користь індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 02 грудня 2016 року по 03 грудня 2019 року включно, з урахуванням січня 2008 року, січня 2016 року та січня 2018 року, та з урахуванням раніше виплачених сум.

Як вбачається із тексту позовної заяви позивач обґрунтовуючи позовні вимоги не зазначив до якого періоду проходження військової служби та виплаченої індексації грошового забезпечення необхідно застосувати базові місця зазначені у прохальній часині позовної заяви (січня 2008 року, січня 2016 року та січня 2018 року).

Судом встановлено, що в тексті позовної заяви позивач зазначає, що вважає за необхідним встановити базовий місяць січень 2016 року, однак відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 НГ України від 07 грудня 2021 року № 320 відповідачем при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивача був застосований базовий місяць січень 2016 року та березня 2018 року (а.с. 35).

Окрім цього, слід зауважити, що відповідачем у відзиві на позов зазначається, що військовою частиною НОМЕР_1 за період з березня 2018 по 03 грудня 2019 року нараховувалась та виплачувалась індексацію грошового забезпечення позивачу з урахуванням базового місяця березень 2018 року. Тому вимоги про врахування до зазначеного періоду базового місяця березень 2018 року є безпідставними.

Таким чином, судом встановлено, що права позивача щодо застосування при здійсненні відповідачем нарахування та виплати індексації грошового забезпечення із застосуванням базових місяців - січень 2016 року та березня 2018 року не порушені.

Разом з тим, щодо позовних вимог в частині визначення базового місяця для розрахунку суми індексації в частині періодів грудень 2016 року, з січня 2018 року по 31 листопада 2018 року, суд зазначає, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення.

У даній справі індексація грошового забезпечення за періоди грудень 2016 року, з січня 2018 року по 31 листопада 2018 року не була нарахована та відповідно не була виплачена позивачеві, що підтверджується довідкою відповідача (а.с. 35).

Тобто, питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації є передчасним, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у даному випадку повноваження щодо обрахунку індексації, в тому числі, щодо визначення базового місяця для такого нарахування, у відповідності до положень Порядку № 1078 та Закону України № 1282-XII, покладається на відповідача, а тому, підстави для зобов`язання останнього здійснити розрахунок індексації позивача з урахуванням базових місяців відсутні.

Вказані висновки щодо вирішення аналогічного у цій справі питання узгоджуються із позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19.

Відтак, у задоволенні позовних вимог, у вказаній частині, суд також вважає за необхідне відмовити.

У відповідності до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Отже, дослідивши вищенаведені обставини справи крізь призму законодавчих актів, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року включно з урахуванням грудня 2015 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця).

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), виплату здійснити із урахуванням виплачених сум.

У задоволенні позову у частині інших позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 03 жовтня 2022 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 13 жовтня 2022 року.