Рішення № 106761350, 03.10.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 жовтня 2022 року м. Ужгород№ 260/8096/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,

при секретарі судового засідання Костелей І.Ф.,

за участі сторін та осіб, які беруть участь у розгляді справи:

представника позивача Ковача І.В.,

представник відповідача не з`явився,

представника третьої особи Жупан Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. код ЄДРПОУ 39393632), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 03 жовтня 2022 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Рішення суду у повному обсязі було складено та підписано 13 жовтня 2022 року.

28 грудня 2021 року, ОСОБА_1 (далі - позивач), в особі представника ОСОБА_2 , звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - відповідач), в якому просить: 1) Визнати протиправним та скасувати наказ № 126-0 від 25 листопада 2021 року голови комісії з реорганізації Головного управління - Ігоря Кардаша, яким був звільнений підполковник податкової міліції ОСОБА_1 з посади старшого слідчого з особливо важливих справ третього відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Закарпатській області; 2) Поновити підполковника податкової міліції ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого з особливо важливих справ третього відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Закарпатській області; 3) Стягнути з відповідача - Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (а.с.1-6).

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що у зв`язку із організаційними змінами у структурі ГУ ДФС у Закарпатській області позивача було попереджено про можливе майбутнє звільнення із займаної посади без пропозицій вакантних посад передбачених чинним законодавством. Вказане звільнення вважає протиправним та таким, що проведено з порушенням законодавчих норм, оскільки відповідачем не було запропоновано в день попередження наявні вакантні посади та не дотримано його переважного права на залишення на роботі. А в подальшому наказом від 25 листопада 2021 року № 126-о звільнено з посади. Вказане звільнення вважає протиправним та таким, що проведено з порушенням законодавчих норм, оскільки відповідачем не було запропоновано в день попередження наявні вакантні посади та не дотримано його переважного права на залишення на роботі.

31 грудня 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання та надано відповідачеві п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву (а.с.28, 29).

18 квітня 2022 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду клопотання представника позивача про залучення третьої особи задоволено. Залучено до участі в адміністративній справі за № 260/8096/21 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. код ЄДРПОУ 39393632) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694). Закрито підготовче провадження в даній адміністративній справі та призначено розгляд такої по суті (а.с.58-61).

03 червня 2022 року ухвалою суду було залучено до участі у справі співвідповідача - Бюро економічної безпеки України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 31, Код ЄДРПОУ 44168316) та призначено підготовче засідання у даній справі (а.с.150, 151).

01 липня 2022 року та 05 липня 2022 року ухвалами Закарпатського окружного адміністративного суду було призначено проведення судове засідання в режимі відеоконференції.

15 липня 2022 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було задоволено клопотання представника Бюро економічної безпеки України та представника позивача про виключення зі складу відповідачів Бюро економічної безпеки України, відмовлено у задоволенні клопотання представника Бюро економічної безпеки України про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Міністерства фінансів України, повторно витребувано від Головного управління ДФС у Закарпатській області довідку про середню заробітну плату ОСОБА_1 за два повні відпрацьовані календарні місяці перед звільненням з посади, оформлену відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 та закрито пiдготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.185-188).

Розгляд даної справи неодноразово відкладався (оголошувалась перерва) у зв`язку з існуванням на те об`єктивних законодавчо встановлених підстав.

Станом на день розгляду справи, відповідач суб`єкт владних повноважень відзиву на позовну заяву не подав, що в силу вимог ч.4 ст.159 КАС України, кваліфіковано судом, як визнання позову.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві та просив суд задовольнити позов у повній мірі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, відзиву на позов не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи у судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог, що стосуються Головного управління ДПС у Закарпатській області.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, розглянувши подані сторонами докази, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , проходив публічну службу в Головному управлінці ДФС у Закарпатській області, на день звільнення вислугу років становить 24 роки 02 місяців 29 днів.

Наказом Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Закарпатській області від 25 листопада 2021 року за № 126-о, ОСОБА_1 було звільнено з посади старшого слідчого з особливо важливих справ третього відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Закарпатській області у запас Збройних Сил (постановкою на військовий облік) за пунктом 64 підпунктом «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМУ №114 від 29 липня 1991 року (далі - Положення №114), через скорочення штатів (а.с.7, 8).

Підставою видачі оскаржуваного наказу про звільнення позивача з посади та зі служби в податковій міліції зазначено попередження про наступне звільнення від 26 липня 2021 року.

Мотивацією видачі наказу № 126-о, як наведено в преамбулі тексту цього наказу є підпункт 2 частини 10 Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР № 114 від 29 липня 1991 року та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2021 року № 761 «Про внесення змін в додаток 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2014 року № 85», наказу Державної фіскальної служби «Про вивільнення працівників Державної фіскальної служби України» від 23 липня 2021 року № 22-рг, наказу Головного управління ДФС у Закарпатській області від 26 липня 2021 року № 101- рг.

Згідно наявної в матеріалах справи копії Попередження від 26 липня 2021 року про можливе наступне звільнення із займаної посади та податкової міліції ДФС, з яким позивач ознайомився 27 липня 2021 року, мотивоване наступним: наявністю постанови КМУ від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України», від 12 травня 2021 року «Про утворення бюро економічної безпеки України», підпунктом 4 пункту 21 Порядку заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією та ліквідацією Міністерств, інших центральних органів виконавчої влади з урахуванням підпункту 2 ч. 10 Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2021 року №761 «Про внесення змін в додаток 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 року №85», наказу Державної фіскальної служби «Про вивільнення працівників Державної фіскальної служби України» від 23 липня 2021 року № 22-рг, наказу Головного управління ДФС у Закарпатській області від 26 липня 2021 року № 101-рг, у зв`язку із припиненням Державної фіскальної служби (а.с.9).

Одночасно в попередженні від 26 липня 2021 року про можливе наступне звільнення із займаної посади та податкової міліції ДФС позивача попереджено, що його буде звільнено відповідно до пункту 1 частини 1 ст.40 Кодексу законі про працю України (далі - КЗпП України) на підставі пункту 64 підпунктом «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у зв`язку з повним скороченням штатів, за відсутності можливості подальшого використання на службі (а.с.9).

ОСОБА_1 не погоджуючись із вищевказаним наказом, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звільнення з державної служби незаконним, звернувся з даним позовом до суду.

Як встановлено судом під час розгляджу справи, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» (далі по тексту Постанова КМУ № 1200), постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2021 року № 510 «Про утворення бюро економічної безпеки України», пункту 21 підпункту 4 Порядку заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією та ліквідацією Міністерств, інших центральних органів виконавчої влади з урахуванням частини 10 підпункту 2 Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2021 року № 761 «Про внесення змін в додаток 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 року № 85», наказу Державної фіскальної служби «Про вивільнення працівників Державної фіскальної служби України» від 23 липня 2021 року № 22-рг, наказу Головного управління ДФС у Закарпатській області від 26 липня 2021 року №101-рг, у зв`язку із припиненням Державної фіскальної служби, 27 липня 2021 року позивача попереджено про наступне вивільнення із займаної посади старшого слідчого з особливо важливих справ третього відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Закарпатській області у відповідності до пункту 64 підпункту "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі по тексту Положення № 114) (через скорочення штатів) (а.с.9).

Як вбачається із вказаного попередження про наступне вивільнення із займаної посади та податкової міліції ДФС згідно з підпунктом «г» пункту 64 Положення № 114 таке не містило дати можливого наступного вивільнення та пропозиції щодо призначення на вакантні посади.

У зв`язку з чим, наказом ГУ ДФС у Закарпатській області від 25 листопада 2021 року № 126-о «Про звільнення ОСОБА_1 », з 25 листопада 2021 року, ОСОБА_1 звільнено з посади старшого слідчого з особливо важливих справ третього відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Закарпатській області та податкової міліції ДФС відповідно до пункту 64 підпункту "г" Положення № 114, у зв`язку із скороченням штату, за відсутності можливості подальшого використання на службі Підставою для видачі наказу про звільнення ОСОБА_1 слугувало попередження про наступне звільнення (а.с.7, 8).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці регулюються Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Позивач на момент звільнення проходив службу в підрозділах податкової міліції, що входили до складу органів Державної фіскальної служби України.

Так, підрозділи податкової міліції, відповідно до Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року, є спеціальним підрозділом по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діє у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Відповідно до статті 353 пункту 353.1 Податкового кодексу України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки визначає Положення № 114.

Пункт 8 Положення № 114 передбачає виключні підстави для дострокового звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, серед яких, у зв`язку із скороченням штатів у разі відсутності можливості використання на службі.

Вказане узгоджується також з пунктом 64 підпунктом "г" Положення № 114, відповідно до якого особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Вказана норма стала підставою для звільнення позивача із займаної посади.

Так, в обґрунтування правомірності звільнення позивача, ГУ ДФС в Закарпатській області посилається на проведення в органах державної фіскальної служби реорганізаційних заходів, в тому числі, ліквідації Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Закарпатській області як окремого структурного підрозділу.

Розглядаючи трудовий спір, пов`язаний із звільненням, зокрема у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, суду необхідно з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема: ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника; які є докази щодо змін в організації виробництва і праці; про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації; чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Як вбачається з попередження про наступне вивільнення від 26 липня 2021 року позивача повідомлено про те, що посада, яку він займає, підлягає скороченню у зв`язку з реорганізацією, зміною організаційної структури та штатного розпису (а.с.9).

З метою з`ясування реального існування в ГУ ДФС в Закарпатській області скорочення штатів, що безпосередньо впливає на правомірність оскарженого рішення, судом проаналізовано Постанови Кабінету Міністрів України, на підставі яких здійснена реорганізація:

Постановою Кабінету Міністрів України № 1200 від 18 грудня 2018 року визначено: пунктом 1 утворити Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

В подальшому пункт 2 Постанови № 1200 був доповнений новим абзацом (Постанова Кабінету Міністрів України № 846 від 25 вересня 2019 року), де визначено, що підрозділи податкової міліції у складі Державної фіскальної служби продовжують здійснювати повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну та охоронну функції до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Таким чином, судом не встановлено, що в ГУ ДФС в Закарпатській області мало місце фактичне скорочення штатів, як необхідної підстави для дострокового звільнення зі служби на підставі пункту 64 підпунктом "г" Положення № 114.

Інших доказів наявності обставин, що стали підставою для звільнення позивача відповідачем не надано.

При розгляді даної справи Суд враховує правову позицію Верховного Суду, яка міститься у постанові від 31 січня 2019 року у справі № 820/4077/17, відповідно до якої в разі перетворення одного структурного підрозділу юридичної особи публічного права в інший або при його перепрофілюванні звільнення з публічної служби, зміна її істотних умов можуть мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності чи штату працівників, змінами в їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями тощо. Саме по собі перетворення одного структурного підрозділу юридичної особи публічного права в інший без скорочення штату не може бути підставою для звільнення з публічної служби чи зміни істотних умов її проходження. Скорочення штату встановлюється шляхом порівняння штатних розписів цієї юридичної особи до і після її реорганізації. Зміна найменування бюджетної установи, її структури та штатного розпису є її реорганізацією. В юридичній практиці така форма реорганізації називається перетворенням. При цьому переведення працівників з однієї посади на іншу чи з одного структурного підрозділу до іншого здійснюється в разі, якщо діяльність бюджетної установи не припиняється, але змінюються її повноваження, структура чи штатний розпис, тобто проводяться організаційно-штатні заходи, реорганізація.

Статтею 36 частиною 4 КЗпП України передбачено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (стаття 40 частина 1 пункт 1 КЗпП України).

Вказане узгоджується також з нормами Положення № 114, оскільки таким не передбачена можливість звільнення у разі проведення реорганізації за відсутності скорочення штату.

Відповідно до статті 356 пункту 356.1 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України "Про Національну поліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Таким чином, гарантії захисту від незаконного звільнення розповсюджуються у тому числі і на осіб, що проходять службу в органах податкової міліції.

Необхідно зазначити, що законодавчими нормами, що регламентують порядок проходження служби в органах податкової міліції, не врегульовано порядок проведення звільнення у разі скорочення штатів.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Відтак, у даному випадку застосуванню до спірних правовідносин підлягають норми трудового законодавства.

Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в Постанові від 31 січня 2019 року у справі №820/4077/17.

Так, відповідно до частини 3 статті 32 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Порядок вивільнення працівників у випадках змін в організації виробництва і праці врегульовані нормами статті 492 КЗпП України, тому суд вважає за можливе застосувати вказані норми трудового законодавства й до спірних правовідносин.

Так, відповідно до зазначеної вище правової норми, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Вказане покликане забезпечити дотримання рівності прав на працевлаштування усіх працівників, посади яких підлягають скороченню.

Однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Всупереч вищенаведеному, відповідач не запропонував позивачу наявні вакантні посади рівноцінні тій, що займав позивач одночасно з попередженням про звільнення 26 липня 2021 року.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що відповідачем порушені норми трудового законодавства та вчинені дії не вказують на добросовісність та розсудливість при реалізації своїх повноважень роботодавцем, що покликані забезпечити захист трудових прав працівників під час проведення реорганізаційних заходів, пов`язаних зі скороченням штату та змінами в організації праці.

Відповідачем не доведено наявність причин неможливості переведення позивача на посаду які він займав до звільнення. При цьому, законодавчі норми не передбачають можливість безпідставного звільнення працівника з посади, що не була ліквідована, в тому числі, у разі здійснення реорганізаційних заходів.

Як вказує Верховний Суд у постанові від 24 лютого 2020 року у справі №826/12909/17, перетворення одного структурного підрозділу юридичної особи публічного права в інший структурний підрозділ із іншою назвою, але майже з однаковими завданнями і функціями, та зміна назви посади позивача, не може бути підставою для звільнення із займаної посади.

Суд звертає увагу на існування виключних підстав для дострокового звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, що передбачені пунктом 8 Положення № 114, які відповідач, як роботодавець, повинен дотримуватися беззаперечно.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач від подальшого проходження служби не відмовлявся.

Відповідно до статті 49 частини 3 КЗпП, одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Оскільки обов`язок щодо працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом статті 49 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду та які існували на день звільнення.

Проте, на порушення вимог статті 49 КЗпП України, власником або уповноваженим ним органом одночасно з попередженням позивача про звільнення, 26 липня 2021 року до дати звільнення позивача з посади 25 листопада 2021 року не запропоновано всі наявні вакантні посади відповідно до кваліфікації позивача.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що позивача було звільнено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому наказ Головного управління Державної фіскальної служби України № 126-о від 25 листопада 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 » слід визнати протиправним та скасувати.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (зокрема, від 09.12.1994, справа "Руїс Торіха проти Іспанії", заява № 18390/91; від 21.01.1999, справа "Гарсія Руїз проти Іспанії") - Суд нагадав, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різною залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до положень частини 1 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Зважаючи на висновок суду про протиправність наказу Головного управління Державної фіскальної служби України № 126-о від 25 листопада 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 " та його скасування, позивач підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого його було звільнено.

Оскільки, позивача було звільнено з посади старшого слідчого з особливо важливих справ третього відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Закарпатській області та податкової міліції ДФС, позивач підлягає поновленню на посаді на посаді старшого слідчого з особливо важливих справ третього відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Закарпатській області та податкової міліції ДФС.

Щодо дати з якої необхідно поновити позивача, то суд вважає за необхідне вказати наступне.

Пунктом 2.27. Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29 липня 1993 року, прямо вказує, що днем звільнення вважається останній день роботи.

Згідно оспорюваного наказу Головного управління Державної фіскальної служби України № 126-о від 25 листопада 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 », позивача було звільнено з 25 листопада 2021 року, а тому останнім днем роботи позивача є 25 листопада 2021 року, тобто дата звільнення 25 листопада 2021 року вважається останнім робочим днем позивача. А відтак з 26 листопада 2021 року у позивача почався вимушений прогул. Таким чином суд вважає, що необхідно поновити позивача саме з 26 листопада 2021 року, оскільки позивач вважається таким, що 25 листопада 2021 року був на роботі.

У відповідності до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 КАС України. Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 371 частини 1 пунктів 2, 3 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, в даній справі суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді старшого слідчого з особливо важливих справ третього відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Закарпатській області та податкової міліції ДФС, з 26 листопада 2021 року.

З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 205, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. код ЄДРПОУ 39393632), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ № 126-0 від 25 листопада 2021 року голови комісії з реорганізації Головного управління - Ігоря Кардаша, яким був звільнений підполковник податкової міліції ОСОБА_1 з посади старшого слідчого з особливо важливих справ третього відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Закарпатській області.

3. Поновити підполковника податкової міліції ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого з особливо важливих справ третього відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Закарпатській області, з 26 листопада 2021 року.

4. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого з особливо важливих справ третього відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Закарпатській області, з 26 листопада 2021 року.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяД.В. Іванчулинець