Рішення № 106759068, 12.10.2022, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/1986/21

2/532/43/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2022 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Назарьової Л. В,

з участю секретаря судового засідання - Маляренко І. М,

учасники справи:

- позивач – ОСОБА_1 ,

- представник позивача – адвокат Кумечко М. С,

відповідачі:

- ОСОБА_2 ,

- Білицька селищна рада Полтавського району Полтавської області,

представник відповідача – адвокат Галушко С. С,

представник Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області – Бабчук В. В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кобеляки, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом адвоката Кумечко Марини Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 до Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області та ОСОБА_2 про визнання протиправним дій суб`єкта владних повноважень та скасування права власності,

В С Т А Н О В И В:

07 вересня 2021 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшов позов адвоката Кумечко Марини Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 до Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області та ОСОБА_2 про визнання протиправним дій суб`єкта владних повноважень та скасування права власності.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 17.01.2020 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність на території Чорбівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області орієнтовною площею 1,9300 га.

Після виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, останній був погоджений експертом державної експертизи, що підтверджується Висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 21.02.2020 року № 2597/82-20. 06.03.2020 року здійснено державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та присвоєно кадастровий номер 5321887500:00:006:0208.

Після погодження проекту землеустрою та державної реєстрації земельної ділянки, позивач звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення площею 1,9255 га, кадастровий номер 5321887500:00:006:0208 та передачу у власність в порядку приватизації, на що отримала відмову у затвердженні документації зі землеустрою та надання земельної ділянки у власність. Рішенням від 08 грудня 2020 року Полтавський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 03.09.2020 року «Про відмову у затвердженні документації зі землеустрою та надання земельної ділянки у власність земельної ділянки».

У зв`язку зі змінами в законодавстві та розпорядника земель сільськогосподарського призначення, 11 серпня 2021 року позивачем направлено на затвердження проект землеустрою до Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області.

28.08.2021 року позивачу стало відомо, що земельна ділянка площею 1,9255 га, кадастровий номер 5321887500:00:006:0208, передана у приватну власність іншій особі. Згідно відомостей з Державного земельного кадастру, право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2 .

Вважає, що Білицькою селищною радою Полтавського району Полтавської області в порушення норм земельного законодавства, передано земельну ділянку у власність ОСОБА_2 . Враховуючи викладене, прохає суд визнати протиправним та скасувати рішення дванадцятої сесії восьмого скликання Білицької селищної ради № 13.80 від 13.08.2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5321887500:00:006:0208 та передачу її у власність ОСОБА_2 . Також прохає суд скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 60049303 від 28.08.2021 року та вилучити з Державного реєстру прав запис про право власності за ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку. Крім цього, прохає суд стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

07 жовтня 2021 року від представника Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник селищної ради заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що затверджуючи проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9255 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Білицької селищної ради, кадастровий номер 5321887500:00:006:0208 у власність ОСОБА_2 , Білицька селищна рада діяла в межах наданих їй повноважень та в установленому законом порядку. Твердження позивача про те, що Білицька селищна рада затвердила неіснуючий проект землеустрою не відповідає дійсності, оскільки разом з поданою заявою до селищної ради про затвердження проекту землеустрою від 06.08.2021 року за вхідним номером № Ч-05-02/1446 ОСОБА_2 надавався вищезазначений документ. Крім цього, дозвіл на розробку проекту землеустрою відповідач отримала 13.12.2011 року, а позивач отримав лише 17.01.2020 року. До того ж, до моменту прийняття рішення Білицькою селищною радою від 13.08.2021 року за № 13.80 від позивача проект землеустрою на затвердження до селищної ради не надходив.

20 жовтня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник відповідача, адвокат Галушко С. С. зазначив, що ОСОБА_2 є постійним мешканцем с. Чорбівка Кобеляцького (Полтавського) району Полтавської області, що на теперішній час входить до складу Білицької селищної територіальної громади, органом управління якої є Білицька селищна рада. У 2000 році відповідачу було виділено земельну ділянку площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на землях державної власності за межами населених пунктів Чорбівської сільскої ради. ОСОБА_2 з 2000 року по теперішній час відкрито, безперервно та добросовісно володіє вищезазначеною земельною ділянкою, сплачуючи за неї земельний податок. У грудні 2011 року ОСОБА_2 звернулась до Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області з письмовою заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки соціальної сфери площею 2,0 га, що знаходиться за межами населених пунктів на території Чорбівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства, на що державною адміністрацією 13.12.2011 року було надано відповідний дозвіл. Після виготовлення ФОП ОСОБА_3 проекту землеустрою, відповідач звернулась до Білицької селищної ради як власника (розпорядника) вказаної земельної ділянки з письмовою заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно їй у власність цієї земельної ділянки, на що рішенням дванадцятої сесії восьмого скликання Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області від 13.08.2021 року № 13.80 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано безоплатно у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,9255 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5321887500:00:006:0208, на території Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області. У серпні 2021 року відповідач у встановленому законом порядку, зареєструвала право власності на земельну ділянку. Таким чином, ОСОБА_2 реалізувала своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Тому прохає суд відмовити у задоволенні позовних вимог, а також поновити строк подачі відзиву на позовну заяву.

20 січня 2022 року представник позивача, адвокат Кумечко М. С. подала до суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що земельна ділянка з цільовим призначенням для особистого селянського господарства, площею 1,9255 га, кадастровий номер 5321887500:00:006:0208 на момент подачі заяви відповідачем 06.08.2021 року, вже була сформована з цільовим призначенням для особистого селянського господарства позивачем 06.03.2020 року на підставі Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 21.02.2020 року. Зазначає, що ОСОБА_2 повинна була подати заяву не на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а на розробку технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Крім цього, Білицькою селищною радою неправомірно прийнято рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зазначає, що передачі земельної ділянки у власність передує розроблення проекту землеустрою. Проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються лише у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Позивач не порушуючи земельне законодавство розробив проект землеустрою чим відповідно сформував земельну ділянку у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 5321887500:00:006:0208. Вказує, що розробник землевпорядної документації ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в порушення вимог земельного законодавства, самовільно, без відповідних погоджень, розробили проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вже сформовану земельну ділянку з кадастровим номером 5321887500:00:006:0208.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 21 вересня 2021 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 23 листопада 2021 року продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на тридцять днів.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 20 січня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач, ОСОБА_1 та її представник, адвокат Кумечко М. С. будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, однак остання подала до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача. Позовні вимоги підтримує та прохає задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, ОСОБА_2 та її представник, адвокат Галушко С. С, а також представник Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, однак подали до суду заяви про розгляд справи без участі сторони відповідачів. Позовні вимоги не визнають та прохають відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. Крім цього, прохає розглянути справу без участі спеціаліста – ФОП ОСОБА_3 .

Розглянувши подані сторонами заяви, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ФОП ОСОБА_3 на підставі поданих сторонами доказів.

Суд, розглянувши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, приходить до таких висновків.

Судом установлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області від 17 січня 2020 року № 1952-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність, розташованої на території Чорбівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області області орієнтовною площею 2,0 га.

За замовленням ОСОБА_1 інженером - землевпорядником ФОП ОСОБА_5 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для передачі у власність ОСОБА_1 , загальною площею 1,9255 га для ведення особистого селянського господарства на території Чорбівської сільської ради (за межами населених пунктів) Кобеляцького району Полтавської області, кадастровий номер: 5321887500:00:006:0208 (т.1 а.с. 14- 69).

Проект землеустрою погоджений експертом державної експертизи ОСОБА_6 , що підтверджується Висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 21.02.2020 року № 2597/82-20 (т. 1 а.с. 71).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, 06 березня 2020 року відділом у Кобеляцькому району Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, загальною площею 1,9255 га, кадастровий номер 5321887500:00:006:0208, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Чорбівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області (т. 1 а.с. 72).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 03 вересня 2020 року № 15390-СГ відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною площею 1,9255 га, кадастровий номер 5321887500:00:006:0208 із земель сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Чорбівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області за межами населених пунктів.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі № 440/5765/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 03.09.2020 року №15390-СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки». Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для передачі у власність ОСОБА_1 , загальною площею 1,9255 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Чорбівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області (за межами населених пунктів), кадастровий номер 5321887500:00:006:0208 та передати таку земельну ділянку у власність (т. 1 а.с. 77-84).

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області з повідомленням про наявність у неї дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Білицької (Чорбівської сільської) селищної ради Полтавського району Полтавської області, орієнтовною площею 1,93 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Заяву про належне виконання рішення Полтавського окружного суду від 08 грудня 2020 року та оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність подано 11 серпня 2021 року, а отримано адресатом лише 14 серпня 2021 року, тобто після прийняття Білицькою селищною радою оспорюваного рішення (т.1 а.с. 87-91).

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Стаття 41 Конституції України гарантує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру встановлює Закон України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 р. № 3613-VI.

Відповідно до статті 1 ЗУ «Про Державний земельний кадастр», державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Слід зауважити, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї (частина дев`ята статті 79-1 ЗК України).

Земельний кодекс України, зокрема у статті 81, передбачає право громадян України набувати земельні ділянки у власність шляхом безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, а також приватизацію земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

Положеннями статті 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться в разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим кодексом.

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара (ч. 1 ст. 121 ЗК України).

Також судом установлено, що в грудні 2011 року ОСОБА_2 звернулась до Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області з письмовою заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки соціальної сфери площею 2,0 га, що знаходиться за межами населених пунктів на території Чорбівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства.

Розпорядженням Кобеляцької районної державної адміністрації від 13.12.2011 року за № 541 надано дозвіл громадянам на виготовлення проектів землеустрою на земельні ділянки.

Зі списку громадян, яким надається дозвіл на виготовлення проектів землеустрою, що є додатком до розпорядження голови райдержадміністрації від 13.12.2011 року за № 541 вбачається, що ОСОБА_2 надано дозвіл для виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки загальною площею 2,00 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства (т. 1 а.с. 146-147).

Відповідно до висновку Чорбівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області від 01.12.2003 року № 115, сільською радою погоджено надання дозволу на розробку проекту передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , як працівнику соціальної сфери.

Статтею 118 ЗК України ( в редакції станом на момент подачі ОСОБА_2 заяви на отримання дозволу на приватизацію земельної ділянки) визначено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Таким чином, ОСОБА_2 дотримано вимоги Закону, який діяв на час виникнення відповідного права та зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або в користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 118 ЗК України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, особистого селянського господарства, в межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

Частиною 7 статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

За змістом частини 9 статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара.

Враховуючи викладені вище норми права, суд не бере до уваги аргументи адвоката Кумечко М. С. про те, що в порушення всіх можливих норм земельного законодавства, Білицька селищна рада передала земельну ділянку у власність ОСОБА_7 , яка не вчиняла жодних дій для формування ділянки в розумінні статті 79-1 ЗК України та не пройшла процедуру приватизації земельної ділянки.

У 2021 році за замовленням ОСОБА_2 інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_3 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1,9255 га, у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Білицької селищної ради Кобеляцького (Полтавського) району Полтавської області (т. 1 а.с. 148- 166).

Зі змісту пояснювальної записки до вказаного проекту землеустрою вбачається,що підставою для його розроблення є, зокрема, розпорядження Кобеляцької районної державної адміністрації від 13.12.2011 року № 541, висновок Чорбівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області від 01.12.2003 року № 115 (т. 1 а.с. 149-150).

У жовтні 2020 року відбулася реорганізація Чорбівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області шляхом приєднання до Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області.

06 серпня 2021 року ОСОБА_2 звернулась до Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області як власника (розпорядника) вказаної земельної ділянки з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно їй у власність земельної ділянки.

Рішенням дванадцятої сесії восьмого скликання Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області від 13 серпня 2021 року за № 13.80, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9255 га, на території Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області для ведення особистого селянського господарства та передано безоплатно у власність ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 167).

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право власності на земельну ділянку загальною площею 1,9255 га, кадастровий номер 5321887500:00:006:0208, зареєстровано за ОСОБА_2 . Підставою для державної реєстрації є рішення дванадцятої сесії восьмого скликання Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області від 13.08.2021 року за № 13.80. Підставою для внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 60049303 від 28.08.2021 року (т. 1 а.с. 85, 168).

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Гарантування державою об`єктивності, достовірності, повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження й обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав є загальними засадами цієї реєстрації (пункт 1 частини першої статті 3 Закону №1952-IV).

Водночас згідно частини дев`ятою статті 79-1 ЗК України, земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, ОСОБА_2 , яка понад 20 років відкрито, безперервно та добросовісно володіє спірною земельною ділянкою, реалізувала своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та в установленому законом порядку зареєструвала право власності на неї.

Суд звертає увагу на те, що згідно матеріалів справи, 26.08.2021 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку, загальною площею 1,9255 га, кадастровий номер 5321887500:00:006:0208, на підставі рішення дванадцятої сесії восьмого скликання Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області від 13 серпня 2021 року за № 13.80.

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, факт володіння нерухомим майном може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно в установленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння). Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181 цс 18, пункти 43, 89) і в подальшому системно впроваджені у практику Верховного Суду (ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2019 року у справі № 372/1684/14-ц).

Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем.

Крім цього суд звертає увагу на те, що в розпорядженні районної державної адміністрації зазначається орієнтовна площа земельної ділянки, тому невідповідність розміру земельної ділянки, яка вказана у проекті землеустрою не є підставою для відмови у затвердженні документації.

Статті 50 та 55 Закону України «Про землеустрій» являють собою склад технічної документації, тобто документи, які мають входити до відповідної документації. Також спеціаліст зазначив, що не заборонено розробити проект землеустрою на вже сформовану земельну ділянку, а земельна ділянка могла формуватися на підставі інвентаризації, коригування матеріалів тощо.

У статті 50 Закону України «Про землеустрій» встановлено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об`єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає: а) пояснювальну записку; б) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); в) розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); г) розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; д) кадастровий план земельної ділянки.

Статтею 55 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: а) завдання на складання технічної документації із землеустрою; б) пояснювальну записку; в) матеріали топографо-геодезичних робіт; г) кадастровий план земельної ділянки; ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; д) відомості про встановлені межові знаки.

Твердження представника позивача, адвоката Кумечко М.С. про те, що Білицька селищна рада затвердила неіснуючий проект землеустрою, суд не бере до уваги, оскільки проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_8 для ведення особистого селянського господарства був розроблений інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_3 на підставі розпорядження Кобеляцької районної державної адміністрації. Відповідачем, ОСОБА_8 , разом із поданою до селищної ради заявою про затвердження проекту землеустрою було подано розроблений ФОП ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у власність, для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області.

Суд зазначає, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою з приводу відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність або користування (оренду). Усі учасники земельних відносин мають рівне право розробити проекти землеустрою, подальше затвердження яких відбувається із кінцевим визначенням особи, що отримає право власності або користування (оренду) на ділянку, а тому не має підстав зважати на пріоритетність того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що виключає наявність порушеного права позивача.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом (п. 30 постанови Великої Палати Верховного Суду по справі № 380/624/16-ц від 17.10.2018 року).

Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад.

Суд звертає увагу, що дванадцята сесія восьмого скликання Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області, під час якої ухвалено рішення, зокрема, про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 , відбулася 13 серпня 2021 року (т. 1 а.с. 167).

Позивач не заперечує того факту, що заява про затвердження проекту землеустрою разом із проектом землеустрою щодо відведення щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для передачі у власність ОСОБА_1 , загальною площею 1,9255 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Чорбівської сільської ради (за межами населених пунктів) Кобеляцького (Полтавського) району Полтавської області, направлений 11.08.2021 року до Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області та згідно трекінгу відстеження відправлення отримано 14.08.2021 року.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України визначено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених доказами,які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам і закону про їх належність та допустимість,або обставин,що не підлягають доказуванню,а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам,які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки позивачем не доведено порушення її прав та законних інтересів оспорюваним рішенням Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області № 13.80 від 13.08.2021 року.

Враховуючи, що судом прийнято рішення про відмову в позові, то відповідно не підлягають задоволенню вимоги про стягнення із відповідачів понесених позивачем судових витрат у справі.

Крім цього, у разі відмови у задоволенні позову, представник відповідача, адвокат Галушко С. С. прохав стягнути з позивача на користь ОСОБА_2 понесенні останньою судові витрати на правову допомогу в розмірі 8000 грн.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що орієнтовний розмір понесених відповідачем витрат на правовому допомогу адвоката складає 10 000 грн.

На підтвердження понесених відповідачем витрат на правову допомогу,

надано суду оригінал укладеного між відповідачем, ОСОБА_2 та адвокатом, ОСОБА_9 договору про надання правничої допомоги, розрахунок витрат на правничу допомогу адвоката, а також письмові докази фактичної їх оплати на суму 8000,00 грн.

Враховуючи викладене, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Керуючись статтями 4, 10, 12, 13, 76, 81, 259, 263-265, 354-356 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_1 до Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області та ОСОБА_2 про визнання протиправним дій суб`єкта владних повноважень та скасування права власності відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 8000,00 (вісім тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Сторони:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідачі:

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

Білицька селищна рада Полтавського району Полтавської області, ЄДРПОУ 21051585, місцезнаходження: 39220, смт. Білики, вул. Кобеляцька, 53 А Полтавського району Полтавської області.

Суддя