Ухвала суду № 106755618, 14.10.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" жовтня 2022 р. Справа № 911/1977/22

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Телко Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю Маревен Фуд Європа

про стягнення 1 439 507,31 гривень

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Телко Україна звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Маревен Фуд Європа про стягнення 1 439 507,31 гривень, з яких: 1 255 944,00 грн основного боргу, 165 713,55 інфляційних та 17 849,76 грн 3% річних.

Заявлені вимоги обґрунтовано неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю Маревен Фуд Європа грошового зобов`язання по оплаті отриманого товару згідно договору поставки №28-02-19/1 від 19.02.2019.

В розрізі зазначеного вище позивач зауважив, що на виконання умов договору відповідачем прийнято від позивача товари на загальну суму 1 255 944,00 грн, попри те відповідач не оплатив товар на відповідну суму.

Крім того, на виконання вимог ст. 162 ГПК України, зокрема пункту 9 частини 3 вказаної статті позивач зазначив, що попередній орієнтований розрахунок суми судових витрат складається з судового збору 21 592,61 грн та вартості однієї години роботи/80 євро (в гривневому еквіваленті станом на дату виставлення рахунку за надану правничу допомогу).

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

Приписами ст. 2 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов`язковості судового рішення.

Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.

У відповідності до пп. 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема:

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

У відповідності до приписів ст. 91, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Однак в порушення вказаних вище приписів та пп. 5, 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позивачем не зазначено доказів, із відповідним їх наданням, на підтвердження викладених у позові обставин несплати відповідачем позивачу вартості товару на суму 1 255 944,00 грн.

Водночас позивачем не зазначено про наявність/відсутність у нього відповідних доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.

В розрізі вказаного вище суд звертає увагу позивачки на те, що:

- згідно умов укладеного між сторонами договору розрахунки здійснюються у безготівковій формі;

- обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів;

- усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей; усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення;

- згідно приписів ст. ст. 14, 74, 164 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений права збирати докази з власної ініціативи, тоді як позивач зобов`язаний вказати, якими саме доказами підтверджуються викладені ним у позові обставини, та відповідно надати такі докази або повідомити суд про неможливість їх надання.

До того ж суд вважає за необхідне зазначити, що приписами ч.ч. 3-8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено відповідно таке:

- інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку;

- регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні;

- відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Крім того, стосовно зазначеного позивачем попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, зокрема витрат на правову допомогу суд наголошує на тому, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, а метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого вище принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу;

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Водночас, суд звертає увагу на те, що сума судових витрат, що має бути визначена попередньо, не є тотожною погодженій між стороною справи та адвокатом ціні/вартості послуг з правової допомоги, зокрема у формі визначення погодинної ставки, тоді як згідно ч. 6 ст. 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення вищезазначених норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Телко Україна без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.

В розрізі зазначеного вище суд звертає увагу позивача на те, що:

- системний аналіз наведених норм процесуального закону свідчить, що реалізація особою права на подання позову та інших заяв, клопотань до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку), яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту заяв, документів, які додаються до них, недотримання яких має відповідні процесуальні наслідки для заявника;

- норми процесуального права побудовані на чіткій позиції дисциплінованості як суду, так і учасників справи, а зазначену концепцію покладено в основу засад господарського судочинства з метою: спрощення судового розгляду справи, скорочення судового розгляду, а також розвитку поваги в учасників справи як один до одного, так і до суду та направлено на уникнення можливості сторонам зловживання наданими їм процесуальними правами.

Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174, 232, 234,235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Телко Україна без руху.

2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:

- попереднього (орієнтовного) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, в частині витрат на правову допомогу;

- пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказі на підтвердження викладених у позові обставин несплати відповідачем позивачу вартості товару на суму 1 255 944,00 грн або пояснень про наявність/відсутність у позивача зазначених доказів, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.

Суддя В.А. Ярема