Рішення № 106755565, 14.10.2022, Господарський суд м. Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу

За позовом Державного підприємства "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод", м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Метал Лінк", м. Київ

про стягнення 3 776,94 грн, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28.07.2022 року Державне підприємство "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Метал Лінк" (відповідач) суми пені в розмірі 2 274,79 грн та штрафу в розмірі 1 502,15 грн, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору №16-19-379 від 01.11.2019 року в частині вчасної поставки товару належної якості.

Згідно з п. 2 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.

Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у встановлені судом строки подати відповідні заяви по суті.

З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань направлялась ухвала суду від 08.08.2022 року.

Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105492682558 ухвалу суду від 08.08.2022 про відкриття провадження у справі не отримав, у зв`язку з чим конверт було повернуто до Господарського суду міста Києва.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення з відбитком календарного штемпелю про повернення поштового відправлення вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №910/6637/22 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву до суду не подав, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Питання щодо винесення рішення в справі відбувається з перевищенням встановленого строку у зв`язку з введенням на території України воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року станом на 30 діб Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", а в подальшому, продовженням строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб відповідно до Закону України про затвердження Указу президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №2119-ІХ (реєстр. №7168). Надалі строк дії воєнного стану в Україні, згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 19.04.2022 №7300, продовжено з 05:30 години 25 квітня 2022 року строком на 30 діб до 25 травня 2022 року. В подальшому, 22 травня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 № 2263-ІХ, за яким воєнний стан в Україні продовжено з 05:30 година 25 травня 2022 року строком на 90 діб, - до 23 серпня 2022 року. В наступному, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.08.2022 № 2500-ІХ затверджено Указ Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 №573/2022, за яким воєнний стан в Україні продовжено з 05:30 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, - до 21 листопада 2022 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2019 року між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) було укладено Договір №16-19-379 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується передати, а покупець - оплатити і прийняти круг бронзовий БрАЖМц 10-3-1,5 ГОСТ 1628-78, надалі - продукція, згідно Специфікації.

Кількість, номенклатура продукції вказується в специфікації, що є невід`ємною частиною Договору. (п. 2.1. Договору).

Якість, комплектація, пакування й маркування продукції повинні відповідати номерам, сертифікатам виробника, чинним стандартам (ТУ, /ГОСТ, технічній документації) для даного виду продукції, а також спеціальним вимогам, відображеним у специфікації. (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п. 2.3. Договору гарантія відповідності продукції вимогам п. 2.2. Договору повинна підтверджуватися сертифікатом або паспортом якості постачальника або виробника (у випадку, якщо постачальник не є виробником), які разом з технічними умовами та іншою документацією надаються покупцеві разом з продукцією.

Гарантійний строк на поставлену продукцію складає 24 місяців з дати приймання продукції покупцем. У разі виявлення під час гарантійного строку дефекту продукції постачальник зобов`язаний відповідно до ГОСТ В 15.703-78 у строк 20 днів з моменту отримання письмового повідомлення від покупця усунути дефект або замінити непридатну частину продукції чи всю продукцію на справну. (п.п. 2.6., 2.7. Договору).

Строк поставки продукції складає 15 днів з моменту підписання сторонами Договору. (п. 3.2. Договору).

Оплата продукції здійснюється покупцем на умовах 100% оплати вартості продукції у строк 14 днів після приймання продукції покупцем по кількості та якості. (п. 5.2. Договору).

У разі виявлення невідповідності продукції за кількістю і якістю сторони складають рекламаційний акт, в якому вказується продукція, що не прийнята покупцем, і причини не прийняття. (п. 6.3. Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань і відповідальності за порушення зобов`язань ( у тому числі гарантійних) за цим Договором. (п. 10.2. Договору).

В Додатку №1 до до Договору («Специфікація») сторонами погоджено найменування товару, його кількість, ціну та загальну вартість, яка становить 11 739,30 грн.

На підставі Видаткової накладної №44 від 12.02.2020 року відповідачем було поставлено позивачу товар на суму в розмірі 10 969,24 грн (товар оплачено на підставі платіжного доручення №949 від 07.04.2020 року).

Проте, позивачем, при проведенні вхідного контролю в центральній заводській лабораторії аналізатором EXPERTAL W188U, виявлено, що хімічний склад поставленого прутка бр. БРАЖМЦ 10/3/1,5 ф10 не відповідає сертифікату якості №0126349.

Про зазначену обставину відповідача було повідомлено листом №04-15/550 від 27.02.2020 року і запропоновано останньому замінити неякісний товар та запрошено представника ТОВ «Завод Метал Лінк» для складення та підписання рекламаційного акту.

02.03.2020 року, у зв`язку з виявленими дефектами якості товару, було складено Рекламаційний акт №51-20, відповідно до якого, поставлений товар (пруток бр. БРАЖМЦ 10/3/1,5 ф10 в кількості 10,5 кг) має бути замінений на товар належної якості.

Відповідно до накладної №27-05 від 27.05.2020 року відповідачем поставлено позивачу, на заміну неякісного товару, товар належної якості на суму в розмірі 3 402,00 грн в кількості 10,5 кг прутка бр. БРАЖМЦ 10/3/1,5 ф10.

За актом прийому-передачі матеріальних цінностей від 27.05.2020 року позивачем прийнято поставлений відповідачем пруток бр. БРАЖМЦ 10/3/1,5 ф10 в кількості 10,5 кг.

Однак, у зв`язку з невчасною поставкою товару та наявність неякісного товару позивачем нараховано відповідачу суму штрафу та пені, які вимагав останнього сплатити у претензіях №7-18/4590 від 01.11.2021 року та №7-18/417 від 26.01.2022 року.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач просить стягнути з відповідача суму пені за невчасну поставку товару в розмірі 2 274,79 грн та суму штрафу за поставку неякісного товару в розмірі 1 502,15 грн.

Оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Укладений між сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 ЦК України внормовано, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статями 526, 525 ЦК України, які кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частин 1, 4 статті 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. Аналогічні приписи містяться в частинах 1, 4 статті 673 ЦК України.

Постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами, технічними умовами (у разі наявності) на основний виріб. Постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни (частини 5, 6 статті 269 ГК України).

Відповідно до 2.2. Договору, якість, комплектація, пакування й маркування продукції повинні відповідати номерам, сертифікатам виробника, чинним стандартам (ТУ, /ГОСТ, технічній документації) для даного виду продукції, а також спеціальним вимогам, відображеним у специфікації.

Гарантійний строк на поставлену продукцію складає 24 місяців з дати приймання продукції покупцем. У разі виявлення під час гарантійного строку дефекту продукції постачальник зобов`язаний відповідно до ГОСТ В 15.703-78 у строк 20 днів з моменту отримання письмового повідомлення від покупця усунути дефект або замінити непридатну частину продукції чи всю продукцію на справну. (пункти 2.6., 2.7. Договору).

За частиною 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки Товариство поставило позивачу неякісний товар (пруток бр. БРАЖМЦ 10/3/1,5 ф10 в кількості 10,5 кг), що визнається відповідачем (рекламаційний акт №51-20 від 02.03.2020 року), дефекти виявлено протягом гарантійного терміну, і відповідач здійснив заміну кондиційної продукції, що підтверджується накладною №27-05 від 27.05.2020 року, тому останній порушив зобов`язання, взяті на себе за Договором.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язку з поставки якісного товару позивач просив суд стягнути з Товариства 1 502,15 грн штрафу, а за порушення строків поставки позивач просив суд стягнути з Товариства 2 274,79 грн пені, розрахованої у період з 17 листопада 2019 року по 12 лютого 2022 року.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 7 статті 269 Господарського кодексу України (далі - ГК України) у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Як встановлено пунктом 7.3. договору у випадку порушення строку поставки продукції постачальник сплачує покупцеві за вимогою останнього пеню, яка обчислюється у розмірі 0,1 відсотка вартості непоставленої у строк продукції за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п. 7.4. Договору у випадку порушення постачальником умов Договору щодо якості, номенклатури, кількості поставленої продукції та неусунення такого порушення у строк двадцять календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення від покупця, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 20% від вартості продукції, що не відповідає умовам Договору по якості, номенклатурі, кількості.

Частиною 2 статті 231 ГК України встановлено, що у разі, коли порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до частини 2 статті 22 ГК України суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів.

Згідно інформації з офіційної сторінки Фонду державного майна України Підприємство внесено до переліку суб`єктів господарювання державного сектора економіки.

Судом перевірено розрахунок суми пені та штрафу і встановлено, що вони відповідають зазначеним вище нормам і є арифметично вірними, а тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача цих сум підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовано, водночас позивачем не доведено суду наявності правових підстав для покладення на відповідача відповідальності за неналежне виконання умов договору у вигляді санкцій понад суми, визнані судом обґрунтованими.

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню та стягненню з відповідача суми пені в розмірі 2 274,79 грн та суми штрафу в розмірі 1 502,15 грн.

Судовий збір, у розмірі 2 481,00 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Метал Лінк» (ідентифікаційний код 40818699, місцезнаходження: 01135, м. Київ, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 41Д, офіс 12) на користь Державного підприємства «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» (ідентифікаційний код 07684556, місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Авіаційна, буд. 3) суму пені в розмірі 2 274,79 грн (дві тисячі двісті сімдесят чотири гривни 79 копійок), суму штрафу в розмірі 1 502,15 грн (одна тисяча п`ятсот дві гривни 15 копійок) та суму судових витрат в розмірі 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривна 00 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. МОРОЗОВ