Рішення № 106755436, 06.10.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.10.2022Справа № 910/4018/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Анастасової К.В., розглянувши справу за позовом Державної служби України з надзвичайних ситуацій (01030, місто Київ, вулиця Олеся Гончара, будинок 55) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЕГРІТЕК" (02105, місто Київ, вулиця Павла Усенка, будинок 8) про стягнення 8 074 714, 36 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Журавльова О.О.;

від відповідача: Середа Р.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

31.05.2022 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державної служби України з надзвичайних ситуацій до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» про стягнення 8 814 152,66 грн та була передана 01.06.2022 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» на користь Державної служби України з надзвичайних ситуацій пеню, штраф та проценти за користування коштами у зв`язку із простроченням поставки частини продукції по V етапу постачання за договором про закупівлю згідно з ДК 021:2015 код 34140000-0 Великовантажні моторотранспортні засоби (Пожежні автомобілі для пожежогасіння та проведення рятувальних робіт) №21-5/1 від 19.06.2020 у розмірі 8 814 152,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем несвоєчасно поставлено товар за договором, у зв`язку з чим останньому нараховано 3 788 419,50 грн - пені, 3 349 760,40 грн - штрафу та 1 675 972,76 грн процентів за користування коштами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 відкрито провадження у справі №910/4018/22 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.07.2022.

07.07.22 року через канцелярію суду від відповідача надійшла заява №07/03-22 від 06.07.22 року, в якій останній просить суд надати можливість ознайомитись із матеріалами справи та продовжити строк для надання відзиву на позовну заяву.

Протокольною ухвалою від 07.07.22 року було оголошено перерву в підготовчому засіданні до 14.07.22 року.

14.07.22 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував щодо задоволення позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову. Зазначав, що у період з 26.10.2020 року по 26.11.2020 року у виробника продукції, що поставлялася за укладеним між сторонами договором, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина» виникли форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Зважаючи на викладене, між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина» 24.12.2020 року укладено додаткову угоду № 1 до договору підряду від 19.06.2020 року № 29/404/20, якою внесено зміни до означеного правочину в частині продовження строків виконання робіт. На підставі вищевказаних документів Торгово-промисловою палатою України видано відповідачу сертифікат № 3100-20-2046 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 24.12.2020 року вих. № 1624/05-4, яким засвідчено неможливість виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» зобов`язань за договором про закупівлю від 19.06.2020 року № 21-5/1 та зазначено період дії обставин непереборної сили - з 26.10.2020 року по 26.11.2020 року. У той же час позивач безпідставно, на думку відповідача, проігнорував направлені йому документи (зокрема, сертифікат № 3100-20-2046) та відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» в задоволенні пропозиції про підписання додаткової угоди до укладеного між ними договору щодо продовження строків поставки продукції.

Крім того, з 13.01.2021 року в Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина» виникли наступні обставини непереборної сили (поширення захворюваності серед працівників виробника на COVID-19), у зв`язку із чим 31.03.2021 року виробник звернувся до відповідача з листом № ВП ПСТ 21/64 про неможливість виконання своїх зобов`язань за договором. Листом від 01.04.2021 року відповідач повідомив позивача про неможливість вчасного виконання умов договору про закупівлю внаслідок вищезазначених обставин. 05.04.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» отримало від виробника продукції сертифікат Торгово-промислової палати України від 05.04.2021 року № 3200-21-0346 про форс-мажорні обставини, в якому був зазначений період дії обставин непереборної сили - з 13.01.2021 року по 31.03.2021 року. На підставі вищевказаних документів Торгово-промисловою палатою України видано відповідачу сертифікат № 3200-21-0354 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 06.04.2021 року, яким встановлено період дії обставин непереборної сили - з 13.01.2021 року по 31.03.2021 року. Означений сертифікат негайно після його видачі був направлений відповідачем на адресу позивача.

За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» вказувало на те, що воно звільняється від відповідальності за несвоєчасну поставку продукції протягом дії форс-мажору та часу, необхідного для ліквідації наслідків цього форс-мажору, тобто у період з 02.04.2021 року по 17.05.2021 року, тоді як з 18.05.2021 року наслідки форс-мажору перестали впливати на відповідача, і саме з цього часу можливе настання відповідальності за несвоєчасну поставку продукції.

14.07.22 року через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про залучення третьої особи на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина» у зв`язку із тим, що дане товариство є виробником продукції, згідно до Додатку1 до Договору №21-5/1 від 19.06.2020.

14.07.22 року через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні, яке відбулось 14.07.22 року, судом було постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання представника позивача про продовження строку на подання відзиву, відкладено вирішення заяв відповідача про залучення третьої особи та зупинення провадження у справі, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 04.08.22 року.

01.08.2022 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній вказував, що в укладеному між сторонами договорі відсутні положення про звільнення Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» від відповідальності за його неналежне виконання внаслідок настання форс-мажору в його підрядника. В порушення умов договору про закупівлю відповідач несвоєчасно повідомив Державну служба України з надзвичайних ситуацій про початок і закінчення дії форс-мажорних обставин. Крім того, період можливої дії форс-мажорних обставин з 26.10.2020 року по 26.11.2020 року може стосуватися лише 12 одиниць продукції по ІІ етапу постачання, а не всіх етапів поставки наведеної продукції за договором. Крім того, сертифікат Торгово-промислової палати України № 3200-21-0354 був виданий та надісланий позивачу вже після закінчення строку дії укладеного між сторонами договору № 21-5/1. З огляду на викладене, Державна служба України з надзвичайних ситуацій звернула увагу на те, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення позбавляє відповідача права посилатися на вищезазначену обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань у відповідні строки, визначені договором, та не може слугувати підставою для звільнення Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» від сплати штрафу, пені та процентів за користування коштами за несвоєчасне постачання продукції за V етап постачання продукції.

01.08.22 року від позивача надійшло заперечення на клопотання про залучення третьої особи.

01.08.22 року від позивача надійшло заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.

04.08.22 року від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив зменшити позовні вимоги на 739 438,30 грн та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» на користь ДСНС пеню, штраф та проценти за користування коштами на загальну суму 8 074 714 грн 36 коп. у зв`язку із простроченням строків поставки частини продукції по V етапу постачання договору від 19.06.2020 № 21-5/1, з них: пені - 3 788 419 грн 50 коп.; штрафу - 3 349 760 грн 40 коп.; процентів за користування коштами - 936 534,46 грн. Окрім того просив повернути надміру сплачений судовий збір у сумі 11 091, 57 гривень.

У судовому засіданні, яке відбулось 04.08.22 року, позивач заперечував щодо задоволення заяв відповідача про залучення третьої особи та зупинення провадження у справі, судом було постановлено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні заяв відповідача про залучення третьої особи та заяви про зупинення провадження у справі. Судом було задоволено усне клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із чим суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 25.08.22 року.

22.08.22 року від відповідача надійшло клопотання в якому останній просив суд зменшити розмір пені до 10 % від загальної суми нарахованої позивачем, зменшити розмір штрафу до 10 % від загальної суми нарахованої позивачем, у задоволенні решти позовних вимог про стягнення пені та штрафу відмовити.

22.08.22 року від відповідача надійшло заперечення на заяву про зменшення розміру позовних вимог та на відповідь на відзив.

25.08.22 року від позивача надійшло заперечення на клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

У судовому засіданні, яке відбулось 25.08.22 року, судом було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 15.09.22 року.

08.09.22 року від відповідача надійшло заперечення на заперечення на клопотання від позивача вих.№08-134/11 від 25.08.22

14.09.22 року від відповідача надійшла заява, в якій останній зазначає, що відповідачем всі належні докази та заперечення надані та просив відкласти підготовче засідання.

У судовому засіданні 15.09.2022 року був присутній представник позивача, представник відповідача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про оголошення перерви від 25.08.22 року. Судом було постановлено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та було поставлено на обговорення питання щодо можливості закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 закрито підготовче провадження у справі № 910/4018/222 та призначено справу до розгляду по суті на 29.09.2022.

У судовому засіданні, яке відбулось 29.09.2022 року, судом було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 06.10.2022 року.

У судове засідання 06.10.2022 з`явилися представники сторін, надали пояснення по справі.

В судовому засіданні 06.10.2022 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

19.06.2020 між Державною службою України з надзвичайних ситуацій (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» (далі - постачальник) укладено договір про закупівлю згідно з ДК 021:2015 код 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби (Пожежні автомобілі для пожежогасіння та проведення рятувальних робіт) № 21-5/1 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язався поставити у власність замовнику: ДК 021:2015 код 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби пожежні автомобілі для пожежогасіння та проведення рятувальних робіт) (далі - продукція) у кількості та комплектації згідно зі специфікацією (додаток 1), що є невід`ємною частиною Договору, а замовник, у свою чергу, зобов`язався прийняти та оплатити продукцію на умовах цього Договору.

Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печатками зазначених суб`єктів господарювання.

Замовник забезпечує прийняття та оплату продукції в кількості та за цінами відповідно до специфікації (пункт 1.2 Договору).

Відповідно до пункту 1.3 договору, умови цього Договору викладені сторонами у відповідності до умов поставки DDP (частина технічної служби ГУ ДСНС України в Київській області, Київська область, місто Вишневе, вулиця Київська, 6) Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (у редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору його ціна становить 590 200 000,00 грн, у тому числі ПДВ: 98 366 666,67 грн, відповідно до тендерної пропозиції та специфікації.

Згідно з пунктом 2.2 Договору замовник, керуючись вимогами абзацу другого пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», здійснює попередню оплату постачальнику, відповідно до календарного плану та поставки продукції (додаток 2): за першим етапом у розмірі - до 80 % поставки продукції, на термін до шести місяців з моменту попередньої оплати; 100 % - за другим етапом поставки продукції, на термін не більше п`яти місяців двадцяти календарних днів; 100 % - за третім етапом поставки продукції, на термін не більше п`яти місяців двадцяти календарних днів; 100 % - за четвертим етапом поставки продукції, на термін не більше п`яти місяців двадцяти календарних днів; 100 % - за п`ятим етапом поставки продукції, на термін не більше п`яти місяців двадцяти календарних днів.

Остаточний розрахунок за першим етапом здійснюється після повної поставки продукції першого етапу на підставі актів приймання передачі.

Усі розрахунки за Договором проводяться у гривнях в безготівковій формі (пункт 2.3 Договору).

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що приймання-передача продукції здійснюється у присутності представників сторін, за накладними та актами приймання-передачі в місці поставки продукції, при наявності документів, зазначених у пункті 5.3 Договору.

Умовами пунктів 4.4, 4.7 Договору встановлено, що постачальник зобов`язаний не менше, ніж за три робочих дні повідомити замовника про готовність поставити продукцію та узгодити з замовником дату поставки продукції. Датою поставки є дата підписання акта приймання-передачі продукції сторонами за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України 13.09.2016 № 818, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.10.2016 за № 1336/29466.

Відповідно до п. 8.2 договору за порушення строків виконання зобовязання постачальник сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,1% вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленої продукції.

За користування коштами у разі несвоєчасної поставки продукції постачальник сплачує замовнику проценти за користування коштами за період від дня, коли продукція мала бути передана замовнику, до дня фактичної передачі продукції або повернення суми попередньої оплати, на рівні подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла у цей період) (п. 8.6 договору).

Пунктом 8.7 Договору сторони погодили, що усвідомлюють та дійшли згоди про те, що одночасне застосування до порушника умов договору відповідальності, передбаченої пунктами 8.2 та 8.6 є правомірним і не суперечить вимогам статті 61 Конституції України.

Відповідно до пункту 11.1 Договору останній вступає в силу з моменту його підписання та реєстрації в Державній казначейській службі України і діє до 31.03.2021 року, а в частині поставки - до повного його виконання.

З матеріалів справи вбачається, що 19.06.2020 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1/21-9/2 до Договору, в якій замовник та постачальник домовились про зменшення ціни Договору та ціни одиниці товару, погодивши, що ціна Договору становить 590 195 880,00 грн, у тому числі ПДВ: 98 365 980,00 грн, відповідно до тендерної пропозиції та специфікації. Крім того, у наведеній додатковій угоді сторони погодили внесення змін до специфікації на продукцію та календарного плану оплати та поставки продукції.

Так, згідно з специфікацією на продукцію, що поставляється (у редакції додаткової угоди від 19.06.2020 року № 1/21-9/2) предметом закупівлі є: автоцистерна пожежна АЦ-8-50(63022)-530М, автоцистерна пожежна АЦ-8-50(6511)-530М, автоцистерна пожежна АЦ-8-50(TGS26.360)-530МN, автоцистерна пожежна АЦ-8-50(AD260T36W)-530I у кількості 74 одиниці вартістю (з ПДВ) 7 975 620,00 грн за одиницю, загальною вартістю 590 195 880,00 грн.

Судом також встановлено, що 19.06.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина» (підрядник) на виконання умов Договору № 21-5/1 був укладений договір підряду № 29/404/20 (далі - Договір підряду), за умовами пункту 1.1 якого предметом підряду є роботи по виготовленню пожежних автомобілів для пожежогасіння та проведення рятувальних робіт за кодом класифікації предмету закупівлі ДК 021:2015: 34140000-0-Великовантажні мототранспортні засоби СРV: 34140000-0.

Результатом виконаних робіт за даним договором є автоцистерни пожежні АЦ-8-50(63022)-530М, автоцистерна пожежна АЦ-8-50(6511)-530М, автоцистерна пожежна АЦ-8-50(TGS26.360)-530МN, автоцистерна пожежна АЦ-8-50(AD260T36W)-530I згідно специфікації, яка є невід`ємною складовою даного договору (пункт 1.2 Договору підряду).

Згідно з пунктом 1.3 Договору підряду кількість виготовленої продукції становить 74 одиниці.

Відповідно до пункту 3.2 Договору підряду термін виконання робіт становить:

- 12 одиниць автоцистерн пожежних - до 10.12.2020 року;

- 25 одиниць автоцистерн пожежних - до 20.12.2020 року;

- 11 одиниць автоцистерн пожежних - до 05.01.2021 року;

- 17 одиниць автоцистерн пожежних - до 04.02.2021 року;

- 9 одиниць автоцистерн пожежних - до 26.02.2021 року.

За умовами календарного плану оплати та поставки продукції за Договором № 21-5/1 (у редакції додаткової угоди від 19.06.2020 року № 1/21-9/2), який є додатком до Договору, замовник зобов`язаний здійснити попередню оплату продукції за I етапом поставки (у кількості 25 одиниць продукції) у розмірі до 80 % від вартості етапу в червні 2020 року, тоді як остаточний розрахунок за першим етапом здійснюється після повної поставки продукції першого етапу; продукції за II етапом поставки (у кількості 12 одиниць продукції) у розмірі 100 % від вартості етапу - в червні 2020 року; продукції за III етапом поставки (у кількості 11 одиниць продукції) у розмірі 100 % від вартості етапу - у липні 2020 року; продукції за IV етапом поставки (у кількості 17 одиниць продукції) у розмірі 100 % від вартості етапу - у серпні 2020 року; продукції за V етапом поставки (у кількості 9 одиниць продукції) у розмірі 100 % від вартості етапу - у вересні 2020 року.

На виконання вищенаведених положень Договору відповідно до платіжного доручення від 19.06.2020 року № 7 позивач сплатив на користь відповідача суму грошових коштів у розмірі 159 512 400,00 грн. (що становить 80 % від вартості І етапу поставки, загальна сума якого складає 199 390 500,00 грн.), платіжним дорученням від 22.06.2020 року № 8 позивач передплатив 100 % від вартості продукції за II етапом поставки у розмірі 95 707 440,00 грн.; платіжним дорученням від 16.07.2020 року № 11 позивач передплатив 100 % від вартості продукції за III етапом поставки у розмірі 87 731 820,00 грн.; платіжним дорученням від 13.08.2020 року № 12 позивач передплатив 100 % від вартості продукції за IV етапом поставки у розмірі 135 585 540,00 грн.; платіжним дорученням від 08.09.2020 року № 13 позивач передплатив 100 % від вартості продукції за V етапом поставки у розмірі 71 780 580,00 грн. Крім того, на підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату від 21.12.2020 року № 115 Державна служба України з надзвичайних ситуацій згідно з платіжним дорученням від 28.12.2020 року № 24 оплатила решту вартості І етапу поставки продукції (20 % від вартості цього етапу) у розмірі 39 878 100,00 грн. Означені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями відповідних платіжних доручень та виписок з казначейського рахунку позивача.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань з оплати передбаченого Договором товару свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення замовником своїх грошових зобов`язань за цією угодою.

Згідно з умовами календарного плану оплати та поставки продукції за Договором № 21-5/1 (у редакції додаткової угоди від 19.06.2020 року № 1/21-9/2), який є додатком до Договору, постачальник зобов`язаний здійснити поставку продукції за I етапом поставки (у кількості 25 одиниць продукції) у строк до шести місяців з моменту попередньої оплати; поставку продукції за II етапом поставки (у кількості 12 одиниць продукції) - протягом п`яти місяців і двадцяти календарних днів з дати здійснення попередньої оплати партії продукції; поставку продукції за III етапом поставки (у кількості 11 одиниць продукції) - протягом п`яти місяців і двадцяти календарних днів з дати здійснення попередньої оплати партії продукції; продукції за IV етапом поставки (у кількості 17 одиниць продукції) - протягом п`яти місяців і двадцяти календарних днів з дати здійснення попередньої оплати партії продукції; продукції за V етапом поставки (у кількості 9 одиниць продукції) - протягом п`яти місяців і двадцяти календарних днів з дати здійснення попередньої оплати партії продукції.

Проте з матеріалів справи вбачається, що у порушення вимог Договору №21-5/1 відповідачем у строк до 01.03.2021 не здійснено поставку 9 одиниць продукції за V етапом договору на загальну суму 71 780 580,00 грн.

Відповідач почав частково здійснювати поставку продукції за V етапом Договору лише з 11.03.2021, зокрема:

- 11.03.2021 здійснено поставку 1 одиниці продукції на суму 7 975 620,00 грн, що підтверджується відповідними актом прийому-передачі основних засобів від 11.03.2021 та видатковою накладною від 05.03.2021 №24;

- 18.03.2021 здійснено поставку 2 одиниць продукції за V етапом на суму 15 951 240,00 грн, що підтверджується відповідним актом прийому-передачі основних засобів від 18.03.2021 та видатковою накладною від 18.03.2021 №25;

- 01.04.2021 здійснено поставку 3 одиниць продукції за V етапом на суму 23 926 860,00 грн, що підтверджується відповідним актом прийому-передачі основних засобів від 01.04.2021 та видатковою накладною від 30.03.2021 №29;

- 17.05.2021 здійснено поставку 1 одиниці продукції за V етапом на суму 7 975 620,00 грн, що підтверджується відповідним актом прийому-передачі основних засобів від 17.05.2021 та видатковою накладною від 13.05.2021 №41;

- 26.05.2021 здійснено поставку 1 одиниці продукції за V етапом на суму 7 975 620,00 грн, що підтверджується відповідним актом прийому-передачі основних засобів від 26.05.2021 та видатковою накладною від 21.05.2021 №44.

04.11.2021 відповідачем на реєстраційний рахунок ДСНС повернуто невикористані кошти попередньої оплати за Договором №21-5/1 у сумі 7 795 620,00 грн, тобто вартість однієї непоставленої одиниці продукції за V етапом, що підтверджується платіжним дорученням від 04.11.2021 №758 та листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» від 05.11.2021 № 261.

Зважаючи на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» строків поставки продукції за Договором, Державна служба України з надзвичайних ситуацій листами від 14.04.2021 №01-5758/081, від 20.10.2021 № 01-17787/081, від 04.02.2022 №02-1800/081 зверталася до відповідача з претензіями про сплату останнім сум пені, штрафу та процентів за користування коштами, нарахованих позивачем, у зв`язку із простроченням поставки частини продукції по V етапі постачання за Договором.

Оскільки вищенаведені вимоги були залишені відповідачем без задоволення, а нараховані позивачем суми грошових коштів не сплачені, Державна служба України з надзвичайних ситуацій вирішила звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Статтею 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов`язання щодо поставки позивачу продукції у строк, визначений за домовленістю сторін.

Так, з матеріалів справи вбачається, що у порушення вимог Договору №21-5/1 відповідачем у строк до 01.03.2021 не здійснено поставку 9 одиниць продукції за V етапом договору на загальну суму 71 780 580,00 грн.

Відповідач почав частково здійснювати поставку продукції за V етапом Договору лише з 11.03.2021, зокрема:

- 11.03.2021 здійснено поставку 1 одиниці продукції на суму 7 975 620,00 грн, що підтверджується відповідними актом прийому-передачі основних засобів від 11.03.2021 та видатковою накладною від 05.03.2021 №24;

- 18.03.2021 здійснено поставку 2 одиниць продукції за V етапом на суму 15 951 240,00 грн, що підтверджується відповідним актом прийому-передачі основних засобів від 18.03.2021 та видатковою накладною від 18.03.2021 №25;

- 01.04.2021 здійснено поставку 3 одиниць продукції за V етапом на суму 23 926 860,00 грн, що підтверджується відповідним актом прийому-передачі основних засобів від 01.04.2021 та видатковою накладною від 30.03.2021 №29;

- 17.05.2021 здійснено поставку 1 одиниці продукції за V етапом на суму 7 975 620,00 грн, що підтверджується відповідним актом прийому-передачі основних засобів від 17.05.2021 та видатковою накладною від 13.05.2021 №41;

- 26.05.2021 здійснено поставку 1 одиниці продукції за V етапом на суму 7 975 620,00 грн, що підтверджується відповідним актом прийому-передачі основних засобів від 26.05.2021 та видатковою накладною від 21.05.2021 №44.

04.11.2021 відповідачем на реєстраційний рахунок ДСНС повернуто невикористані кошти попередньої оплати за Договором №21-5/1 у сумі 7 795 620,00 грн, тобто вартість однієї непоставленої одиниці продукції за V етапом, що підтверджується платіжним дорученням від 04.11.2021 №758 та листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» від 05.11.2021 № 261.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем обов`язку щодо поставки замовнику передбаченої укладеним між сторонами Договором продукції за V етапом договору, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 3 788 419,50 грн, штраф у розмірі 3 349 760,40 грн, та проценти за користування коштами у розмірі 936 534,46 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що у період з 26.10.2020 року по 26.11.2020 року, а також у період з 13.01.2021 року по 31.03.2021 року у виробника пожежних автомобілів для пожежогасіння та проведення рятувальних робіт - Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина» (підрядника за укладеним з відповідачем Договором підряду № 29/404/20) виникли форс-мажорні обставини. За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» вказувало на те, що воно звільняється від відповідальності за несвоєчасну поставку продукції протягом дії форс-мажору та часу, необхідного для ліквідації наслідків цього форс-мажору.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2 Договору підряду (укладеного між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина») сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань за договором, якщо це сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажор), в тому числі епідемії, введення карантину постановою Кабінету Міністрів України, повінь, землетрус та інші стихійні лиха, страйки, якщо ці обставини безпосередньо впливають на виконання цього Договору. Строки виконання сторонами своїх зобов`язань продовжуються на час тривання обставин форс-мажор. Сторона, яка не може виконати свої зобов`язання за договором внаслідок обставин форс-мажору повинна негайно письмово повідомити другу сторону про виникнення таких обставин протягом 10 днів з дати їх виникнення. Повідомлення повинно містити відомості про дату виникнення, характер обставин та їх можливі наслідки.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 02.11.2020 року № ЮВ-33 Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина», керуючись розділом 8 «Форс-мажорні обставини» Договору підряду від 19.06.2020 року № 29/404/20, повідомило відповідача про неможливість виконання підрядником своїх зобов`язань за договором з терміном поставки на 10.12.2020 року - 12 одиниць автоцистерн пожежних, внаслідок обставин непереборної сили - епідемії COVID-19 та швидкого поширення захворюваності серед працівників виробничих та конструкторських підрозділів підрядника. Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина» також вказало, що відповідні обставини виникли 26.10.2020 року, означило характер форс-мажорних обставин, приблизний термін їх спливу, можливі наслідки обставин непереборної сили у вигляді несвоєчасної поставки відповідачу автоцистерн пожежних у кількості 12 одиниць (з терміном перенесення їх поставки до 45 календарних днів), а також повідомило про те, що по закінченню форс-мажорних обставин останні будуть підтверджені Сертифікатом Торгово-промислової палати України протягом 2 днів з дати закінчення їх існування.

Враховуючи наведене, листом від 03.11.2020 року № 122 відповідач повідомив Державну службу України з надзвичайних ситуацій про настання у підрядника з 26.10.2020 року форс-мажорних обставин та вказав про неможливість виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» своїх зобов`язань за Договором з терміном поставки до 12.12.2020 року та неможливість на даному етапі виконання Договору здійснити заміну підрядника внаслідок початку фактичного виготовлення ним пожежних автоцистерн та закупівлі останнім матеріалів для всіх 74 одиниць техніки. Відповідач також повідомив позивача про те, що можливим наслідком невиконання підрядником умов Договору підряду може стати несвоєчасна поставка пожежних автоцистерн у кількості 12 одиниць з терміном перенесення поставки до 45 календарних днів. Крім того, у цьому листі Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» звернуло увагу на те, що по закінченні існування форс-мажорних обставин останні будуть підтверджені відповідачем Сертифікатом Торгово-промислової палати України протягом 10 днів з дати закінчення їх існування.

Однак, у відповідь на означене звернення позивач листом від 24.11.2020 року № 04-17033/081 повідомив відповідача про те, що істотні умови Договору, у тому числі в частині строків постачання продукції, залишаються незмінними, а також звернув увагу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» на недопущення порушення строків постачання продукції за цим правочином.

У відзиві на позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» посилалося на те, що 23.12.2020 року воно отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина» Сертифікат Торгово-промислової палати України від 22.12.2020 року № 3100-20-2035 про форс-мажорні обставини, в якому був зазначений період дії на підрядника обставин непереборної сили - з 26.10.2020 року по 26.11.2020 року, а також вказано про неможливість виробника виконати обов`язок щодо здійснення робіт по виготовленню пожежних автомобілів за Договором підряду.

Торгово-промисловою палатою України видано відповідачу Сертифікат № 3100-20-2046 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 24.12.2020 року вих. № 1624/05-4, яким засвідчено неможливість виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» зобов`язань за Договором № 21-5/1 та зазначено період дії обставин непереборної сили - з 26.10.2020 року по 26.11.2020 року.

Листом від 31.12.2020 року № 653 відповідач звернувся до Державної служби України з надзвичайних ситуацій та повідомив, що запланована поставка пожежних автоцистерн у кількості 11 одиниць у період до 06.01.2021 року здійснюватися не буде. Крім того, у цьому листі Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» просило позивача розглянути можливість укласти додаткову угоду до Договору щодо продовження термінів поставки продукції на підставі отриманого відповідачем Сертифікату № 3100-20-2046 (копія якого була долучена до листа від 31.12.2020 року № 653 разом із проектом відповідної додаткової угоди).

Проте, листом від 15.01.2021 року позивач, зважаючи на його неповідомлення відповідачем у встановлений Договором десятиденний строк про завершення періоду дії форс-мажорних обставин та вчасного невжиття Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» заходів з отримання відповідного Сертифікату на їх підтвердження, не визнав зазначені відповідачем як форс-мажорні та відмовив у підписанні додаткової угоди до Договору про продовження термінів поставки продукції.

Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач посилався на те, що він вчасно повідомив Державну службу України з надзвичайних ситуацій про факт перебігу терміну форс-мажору та його закінчення - протягом 10 днів з моменту отримання відповідного сертифікату, тоді як позивач безпідставно, на думку відповідача, проігнорував направлені йому документи (зокрема, сертифікат № 3100-20-2046) та відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» в задоволенні пропозиції про підписання додаткової угоди до укладеного між ними договору щодо продовження строків поставки продукції.

Проте, вищенаведені заперечення оцінюються судом критично та не свідчать про необґрунтованість пред`явленого Державною службою України з надзвичайних ситуацій позову з огляду на таке.

Відповідно до пункту 9.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання обов`язків, якщо воно трапилось внаслідок дії форс-мажорних обставин.

Форс-мажорними обставинами визначаються обставини війни, воєнні дії, диверсії, міжнародні санкції, пожежі, повені, землетруси, інші стихійні лиха та об`єктивні обставини (пункт 9.2 Договору).

Згідно з пунктом 9.3 Договору сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов`язань, про настання передбачуваний термін дії і припинення вищезазначених обставин зобов`язана негайно, однак не пізніше 10 календарних днів з моменту їхнього настання і припинення, у письмовій формі повідомити іншу сторону. Факти, викладені в повідомленні, повинні бути підтверджені сертифікатом Торгового промислової палати України або іншим компетентним органом.

Зі змісту наведеного пункту Договору вбачається покладення на сторону, яка зазнала впливу форс-мажорних обставин, обов`язку негайно, однак не пізніше 10 календарних днів з моменту їхнього настання і припинення (а не з моменту отримання Сертифіката ТПП), у письмовій формі повідомити іншу сторону про настання таких обставин, їх передбачуваний термін дії та припинення. У той же час факти, викладені у повідомленні, повинні бути підтверджені сертифікатом Торгового промислової палати України або іншим компетентним органом.

Враховуючи наведені положення, про припинення дії вищевказаних форс-мажорних обставин (які тривали з 26.10.2020 року по 26.11.2020 року) позивач повинен був повідомити відповідача до 06.12.2020 року включно, тоді як таке повідомлення було здійснено Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» лише згідно з листом від 31.12.2020 року, тобто майже через місяць.

Крім того, як це прямо зазначено у Договорі, факти, викладені в повідомленні, повинні бути підтверджені сертифікатом Торгового промислової палати України або іншим компетентним органом. Отже, факт початку дії обставин непереборної сили з 26.10.2020 року та їх передбачуваний термін, а також факт закінчення дії форс-мажору 26.11.2020 року, повинні були підтверджуватися відповідним Сертифікатом Торгового промислової палати України або документом іншого компетентного органу, який підлягав наданню позивачу разом з відповідним повідомленням не пізніше 10 календарних днів з моменту настання і припинення форс-мажорних обставин.

Означений алгоритм дій прямо передбачений умовами пункту 9.3 Договору, редакція якого була погоджена сторонами шляхом добровільного підписання тексту Договору та скріплення цього правочину печатками контрагентів.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не дотримався вищезазначених положень Договору.

Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» на те, що умови пункту 9.3 Договору сформульовані таким чином, що унеможливлюють здійснити повідомлення про форс-мажор у перші дні його настання з одночасним пред`явленням сертифікату Торгового промислової палати України, не беруться судом до уваги, оскільки умови наведеної угоди щодо порядку підтвердження форс-мажорних обставин та підстав для звільнення сторони від відповідальності за часткове чи повне невиконання своїх обов`язків є чинними, не змінювалися, а Договір в цілому чи у відповідній частині не був визнаний недійсним.

Більше того, за посиланням самого відповідача, 23.12.2020 року він звернувся до Торгового промислової палати України з пакетом документів для підтвердження факту настання, дії та припинення форс-мажорних обставин. За результатами розгляду та опрацювання означених документів відповідачу був виданий відповідний Сертифікат від 24.12.2020 року № 3100-20-2046. Відтак, Сертифікат № 3100-20-2046 був виготовлений вже наступного дня після звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» до Торгового промислової палати України, що спростовує посилання останнього на неможливість здійснити повідомлення позивача про форс-мажор у перші дні його настання з одночасним пред`явленням сертифікату Торгового промислової палати України.

Згідно з пунктом 9.4 Договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищезазначену обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язання.

Враховуючи несвоєчасне повідомлення Державної служби України з надзвичайних ситуацій відповідачем про настання, передбачуваний термін дії і припинення вищезазначених форс-мажорних обставин, а також несвоєчасне їх підтвердження, суд дійшов висновку про необґрунтованість посилань Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» на обставини непереборної сили, які тривали з 26.10.2020 року по 26.11.2020 року та відсутність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за несвоєчасну поставку продукції за Договором протягом вищевказаного періоду.

Крім того, заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що з 13.01.2021 року в Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина» виникли наступні обставини непереборної сили (поширення захворюваності серед працівників виробника на COVID-19), у зв`язку із чим 31.03.2021 року виробник звернувся до відповідача з листом № ВП ПСТ 21/64 про неможливість виконання своїх зобов`язань за Договором підряду. Листом від 01.04.2021 року № 44 відповідач повідомив позивача про неможливість вчасного виконання умов Договору про закупівлю внаслідок вищезазначених обставин. 05.04.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» отримало від виробника продукції сертифікат Торгово-промислової палати України від 05.04.2021 року № 3200-21-0346 про форс-мажорні обставини, в якому був зазначений період дії обставин непереборної сили - з 13.01.2021 року по 31.03.2021 року. Відтак, відповідач вказував на те, що термін виконання умов договору підряду в частині поставки трьох одиниць було перенесено на 77 календарних днів. На підставі вищевказаних документів Торгово-промисловою палатою України видано відповідачу сертифікат № 3200-21-0354 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 06.04.2021 року, яким встановлено період дії обставин непереборної сили - з 13.01.2021 року по 31.03.2021 року, який негайно після його видачі був направлений відповідачем на адресу Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» вказувало на те, що воно звільняється від відповідальності за несвоєчасну поставку продукції протягом дії форс-мажору та часу, необхідного для ліквідації наслідків цього форс-мажору, тобто у період з 02.04.2021 року по 17.05.2021 року, тоді як з 18.05.2021 року наслідки форс-мажору перестали впливати на відповідача, і саме з цього часу можливе настання відповідальності за несвоєчасну поставку продукції.

Проте такі твердження також оцінюються судом критично з огляду на те, що сам по собі факт виникнення певної форс-мажорної обставини у період з 13.01.2021 року по 31.03.2021 року не звільняє відповідача від належного виконання взятих на себе за Договором зобов`язань, оскільки, у порушення пункту 9.3 Договору № 21-5/1 Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» протягом 10 календарних днів з моменту їх настання (до 23.01.2021 року) не було повідомлено позивача про можливу затримку поставки продукції внаслідок настання у його підрядника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина» форс-мажорних обставин, обумовлених наслідками поширення захворювання на СOVID-19. Означені обставини були доведені до відома позивача лише 01.04.2021 року шляхом направлення листа № 44, тобто майже через три місяці.

Крім того, як було зазначено вище, згідно з пунктом 11.1 Договору останній вступає в силу з моменту його підписання та реєстрації в Державній казначейській службі України і діє до 31.03.2021 року, а в частині поставки - до повного його виконання.

З матеріалів справи вбачається, що копія сертифікату Київської торгово-промислової палати № 3200-21-0354 про встановлення форс-мажорних обставин з періодом дії з 13.01.2021 року по 31.03.2021 року була направлена відповідачем на адресу позивача листом від 06.04.2021 року № 47. Означений Сертифікат Київської торгово-промислової палати про встановлення форс-мажорних обставин останньою складений 06.04.2021 року.

Тобто, направлення позивачу 06.04.2021 року сертифікату Київської торгово-промислової палати про встановлення форс-мажорних обставин було здійснене після 31.03.2021 року, тобто після закінчення строку дії Договору № 21-5/1.

За таких обставин, вищенаведені твердження відповідача, а також посилання останнього на звільнення його від відповідальності за несвоєчасну поставку продукції протягом дії форс-мажору та часу, необхідного для ліквідації наслідків цього форс-мажору, тобто у період з 02.04.2021 року по 17.05.2021 року, тоді як з 18.05.2021 року наслідки форс-мажору перестали впливати на відповідача, визнаються судом необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Слід зазначити, що фактичне перенесення на 77 календарних днів поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» частини продукції за Договором підряду, у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин, що тривали з 13.01.2021 року по 31.03.2021 року, не може бути підставою для автоматичного продовження строків поставки такої продукції за Договором № 21-5/1 чи звільнення відповідача від відповідальності за несвоєчасну поставку товару, оскільки Державна служба України з надзвичайних ситуацій не є стороною Договору підряду та не зобов`язана відповідати за порушення зобов`язань контрагентами відповідача.

Крім того, предметом у цій справі є стягнення штрафних санкцій по V етапу договору, а відтак посилання на форс-мажорні обставини, що діяли у період з 26.10.2020 по 26.11.2020 та з 13.01.2021 по 31.03.2021 є необґрунтованими.

Суд також звертає увагу на те, що рішеннями господарського суду міста Києва від 06.10.2021 року в справі № 910/6601/21 та від 13.07.2021 року в справі № 910/1755/21 (залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 року) у задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про внесення змін до Договору № 21-5/1 (у тому числі в частині продовження термінів поставки продукції) було відмовлено.

Враховуючи вищевикладені обставини, заперечення відповідача проти позову визнаються судом необґрунтованими.

Як було зазначено вище, у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем обов`язку щодо поставки замовнику передбаченої укладеним між сторонами Договором продукції за V етапом договору, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 3 788 419,50 грн, штраф у розмірі 3 349 760,40 грн, та проценти за користування коштами у розмірі 936 534,46 грн.

Положеннями статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу приписів статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі статтею 230, пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

З наведених норм вбачається, що сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити у договорі господарську санкцію, що стягується за прострочення негрошового зобов`язання у відсотках до суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення, та звернутися з вимогою про її стягнення у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання.

Аналізуючи в сукупності вищевказані норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що на основі норм господарського законодавства пеня може бути застосована для забезпечення будь-якого зобов`язання, оскільки вона відноситься до штрафних санкцій.

Про це, зокрема, свідчить використання законодавцем таких термінів, як «зобов`язання», «грошова сума».

Як наслідок, враховуючи приписи частини 2 статті 9 Цивільного кодексу України та частину 2 статті 4 Господарського кодексу України, що передбачають наявність спеціальних норм, регулюючих господарські відносини, сторони господарського договору мають право забезпечувати пенею виконання будь-якого зобов`язання, а не лише грошового.

При цьому, аналізуючи частину 3 статті 549 Цивільного кодексу України у контексті меж свободи договору, визначених абзацом 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що сторони в договорі можуть змінити її положення та забезпечити за допомогою пені не лише грошове зобов`язання.

Крім того, судом встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій є органом державної влади, а його зобов`язання за Договором фінансувалися за рахунок Державного бюджету України.

З огляду на вказане, суд звертає увагу на положення частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, за якими у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У пункті 8.2 Договору сторони передбачили, що за порушення строків виконання зобов`язання постачальник сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,1 % вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів постачальник додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленої продукції.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 3 788 419,50 грн, суд вважає його таким, що повністю відповідає приписам чинного законодавства та положенням Договору, виходячи з наступного.

Так, згідно з частиною другою статті 252 Цивільного кодексу України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до частини першої статті 255 Цивільного кодексу України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Як було зазначено вище, платіжним дорученням від 08.09.2020 року № 13 позивач передплатив 100 % від вартості продукції за V етапом поставки у розмірі 71 780 580,00 грн.

Згідно з умовами календарного плану оплати та поставки продукції за Договором № 21-5/1 (у редакції додаткової угоди від 19.06.2020 року № 1/21-9/2), який є додатком до Договору, постачальник зобов`язаний здійснити поставку продукції за V етапом поставки (у кількості 9 одиниць продукції) - протягом п`яти місяців і двадцяти календарних днів з дати здійснення попередньої оплати партії продукції.

Відтак, враховуючи дату фактичної оплати позивачем грошових коштів за здійснення V етапу поставки продукції, а також зважаючи на встановлені календарним планом оплати та поставки продукції за Договором № 21-5/1, строки поставки продукції і приписи статей 252-254 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про те, що продукція за V етапом на суму 71 780 580,00 грн мала бути поставлена позивачу до 01.03.2021 року включно (протягом п`яти місяців і двадцяти календарних днів з дати здійснення попередньої оплати партії продукції), а прострочення поставки цієї продукції розпочалося з 02.03.2021 року.

При цьому судом відхиляються доводи відповідача про те, що позивач неправомірно розраховує пеню від суми всієї попередньої оплати, а не від вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання, а штраф від вартості непоставленої продукції.

Як зазначалося вище, у пункті 8.2 Договору сторони передбачили, що за порушення строків виконання зобов`язання постачальник сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,1 % вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів постачальник додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленої продукції.

Судом встановлено, що продукція за V етапом на суму 71 780 580,00 грн мала бути поставлена позивачу до 01.03.2021 року включно (протягом п`яти місяців і двадцяти календарних днів з дати здійснення попередньої оплати партії продукції), а прострочення поставки цієї продукції розпочалося з 02.03.2021 року.

Відповідач частково здійснював поставку, проте поза межами строку, встановленого договором, а саме: 11.03.2021, 18.03.2021, 01.04.2021, 17.05.2021 та 26.05.2021.

Враховуючи, що прострочення поставки цієї продукції розпочалося з 02.03.2021 року на всю суму попередньої оплати у розмірі 71 780 580,00 грн, позивач правомірно розраховував пеню від суми всієї попередньої оплати, при цьому вираховуючи загальну вартість продукції згідно з актами приймання-передачі основних засобів.

При цьому нарахування штрафу здійснено позивачем тільки на суму 47 853 720 грн, тобто за прострочення поставки продукції понад 30 днів на 01.04.2021.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 3 788 419,50 грн підлягають задоволенню.

Також, заявлена позивачем до стягнення сума штрафу у розмірі 3 349 760,40 грн, що складає 7 % від вартості партії продукції вартістю 47 853 720,00 грн за V етапом поставки, прострочення поставки якої склало понад 30 днів, є обґрунтованою та арифметично вірною.

Слід зазначити, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Заборона на застосування пені та штрафу прямо не випливає з закону чи із суті відносин сторін, що дозволяє здійснити відповідне врегулювання у договорі.

Отже, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 року в справі № 917/194/18, від 19.09.2019 року в справі № 904/5770/18 та інших, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 року в справі № 910/12876/19.

Крім того, як було вказано вище, позивач також просив суд стягнути з відповідача 936 534,46 грн. процентів за користування коштами згідно з наданим останнім розрахунком.

Згідно з частинами 2, 3 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За умовами пункту 8.6 Договору за користування коштами у разі несвоєчасної поставки продукції постачальник сплачує замовнику проценти за користування коштами від дня, коли продукція мала бути передана замовнику, до дня фактичної передачі продукції або повернення суми попередньої оплати, на рівні подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла у цей період).

У пункті 8.7 Договору передбачено, що сторони усвідомлюють та дійшли згоди про те, що одночасне застосування до порушника умов договору відповідальності, передбаченої пунктами 8.2 та 8.6 є правомірним і не суперечить вимогам статті 61 Конституції України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів, суд вважає його таким, що повністю відповідає приписам чинного законодавства та положенням Договору.

Разом із тим, у клопотанні від 18.08.2022 року № 10/08-22 відповідач на підставі статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України просив суд зменшити розмір заявлених позивачем до стягнення сум пені та штрафу до 10 % від загальної суми, нарахованої позивачем.

З огляду на викладене, суд зазначає наступне.

За змістом статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За умовами частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту вищезазначених приписів чинного законодавства вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, необхідно об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони тощо.

При цьому, зменшення розміру означених вище сум є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення.

Мотивуючи клопотання про зменшення штрафних санкцій до 10 %, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» вказувало на те, що причинами несвоєчасного виконання ним зобов`язань з поставки продукції за V етапом поставки були обставини непереборної сили (форс-мажор), тоді як внаслідок такого прострочення позивачу не було завдано жодних збитків. Крім того, заявлена Державною службою України з надзвичайних ситуацій до стягнення сума спірних штрафних санкцій є надмірною для відповідача та у декілька разів перевищує фінансовий результат Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» за 2021 рік. На підтвердження означених обставин відповідач надав суду, зокрема, копію відповідної фінансової звітності малого підприємства за 2021 рік.

Проте, відповідачем в порядку, визначеному процесуальним законом, не надано належних та допустимих доказів наявності істотних обставин, які є підставою для зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій.

Так, рівень фінансових результатів господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» не може бути віднесений до істотних обставин, які є підставою для зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій, тоді як посилання відповідача на несвоєчасне виконання ним зобов`язань з поставки продукції за V етапом поставки внаслідок дії обставин непереборної сили були досліджені судом під час розгляду справи, за результатом чого судом було встановлено порушення відповідачем порядку і строків повідомлення позивача про настання, строк дії та припинення таких форс-мажорних обставин.

У той же час, судом враховано, що за статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно з частинами 1, 3 статті 17 Основного Закону захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оборону України" оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності, є Державна служба України з надзвичайних ситуацій (позивач).

24.02.2022 року в зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022 та № 341/2022 від 17.05.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 25.05.2022 року строком на 90 діб (тобто до 23.08.2022 року).

Частиною 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Суд звертає увагу, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підрозділи ДСНС, зокрема пожежно-рятувальні загони, суттєво збільшилося навантаження щодо виконання заходів за призначенням (гасіння пожеж, розмінування, виконання інших робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій тощо), що зумовило додаткові витрати бюджету, тоді як зменшення судом розміру належних до стягнення з відповідача штрафних санкцій може призвести до негативних наслідків, що позначаться на належному та своєчасному виконанні позивачем його основних функцій під час дії режиму воєнного стану.

Більше того, задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення сум пені та штрафу до 10 % нівелює сам інститут штрафних санкцій, як відповідальності.

Таким чином, оцінюючи викладене в сукупності, приймаючи до уваги, що питання зменшення вищенаведених сум грошових коштів не є обов`язком суду, а його правом, і таке право підлягає застосуванню виключно у виняткових випадках, враховуючи заявлений до стягнення розмір пені та штрафу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Егрітек» щодо зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій до 10 %.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони).

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження вчасної поставки спірного товару чи наявності підстав для звільнення його від відповідальності у встановленому Договором порядку.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов`язки за Договором, позовні вимоги підлягають задоволенню, з урахуванням вищенаведеного.

При цьому, суд зазначає, що інші доводи учасників справи не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позову.

Керуючись статтями 226, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" (02105, місто Київ, вулиця Павла Усенка, будинок 8; код ЄДРПОУ 41072621) на користь Державної служби України з надзвичайних ситуацій (01030, місто Київ, вулиця Олеся Гончара, будинок 55; код ЄДРПОУ 38516849) пеню у розмірі 3 788 419 (три мільйона сімсот вісімдесят вісім тисяч чотириста дев`ятнадцять) грн 50 коп., штраф у розмірі 3 349 760 (три мільйона триста сорок дев`ять тисяч сімсот шістдесят) грн 40 коп., проценти за користування коштами у розмірі 936 534 (дев`ятсот тридцять шість тисяч п`ятсот тридцять чотири) грн 46 коп. та судовий збір у розмірі 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн 72 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 14.10.2022

Суддя Владислав ДЕМИДОВ