Рішення № 106755424, 13.10.2022, Господарський суд м. Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Рось»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковент»

про стягнення 63 041,91 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Рось» (надалі - ТОВ «Агро-Рось») звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковент» (надалі - ТОВ «Ковент») про стягнення 63 041,91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання з поставки товару на підставі контракту №UA-AR-RF-203 від 09.07.2020, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про повернення суми попередньої оплати у розмірі 63 041,91 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.

Зазначена ухвала направлена на адресу місцезнаходження ТОВ «Ковент» поштовим відправленням за №0105491900403, проте відправлення повернулось до суду із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Вказаний лист було направлено за офіційною адресою місцезнаходження відповідача, яка міститься у ЄДР, та надавалась у ЄДР самим відповідачем, а відтак, неотримання відповідачем поштового відправлення за вказаною ним самим адресою є свідомим діянням (бездіяльністю) самого відповідача, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на нього самого.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою відповідача, вважається днем вручення йому відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 31.01.2022 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Натомість, відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

09.07.2020 між ТОВ «Ковент» (постачальник) та ТОВ «Агро-Рось» (покупець) укладено контракт №UA-AR-RF-203 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.2 якого в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і оплатити, згідно умов цього договору, товар, який відображений в додатку №1, котрий є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно із п. 2.1 Договору поставка товару за цим договором здійснюється за специфікацією (додаток №1) протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів, з наступного дня після виконання покупцем п. 3.2.1, якщо інше не передбачено додатковими угодами чи специфікацією товару.

Пунктом 3.2.1 Договору визначено, що покупець сплачує (перераховує) 100% оплату загальної вартості товару по рахунку постачальника в національній валюті України - гривні, протягом 7 (семи) банківських днів з дати отримання покупцем рахунку постачальника. Дата зарахування на банківський рахунок постачальника всієї 100% суми отриманої від покупця по рахунку постачальника - є датою для виконання п. 2.1 даного Договору.

На виконання умов Договору, позивачем сплачено відповідачу передоплату за товар у розмірі 63 041,91 грн. на підставі Договору, що підтверджується платіжним дорученням №11004 від 06.08.2020.

30.10.2020 ТОВ «Агро-Рось» звернувся до ТОВ «Ковент» із претензією №10/20-30-К від 30.10.2020, в якій просив, зокрема, повернути суму передоплати у розмірі 63 041,91 грн. з огляду на невиконання відповідачем зобов`язання з передачі оплаченого товару.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов`язання з передачі оплаченого на підставі Договору товару, у зв`язку з чим позивач просить повернути на його користь суму передоплати у розмірі 63 041,91 грн.

Договір є договором купівлі-продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи (платіжне доручення №11004 від 06.08.2020) підтверджується перерахування позивачем на рахунок відповідача передоплати за товар на підставі Договору у розмірі 63 041,91 грн.

Позивач звернувся до відповідача із претензією №10/20-30-К від 30.10.2020, в якій просив повернути суму передоплати у розмірі 63 041,91 грн., оскільки у визначений Договором строк товар переданий не був.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно частини 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Водночас, згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту передання відповідачем позивачу оплаченого на підставі Договору товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, у відповідача виникло грошове зобов`язання по поверненню позивачу передоплати у розмірі 63 041,91 грн., а строк його виконання настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 63 041,91 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Агро-Рось» про стягнення з ТОВ «Ковент» передоплати у розмірі 63 041,91 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Рось» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковент» (03035, Солом`янська площа, будинок 2, офіс 906; ідентифікаційний код 43554996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Рось» (20751, Черкаська обл., Смілянський р-н, с. Ташлик, вул. Б. Хмельницького, будинок 103; ідентифікаційний код 30929025) суму попередньої оплати у розмірі 63 041 (шістдесят три тисячі сорок одна) грн. 91 коп. та судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий