Рішення № 106755269, 05.10.2022, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______

_____________

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/276/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.,

секретар судового засідання: Рисухін Д.Б.,

за участю представників сторін:

від позивача: Драгіцина Т.М. - адвокат, ордер серії АМ №1024007 від 05.05.2022 (в

режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Фізичної особи-підприємця Пічки Олексія Васильовича

про повернення майна та стягнення 192895,36 грн,

Процесуальні дії по справі.

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом, у якому просить:

- стягнути з Фізичної особи-підприємця Пічки Олексія Васильовича 192895,36 грн, з яких 112308,12 грн заборгованості з орендної плати, 10335,13 грн витрат на утримання орендованого майна, 10633,01 грн пені та 59619,10 грн неустойки;

- виселити Фізичну особу-підприємця Пічку Олексія Васильовича з орендованого нерухомого майна, а саме з нежитлових приміщень загальною площею 180,8 кв.м. на 1-му поверсі 3-х поверхової будівлі будинку культури, розташоване в м.Коростень, яке знаходиться за адресою: вул.Шевченка, 38/2, на першому поверсі, трьохповерхового будинку.

Ухвалою господарського суду від 16.05.2022 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків.

30.05.2022 до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків №59/НЮппс від 25.05.2022, до якої додано розрахунки сум, що стягуються, а також належні докази надіслання відповідачу доданих до позовної заяви документів (а.с.128-136).

Ухвалою господарського суду від 02.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.06.2022.

Ухвалою суду від 20.06.2022 відкладено підготовче засідання на 12.07.2022.

У зв`язку з перебуванням судді Прядко О.В. у відпустці, справа №906/276/22 в судове засідання 12.07.2022 не вносилася, про що здійснено телефонограму (а.с.155).

Ухвалою господарського суду від 13.07.2022 призначено підготовче засідання на 02.08.2022.

Ухвалою суду від 02.08.2022 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 31.08.2022 в режимі відеоконференції.

31.08.2022 на електронну пошту суду від позивача надійшли пояснення №НЮппс4/107 від 31.08.2022 з документами, зазначеними у додатках (а.с.170-208).

Ухвалою суду від 31.08.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/276/22 до судового розгляду по суті; судове засідання призначено на 05.10.2022 в режимі відеоконференції.

06.09.2022 до суду від позивача надійшла заява від 01.09.2022 про долучення до справи доказів надіслання відповідачу пояснень №НЮппс4/107 від 31.08.2022 з додатками (а.с.215-219).

Відповідач та (або) його представник у засідання не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

На адресу суду повернулася без вручення надіслана відповідачу копія ухвали від 31.08.2022 у справі №906/276/22 з повідомленням про дату, час і місце цього судового засідання з відміткою відділення поштового зв`язку: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд відзначає, що уся кореспонденція господарського суду у цій справі надсилалася відповідачу за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, і повернулася без вручення останньому з відмітками відділення поштового зв`язку: «адресат відсутній за вказаною адресою» (на звороті поштових конвертів додатково зазначено: «за даною адресою не проживає») (а.с.140-141, 148-149, 159-160, 167-169, 220-222); будь-які інші адреси відповідача суду невідомі.

Так, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19).

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Приписами ч.7 ст.120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи від учасників не надходило.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, у разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі, якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №923/1432/15).

Також суд зазначає, що за змістом ст.ст.2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі «Судова влада України». Отже відповідач не був позбавлений права та об`єктивної можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 31.08.2022 у справі № 906/276/22 в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Окрім того, інформація щодо слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному вебсайті Господарського суду Житомирської області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у сторін можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).

Таким чином, суд вжив усі залежні від нього заходи для належного та своєчасного повідомлення учасників справи про дату, час і місце розгляду справи. При цьому явка відповідача в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка його представника та неподання ним відзиву на позовну заяву не перешкоджають розгляду справи за наявними матеріалами, внаслідок чого суд розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній документами, відповідно до ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178, ст.202 ГПК України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги за предметом та підставами позову, просив задовольнити їх у повному обсязі.

05.10.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, а саме своєчасно та у повному обсязі не розрахувався по орендній платі, не поновив договір страхування майна, не відшкодував витрати, пов`язані з утриманням об`єкта оренди, а також не звільнив і не повернув орендоване майно на вимогу орендодавця.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву до суду не подав, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин не повідомив, власного контррозрахунку не надав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

30.06.2020 між Акціонерним товариством «Українська залiзниця» (далi - орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Пічкою Олексієм Васильовичем (далi - орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №ПЗЗНКМ/ДН-4-27-2020 (далi - договір) (а.с.11-20), відповідно до п.1.1 якого, на умовах та в порядку, визначених цим договором, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 180,8 кв.м., а саме: нежитлові приміщення на 1-му поверсі 3-х поверхової будівлі будинку культури, розташоване в місті Коростень, яке знаходиться за адресою: вулиця Кірова (Шевченка), №38/2, на першому поверсі, трьохповерхового будинку, загальною площею 3491,5 м2 (далi - майно), в тому числі коефіцієнт загальних площ 5,18 % згідно з планом за поверхами, з викопіюванням з поповерхового плану, та окреме індивідуально визначене майно (зазначається у разі наявності) відповідно до акта приймання-передачі майна, що складає невід`ємну частину цього договору.

Орендодавець має усі правові підстави для розпорядження майном. Майно надається орендарю для його використання за цільовим призначенням - для розміщення магазину для торгівлі непродовольчими товарами, крім товарів підакцизної групи (п.п.1.2, 1.3 договору).

Положеннями п.п.2.4, 2.5, 2.6 договору передбачено, що орендар не пізніше останнього дня строку дiї цього договору зобов`язаний повернути, а орендодавець прийняти майно за актом приймання-передачі майна вiд орендаря до орендодавця, що складається та підписується сторонами вiдповiдно до форми, наведеної у додатку 2 до цього договору. Майно вважається повернутим орендодавцю з дати підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі майна вiд орендаря до орендодавця та скріплення печатками (у разi наявності). Орендар зобов`язаннй повернути та звільнити майно вiд будь-яких власних речей, що перешкоджатимуть орендодавцю у подальшій реалізації свого права на майно, не пізніше останнього дня строку (терміну) дії цього договору.

У розділі 3 договору сторони погодили ціну договору, порядок оплати та відшкодування витрат орендодавця.

Так, п.3.1 договору передбачено, що розмір орендної плати визначається за результатами електронних торгів (аукцiону) i становить за перший базовий мiсяць червень 2020 року (місяць проведення аукціону) користування за 1 кв.м. майна 100,11 грн, крім того ПДВ - 20,02 грн, а всього разом з ПДВ - 120,13 грн.

Відповідно до п.3.2 договору, загальний розмір орендної плати за перший базовий місяць червень 2020 року (місяць проведення аукцiону) користування майном становить 18100,00 грн, крім того ПДВ - 3620,00 грн, а всього разом з ПДВ - 21720,00 грн (далі - орендна плата).

У разi пiдписання сторонами акта приймання-передачi майна вiд орендодавця до орендаря у місяці, що не є місяцем проведення аукцiону, розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць, визначений у п.3.1 договору, на iндекс інфляції за місяць, що передує місяцю пiдписання та за місяць пiдписання сторонами акта приймання-передачi майна вiд орендодавця до орендаря.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попереднiй місяць на iндекс інфляції за наступний мiсяць.

Сторони погодили, що для розрахунків приймається iндекс інфляції, розрахований Державною службою статистики України, та опублікований на офіційному pecypci https://index.minfin.com.ua/economy/index/inflation/.

Згідно з п.3.3 договору, орендна плата нараховується, починаючи з дати передачі майна за актом приймання-передачi майна вiд орендодавця до орендаря та сплачується орендарем щомісяця шляхом перерахування у безготівковій формі на поточний банківський рахунок орендодавця до 20 числа поточного місяця за попереднiй місяць, за який здійснюється розрахунок. Невиставлення рахунку орендодавцем не звільняє орендаря вiд сплати орендної плати за договором.

Орендна плата не включає вартiсть комунальних послуг (послуг з електропостачання, теплопостачання, газопостачання, водопостачання та водовiдведення), експлуатацiйних та інших витрат, що безпосередньо пов`язанi з майном. Відшкодовування вартості комунальних послуг (послуг з електропостачання, теплопостачання, газопостачання, водопостачання та водовiдведення), експлуатацiйних та інших витрат, що безпосередньо пов`язанi з майном, вiдшкодування земельного податку здійснюється орендарем орендодавцю щомісячно на підставі окремого підписаного сторонами договору про вiдшкодування витрат на утримання майна та надання комунальних послуг. Договір про вiдшкодування витрат на утримання майна та надання комунальних послуг орендарем та орендодавцем укладається протягом 5 робочих днів з дня пiдписання сторонами акта приймання-передачi майна вiд орендодавця до орендаря (п.3.4 договору).

Нарахування орендної плати здійснюється за весь час фактичного користування (п.3.6 договору).

Відповiдно до п.3.9 договору, у разi припинення (розiрвання) цього договору орендар сплачує орендну плату до дати фактичного повернення майна за актом приймання-передачі майна вiд орендаря до орендодавця включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє орендаря вiд обов`язку виконання перед орендодавцем всіх грошових зобов`язань за цим договором, враховуючи i відповідальність за порушення умов договору.

У п.4.3 договору сторони передбачили, що у разі повного та належного виконання орендарем усіх грошових зобов`язань за цим договором за наявності у орендодавця гарантійного платежу, а також у разі дострокового розірвання договору з ініціативи орендодавця, гарантійний платіж зараховується у якості плати за останні два місяці оренди.

Права та обов`язки орендаря закріплені у п.п.6.1, 6.2 договору. Зокрема, орендар зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі, передбачені договором (пп.6.2.3); протягом 5-ти календарних днів після укладення цього договору застрахувати майно не менше ніж на суму, визначену в п.1.4 цього договору, на користь орендодавця, у порядку, визначеному законодавством, i надати орендодавцю копії страхового полісу/договору i платіжного доручення про сплату страхового внеску. Постійно поновлювати договiр страхування таким чином, щоб на увесь строк дiї цього договору майно було застраховане (пп.6.2.19); у разі припинення/розірвання цьго договору повернути орендодавцю майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального зносу (пп. 6.2.20).

Права та обов`язки орендодавця передбачені у п.п.7.1, 7.2 договору.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони погодили у розділі 8 договору. Так, у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, орендар сплачує пеню вiд суми простроченого зобов`язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення грошового зобов`язання (п.8.2 договору).

У разі невиконання обов`язку щодо повернення майна у строки, відповідно до умов договору, орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення зобов`язання щодо повернення майна (п.8.7. договору).

Вiдповiдно до п.11.1 договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін (за наявності) i діє до 24 червня 2023 року та в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Договір може бути достроково припинений в таких випадках, зокрема: орендодавцем в односторонньому порядку за умови направлення орендарю письмового повiдомлення про дострокове припинення договору не менш нiж за 15 календарних днів до дати припинення в разі: 1) використання орендарем майна не за цільовим призначенням, у тому числі i в разi неузгодженої з орендарем передачi майна в суборенду; 2) навмисного або з необережності орендаря погіршення технічного i санітарного стану майна; 3) порушення строків сплати орендної плати та iнших платежів за договором більше нiж на 3 місяці або не сплати iх в повному обсязі; 4) вiдмови орендаря застрахувати орендоване майно; 5) вiдмови орендаря виконувати додаткові обов`язки, зазначені в додатку до цього договору, який є його невід`ємною частиною, у разi встановлення орендарем обладнання, апаратури та iнших спеціальних пристроїв (додається у випадках встановлення обладнання); 6) наявності iнших підстав, передбачених цим договором та (або) законодавством (пп.11.5.4 п.11.5 договору).

16.07.2020 сторонами підписано акт приймання-передачі майна, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв, відповідно до умов договору №ПЗЗНКМ/ДН-4-27-2020 від 30.06.2020, у будинку за адресою: м.Коростень, вул.Кірова (Шевченка), 38/2, нежитлові приміщення на 1-му поверсі 3-х поверхової будівлі будинку культури загальною площею 180,8 кв.м. (інвентарний номер 3560100000007), балансова вартість - 227254,67 грн (а.с.21).

Також 16.07.2020 фізичною особою-підприємцем Пічкою Олексієм Васильовичем (страхувальник) укладено з Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (НАСК «Оранта») (страховик) договір добровільного страхування майна юридичної особи в оренді №УБ-1453653, відповідно до умов якого сторони домовились про застрахування майна - нежитлових приміщень на 1-му поверсі 3-х поверхової будівлі будинку культури загальною площею 180,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: Житомирська обл., м.Коростень, вул.Кірова (Шевченка), 38/2, на суму 227254,67 грн. Сума страхового платежу - 795,39 грн. Строк дії договору з 17.07.2020 до 16.07.2021. Майно, зазначене у п.1.1 цього договору, передане страхувальнику в користування відповідно до договору оренди №ПЗЗНКМ/ДН-4-27-2020 від 30.06.2020 (а.с.25).

01.09.2020 між Акціонерним товариством «Українська залiзниця» (балансоутримувач) та фізичною особою-підприємцем Пічкою Олексієм Васильовичем укладено договір №ЛЗ/ДН-4-205643/НЮ про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі - договір №ЛЗ/ДН-4-205643/НЮ) (а.с.22-23), відповідно до п.1.1 якого, балансоутримувач забезпечує обслуговування та експлуатацiю будiвлi на першому поверсi трьохповерховоi будiвлi, що знаходиться за адресою: м.Коростень, вул.Кірова (Шевченка), №38/2 (надалi - будiвля), загальною площею 3491,5 кв.м., а також утримання будiвлi та прибудинкової територiї, а орендар вiдшкодовує витрати балансоутримувача на виконання вказаних робiт та комунальнi послуги вiдповiдно займаної площі в цiй будiвлi - 180,8 кв.м., а саме нежитловi примiщення на 1-му поверсi 3-х поверхової будiвлi будинку культури для розміщення магазину для торгiвлi непродовольчими товарами, крiм товарiв пiдакцизної групи.

Згідно з п.1.2 договору №ЛЗ/ДН-4-205643/НЮ, вiдшкодування загальновиробничих витрат та спожитих комунальних послуг за санiтарне обслуговування будiвлi, прибудинкової території та допомiжних примiщень (прибирання, дезiнсекцiя та дератизацiя), за комунальнi послуги, податковi платежi (податок на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної ділянки, та земельний податок), здiйснюється вiдповідно до площi примiщення в будiвлi на пiдставi наданих балансоутримувачем рахункiв.

Вiдшкодування загальновиробничих витрат та споживчих комунальних послуг: вивiз смiття, санiтарне обслуговування будiвлі, прибудинкової території та допомiжних примiщень (прибирання, дезiнсекцiя та дератизацiя), водопостачання та водовiдведення, компенсування податку на нерухоме майно та земельний податок проводиться щомiсячно пропорцiйно до займаної площi примiщення вiдповiдно до додатку 1 до даного договору. Розмiр щомiсячної суми вiдшкодування витрат може змiнюватися в залежностi вiд витрат, якi несе балансоутримувач (п.1.3 договору №ЛЗ/ДН-4-205643/НЮ).

Орендар користується нерухомим майном - нежитловими примiщеннями на 1-му поверсi 3-х поверхової будiвлi будинку культури площею 180,8 кв.м., за адресою: м.Коростень. вул.Кiрова (Шевченка), №38/2 вiдповiдно до укладеного договору оренди нерухомого майна вiд 30.06.2020 №ПЗЗНКМ/ДН-4-27-2020 (п.1.4 договору №ЛЗ/ДН-4-205643/НЮ).

Орендар зобов`язується, зокрема, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, відшкодовувати витрати балансоутримувача, визначені в п.1.1, 1.2, 1.3 договору, на підставі наданих балансаутримувачем рахунків. Щомісячно відшкодовувати балансоутримувачу витрати на утримання приміщення та надання комунальних послуг у розмірі - 1734,66 грн, в т.ч. ПДВ 289,11 грн (пп.2.2.3 п.2.3 договору №ЛЗ/ДН-4-205643/НЮ).

Балансоутримувач має право стягувати в установленому порядку прострочену заборгованість за платежами, що наведені у п.п.1.2 та 1.3 договору (пп.3.1.2 п.3.1 договору №ЛЗ/ДН-4-205643/НЮ).

У п.4.2 договору №ЛЗ/ДН-4-205643/НЮ сторони погодили, що при несвоєчасному внесенні плати за надані послуги, передбаченi п.п.1.2, 1.3 цього договору, орендар сплачує пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно п.7.1 договору №ЛЗ/ДН-4-205643/НЮ, договір набуває чинності з моменту підписання. Умови договору розповсюджуються на відносини, що виникли з 17.07.2020 по 24.06.2023.

До матеріалів справи також долучено повідомлення структурного підрозділу «Служба бухгалтерського і податкового обліку» Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» про суми, проведені по рахунку №6833 за липень 2020 року - липень 2021 року, рахунки-фактури та рахунки-акти надання послуг (а.с.26-44, 45-63, 64-81).

Як вбачається з позовної заяви, за перiод з липня 2020 року по грудень 2021 року відповідачу нараховано 394677,25 грн орендної плати та 27111,99 грн відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, при цьому останнім сплачено 282369,13 грн орендної плати та 16776,86 грн витрат балансоутримувача, решта заборгованості залишилася непогашеною.

Позивач звертався до відповідача з листами від 15.01.2021 №ДН-4-01-4/60, від 19.02.2021 №ДН-4-01-4№339, у яких просив повідомити письмово щодо доцільності продовження договору оренди та використання орендованого нерухомого майна (а.с.82, 83-85);

Також позивач направляв відповідачу листи вiд 28.04.2021 № ДН-4-01-4/873, вiд 02.09.2021 № ДН-4-01-4/2047 та претензію вiд 22.10.2021 № ДН-4-01-4/2436 (НЮ-16-61/21 П) з вимогами про сплату заборгованості та поновлення договору страхування майна (а.с.86-90, 91-92, 93-96), які залишені без відповіді та задоволення останнього.

07.12.2021 відповідачу вручено повідомлення від 06.12.2021 № ДН-4-01-4/2802 про дострокове припинення договору оренди нерухомого майна вiд 30.06.2020 №ПЗЗНКМ/ДН-4-27-2020 з 17 грудня 2021 року, у якому позивач також вимагав повернути орендовані приміщення та погасити заборгованість у повному обсязі, повідомив, що гарантійний платіж в сумі 43440,00 грн зараховано як часткове погашення грошової заборгованості орендаря, відповідно до п.4.2 договору оренди (а.с.97).

16.12.2021 позивач надіслав відповідачу проєкт додаткової угоди про дострокове розірвання договору оренди нерухомого майна від 30.06.2020 №ПЗЗНКМ/ДН-4-27-2020 та проєкт акта приймання-передачі орендованого майна від орендаря до орендодавця (а.с.98-100), однак жодної відповіді від відповідача не отримав.

Оскільки відповідач у добровільному порядку належним чином не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання, згідно зі ст.174 ГК України, є господарський договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ч.ч.1, 3 ст.626 ЦК України).

Згідно з положеннями ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір оренди нерухомого майна №ПЗЗНКМ/ДН-4-27-2020 від 30.06.2020.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Об`єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (ч.3 ст.283 ГК України).

Відповідно до ч.1-2, ч.5 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч.1, 4 ст. 286 ГК України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалося вище, у розділі 3 договору оренди нерухомого майна №ПЗЗНКМ/ДН-4-27-2020 від 30.06.2020 сторони погодили ціну договору, порядок оплати та відшкодування витрат орендодавця, зокрема у п.3.3 визначили, що орендна плата нараховується, починаючи з дати передачі майна за актом приймання-передачi майна вiд орендодавця до орендаря та сплачується орендарем щомісяця шляхом перерахування у безготівковій формі на поточний банківський рахунок орендодавця до 20 числа поточного місяця за попереднiй місяць, за який здійснюється розрахунок.

Матеріалами справи підтверджується факт прийняття відповідачем в користування нерухомого майна за договором оренди №ПЗЗНКМ/ДН-4-27-2020 від 30.06.2020.

Зі змісту позовної заяви №НЮ-24-12/22 від 06.05.2022 та письмових пояснень позивача №НЮппс4/107 від 31.08.2022 вбачається, що відповідачу було нараховано 394677,25 грн з ПДВ орендної плати. У свою чергу останнім сплачено 282369,13 грн (238929,13 грн самостійна оплата, а 43440,00 грн - сума гарантійного платежу, зарахована як часткове погашення грошової заборгованості, згідно з п.4.2 договору оренди). Відтак, за розрахунком позивача, несплаченою залишилась орендна плата у розмірі 112308,12 грн.

Окрім того, суд встановив, що відповідачем укладено договір добровільного страхування майна юридичної особи в оренді №УБ-1453653 від 16.07.2020 з НАСК «Оранта», однак строк дії такого закінчився 16.07.2021. Доказів про поновлення договору страхування не надано, документи на підтвердження здійснення страхових платежів в матеріалах справи відсутні.

Позивачем до матеріалів справи додано повідомлення від 06.12.2021 № ДН-4-01-4/2802 про дострокове припинення вказаного договору з 17.12.2021, яке було вручено відповідачу 07.12.2021.

Згідно з п.11.5 договору оренди, договір може бути достроково припинений у випадках, зокрема: орендодавцем в односторонньому порядку за умови направлення орендарю письмового повiдомлення про дострокове припинення договору не менш нiж за 15 календарних днів до дати припинення в разі: порушення строків сплати орендної плати та iнших платежів за договором більше нiж на 3 місяці або не сплати iх в повному обсязі; вiдмови орендаря застрахувати орендоване майно.

З огляду на викладені обставини, враховуючи те, що повідомлення про дострокове припинення договору оренди нерухомого майна №ПЗЗНКМ/ДН-4-27-2020 від 30.06.2020 відповідач отримав 07.12.2021, а згідно вказаних вище умов договору таке направляється не менш нiж за 15 календарних днів до дати припинення, то останнім днем строку дії цього договору є 22.12.2021.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повинен був повернути орендоване майно не пізніше 22.12.2021, а позивач мав право нараховувати орендну плату до вказаної дати (включно), а з 23.12.2021 стягувати неустойку в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Матеріали справи не містять доказів звільнення відповідачем займаних нежитлових приміщень та повернення їх позивачу, зокрема відсутній підписаний сторонами акт приймання-передачі орендованого майна від орендаря до орендодавця.

Суд зазначає, що користування майном за договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини, з урахуванням особливостей предмета найму та суб`єктів договірних правовідносин.

Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов`язання у сфері орендних відносин.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм ст.ст.759, 762, 763 ЦК України, ст.ст.283, 284, 286 ГК України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Після припинення договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за ч.2 ст.785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ст.762 ЦК України ("Плата за користування майном") і охоронна норма ч.2 ст.785 ЦК України ("Обов`язки наймача у разі припинення договору найму") не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов`язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.

Отже положення п.3 ч.1 ст.3 та ст.627 ЦК України про свободу договору не застосовуються до договорів оренди в тій їх частині, якою передбачені умови щодо здійснення орендної плати за період від моменту припинення дії договору до моменту повернення орендованого майна, оскільки сторони в такому випадку відступають від положень актів цивільного законодавства (ст.6 ЦК України).

Неврахування таких висновків щодо застосування положень цивільного та господарського законодавства на практиці призводить до того, що з орендаря, який після припинення строку дії договору не повернув майно орендодавцю на його вимогу, фактично стягується потрійний розмір орендної плати, а саме: безпосередньо орендна плата, а також неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Такий підхід у регулюванні орендних правовідносин вочевидь не узгоджується з такими загальними засадами цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України).

Щодо правової природи неустойки за невиконання (несвоєчасне виконання) наймачем обов`язку щодо поверненні речі з найму (оренди) у разі припинення договору найму (оренди).

За змістом ст.ст.610, 611, 612 ЦК України, невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку, що узгоджується з нормами ст.610 ЦК України та ст.216 ГК України.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ч.1 ст.611 ЦК України).

Законодавець у ч.1 ст.614 ЦК України визначив, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Невиконання наймачем передбаченого ч.1 ст.785 ЦК України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача, відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України, такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже, відповідно до ст.614 ЦК України, для застосування наслідків, передбачених ч.2 ст.785 цього Кодексу, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання. Тобто судам потрібно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав.

За приписами ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Тобто неустойка, згідно із ч.2 ст.785 ЦК України, розглядається як законна неустойка і застосовується незалежно від погодження сторонами цієї форми відповідальності в договорі найму (оренди).

Водночас неустойка за ч.2 ст.785 ЦК України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Суд, встановлюючи відмінності між орендною платою (платою за користування майном) та неустойкою, передбаченою ч.2 ст.785 ЦК України, зазначає про таке.

Обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору (до спливу строку дії договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

Неустойка, стягнення якої передбачено ч.2 ст.785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог ст.614 ЦК України.

Отже, яким би способом в договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами, у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) зі збереженням подальшого фактичного володіння цією річчю після припинення договору, ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено ч.2 ст.785 ЦК України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений ч.2 ст.785 ЦК України).

Аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі №910/11131/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №917/631/19.

За розрахунками позивача, стягненню з відповідача підлягає заборгованість з орендної плати за період з липня по 17 грудня 2021 року на суму 112308,12 грн з ПДВ та неустойка у розмірі подвійної орендної плати за період з 18.12.2021 по 31.01.2022 у сумі 59619,10 грн, у тому числі за грудень 2021 року - 18548,16 грн, за січень 2022 року - 41070,94 грн (а.с.130-133).

Перевіривши вказаний розрахунок, беручи до уваги факт дострокового припинення договору оренди з 23.12.2021, суд зазначає, що позивачем невірно здійснено нарахування, відтак сума орендної плати, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 113448,52 грн, а неустойки у розмірі подвійної орендної плати - 52994,77 грн. В частині стягнення неустойки у розмірі 6624,33 грн слід відмовити.

Окрім того, позивачем за прострочення виконання грошового зобов`язання, нараховано відповідачу пеню у розмірі 10633,01 грн за період з 01.01.2021 по 30.11.2021 (а.с.130-132).

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст.231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, врахувавши вихідні дані позивача та проведені відповідачем проплати, відсутність контррозрахунку відповідача, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 10633,01 грн пені є правомірною, обґрунтованою і підлягає задоволенню у заявленому розмірі.

Окрім того, як зазначалося вище та слідує з матеріалів справи, 01.09.2020 між Акціонерним товариством «Українська залiзниця» (балансоутримувач) та фізичною особою-підприємцем Пічкою Олексієм Васильовичем укладено договір №ЛЗ/ДН-4-205643/НЮ про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, відповідно до умов якого, орендар зобов`язується не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, відшкодовувати витрати балансоутримувача, визначені в п.1.1, 1.2, 1.3 договору, на підставі наданих балансаутримувачем рахунків. Щомісячно відшкодовувати балансоутримувачу витрати на утримання приміщення та надання комунальних послуг у розмірі - 1734,66 грн, в т.ч. ПДВ 289,11 грн (пп.2.2.3 п.2.3 цього договору).

У письмових поясненнях від 31.08.2022 №НЮппс4/107 позивач зазначив, що в період з 17.07.2020 по 31.08.2020 відповідачу нараховано відшкодування витрат - 27111,99 грн з ПДВ (22593,33 грн без ПДВ), з яких 2800,02 грн загально-виробничих витрат (без ПДВ); 1772,30 грн (без ПДВ) комунальних послуг: вивіз сміття - 45,08 грн (без ПДВ) та електроенергія - 1727,21 грн тільки за липень, серпень 2020 року; 21,54 грн (без ПДВ) послуг СЕС (дизінсекція та дератизація приміщення) тільки за липень 2020 року; 6953,44 грн податку на землю; 11046,06 грн податку на нерухоме майно. Позивач повідомив, що в березні 2021 року знімалося нарахування за витрати за послуги, якi не надавались з вересня 2021 року. Відповідач у свою чергу сплатив 16776, 86 грн, вказана сума оплати охоплює перiод, що оплачений у повному обсязі, з липня 2020 року по травень 2021 року. Отже заборгованість, яку вимагає позивач за період з червня по грудень 2021 року складає 10335,13 грн з ПДВ.

Що стосується вiдшкодування земельного податку за перiод з червня по грудень 2021 року, то мiсячний розмір складає 222824,14 грн (рiчна сума податку з декларації / 7414 кв.м. (площа об`екта оподаткування) / 12 місяців = 2,5045 грн х 180,8 кв.м. (орендована площа) = 452,82 грн; вiдмiннiсть мiсячних сум земельного податку пояснюється перiодом та арифметичною кiлькiстю днiв нарахування (жовтень 1 мiсяць + 1 день, листопад 1 мiсяць -1 день, грудень - неповний мiсяць оренди 17днiв).

Щодо відшкодування податку на нерухоме майно за перiод з червня по грудень 2021 року, то мiсячний розмір складає 157117,50 грн (рiчна сума податку) / 3491,50 кв.м. (площа об`єкта оподаткування) х 180,8 кв.м. (орендована площа) / 12 місяців = 678,00 грн; вiдмiннiсть мiсячних сум податку пояснюється перiодом та арифметичною кiлькiстю днiв нарахування (жовтень 1 мiсяць + 1 день, листопад 1 мiсяць -1 день, грудень - неповний мiсяць оренди 17 днiв).

Відповідно до ч.2 ст.614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.86 ГПК України).

У даному випадку відповідач не надав належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надав належних доказів на підтвердження вчасної та повної оплати витрат за спожиті комунальні послуги у строки, які обумовлені сторонами в договорі.

За таких обставин, оскільки відповідач прийняв та користувався орендованими приміщеннями, зобов`язався сплачувати витрати за спожиті комунальні послуги, однак не здійснив дій на погашення наявної заборгованості, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленому розмірі на суму 10335,13 грн.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Норми ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України визначають способи захисту цивільних прав та інтересів. До таких способів віднесено, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, присудження до виконання обов`язку в натурі. Отже, якщо орендар не звільнив орендоване приміщення після розірвання договору оренди, позовна вимога орендодавця про його виселення як примусове виконання обов`язку в натурі відповідає приписам ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України.

За таких обставин, вимога позивача про виселення в контексті зазначених норм відповідає способу судового захисту, передбаченого ст.16 ЦК України, що полягає у спонуканні відповідача до виконання зобов`язання з повернення орендованого майна (аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постанові від 19.06.2018 у справі №914/296/17).

Відтак, встановивши факт припинення дії договору оренди та враховуючи, що у відповідача відсутні правові підстави займати спірні нежитлові приміщення, суд дійшов висновку, що вимога про звільнення шляхом виселення відповідача з орендованого нерухомого майна є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Підсумовуючи все вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення 113448,52 грн заборгованості з орендної плати, 10335,13 грн витрат на утримання орендованого майна, 10633,01 грн пені, 52994,77 грн неустойки у розмірі подвійної орендної плати та звільнення орендованого нерухомого майна шляхом виселення є обґрунтованими, заявлені відповідно до чинного законодавства, підтверджується наявними у справі доказами та підлягають задоволенню. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 6624,33 грн неустойки слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Пічки Олексія Васильовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул.Єжи Гедройця, буд.5, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул.Лисенка, 6, м.Київ, 01034, код ЄДРПОУ 4008122) 113448,52 грн заборгованості з орендної плати, 10335,13 грн витрат на утримання орендованого майна, 10633,01 грн пені, 52994,77 грн неустойки у розмірі подвійної орендної плати та 5221,64 грн судового збору.

3. Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Пічку Олексія Васильовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звільнити орендоване нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення загальною площею 180,8 кв.м. на 1-му поверсі 3-х поверхової будівлі будинку культури, розташоване в м.Коростень, яке знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 38/2, на першому поверсі, трьохповерхового будинку.

4. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 14.10.22

Суддя Прядко О.В.

Друк::

1 - у справу;

2,3 - сторонам (рек.);

+ на ел.пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2; ІНФОРМАЦІЯ_1.