Рішення № 106755174, 14.10.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “ІНТЕРЕЛЕКТРО УКРАЇНА”, м. Маріуполь, Донецька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус Електро", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 82 373,42грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “ІНТЕРЕЛЕКТРО УКРАЇНА” (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус Електро" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 82 373,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором поставки №1445-ТДУ від 07.07.2021 в частині своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, за змістом якого проти задоволення заявлених вимог заперечував, посилаючись на не доведення належними та допустимими доказами факту наявності заборгованості за договором поставки № 1445-ТДУ від 07.07.2021. При цьому, відповідач зазначив, що наданий позивачем акт звірки взаємних розрахунків не є належним доказом, не доводить факту здійснення будь-яких господарських операцій, не встановлює наявність чи відсутність обов`язку сплати грошових коштів, оскільки не є первинним бухгалтерським документом, а є звітним обліковим документом. Крім того, Відповідач посилався на відсутні підстави для здійснення оплати товару, через неодержання від Позивача рахунків-фактури, які згідно умов п. 4.8 договору, є підставою для сплати по договору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “ІНТЕРЕЛЕКТРО УКРАЇНА” (далі – постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобус Електро" (далі – покупець, відповідач) укладено договір поставки №1445-ТДУ.

Згідно п. 1.1. договору, на умовах, які викладені в цьому договорі, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця кабельно–провідникову та (чи) іншу електротехнічну продукцію, а покупець зобов`язується прийняти продукцію і вчасно сплатити постачальникові її вартість.

Тип, марка, кількість, ціна продукції, узгоджується сторонами в рахунку-фактури та/або в специфікаціях на кожну окрему партію продукції (пункт 1.2 договору).

Пунктом 2.1 договору, загальна вартість договору визначається виходячи із вартості поставленої продукції протягом усього строку дії даного договору.

Ціна на кожну окрему партію продукції визначається окремо та узгоджується сторонами в рахунках – фактури/специфікаціях (пункт 2.2 договору)

Відповідно до п. 4.1 договору, покупець сплачує постачальнику вартість партії продукції, що узгоджена сторонами в специфікації та/або рахунку – фактурі до договору, шляхом внесення 100% оплати на розрахунковий рахунок постачальника, який вказано в рахунку-фактурі протягом 21 календарного дня з дати поставки партії продукції.

Підставою для сплати є договір, рахунок-фактура чи видаткова накладна. (пункт 4.8 договору).

Пунктом 8.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання повноваженими особами сторін і діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків та поставки продукції, до повного виконання сторонами зобов`язань.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 82 373,42 грн., що підтверджується видатковими накладними: №ТІНУк037801 від 27.01.2022 на суму 50 255,53 грн., №ТІНУк037802 від 27.01.2022 на суму 32 117,90 грн., а також довіреностями на отримання матеріальних цінностей, які містяться в матеріалах справи.

За доводами позовної заяви, в порушення взятих на себе зобов`язань Відповідач оплату товару, що одержано ним за вказаними вище накладними не здійснив, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 82 373,42 грн.

На час розгляду справи в суді, доказів сплати заборгованості сторонами не надано.

Згідно вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до положень статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

З урахуванням наведених норм чинного законодавства та враховуючи встановлені судом обставини щодо невиконання відповідачем свого зобов`язання з оплати поставленого товару, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості в розмірі 82 373,42 грн. підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача з посиланням на те, що позивачем не надано рахунків-фактур на оплату поставленої продукції, за відсутності яких у покупця не виник обов`язок щодо здійснення оплати, суд вважає безпідставними, адже, рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора згідно зі ст. 613 ЦК України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури у відповідача не звільняє останнього від обов`язку оплати за поставлений товар та не виключають відповідальність боржника за порушення цього зобов`язання.

Суд погоджується з доводам Відповідача відносно того, що наданий до матеріалів справи акт звірки взаєморозрахунків не є допустимих доказів в підтвердження здійснення позивачем поставки товару, але звертає увагу, що ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, в якості доказів здійснення відповідних поставок, суд приймає до уваги надані Позивачем первинні документи, зокрема, видаткові накладні: №ТІНУк037801 від 27.01.2022 на суму 50 255,53 грн., №ТІНУк037802 від 27.01.2022 на суму 32 117,90 грн., які є належним доказом підтвердження здійснення поставок товару за договором №1445-ТДУ від 07.07.2021 року.

Окремо суд зауважує, що заперечуючи проти задоволення заявлених позовних вимог, Відповідач не спростовував факт поставки Позивачем товару за видатковими накладними № ТІНУк037801 та № ТІНУк037802 від 27.01.2022 року, а також не наводив жодних доказів на підтвердження здійснення оплати товару, отриманого за вказаними накладними, у зв`язку із чим, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статями 73-79, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус Електро" (49051, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд. 14а, код ЄДРПОУ 43319764) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “ІНТЕРЕЛЕКТРО УКРАЇНА” (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Нільсена Архітектора, б.56, код ЄДРПОУ 43783381) заборгованість в розмірі 82 373,42 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ліпинський