Ухвала суду № 106754432, 04.10.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/26511/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2022 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_10,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_11,

прокурора ОСОБА_12,

захисників ОСОБА_13, ОСОБА_14,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України лейтенанта поліції ОСОБА_15 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12021000000001429 від 17.11.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

29.09.2022 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України лейтенант поліції ОСОБА_15, за погодженням з прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12, звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12021000000001429 від 17.11.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021000000001429 від 17.11.2021 за підозрою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши вчинення злочинів основним джерелом для здобуття коштів та матеріальних благ для свого існування, діючи умисно, з корисливих мотивів, вирішив утворити організовану групу, метою діяльності якої було вчинення корисливих злочинів проти власності.

Для вчинення кримінальних правопорушень, ОСОБА_1 , як організатором організованої групи, заздалегідь розроблено план з розподілом функцій, згідно з яким встановлено в якості місця вчинення злочинів залізничну станцію «Миколаївка - Донецька» Дніпровської дирекції РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця», за адресою: АДРЕСА_2, на якій тимчасово перебували вантажні потяги АТ «Укрзалізниця» наповненні вугіллям належним ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ». Предметом злочинного посягання визначено чуже майно, а саме кам`яне вугілля.

У своєму розпорядженні учасники організованої групи мали та використовували знаряддя вчинення злочинів: автомобілі, власні мобільні телефони, відра, лопати, мішки, ліхтарики та лома; а також засоби для приховання зовнішності: одяг з капюшонами.

Зокрема, ОСОБА_1 умисно, з метою створення організованої групи, здійснюючи підбір та перевірку надійності її учасників, знаходячись в не встановленому місці, в невстановлений час, але не пізніше 11.12.2021, запропонував своєму знайомому ОСОБА_2 , взяти участь в організованій групі для вчинення крадіжок та надати допомогу у формуванні складу її учасників, на що останній надав свою добровільну згоду.

В свою чергу ОСОБА_2 , взявши участь у організованій групі, здійснив підбір учасників, знаходячись в невстановленому місці, в невстановлений час, але не пізніше 11.12.2021, запропонував своїм знайомим ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , долучитись до складу організованої групи з метою вчинення крадіжок, на що останні добровільно надали свою згоду.

В подальшому ОСОБА_3 , будучи учасником організованої групи створеної ОСОБА_1 , для безпосереднього виконання злочинів, які були передбачені заздалегідь створеним планом, залучив своїх знайомих: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Відповідно до розробленого ОСОБА_1 плану злочинної діяльності, функції та задачі кожного з учасників організованої групи були розподілені наступним чином:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являвся організатором організованої групи, який утворив злочинне об`єднання та керував ним, організовував учинення злочинів та керував їхньою підготовкою і вчиненням, об`єднав дії інших співучасників і спрямував їх на вчинення злочинів, координував поведінку вказаних осіб.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , являвся співорганізатором - виконавцем у складі організованої групи, активним учасником запланованих злочинів, діяв згідно розробленого ОСОБА_1 злочинного плану, виконував відведені йому функції під час готування та вчинення злочинів.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , являвся співорганізатором та виконавцем вчинення злочинів, активним учасником запланованих злочинів, діяв згідно розробленого ОСОБА_1 злочинного плану, виконував відведені йому функції під час готування та вчинення злочинів.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , являвся виконавцем у складі організованої групи, активним учасником запланованих злочинів, діяв згідно розробленого ОСОБА_1 злочинного плану, виконував роль водія, який перевозив викрадене вугілля.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , являлись виконавцями (співвиконавцями) - активними учасниками запланованих злочинів, які надавши згоду на участь у злочинах у складі організованої групи, підтвердивши власними діями реальність своїх намірів, з метою реалізації розробленого ОСОБА_1 злочинного плану, відомого всім учасникам організованої групи, виконували відведені їм функції під час готування та вчинення злочинів.

Так, реалізовуючи спільний злочинний умисел учасників організованої групи, направлений на здійснення таємного викрадення чужого майна організованою групою, в не встановлені час та місці, вчинив дії, спрямовані на підготовку до вчинення та вчинення указаних злочинів, за наступних обставин.

У період часу з 11.12.2021 по 11.02.2022, перебуваючи на залізничній станції «Миколаївка - Донецька» Дніпровської дирекції РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця», за адресою: АДРЕСА_2, учасники організованої групи у складі: ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , за вказівкою ОСОБА_1 , діючи згідно злочинного плану, виконуючи відведені їм ролі, вчинили крадіжки майна ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», з товарних вагонів АТ «Укрзалізниця», а саме:

- 11.02.2021 з товарних вагонів № 54780937, № 56874076, № 56994585, № 60462389, № 53138228, №56744154, №54781547, №61015657, №56030547, №63870133, №56994585 з яких викрадено 4,93 т вугілля на суму 21065,81;

- 12.12.2021 - 13.12.2021 з товарних вагонів №53542577, №56557663, №56866155, №54752506, №56925720, №59415950, №60455565, № 55335673, №61298774, №56871403, №60028735, №56170848, №56810690, 60351954, №56018450, №60665973, №53065116, №56958283, №56944234, №63487821 з яких викрадено 11,909 т вугілля на загальну суму 55906,28,36 грн.;

- 13.12.2021 - 14.12.2021 з товарного вагону №56170848, №56871403, №60028735, №55335673, №61298774, №63522668, №63485973, № 63487417 з якого викрадено 4,664 т вугілля на суму 16617,65 грн.;

- 15.12.2021 - 16.12.2021 з товарних вагонів: №56170848, №56290570, №62008032, №60665023, №63486203, №53545117, №53589222, №56217052, №62197728, №53512257, №53509949, №61078572, №56262306, №62468467, №53589420, №53542478, №56963689, №61078333, №52370970, з яких викрадено 11,14 т вугілля на суму 53035,3 грн.;

- 16.12.2021 - 17.12.2021 з товарних вагонів: №52370970, №53542478, 56963689, №61078333, №56262306, №53589420, №62468467, №53509949, №53512257, №61078572, №53534319, №53530200, №53512117, №53534665, №60454436, №61015970, №61297818, №62469143, №62524400, №56194442, №55421499 з яких викрадено 14,040 т вугілля на суму 70807,09 грн.;

- 18.12.2021 з товарних вагонів: №53577748, №56060304, №56328016, №56671478, №56994759, №58916727, №61665915, №62198486, №62198908, № 62311865, № 62469549 з яких було викрадено 11,57 т вугілля на суму 55753,23 грн.;

- 28.01.2022 - 29.01.2022 з товарних вагонів: №53545711, №53602892, №56707235, №56871197, №61016317, №61076287, №62056213 з яких було викрадено 4,59 т вугілля на суму 17765,36 грн.;

- 01.02.2022 - 02.02.2022 з товарних вагонів: №56955560, №53547212, №56090442, №56995095, №56949464 з яких було викрадено 0,362 т вугілля на суму 1399,66 грн.;

- 03.02.2022 - 04.02.2022 з товарних вагонів: №52576535, №53166666, №53501631, №56205263, №56341910, №56765936, 56969132, №60360229, №60454352, № 61297735, №62200969, №61605754, №63937478 з яких було викрадено 18,651 т вугілля на суму 80250,49 грн.;

- 04.02.2022 - 05.02.2022 з товарних вагонів: №56040157, №59601344, №68353283, №56004088, №56108137, №63486831, № 53052825, №.60308848, №62966049, №53503058, 53524146, №53602686,№ 54753405, №54786017, №56071822, №56251689, №56868607, №59954792, №60038742, №61014684, №61077467, №56259385, №52371606, №52510898, №62522719 з яких було викрадено 17,433 т вугілля на суму 69557,85 грн.;

- 06.02.2022 - 07.02.2022 з товарних вагонів: №52517570, №61013280, №52171154, №56875271, №56963689, №53533238, №54750823, №56872351, №62257548, №61015772, №64022015, №61078135 з яких було викрадено 0,150 т вугілля на суму 625,29 грн.;

- 10.02.2022 - 11.02.2022 з товарних вагонів: №60456811, №53535985, №53505228, №62610746, №56970320, №53501375, №56046881, №56626054, №60462389, №62524533, №56971179, №56864077, №53542924, №52513694, №60308673, №60364841, №56998412 з яких було викрадено 16,437 т вугілля на суму 73029,04 грн.;

Таким чином, учасники організованої групи, під керівництвом ОСОБА_1 , незаконно заволодівши 115,876 т вугілля на загальну суму 479813,05 грн. ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», залишили місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинили матеріальну шкоду потерпілому на вказану суму.

Дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Петропавлівка, Дніпропетровської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого, кваліфіковано за ч. 5 ст. 185 КК України.

28.09.2022 ОСОБА_1 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Крім того, слідчий у клопотанні обґрунтовує ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки, з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування вважає, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Захисники в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання та застосовувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, посилаючись на необґрунтованість ризиків вказаних в клопотанні. Разом з тим, захисники зазначили, що розмір застави є непомірним для підозрюваного та просили зменшити розмір визначений слідчим. Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію своїх захисників.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021000000001429 від 17.11.2021 за підозрою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

28.09.2022 ОСОБА_1 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:

- заява про вчинення злочину від 26.09.2022 (ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ»);

- протокол допиту представника потерпілого ОСОБА_9 від 26.08.2022;

- лист ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» від 15.02.2022;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації із транспортних телекомунікаційних мереж №14/4-986 від 14.06.2022;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації із транспортних телекомунікаційних мереж №14/4-990 від 14.06.2022;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за місцем №14/4-972 від 14.06.2022;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за місцем №14/4-976 від 14.06.2022;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за місцем №14/4-1115/вс від 22.06.2022;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за місцем №14/4-974 від 14.06.2022;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за місцем №14/4-973 від 14.06.2022;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за місцем №14/4-975 від 14.06.2022;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за місцем №14/4-971 від 14.06.2022;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за особою №14/4-968 від 14.06.2022;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за річчю №14/4-970 від 14.06.2022;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації із транспортних телекомунікаційних мереж №14/4-988 від 14.06.2022.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах.

Слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

З огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Разом з тим, варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).

Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , дані, які характеризують останнього, як особу, та враховує те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м`якого запобіжного заходу, як на тому наполягала сторона захисту.

Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

При визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава у сумі 473 871 грн., з покладенням обов`язків передбачених частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Петропавлівка, Дніпропетровської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 25.11.2022 включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021000000001429 від 17.11.2021.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 191 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає в сумі 473 871 грн., зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_1 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089

Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний ОСОБА_1 зобов`язаний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу внести кошти на вищевказаний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_1 в тому числі до фактичного внесення коштів на зазначений рахунок, підозрюваний та заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_10