Ухвала суду № 106752697, 11.10.2022, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12503/22

Провадження № 1-кс/344/4426/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12021091150000052 від 01.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обгрунтування якого покликався на те, що у провадженні СУ ГУНП в Івано-Франківській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021091150000052 від 01.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Так, у червні 2021 року ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив на особисте збагачення, попередньо вступивши в злочинну змову з ОСОБА_7 , з метою таємного викрадення чужого майна поєднаного з проникненням в житло, вирішили вчинити ряд крадіжок із будинків та квартир осіб на території Калуського та Коломийського районів Івано-Франківської області.

З метою реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 заздалегідь підготовили знаряддя зламу та транспортний засіб мотоцикл марки LIFAN, без номерного знаку, чорного кольору, на якому пробували до місць вчинення злочину.

30 червня 2021 року, близько 06 год, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , з метою таємного викрадення чужого майна поєднаного з проникненням в житло, на мотоциклі LIFAN, без номерного знаку, чорного кольору, прибули в с. Михальче, Городенківської ТГ, Коломийського району, Івано-Франківської області, де залишивши мотоцикл пішли до будинку АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_8 .

Цього ж дня, в період часу з 06.45 год по 14.00 год, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою між собою, з метою таємного викрадення чужого майна, розуміючи що за їхніми діями ніхто не спостерігає, проникли на територію домогосподарства ОСОБА_8 , що по АДРЕСА_2 , де шляхом відважування метало-пластикового вікна, проникли в житловий будинок АДРЕСА_1 , звідки таємно викрали майно ОСОБА_8 , а саме:

грошові кошти в сумі 40 000 доларів США, що згідно курсу НБУ на час викрадення становило 1 087 052 грн,

грошові кошти в сумі 12 000 грн,

золотий перстень вартістю 8 863,9 грн,

золоті сережки із камінчиком білого кольору вартістю 3 545,56 грн.,

золоту підвіску у формі букви «М» із камінчиком білого кольору вартістю 3 545,56 грн.

Після вчинення злочину, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 з викраденими коштами та ювелірними виробами покинули будинок ОСОБА_8 , а викраденим розпорядилися на власний розсуд.

Своїми протиправними діями ОСОБА_5 та ОСОБА_7 спричинили ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 1 115 007 грн, яка більше як у 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що є особливо великим розміром.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, з метою таємного викрадення чужого майна поєднаного з проникненням в житло, 26.07.2021 у нічний час на мотоциклі LIFAN, без номерного знаку, чорного кольору, прибули до господарства ОСОБА_9 , що по АДРЕСА_2 .

Цього ж дня, в період часу з 07 год 40 хв по 14 год 15 хв, ОСОБА_5 та невстановлена слідством особа таємно проникли на територію домогосподарства ОСОБА_9 , де шляхом відважування метало-пластикового вікна проникли в будинок АДРЕСА_3 , звідки таємно викрали майно останнього, зокрема:

грошові кошти в сумі 1 200 Євро, що згідно курсу НБУ на час викрадення становило 38 214 грн,

грошові кошти в сумі 4 000 грн,

золотий ланцюжок дрібного плетення вартістю 16 290 грн,

золотий підвісний хрестик із розп`яттям Ісуса Христа вартістю 11 404 грн,

золоті сережки у формі кульок вартістю 6 516 грн,

золоті сережки у формі ґудзиків вартістю 9 774 грн, золоті сережки у формі підков вартістю 9 774 грн,

золоті сережки у формі висячих кульок вартістю 9 774 грн,

золоту обручку із насічками вартістю 4 887грн,

золоту обручку у вигляді кільця з прикріпленим орнаментом у вигляді стріл із насічками вартістю 8 145 грн.,

золоту обручку вартістю 2 444 грн,

золоту обручку у вигляді кільця із прикріпленими сердечками вартістю 6 516 грн,

золоту обручку із гравіюванням у вигляді листочків вартістю 6 516 грн,

срібні сережки у формі кульок вартістю 975 грн,

срібні сережки у формі ромба із камінчиком зеленого кольору вартістю 76 грн,

срібні сережки у формі завитків із камінчиком голубого кольору вартістю 76 грн,

срібні сережки у формі пелюсток квітів, з камінчиком вартістю 76 грн,

срібні сережки у формі троянд вартістю 780 грн,

срібні сережки з білим камінчиком вартістю 152 грн,

срібну обручку з білим камінчиком вартістю 133 грн,

срібну обручку у формі пелюсток квітів із камінчиком вартістю 114 грн,

срібну обручку із зображенням жінки вартістю 9 774 грн,

срібний кулон у формі круга з квіткою в середині, з білим камінчиком вартістю 95 грн,

срібний ланцюжок довжиною 40 см вартістю 2 340 грн,

срібний ланцюжок довжиною 35 см вартістю 1 950 грн,

срібний ланцюжок довжиною 45 см вартістю 4 876 грн,

срібний підвісний хрестик із розп`яттям Ісуса Христа вартістю 585 грн.

Заволодівши вказаними грошовими коштами та ювелірними виробами, ОСОБА_5 та невстановлена слідством особа покинули місце скоєння злочину, а викраденим розпорядились на власний розсуд.

Своїми протиправними діями ОСОБА_5 та невстановлена слідством особа спричинили потерпілому ОСОБА_9 значну матеріальну шкоду на загальну суму 148 432 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 за попередньою змовою між собою, з метою таємного викрадення чужого майна поєднаного з проникненням в житло, 14.08.2021 у вечірній час на мотоциклі LIFAN, без номерного знаку, чорного кольору, прибули до будинку АДРЕСА_4 .

В подальшому, 15.08.2021 в період часу з 02 год 00 хв по 14 год 00 хв, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою між собою, з метою таємного викрадення чужого майна, знаючи, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, шляхом відважування метало-пластикового вікна, проникли в квартиру АДРЕСА_5 , яка належить ОСОБА_10 , звідки таємно викрали її майно, а саме:

грошові кошти в сумі 2 000 доларів США, що згідно курсу НБУ на час викрадення становить 53 537,2 грн,

грошові кошти в сумі 2 070 грн,

золоту обручку із надписом «Мері Кей» вартістю 4 706 грн,

золоту обручку у вигляді вісімки вартістю 3 137 грн,

золоту обручку вартістю 4 706 грн,

золоту обручку із камінчиком вартістю 3 449 грн,

золоту обручка із камінчиком вартістю 2 587 грн,

золотий підвісний хрестик вартістю 3 167 грн.

Заволодівши вказаними грошовими коштами та ювелірними виробами ОСОБА_5 та ОСОБА_7 покинули місце скоєння злочину, а викраденим розпорядились на власний розсуд.

В результаті протиправних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_7 спричинили ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 77 329,2 грн.

6 жовтня 2022 року ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та жителю АДРЕСА_6 , громадянину України повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.5 ст. 185 КК України.

ОСОБА_5 в минулому неодноразово судимий за скоєння умисних майнових злочинів, зокрема:

- 09.01.1998 року Калуським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 140 КК України ( в редакції 1960 року) на 2 роки позбавлення волі із відстрочкою виконання вироку 1 рік, штраф 680 грн. ;

- 10.08.1999 року Калуським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 81 КК України (в редакції 1960 року) на 2 роки позбавлення волі із відстрочкою виконання вироку 2 роки, штраф 680 грн. ;

- 29.02.2000 року Калуським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 81 КК України (в редакції 1960 року) на 3 роки позбавлення волі із іспитовим терміном 1 рік;

- 31.01.2001 року Калуським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 81, ч. 3 ст. 81 КК України ( в редакції 1960 року) на 3 роки 1 місяць позбавлення волі;

- 12.05.2005 року Тернопільским районним судом за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- 11.06.2009 року Калуським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- 10.09.2018 до Калуського міськрайонного суду скеровано обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 за обвинуваченням у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України. На час судового розгляду щодо нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. 21.05.2018 року ОСОБА_5 звільнений з-під варти під заставу в розмірі 140 960 гривень. Судовий розгляд триває.

Обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме протоколами пред`явлення до впізнання по фотографіях, висновками судових експертиз, виявленими та вилученими речовими доказами, матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , у відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких, за останній, відповідно, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний усвідомлює, що санкція статті передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі та до нього може бути застосовано такий вид покарання у разі доведення його вини у суді;

-п. 3 - незаконно впливати на свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки йому в ході досудового розслідування стануть відомі їх анкетні дані;

-п. 4 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може не з`являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду та переховуватись від органу досудового розслідування/суду;

-п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 не працює, джерело існування не відоме та з метою отримання коштів може знову вчиняти злочини проти власності. Окрім цього, підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів та відносно ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід та проводиться судове слухання, однак він продовжує займатись злочинною діяльності та вчинив нові умисні кримінальні правопорушення.

Оскільки до органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу вважаю неможливим застосування до ОСОБА_11 особистої поруки.

Інший вид запобіжного заходу заставу, застосувати відносно підозрюваного також неможливо, оскільки він не працює та відсутня інформація щодо постійного джерела доходів та власних коштів, відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Особисте зобов`язання, не зможе запобігти вказаним ризикам, оскільки буде недостатнім для запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інші злочини пов`язані із незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту також не зможе запобігти ризикам, оскільки підозрюваний, незважаючи на покладені на нього обов`язки, може покинути місце свого проживання на території з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Окрім цього, наявні підстави вважати про можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення інших злочинів, фактичні обставини яких на даний час ще не встановлено. Сума викрадених грошових коштів та вартість ювелірних виробів, в незаконному здобутті яких підозрюється ОСОБА_5 , свідчать про наявність можливості внесення ним чи іншими особами застави.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , тяжкість злочинів, в скоєнні яких підозрюється ОСОБА_5 , слідчий у клопотанні просить визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі, який перевищує ці межі, а саме 500 прожиткових мінімумів, що становить 1 300 000 грн.

Саме такий розмір застави обумовлений тим ступенем довіри до підозрюваного, при якому перспектива втрати застави буде для ОСОБА_5 необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання ним процесуальних обов`язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Перелічені ризики, на думку слідчого та прокурора, є достатніми для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених в ньому, просив клопотання задовольнити та обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий в судовому засіданні підтримав думку прокурора.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення даного клопотання, просили обрати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , у відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких, за останній, відповідно, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя зауважує, що зміст матеріалів кримінального провадження, які додано до клопотання, свідчить про те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а саме: експертними висновками, протоколами впізнання, допитами свідків, протоколами обшуків, проведеними негласними слідчими (розшуковими) діями та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 з певною ймовірністю може вчинити дії, передбачені ч. 1 п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, зокрема:

- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний усвідомлює, що санкція статті передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі та до нього може бути застосовано такий вид покарання у разі доведення його вини у суді;

-п. 3 - незаконно впливати на свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки йому в ході досудового розслідування стануть відомі їх анкетні дані;

-п. 4 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може не з`являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду та переховуватись від органу досудового розслідування/суду;

-п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 не працює, джерело існування не відоме та з метою отримання коштів може вчиняти злочини проти власності. Окрім цього, підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів та відносно ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід та проводиться судове слухання, однак він продовжує займатись злочинною діяльності та вчинив нові умисні кримінальні правопорушення.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні повідомили, що на даний час встановлюється ряд обставин щодо можливої незаконної діяльності ОСОБА_5 по інших епізодах, а тому оголошена підозра, можливо, не є остаточною.

В ході розгляду клопотання стороною захисту не спростовано існування ризиків, на які покликається слідчий у поданому клопотанні, і слідчий суддя вважає такі ризики наявними.

Всі доводи захисту не дають достатніх підстав слідчому судді вважати доведеним відсутність встановлених ризиків, і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи.

Крім того, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику, або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

В ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя дійшов переконання, що в даному кримінальному провадженні, враховуючи конкретні його обставини та інкриміновану ОСОБА_5 участь у кримінальному правопорушенні, неможливим є застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання тим ризикам, існування яких доведено в судовому засіданні.

На думку слідчого судді, застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу, як домашній арешт, як про це клопотали підозрюваний та його захисник, не зможе запобігти встановленим в ході розгляду клопотання ризикам та не сприятиме на даному етапі досудового розслідування виконанню завдань кримінального провадження.

Крім того, слідчим суддею не встановлено виняткових обставин, які б давали підставу не застосовувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує те, що у підозрюваного відсутнє офіційне місце роботи та законні джерела доходів, він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння умисних майнових злочинів.

За таких обставин, враховуючи також і виховну мету застосування запобіжного заходу щодо особи підозрюваного, слідчий суддя вбачає за можливе застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 цього Кодексу.

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260,261, 437-442 Кримінального кодексу України.

Вирішуючи питання щодо визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує відношення самого підозрюваного до інкримінованих йому дій, його вік, стан здоров`я, відсутність офіційного доходу.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне в рамках даного кримінального провадження визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, вважаю за необхідне визначити заставу в межах 150 (ста п"ятидесяти ) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 372 150 (триста сімдесят дві тисячі сто п"ятдесят) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, за висновком слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в межах 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 372 150 (триста сімдесят дві тисячі сто п"ятдесят) гривень , з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання, і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підо зрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк до 04 грудня 2022 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду, а тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Розмір застави визначити в межах 150 (ста п`ятидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 372 150 (триста сімдесят дві тисячі сто п`ятдесят) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорав ідділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Повний текст ухвали складено і підписано 11.10.2022 року.