Ухвала суду № 106751950, 13.10.2022, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/4607/22

№ 1-кс/183/1129/22

13 жовтня 2022 року м. Новомосковськ

Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_6 , погодженого прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022050020000360 від 19.07.2022 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанськ Луганської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, військовослужбовця військової служби за контрактом, який проходить військову службу на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_4 , у військовому званні «сержант», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,

в с т а н о в и в :

Старший слідчий Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з клопотанням, погодженим прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022050020000360 від 19.07.2022 року, про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що сержант ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_4 , у військовому званні «сержант», діючи умисно, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 14 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 25 лютого 2022 року самовільно, з метою ухилитися від військової служби в умовах воєнного стану, залишив місце служби та покинув район виконання завдання відділення прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б), що дислокувався в АДРЕСА_3 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

08.07.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, у порядку ч. 1 ст. 278, ч. 3 ст. 111, ч. 1 ст. 135 КПК України.

Відсутність інформації про фактичне місце перебування підозрюваного ОСОБА_5 позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 08.07.2022 у день його складання, у зв`язку з чим, зазначене повідомлення про підозру та повістки про виклики (на 16.07.2022, 17.07.2022, 18.05.2022) відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме шляхом вручення письмового повідомлення про підозру для передачі за місцем роботи ОСОБА_5 адміністрації ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також опублікування разом із повістками про виклик до слідчого на офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» (www.ukurier.gov.ua).

Разом із тим, на виклики слідчого підозрюваний ОСОБА_5 до органу досудового розслідування не з`явився, відомості про його місцезнаходження відсутні.

19.07.2022 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук, а досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинене на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, допитами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , матеріалами службового розслідування та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.

Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавленням волі строком від 5 до 12 років, у зв`язку з чим, до нього відповідно до ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного пов`язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.

На підставі викладеного, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує у випадку визнання ОСОБА_5 винним у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, слідчий вважаю, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для тримання підозрюваного під вартою, а також наявність обставин, передбачених ч. 4 ст. 189 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам застосуванням більш м`яких запобіжних заходів.

Прокурор клопотання слідчого підтримав, просив його задовольнити, мотивуючи обставинами, викладеними в ньому.

Захисник в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_5 погодився з клопотанням слідчого.

Слідчий суддя, вислухавши позицію учасників судового провадження, перевіривши матеріали клопотання, дослідивши надані докази, дійшов такого висновку.

19.07.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022050020000360 внесені відомості за фактом дезертирства, тобто самовільного залишення військовослужбовцем ОСОБА_5 місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчиненого в умовах воєнного стану, з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

08.07.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 278, ч. 3 ст. 111, ч. 1 ст. 135 КПК України.

Відсутність інформації про фактичне місце перебування підозрюваного ОСОБА_5 позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 08.07.2022 у день його складання, у зв`язку з чим, зазначене повідомлення про підозру та повістки про виклики (на 16.07.2022, 17.07.2022, 18.05.2022) відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме шляхом вручення письмового повідомлення про підозру для передачі за місцем роботи ОСОБА_5 адміністрації ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також опублікування разом із повістками про виклик до слідчого на офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» (www.ukurier.gov.ua).

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

За положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання доцільності продовження обвинуваченим раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Статтею 178 КПК України визначено обов`язок суду, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінити в сукупності всі обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та особу підозрюваного.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, що попередньо кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 4 ст. 408 КК України, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, протоколами допитів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , матеріалами службового розслідування та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.

При розгляді доказів, наданих слідчим в підтвердження клопотання, зазначених вище, слідчий суддя вважає на підставі ст. 178 КПК України їх вагомими та обґрунтованими. У відповідності до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Камбел і Харлі проти Сполученого Королівства», вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Тому слідчий суддя вважає, що існують всі підстави вважати підозру обґрунтованою.

Стосовно ризиків, визначених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя погоджується з позицією слідчого, підтриманою прокурором, щодо ймовірності їх виникнення, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за який, передбачено понесення винною особою покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 12 років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Також слідчий суддя погоджується з позицією прокурора щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що підозрюваний ОСОБА_5 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як військовослужбовець маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків або інших підозрюваних. Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином. Крім цього, підозрюваний перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що підозрюваний вчиняючи дезертирство, в умовах воєнного стану, фактично відмовився виконувати бойові завдання та наказ командира підрозділу щодо виконання свої службових обов`язків на бойових позиціях в умовах воєнного стану, що само по собі утворює склад іншого злочину за ст. 403 ч. 3 КК України. Крім того, бажання підозрюваного уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що йому загрожує, безумовно свідчать про можливість втечі підозрюваного.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено той факт, що інші, більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні та визнаним слідчим суддею доведеними.

Крім того суд звертає увагу, що згідно з ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є тримання під вартою.

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Крім того, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.

За таких обставин, у суду відсутні підстави для визначення підозрюваному ОСОБА_5 розміру застави.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 371, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання старшогослідчого Другогослідчого відділу(здислокацією ум.Сєвєродонецьку)Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого умісті Краматорську, ОСОБА_6 ,погодженого прокуроромЛуганської спеціалізованоїпрокуратури увійськовій таоборонній сферіоб`єднаних сил ОСОБА_3 ,у кримінальномупровадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №62022050020000360від 19.07.2022про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відносно ОСОБА_5 ,підозрюваного увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.408КК України задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11 грудня 2022 року з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_6 , розташованого у АДРЕСА_4 .

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали складено і оголошено 14 жовтня 2022 року о 08 годині 30 хвилин.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1