Ухвала суду № 106751876, 30.09.2022, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

30.09.2022 Єдиний унікальний номер 205/598/22

Номер провадження: 2п/205/29/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2022 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі заяву представника відповідача Акціонерного товариства «Приватбанк» Пелих Я.М. про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2022 року по цивільній справі за № 205/598/22 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Приватбанк», про захист прав споживачів та про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду із вказаною позовною заявою до Акціонерного товариства «Приватбанк», про захист прав споживачів та про зобов`язання вчинити певні дії.

Заочним рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Приватбанк» про захист прав споживачів та про зобов`язання вчинити певні дії, були задоволені. Вирішено зобов`язати Акціонерне товариство «Приватбанк» зарахувати на рахунок ОСОБА_1 безпідставно списані внаслідок проведення операції (трансакції) 18.12.2021 року кошти у розмірі 199 882 грн. 14 коп., зобов`язати Акціонерне товариство «Приватбанк» відновити кошти кредитного ліміту на картковому рахунку НОМЕР_1 у розмірі 199 882 грн. 14 коп. ОСОБА_1 , зобов`язати Акціонерне товариство «Приватбанк» припинити нарахування ОСОБА_1 процентів, пені та інших штрафних санкцій за користування використаним кредитним лімітом, що утворилися внаслідок проведення операції (трансакції) 18.12.2021 року, зобов`язати Акціонерне товариство «Приватбанк» скасувати нараховані ОСОБА_1 проценти, пеню та інші штрафні санкції за користування використаним кредитним лімітом, що утворилися внаслідок проведення операції (трансакції) 18.12.2021 року.

Представник Акціонерного товариства «Приватбанк» звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що вказане заочне рішення ухвалено із порушенням норм матеріального та процесуального права та повинно бути скасовано, прийнято нове рішення, з наступних підстав: по-перше, відповідача не було повідомлено належним чином про дату, час та місце розгляду справи, чим порушено його конституційні права на захист своїх інтересів, по-друге, рішення винесено судом без повного і всебічного з`ясування обставин справи, без оцінки доказів, та з`ясування підстав для задоволення позовних вимог, зокрема без врахування тієї обставини, що такий відповідач не є батьком дитини.

Представник Акціонерного товариства «Приватбанк» у судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомила, ніяких письмових заяв чи клопотань до суду не надходило.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема"Іззетов проти України","Паскал проти України","Майстер проти України","Субот проти України","Крюков проти України","Крат проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частиною 4 ст.12ЦПК прямо передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається у судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У зв`язку із наведеним, суд вважає за можливе розглянути вказану заяву про перегляд заочного рішення по суті за відсутності заявника та його представника.

Позивач ОСОБА_1 та його представник у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, представник позивача надіслала до суду письмову заяву в якій просила відмовити заявнику у задоволені заяви про перегляд заочного рішення.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, матеріали вказаної заяви про перегляд заочного рішення, оцінивши доводи сторін, суд доходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Процесуальне законодавство закріплювало юридичну сукупність, за наявності всіх елементів якої заочне рішення підлягає скасуванню. З аналізу даної норми вбачається, що для задоволення заяви про перегляд заочного рішення в даному випадку потрібна обов`язкова наявність таких умов: 1) відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин; 2) відповідач не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; 3) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто саме наявність одночасно цих трьох умов дає підстави для скасування заочного рішення суду.

В даному випадку судом встановлено, що відповідач про день та час розгляду справи сповіщався неодноразово, шляхом надсилання на його адресу судових повісток засобами поштового зв`язку.

Зокрема матеріали справи містять повідомлення про вручення 22.02.2022 року поштового відправлення у вигляді судової повістки та ухвали про відкриття провадження по даній справі за юридичною адресою відповідача – 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д (а.с. 51). На вказаному повідомленні міститься відбиток штемпеля підприємства поштового зв`язку та отримувача Акціонерного товариства «Приватбанк», що спростовує тези сторони відповідача про неповідомлення судом такого учасника справи про день та час розгляду справи по суті.

Таким чином, за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення судом встановлено, що відповідач була належним чином, завчасно повідомлена про час, дату та місце розгляду справи судом першої інстанції при вирішенні спору. Однак такий учасник справи не повідомив суду про поважність причин своєї неявки, не скористався правом подати відзив на позов та брати участь у розгляді справи як особисто, так і через представника, що дало суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю кореспондується із вимогам ст. 280 ЦПК України.

Згідно ч.4 ст. 12 ЦПК, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Отже, суд приходить до висновку про те, що наведені заявником обставини про не повідомлення банку про день та час розгляду справи засідання не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а навпаки, спростовуються відповідними матеріалами, які є дослідженими судом.

Також відповідачем в заяві про перегляд заочного рішення не наведено жодного доказу, в розумінні ст. 76 ЦПК України, який би мав істотне значення для правильного вирішення спору та спростовував висновки суду наведені в заочному рішенні суду, а обставини, на які посилається відповідач в своїй заяві про скасування заочного рішення у справі, не спростовують висновків суду, наведених у заочному рішенні, а фактично є зводяться до переоцінки доказів, які були досліджені та оцінені судом.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що підставами скасування заочного рішення є одночасна наявність обставин поважності неявки в судове засідання відповідача, обставини не подання відзиву з поважних причин, та наявності істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, а тому в задоволенні вказаної заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити, у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 287, 288 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. У задоволені заяви представника Акціонерного товариства «Приватбанк» Пелих Я.М. про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2022 року по цивільній справі за № 205/598/22 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Приватбанк», про захист прав споживачів та про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

2. Роз`яснити відповідачу Акціонерному товариству «Приватбанк» право оскаржити заочне рішення суду в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Д.В.Мовчан

.