Ухвала суду № 106751525, 13.10.2022, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/6681/22

Провадження № 1-кс/932/2886/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2022 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду скаргу заявника ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

до слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_3 у якій скаржник просить:

- визнати бездіяльність уповноважених осіб Дніпропетровської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою про кримінальне правопорушення, вих. №С-35/Н-1 від 08.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, вчиненого слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_4 через недотримання приписів рішень Конституційного суду України під час розгляду заяви ОСОБА_5 про відвід слідчому судді ОСОБА_6 по справі №201/6000/22, що зареєстрована Дніпропетровською обласною прокуратурою від 12.09.2022 №36002/22;

- зобов`язати уповноважених осіб Дніпропетровської обласної прокуратури внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Скаргу мотивує тим, що при розгляді заяви заявника про відвід слідчого судді ОСОБА_6 суддя ОСОБА_4 не повідомила заявника про розгляд заяви про відвід чим грубо порушила ч.3 ст.81 КПК України, ст.68 Конституцію України та рішення Конституційного суду України від 30.06.2009 №16-рп та від 09.07.2002 №15-рп.

12.09.2022 заявник звернувся до Дніпропетровської обласної прокуратури із заявою про вчинення суддею ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.4 ст.382 КК України, проте уповноваженими особами вимог ст.214 КПК України, за його заявою, не виконано.

В судовому засіданні заявник вимоги скарги підтримав, просив її задовольнити. При цьому клопотань не заявляв, доказів не долучав, просив розглядати скаргу без представника Дніпропетровської обласної прокуратури та інформації від вказаного органу про отримання заяви про вчинення злочину та здійснені дії за такою заявою.

Дніпропетровська обласна прокуратура, явку представника в судове засідання не забезпечила.

Вивчивши доводи скарги, дослідивши надані докази, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

У справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень ч. ч. 1, 2 ст.126Конституції України та ч.2 ст.13Закону України«Про статуссуддів» (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) від 01.12.2004 № 19рп/2004 Конституційний Суд України визначив, що недоторканність суддів - один із елементів їхнього статусу. Вона не є особистим привілеєм, а має публічно-правове призначення - забезпечити здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Незалежність і недоторканність суддів є невід`ємною ознакою правової держави та однією з фундаментальних засад демократичного суспільства. Як наголошується в Рекомендації № R (94) 12 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо незалежності, ефективності та ролі суддів, незалежність судів є передумовою верховенства права та основоположною гарантією справедливого суду.

Крім цього, згідно з п. 10Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади»судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом. Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.

Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Аналогічної позиції дотримується і Консультативна ради європейських суддів, яка в п. 57 Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Верховний Суд України в постанові від 15.04.2008 у справі № 21-319во07 зазначив: «Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися, за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову проти суду чи судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду».

Виходячи із положень, закріплених в ст. ст.14,106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст. ст. 126, 129 Конституцій України, рішення суду, дії або бездіяльність суддів під час здійснення правосуддя, підготовки, розгляду справ у судових інстанціях, звернення рішення до виконання тощо можуть оскаржуватися виключно в апеляційному та касаційному порядку.

З наведених вище правових норм можна зробити висновок, що висловлення незадоволення рішеннями суддів шляхом подання заяви про кримінальне правопорушення може вказувати на наявність ознак протиправного втручання у здійснення правосуддя й посягання на процесуальну незалежність суддів, визначених статтями126та129 Конституції України.

При розгляді питання, що стосується невнесення відомостей в ЄРДР, яке стосується суддів, необхідно також враховувати Висновок Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов`язане зі здійсненням ними судочинства від 01.07.2013.

Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що для забезпечення незалежності суддів, при отриманні заяви про вчинений суддею злочин, яке пов`язане зі здійсненням ним судочинства, уповноважений орган повинен внести до ЄРДР та розпочати розслідування тільки таку заяву або повідомлення, які мають ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші. Такий обов`язок слідчого і прокурора визначено ч. 1ст. 2 КК України, оскільки підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18, провадження № 51-4229км20) відмітив, що: «…слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».

Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об`єднання зобов`язані поважати незалежність судді і не посягати на неї.

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16.05.2019 (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) наголосив: «...якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин».

Слідчий суддя вважає очевидним, що в заяві ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення відсутні об`єктивні дані, які дійсно свідчать про вчинення слідчим суддею ОСОБА_4 кримінальних правопорушень.

Також слідчий суддя звертає увагу, що прохання заявника, в частині визнання бездіяльності уповноважених осіб Дніпропетровської обласної прокуратури протиправною, не ґрунтується на вимогах закону, оскількист. 307 КПК Українине наділяє слідчого суддю такими повноваженнями.

Окрім цього, ОСОБА_3 не надав достовірних доказів звернення із заявою про вчинення кримінального правопорушення до Дніпропетровської обласної прокуратури. Зокрема ним визнано, що вхідна дата та номер на заяві про вчинення злочину записана ним самостійно.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Дніпропетровської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, є необґрунтованою та в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 55, 58, 303-306, 309 КПК України , слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги заявника ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 08.09.2022 вихідний №С-35/Н-1 відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 14.10.2022.

Слідчий суддя ОСОБА_1