Ухвала суду № 106750579, 10.10.2022, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/14770/22

Номер провадження № 2-з/521/183/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про передачу справи за підсудністю

10.10.2022 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду м. Одеса Леонов О.С., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «К9», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року до Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «К9», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджується Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України визначення судді щодо розгляду цієї справи було здійснено 06.10.2022 року відповідно до автоматизованої системи документообігу суду, справу передано судді 07.10.2022 року.

Одночасно позивачем подано заяву про забезпечення позову.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, приходжу до наступного.

Встановлено,що ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 10.10.2022 року цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «К9», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, передано на розгляд Біляївського районного суду Одеської області з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.

Згідно з правилом про підсудність справ за вибором позивача, передбаченим у частині дванадцятій статті 28 ЦПК України (правила альтернативної підсудності), позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.

Аналогічний висновок щодо застосування норми права, викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 жовтня 2020 року, справа № 263/14171/19.

Місце проживання боржника за виконавчим написом – позивача у справі ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , що територіально знаходиться за межами Малиновського районного суду м.Одеси.

Таким чином, з огляду на те, що місце реєстрації позивача, а отже і місце виконання виконавчого напису нотаріуса, та місце знаходження відповідача не відносяться до Малиновського районного суду м.Одеси, то дана цивільна справа не підсудна Малиновському районному суду м.Одеси.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п.1 ст.6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.

Верховний Суд в постанові від 16 серпня 2019 року у справі № 916/142/19 зазначив, що передбачене статтею 55 Конституції, статтею 4 ГПК України право особина звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду, в тому числі додержання правил юрисдикції у господарських судах. Розгляд заяви та вжиття заходів забезпечення позову здійснюються виключно судом компетентним розглядати спір по суті. Згідно із ч. 1 ст.138 ГПК України подання заяви про забезпечення позову одночасно із пред`явленням позову здійснюється за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, що тягне за собою необхідність застосування приписів п. 1 ч. 1 ст.31 ГПК України у випадку подання такої заяви з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності). Розгляд місцевим господарським судом заяви про забезпечення позову з порушенням правом підсудності та залишенням апеляційним судом прийнятого за результатом розгляду заяви судового рішення без змін є таким, що в цілому нівелює інститут підсудності та ставить під сумнів саму сутність судового розгляду.

Таким чином, оскільки позовна заява про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та заява про забезпечення позову, направлені до суду, не є територіально підсудними Малиновському районному суду м. Одеси та положеннями Глави 10 ЦПК України не визначено алгоритму дій суду у випадку надходження заяви про забезпечення позову, яка не підсудна даному суду, приходжу до висновку про необхідність застосування аналогії закону та, на виконання приписів п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, передачі даної заяви на розгляд Біляївського районного суду Одеської області (67600, м. Біляївка, вул. Кіпенко, 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Слід також зауважити, що в силу ст. 378 ЦПК України, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

У відповідності до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 260, 353 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Матеріали цивільної справи № 521/14770/22 (провадження № 2-з/521/183/22) за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «К9», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- передати за підсудністю на розгляд до Біляївського районного суду Одеської області (67600, м. Біляївка, вул. Кіпенко, 1).

Передачу справи на розгляд до Біляївського районного суду Одеської області (67600, м. Біляївка, вул. Кіпенко, 1) здійснити на підставі даної ухвали не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.С. Леонов