Вирок № 106748496, 13.10.2022, Летичівський районний суд Хмельницької області

УКРАЇНА

ЛЕТИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

31500, Хмельницька область, Хмельницький район, смт Летичів, пров. Шкільний, 4а

тел. (03857) 2-01-00, 2-02-92, 2-04-90, 9-16-31, 9-17-33, факс 9-11-31

веб-сайт: https://lt.km.court.gov.ua, е-mail: inbox@lt.km.court.gov.ua

КОПІЯ

Єдиний унікальний номер судової справи №678/943/22

Номер провадження №1-кп-678-95/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2022 року смт Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Летичів кримінальне провадження, відомості про яке 01 серпня 2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022242240000010, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Тираспіль, Республіка Молдова, українки, громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженої, на утриманні п`ять малолітніх дітей, непрацюючої, раніше не судимої, про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 і ч. 2 ст. 190 КК України,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

представник потерпілого ОСОБА_5 ,

обвинувачена ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

І. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ВИЗНАНОГО СУДОМ ДОВЕДЕНИМ, СТАТТЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ВИННИМ У ВЧИНЕННІ ЯКОГО ВИЗНАЄТЬСЯ ОБВИНУВАЧЕНИЙ

1. Відповідно до ст. 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» №2811-XII від 21 листопада 1992 року (далі Закон) право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини (ч. 1). Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, від якої вона має дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається (ч. 4).

Згідно з абз. 1 п. 49 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751 (в редакції, чинній станом на 04 липня 2014 року) (далі Порядок) особи, яким виплачується державна допомога сім`ям з дітьми, зобов`язані повідомляти органи, що призначають і виплачують зазначену допомогу, про зміну всіх обставин, які впливають на виплату державної допомоги (зміни у складі сім`ї, перевищення середньомісячного сукупного доходу сім`ї тощо).

Так, ОСОБА_3 , проживаючи з початку 2012 року спільно з ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 без реєстрації шлюбу, однією сім`єю як чоловік та дружина, з яким вела спільне господарство та виховувала спільну дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народжену від останнього, прийняла рішення заволодіти шляхом обману бюджетними коштами у вигляді державної допомоги на дітей одиноким матерям, передбаченої Законом.

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння бюджетними коштами, після народження ІНФОРМАЦІЯ_3 спільної з ОСОБА_6 дочки ОСОБА_8 , умисно повідомила у Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Летичівського районного управління юстиції у Хмельницькій області про необхідність записати прізвище дочки та по батькові за вказівкою матері згідно ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, як ОСОБА_7 , після чого 11 червня 2013 року їй видано свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_7 .

Далі, ОСОБА_3 , всупереч вимогам ч. 4 ст. 18-1 Закону, реалізуючи свій умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами у вигляді державної допомоги на дітей одиноким матерям, діючи умисно, шляхом обману, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, достовірно знаючи про те, що не має права на отримання державної допомоги на дітей одиноким матерям згідно Закону, 12 серпня 2014 року власноручно заповнила та подала до Управління соціального захисту населення Летичівської районної державної адміністрації в Хмельницькій області, яке розташоване по вул. Соборна, 16 в смт Летичів Хмельницької області (далі Управління), заяву з додатками для призначення державної допомоги на дітей одиноким матерям у якій умисно зазначила недостовірні відомості про те, що не проживає з особою від якої має дитину, а саме з ОСОБА_6 . На підставі цієї заяви рішенням Управління від 01 жовтня 2014 року ОСОБА_3 призначено виплату державної допомоги на дітей одиноким матерям на період з 01 жовтня 2014 року по 31 грудня 2015 року з нарахуванням державної допомоги на банківський рахунок, який нею зазначено в заяві про призначення допомоги і відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_3 .

Продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами у вигляді державної допомоги на дітей одиноким матерям, після народження 29 вересня 2014 року від спільного проживання з ОСОБА_6 сина ОСОБА_9 , ОСОБА_3 умисно повідомила у Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Летичівського районного управління юстиції у Хмельницькій області про необхідність записати прізвище сина та по батькові за вказівкою матері відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, як ОСОБА_10 , після чого 21 жовтня 2014 року їй видано свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_10 .

В подальшому, діючи з єдиним злочинним умислом, спрямованим на заволодіння бюджетними коштами у вигляді державної допомоги на дітей одиноким матерям, 28 жовтня 2014 року ОСОБА_3 у зв`язку із змінами у складі сім`ї, а саме - народженням 29 вересня 2014 року ОСОБА_10 , власноручно заповнила та подала заяву з додатками до Управління для здійснення перерахунку призначеної державної допомоги на дітей одиноким матерям у якій умисно зазначила недостовірні відомості про те, що не проживає з особою від якої має дитину, а саме з ОСОБА_6 . Рішенням Управління від 13 листопада 2014 року їй здійснено перерахунок виплати державної допомоги на дітей одиноким матерям в межах терміну її призначення - до 31 грудня 2015 року.

На підставі поданих заяв ОСОБА_3 шляхом обману, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення, не маючи права на отримання державної допомоги на дітей одиноким матерям, в період часу з 01 жовтня 2014 року по 31 грудня 2015 року незаконно заволоділа бюджетними коштами у вигляді державної допомоги на дітей одиноким матерям в сумі 9612 грн., які їй перераховувалися Управлінням на її рахунок, відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», чим своїми протиправними діями спричинила матеріальної шкоди Управлінню на вказану суму.

Своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України.

2. ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що продовжує проживати із ОСОБА_6 однією сім`єю як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу, вести спільне господарство та виховувати спільних дітей дочку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також народжених в подальшому їх спільних дітей ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживаючи по АДРЕСА_2 , а з жовтня 2018 року по АДРЕСА_1 , вирішила повторно, шляхом обману заволодіти бюджетними коштами у вигляді державної допомоги на дітей одиноким матерям.

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на повторне заволодіння бюджетними коштами у вигляді державної допомоги на дітей одиноким матерям, після народження 11 грудня 2015 року від спільного проживання разом з ОСОБА_6 сина ОСОБА_11 , ОСОБА_3 умисно повідомила у Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Летичівського районного управління юстиції у Хмельницькій області про необхідність записати прізвище сина та по батькові за вказівкою матері відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, як ОСОБА_13 , після чого 18 грудня 2015 року їй видано свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_13 .

Крім того, після народження 27 квітня 2017 року від спільного проживання з ОСОБА_6 сина ОСОБА_14 умисно повідомила у Летичівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про необхідність записати прізвище сина та по батькові за вказівкою матері, відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, як ОСОБА_15 , після чого 03 травня 2017 року їй видано свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_15 .

Так, ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами у вигляді державної допомоги на дітей одиноким матерям, діючи умисно, шляхом обману, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, повторно, всупереч вимогам ч. 4 ст. 18-1 Закону та абз. 1 п. 49 Порядку, власноручно заповнила та подала 25 січня 2016 року, 04 липня 2016 року, 19 січня 2017 року, 01 червня 2017 року, 26 лютого 2018 року, 09 серпня 2018 року, 06 лютого 2019 року, 19 квітня 2019 року, 04 лютого 2020 року та 05 серпня 2020 року до Управління заяви з додатками про призначення державної допомоги на дітей одиноким матерям у яких умисно зазначила недостовірні відомості про те, що не проживає з особою від якої має дітей, а саме з ОСОБА_6 , вказавши реквізити банківських рахунків, відкритих на її ім`я для отримання коштів вказаної допомоги.

В результаті цього рішеннями Управління від 28 березня 2016 року, 18 липня 2016 року, 25 січня 2017 року, 23 червня 2017 року, 26 березня 2018 року, 27 серпня 2018 року, 15 березня 2019 року, 29 травня 2019 року, 11 лютого 2020 року та 09 вересня 2020 року, відповідно, ОСОБА_3 призначено та в подальшому виплачено державну допомогу на дітей одиноким матерям на загальну суму 96555,82 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, шляхом обману, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення, не маючи права на отримання державної допомоги на дітей одиноким матерям, у період часу з 01 січня 2016 року по 31 січня 2021 року незаконно заволоділа бюджетними коштами у вигляді державної допомоги на дітей одиноким матерям в сумі 96555,82 грн., які їй призначено та виплачено шляхом перерахування на її рахунок, відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», чим Управлінню спричинено матеріальної шкоди на вказану суму.

Своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.

IІ. ПОЗИЦІЯ СУДУ ЩОДО РОЗГЛЯДУ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ В ПОРЯДКУ, ВИЗНАЧЕНОМУ Ч. 3 СТ. 349 КПК УКРАЇНИ

3. Обвинувачена ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 і ч. 2 ст. 190 КК України, визнала повністю і беззаперечно, жодним чином не оспорює фактичні обставини, які зазначені у обвинувальному акті, зокрема, час, місце, спосіб, мотив, мету, розмір завданої шкоди, тощо, кваліфікацію своїх дій та докази винуватості, щиро кається у вчиненому, обіцяє таких дій більше не вчиняти, готова понести передбачену законом відповідальність, правопорушення вчинені виключно в інтересах благополуччя та добробуту дітей, придбання за вказані кошти для них одягу та їжі.

4. Прокурор, представник потерпілого і обвинувачена зазначили, що в обвинувальному акті вірно викладені фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень, ці обставини вони не оспорюють і вважають недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин.

5. Суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, які ніким не оспорюються і немає сумнівів у добровільності їх позиції.

6. Суд роз`яснив учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

7. Судом проведено лише допит обвинуваченої, досліджено наявні в кримінальному провадженні матеріали, які характеризують особу обвинуваченої.

8. На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, адже учасники судового провадження проти цього не заперечують.

ІІІ. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ

9. За змістом ст. 65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання (п. 3 ч. 1). Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень (ч. 2).

10. Виходячи з положень ч. 2 і ч. 4 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, є кримінальним проступком, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України нетяжким злочином.

11. Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України є щире каяття.

12. Органом досудового розслідування та судом не встановлено обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 .

13. ОСОБА_3 раніше не судима, на «Д» обліку в нарколога та психіатра не перебуває, неодружена, має на утриманні п`ять малолітніх дітей, не працює, згідно довідки-характеристики по місцю проживання характеризується в цілому позитивно.

14. Враховуючи фактичні обставини справи, дані про особу ОСОБА_3 , обставину, яка пом`якшує покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, досудову доповідь органу пробації про можливість виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства, негативне ставлення обвинуваченої до вчинених нею правопорушень і повідомлені нею обставини у зв`язку з якими вона їх вчинила, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації і достатності покарання, досягнення мети виправлення, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у вигляді громадських робіт, а за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді позбавлення волі, застосувати положення ч. 1 ст. 70 КК України і визначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі, а також про можливість її виправлення без відбування покарання, встановивши іспитовий строк в мінімальній межі, яка визначена у ч. 4 ст. 75 КК України, що буде достатнім для того, щоб в умовах здійснення контролю за поведінкою вона довела своє виправлення, з покладенням обов`язків, визначених у п. 1 і п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

15. Суд переконаний, що призначення саме такого покарання ОСОБА_3 буде справедливим, необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

16. Відповідно до ч. 3 ст. 56 КК України громадські роботи не призначаються особам, визнаним особами з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби.

Судом не встановлені обмеження, визначені ч. 3 ст. 56 КК України, адже ні орган досудового розслідування, ні ОСОБА_3 не надали доказів того, що вона має інвалідність першої або другої групи, перебуває в стані вагітності, крім того, вона не є військовослужбовцем строкової служби і не досягла пенсійного віку.

ІV. МОТИВИ УХВАЛЕННЯ ІНШИХ РІШЕНЬ ЩОДО ПИТАНЬ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ СУДОМ ПРИ УХВАЛЕННІ ВИРОКУ ТА ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ, ЯКИМИ КЕРУВАВСЯ СУД

17. Прокурором Летичівської окружної прокуратури ОСОБА_4 в інтересах держави в особі Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації до ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінальних правопорушень.

ОСОБА_3 позовні вимоги прокурора визнала повністю і беззаперечно, не заперечує проти його задоволення та стягнення з неї 106167,82 грн. завданої шкоди.

Враховуючи позицію ОСОБА_3 , цивільний позов підлягає задоволенню.

18. Під час досудового розслідування слідчим суддею накладено арешт на житловий будинок, власником якого є ОСОБА_3 , з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

У ч. 4 ст. 174 КПК України визначено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

У даній справі суд ухвалює обвинувальний вирок і задовольняє позовні вимоги про стягнення з обвинуваченої завданої шкоди, однак на даний час вона не працює і немає постійного доходу, тому суд вважає за необхідне накладений арешт не скасовувати, адже в подальшому його застосуванні потреба не відпала, арешт був накладений обґрунтовано.

19. Питання про речові докази суд вирішує згідно вимог ст. 100 КПК України.

20. Витрати на залучення експерта відсутні.

21. Запобіжний захід обвинуваченій під час досудового розслідування не обирався і суд вважає, що немає необхідності такий обирати до набрання вироком законної сили.

22. Згідно з ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд кримінального провадження проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 30-32, 84-86, 91-94, 107-108, 110, 337, 349, 368-371, 373-374, 376, 392-395, 532 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 і ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити їй покарання:

за ч. 1 ст. 190 КК України - у вигляді громадських робіт на строк двісті годин;

за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити їй іспитовий строк тривалістю один рік.

На ОСОБА_3 , як особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, покласти обов`язки, передбачені п. 1 і п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Задовольнити цивільний позов прокурора Летичівської окружної прокуратури ОСОБА_4 в інтересах держави в особі Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінальних правопорушень.

Стягнути з ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 106167,82 грн., заподіяну внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, яку перерахувати на користь Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації (р/р UA 808201720343120014000017198, МФО 820172, ЄДРПОУ 03198528).

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_3 не обирати.

Речові докази:

справи №2/23.10.1-46, №3/23.10.1-46, №4/23.10.1-46, №5/23.10.1-46 про визнання ОСОБА_6 факту батьківства вважати повернутими Летичівському районному відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький);

особову справу одержувача соціальної допомоги на ім`я ОСОБА_3 у трьох томах вважати повернутою Управлінню соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації.

Накладений ухвалою слідчого судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 26 серпня 2022 року арешт на житловий будинок загальною площею 59,6 кв.м., що по АДРЕСА_1 , вартістю 32108,72 грн., із забороною на його відчуження власником ОСОБА_3 , а також будь-якою іншою особою, в тому числі на підставі довіреності, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) залишити до усунення обставин, які були підставою для його накладення.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Летичівський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя підпис ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_1