Ухвала суду № 106746185, 12.10.2022, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/3600/20

Провадження № 4-с/211/36/22

У Х В А Л А

Іменем України

12 жовтня 2022 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Сарат Н.О.,

при секретарі – Зоріній С.М.,

у відсутність сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, згідно з вимогами ч. 2ст. 247 ЦПК України,без фіксації судового засідання технічними засобами, скаргу ОСОБА_1 на дії заступника директора департаменту – начальника відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України Озадовського Руслана Юрійовича, заінтересована особи Російська Федерація, Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк»,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою на дії заступника директора департаменту – начальника відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України Озадовського Руслана Юрійовича, заінтересована особи Російська Федерація, Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк». В обґрунтування скарги зазначив, рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 квітня 2022 року у цивільній справі №211/3600/20 за моєю ОСОБА_1 позовною заявою до Російської Федерації та Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» про стягнення моральної шкоди, задоволено його позовні вимоги повністю та стягнуто солідарно з держави Російської Федерації та Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» на мою користь моральну шкоду в розмірі 1000000,00 (один мільйон) гривень 00 коп. Рішення суду не оскаржено набрало законної сили 10.05.2022 року. 19 травня 2022 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області було видано виконавчий лист із строком його пред`явлення до виконання до 11 травня 2025 року.

31 травня 2022 року виконавчий лист, виданий Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.05.2022 року у цивільній справі №211/3600/20 за його позовною заявою до Російської Федерації та Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» про стягнення моральної шкоди (надалі по тексту виконавчий лист), було направлено Укрпоштою до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для належного примусового виконання вищевказаного рішення суду, даний факт підтверджується заявою з додатком до неї та описом вкладання документів у поштовий конверт.

Згідно відомостей на офіційному сайті Укрпошти поштову кореспонденцію, а саме: заяву, виконавчий лист, копію мого паспорту, копію довідки мого ідентифікаційного номеру та відомості про відкриття рахунку в банку, направлену мною до Відділу примусового сконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України отримано 09 червня 2022 року, даний факт підтверджується відомостями із офіційного сайту Укрпошти про рух поштових відправлень. Факт про отримання Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України мені стало відомо 04 липня 2022 року, що підтверджується скриншотом зробленим із офіційного сайт Укрпошти про рух поштових відправлень (скриншот зроблений із офіційного сайт Укрпошти про рух поштових відправлень міститься у додатку).

Проте, з 09 червня 2022 року заступником директора департаменту-начальником Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовським Русланом Юрійовичем не вчинено жодних виконавчих дій для належного виконання вищевказаного рішення суду на підставі вказаного виконавчого листа, тобто понад місяць заступник директора департаменту-начальник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовський Руслан Юрійович протиправно бездіє щодо відкриття виконавчого провадження, чим перешкоджає належному виконанню вищевказаному рішенню суду, як наслідок своєю бездіяльністю ОСОБА_2 перешкоджає відновленню порушеного мого право державою агресором Російською Федерацією.

Просить суд визнати протиправною бездіяльність заступника директора департаменту-начальника Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовського Руслана Юрійовича, що перешкоджає відкриттю виконавчого провадження з примусового виконання рішення при виконанні виконавчого листа № 211/3600/20, виданого Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у цивільній справі №211/3600/20 за його позовною заявою до Російської Федерації та Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» про стягнення моральної шкоди та зобов`язати відкрити виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа виданого 19.05.2022 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі № 211/3600/20.

Скаржник у судове засідання не з`явився, його представник адвокат Новак А.М. до суду надав заяву про розгляд скарги у його відсутність, на задоволенні скарги наполягає.

Стягувач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду не відомі.

Ч. 2ст. 450 ЦПК України визначено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

У зв`язка з чим, суд вважає за можливим провести розгляд скарги у відсутності стягувача, боржника, державного виконавця, оскільки розгляд справи вже неодноразово відкладався (клопотання стягувача, державного виконавця), а розгляд справи має бути проведений у розумний строк.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступного висновку.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення регламентований нормами розділу VII ЦПК України.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Стаття 451 ЦПК України визначає, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

У цивільному судочинстві діє загальне правило, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (статті 12, 81 ЦПК України).

Оскільки, з даною скаргою до суду звернувся боржник, саме він повинен обґрунтувати та довести неправомірність рішень, дій чи бездіяльності виконавця, а також порушення його прав чи свобод.

Судом встановлено, що на підставі рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.04.2022 року, яке не оскаржено та набрало законної сили 10.05.2022 року (справа № 211/3600/20) 19.05.2022 року видано 2 виконавчі лист про солідарне стягнення з держави Російська Федерація (місцезнаходження: Посольство Російської Федерації в Україні: 03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 27) та Акціонерного товариства «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» ( ідентифікаційний код 25959784) на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) моральну шкоду в розмірі 1 000 000 ( один мільйон ) гривень 00 коп. та стягнення в рівних частинах з держави Російська Федерація (місцезнаходження: Посольство Російської Федерації в Україні: 03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 27) та Акціонерного товариства «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» ( ідентифікаційний код 25959784) на користь держави судовий збір у розмірі 15 000 ( п`ятнадцять тисяч ) гривень, тобто по 7500 ( сім тисяч п`ятсот ) гривень з кожного.

У вказаних виконавчих листах № 211/3600/20 зазначено, що рішення набрало законної сили 10.05.2022; строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 11.05.2025 ( а.с. 11-12).

31 травня 2022 року виконавчий лист, виданий Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.04.2022 року у цивільній справі №211/3600/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Російської Федерації та Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» про стягнення моральної шкоди (надалі по тексту виконавчий лист), було направлено Укрпоштою до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для належного примусового виконання вищевказаного рішення суду, даний факт підтверджується заявою з додатком до неї та описом вкладання документів у поштовий конверт ( а.с. 13).

Згідно відомостей на офіційному сайті Укрпошти поштову кореспонденцію, а саме: заяву, виконавчий лист, копію мого паспорту, копію довідки мого ідентифікаційного номеру та відомості про відкриття рахунку в банку, направлену мною до Відділу примусового сконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України отримано 09 червня 2022 року, даний факт підтверджується відомостями із офіційного сайту Укрпошти про рух поштових відправлень. Факт про отримання Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України мені стало відомо 04 липня 2022 року, що підтверджується скриншотом зробленим із офіційного сайт Укрпошти про рух поштових відправлень (скриншот зроблений із офіційного сайт Укрпошти про рух поштових відправлень міститься у додатку) ( а.с. 15).

24.06.2022 року за вих.. № 69270774/15 (20.1) Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, керуючись ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» ОСОБА_1 було направлено для відома повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, мотивуючи це тим, що в пакеті документів, що надійшли до Відділу міститься заява ОСОБА_1 , та два оригінали виконавчих документів, що унеможливлює прийняття виконавчих документів до виконання, оскільки на кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувачем подається окрема заява про примусове виконання рішення ( а.с. 27,28-29).

Згідно ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Виконання судового рішення охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Відповідно до ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом.

Відповідно ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до частини третьої розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом ( дублікатом) виконавчого документа.

На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувачем подається окрема заява про примусове виконання рішення.

Згідно п. 6 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягував не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до ст. 26 цього Закону.

До матеріалів справи долучена копія заяви ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якої він долучає два виконавчі листи № 211/3600/20 видані 219.05.2022 з вдома різними боржниками, що суперечить Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5. Оскільки на кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувачем подається окрема заява про примусове виконання рішення ( а.с. 10).

Згідно п.18 Постанови Пленуму спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність було прийнято або вчинено відповідно до закону, у межах повноважень суб`єкта оскарження і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. При цьому, визнаючи доводи скарги необґрунтованими і відмовляючи в її задоволенні, суд має зазначити в ухвалі, у зв`язку з чим і на підставі яких саме норм закону він дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.3 ст.451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Отже суд приходить до висновку, що заступник директора департаменту – начальника відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України Озадовський Р.Ю. діяв в межах своїх повноважень і право ОСОБА_1 його діями не було порушено, тому відсутні підстави для задоволення скарги.

ОСОБА_1 не позбавляється права повторного звернення до відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України з двома окремими заявами на примусове виконання рішення, на кожен виконавчий документ, в межах строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Керуючись ст. ст.4,5,12,81,447,451 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії заступника директора департаменту – начальника відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України Озадовського Руслана Юрійовича, заінтересована особи Російська Федерація, Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк» - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.