Вирок № 106742473, 13.10.2022, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/937/22

Провадження № 1-кп/177/111/22

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2022 року м. Кривий Ріг

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні судуу м.Кривому РозіДніпропетровської областікримінальне провадження,внесене вЄдиний реєстрдосудових розслідувань09.05.2021року за №12021040000000354, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль Тернопільської області, громадянина України, з неповною середньотехнічною освітою, військовослужбовця, який перебуває на посаді водія взводу у роті охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , одруженого, маючого на утриманні трьох дітей: ОСОБА_7 , 2009 року народження, ОСОБА_8 , 2011 року народження, ОСОБА_9 , 2002 року народження, яка навчається на 1 курсі денної форми навчання Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, суд,-

встановив:

08.05.2021 року приблизно о 18 годині 45 хвилин, водій ОСОБА_5 , порушуючи вимоги п.п. 2.3 а), 31.4.1 а) керуючи технічно несправним вантажним сідловим тягачем «Renault АЕ420» реєстраційний номер НОМЕР_1 (гальмівні шланги від`єднанні від гальмівних камер передніх коліс), з`єднаного з напівпричепом «TRAILOR SYY 3 CP» реєстраційний номер НОМЕР_2 , які згідно свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_3 від 20.04.2017 та серії НОМЕР_4 від 20.04.2017 відповідно, належать на правах власності ОСОБА_10 , рухався в світлий час доби з необмеженою видимістю та оглядовістю проїзної частини, по сухому асфальтобетонному покриттю автодороги Н-23 сполученням «Запоріжжя-Кривий Ріг-Кропивницький» зі сторони м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у напрямку с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області.

Під час руху по вказаній автодорозі, водій ОСОБА_5 проїжджав населений пункт с. Мар`янівка Криворізького району Дніпропетровської області, проїзна частина якої не позначена дорожніми знаками пріоритету відповідно до ПДР України, наближався до нерегульованого перехрестя вул. Пісочна та автодороги Н-23 сполученням «Запоріжжя-Кривий Ріг- Кропивницький», з перевищенням дозволеної швидкості руху у населеному пункті 64,9 км/год., тим самим грубо порушуючи вимоги п. 12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху України.

В цей же час, по проїзній частині вул. Пісочна у с. Марянівка Криворізького району Дніпропетровської області, зі сторони вул. у напрямку нерегульованого перехрестя вул. Пісочна та автодороги Н-23 сполученням «Запоріжжя - Кривий Ріг - Кропивницький», рухався велосипедист ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 керуючи велосипедом «Burcо», який не виконуючи вимоги дорожнього знак 2.1 «Надати дорогу» ПДР України, не надаючи перевагу у русі вантажному сідловому тягачу «Renault АЕ420» реєстраційний номер НОМЕР_1 , з`єднаного з напівпричепом «TRAILOR SYY 3 CP» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 , виїхав на нерегульоване перехрестя вул. Пісочна та автодороги Н-23 сполученням «Запоріжжя-Кривий Ріг-Кропивницький» у с. Марянівка, Криворізького району Дніпропетровської області.

В ході зближення вантажного сідлового тягача «Renault АЕ420» реєстраційний номер НОМЕР_1 , з`єднаного з напівпричепом «TRAILOR SYY 3 CP» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 та велосипедиста ОСОБА_11 , водій ОСОБА_5 не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, виявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, маючи об`єктивну можливість виявити велосипедиста ОСОБА_11 , який не виконуючи вимоги дорожнього знаку 2.1 «Надати дорогу» ПДР України, виїжджає на нерегульоване перехрестя вул. Пісочна та автодороги Н-23 сполученням «Запоріжжя - Кривий Ріг - Кропивницький», завчасно не вжив усіх можливих дій для зменшення швидкості аж до повної зупинки автомобіля, порушуючи вимоги дорожньої розмітки 1.1. (вузька суцільна лінія) ПДР України, виїхав на смугу зустрічного руху, в результаті чого на нерегульованому перехресті вул. Пісочна та автодороги Н-23 сполученням «Запоріжжя - Кривий Ріг - Кропивницький», здійснив наїзд правою передньою частиною вантажного сідлового тягача «Renault АЕ420» реєстраційний номер НОМЕР_1 на ліву бокову частину велосипеда «Burcо» під керуванням ОСОБА_11 .

Внаслідок ДТП велосипедист ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув на місці.

Своїми діями водій вантажного сідлового тягача «Renault АЕ420» реєстраційний номер НОМЕР_1 , з`єднаного з напівпричепом «TRAILOR SYY 3 CP» реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_5 грубо порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.3 а), б), 10.1, 12.4, 12.9 (б), 31.4.1 а) та дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху України, якими передбачено:

п. 1.3. «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

а) «перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу»;

б) «бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»

п. 12.4. «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.»;

п. 12.9 (б). «Перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 Правил Дорожнього Руху України»;

п. 31.4.1 а). Гальмові системи:

а) змінено конструкцію гальмових систем, застосовано гальмову рідину, вузли або окремі деталі, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства-виробника;

Дорожня розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) : поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки); розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках, позначених знаком 4.18; розділяє смуги на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду, позначеного розміткою 1.15;

Порушення п. 10.1 Правил Дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 знаходиться у причинному зв`язку з характером настання дорожньо-транспортної події, внаслідок якої велосипедист ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесні ушкодження, у вигляді: забита рана в потиличній області по середній лінії; сім саден - в лобній області праворуч та ліворуч, на спинці носа; три садна на тильній поверхні правої кисті; шість саден - на зовнішній поверхні лівого плеча у нижній третині, на тильній поверхні лівої кисті; садно на задній поверхні правого ліктьового суглобу; садно на задній поверхні правого кульшового суглобу з переходом на праву сідницю; три садна - на внутрішній поверхні лівого стегна у середній третині, лівої гомілки у верхній та середній третинах; садно на зовнішній поверхні лівого стегна у верхній третині; крововиливи у м`які покривні тканини голови в потиличній області по середній лінії; множинні дрібно крапковими крововиливи дифузні у товщі сірої та білої мозкової речовини обох півкуль головного мозку та мозочка; крововиливи у шлуночки головного мозку; крововиливи під м`якими мозковими оболонками обох півкуль головного мозку та мозочка, на базальній та конвекситальній поверхнях; багатоуламкові переломи потиличної, тім`яних, лобної, частково лузки лівої скроневої кістки, клиноподібної кістки, правої скроневої кістки з вдавленням кісток в порожнину черепа в ділянці лобної кістки; повний закритий перелом лівого плеча у середній третині; повний косо-поперечний перелом лівого стегна у верхній третині; повні косо-поперечні переломи велико- та малогомілкових кісток лівої гомілки у середній третині.

Виявлені тілесні ушкодження прижиттєві, що підтверджується крововиливами в ушкоджених тканинах, виникли незадовго до настання смерті у проміжок часу який становить від секунд до десятків секунд.

Виявлені тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини транспортного засобу з послідуючим відкиданням та падінням на тверде нерівне дорожнє покриття та ударом об нього, з подальшим ковзанням по твердому нерівному дорожньому покриттю, що могло бути в умовах та обставинах дорожньо-транспортної пригоди зазначеної у постанові.

Виявлені тілесні ушкодження відносяться до комплексу сполученої травми та оцінюються у сукупності, за своїм характером виявлені ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.

Смерть ОСОБА_11 наступила 09.05.2021 о 18:59 годині від сполученої травми голови, тулубу та кінцівок, яка супроводжувалася переломами кісток скелету та ускладнилася розвитком травматичного шоку, що підтверджується наявністю тілесних ушкоджень, морфологічними змінами з боку внутрішніх органів, а саме множинні садна голови, тулубу та кінцівок, забита рана голови; крововиливи під оболонки, речовину та шлуночки головного мозку; переломи кісток основи та склепіння черепу; переломи лівого плеча, лівого стегна, лівої гомілки.

Крім того виявлено: нерівномірне забарвлення міокарду, дифузний дрібновогнищевий кардіосклероз, атеросклеротичний стенозуючий коронарокальценоз, атеросклеротичні зміни судин мозку, аорти, рідкий стан крові, нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів, набряк головного мозку та легень.

Між отриманими тілесними ушкодженнями та смертю ОСОБА_12 є причинний зв`язок.

Виявлені на тілі тілесні ушкодження характері для дорожньо-транспортної пригоди.

При судово-токсикологічному дослідженні крові, виявлений етиловий спирт у концентрації 2,07 проміле, що стосовно до живих осіб може відповідати середньому алкогольному сп`янінню.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винним у повному обсязі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та пояснив, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується із обставинами, встановленими під час досудового розслідування, із зібраними у кримінальному провадженні доказами, як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбачені КК України за вказані кримінальні правопорушення і його заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок. Крім того, суду пояснив, що потерпілій відшкодував всі матеріальні збитки, щиро розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати та не позбавляти його права керування транспортним засобом, оскільки на теперішній час він є військовослужбовцем та перебуває на посаді водія взводу у роті охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники провадження не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349, ст. 351 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченого та потерпілої, дослідження матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого та речових доказів.

Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, обвинуваченим повністю відшкодовані збитки, просить суворо не карати, не позбавляти його волі та права керування транспортними засобами.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого, суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.

Розглянувши справу в межах пред`явленого обвинувачення, оцінивши наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про їхню достатність для визнання ОСОБА_5 винуватим в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно з частиною другої статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання.

Справедливість покарання повинна визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, у тому числі й потерпілого. Однією із умов досягнення цієї мети є відшкодування завданого злочином збитку або усунення заподіяної шкоди.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Згідно з п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (Із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 року), при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають ураховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію транспортних засобів, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Так, при призначенні ОСОБА_5 покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, вчинених з необережності, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має неповну середньотехнічну освіту, є військовослужбовцем, де обіймає посаду водія, має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та повнолітню дитину - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка навчається на 1 курсі денної форми навчання Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка, на диспансерному обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місце проходження служби характеризується позитивно.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування збитків потерпілій.

Обставини, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно досудовоїдоповіді,складеної Тернопільськимрайонним відділомДержавної установиЦентр пробаціїв Тернопільськійобласті,з урахуваннямхарактеризуючих данихна обвинуваченого,його способужиття,історію правопорушень,ставлення довчиненого,а такожнизьку ймовірністьвчинення повторногоправопорушення,орган зпитань пробаціївважає,що виправленнята перевиховання ОСОБА_5 без позбавлення або обмеження волі на певний строк, можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає за доцільне покласти на засудженого обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.

Таким чином, враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги наявність пом`якшуючих покарання обставини та відсутність обтяжуючих, а також те, що обвинувачений за час досудового слідства та розгляду справи у суді свідомо і неухильно дотримувався загальноприйнятих норм і правил поведінки, встановлених у суспільстві, пануючих моральних принципів, вчинив кримінальне правопорушення вперше і з необережності, добровільно відшкодовував матеріальну шкоду потерпілій, враховуючи думку прокурора та потерпілої, які просили призначити покарання, не пов`язане з позбавленням волі та без позбавлення права керування транспортним засобом, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_5 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставіст. 75 КК України, поклавши на нього обов`язки, передбаченіст.76 КК України.

Щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_5 додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, суд враховує думку прокурора та потерпілої, які просили не позбавляти права керування транспортними засобами, а також бере до уваги відношення обвинуваченого до скоєного ним кримінального правопорушення, намагання усунення негативних наслідків злочину, щирого каяття та того факту, що обвинувачений є військовослужбовцем та проходить службу на посаді водія.

Крім того, суд враховує і порушення Правил дорожнього руху України велосипедистом ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, що встановлено висновком експерта при судово-токсикологічному дослідженню крові, керуючи велосипедом «Burcо» не виконав вимоги дорожнього знак 2.1 «Надати дорогу» ПДР України та не надав перевагу у русі вантажному сідловому тягачу «Renault АЕ420» з`єднаного з напівпричепом «TRAILOR SYY 3 CP» під керуванням ОСОБА_5 та виїхав на нерегульоване перехрестя вул. Пісочна та автодороги Н-23 сполученням «Запоріжжя - Кривий Ріг - Кропивницький» у с. Марянівка, Криворізького району Дніпропетровської області. Перебування ОСОБА_11 в стані алкогольного сп`яніння свідчить про його неповноцінну здатність на момент ДТП сприймати дорожню обстановку, наявність перешкод на дорозі та швидко реагувати на їх виникнення. Разом з тим, порушення велосипедистом ОСОБА_11 ПДР України не виключає винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, оскільки останній зобов`язаний був виконувати, зокрема, вимоги п. 10.1 ПДР і за умов такого дотримання міг уникнути наїзду на потерпілого ОСОБА_11 .

Таким чином, на думку суду, обвинуваченому є недоцільним призначати додаткову міру покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами виходячи із обставин вчинення необережного кримінального правопорушення, його поведінку після вчинення злочину, а також того, що обвинувачений під час вчинення злочину не перебував у стані алкогольного сп`яніння, добровільно вирішив питання щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, на теперішній час загрози для суспільства не становить, має міцні соціальні зв`язки, соціально адаптований, є військовослужбовцем, де обіймає посаду водія, підстав очікувати продовження обвинуваченим вчинення правопорушень суд не встановив.

Отже, враховуючи принцип індивідуалізації покарання, суд приходить до переконання, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити основне покарання без додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами. Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, та у розумінніст. 50 КК України, буде відповідати тяжкості і обставинам вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, є необхідним і буде цілком достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для запобігання вчинення ним нових злочинів.

Крім того, санкцією ч. 2 ст. 286 КК України позбавленняправа керування транспортними засобами, згідно ст. 55 КК України, є факультативним додатковим покаранням і питання про його призначення є правом суду, а не обов`язком.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Підстав для призначення покарання обвинуваченому з урахуванням положеньст.69,69-1 КК Українисуд не вбачає.

Цивільний позов не заявлявся.

До обвинуваченого ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17.08.2022 був застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, строк дії якого сплив 12.10.2022. Підстав для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого суд не вбачає.

Заходи забезпечення в даному кримінальному провадженні, а саме арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.05.2021, на сідловий тягач «Renault АЕ420» реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричеп «TRAILOR SYY 3 CP» реєстраційний номер НОМЕР_2 та велосипед «Burcо» червоного кольору - підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_5 підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів при проведенні судових експертиз в рамках даного кримінального провадження.

Долю речових доказівнеобхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ч.3 ст. 349, ч.2 ст.373, ст.374, ст.376, п.1 ч.2 ст.395 КПК Українисуд,-

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК Українита призначити покаранняу виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставіст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням терміномна 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставіп.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК Українипокласти на ОСОБА_5 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок строку відбування покарання обвинуваченим обчислювати з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експертів при проведенні наступних судових експертиз:

-№СЕ-19/104-21/15305-ІТ від 24.05.2021 в розмірі 686,48 грн. (шістсот вісімдесят шість) грн. 48 коп.;

-№СЕ-19/104-21/15304-ІТ від 14.05.2021, в розмірі 686,48 грн. ( шістсот вісімдесят шість) грн. 48 коп.;

-№СЕ-19/104-21/15287-ІТ від 04.06.2021 в розмірі 4118,88 грн. (чотири тисячі сто вісімнадцять) грн. 88 коп.;

-№СЕ-19/104-21/15289-ІТ від 24.05.2021, в розмірі 686,48 грн. (шістсот вісімдесят шість) грн. 48 коп.;

-№СЕ-19/104-21/15292-ІТ від 21.05.2021 в розмірі 1029,72 грн. (одна тисяча двадцять дев`ять) гривень 72 коп.;

-№СЕ-19/104-21/15298-ІТ від 20.05.2021, в розмірі 686,48 грн. (шістсот вісімдесят шість) гривень 48 коп.;

-№СЕ-19/104-21/15301-ІТ від 24.05.2021 в розмірі 1029,72 грн. (одна тисяча двадцять дев`ять) гривень 72 коп.;

-№ СЕ-19/104-22/858-ІТ від 10.02.2022 в розмірі 3089,16 грн. (три тисячі вісімдесят дев`ять) гривень 16 коп.

Речові докази:

-сідловий тягач «Renault АЕ420» реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричеп «TRAILOR SYY 3 CP» реєстраційний номер НОМЕР_2 , які зберігаються на штрафмайданчику ВП №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, що розташований за адресою Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Павла Глазового, 2 А, після набрання вироком чинності повернути ОСОБА_5 ;

-велосипед «Burcо» червоного кольору, який зберігається на штрафмайданчику ВП №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, що розташований за адресою Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Павла Глазового, 2 А після набрання вироком чинності повернути ОСОБА_4 .

Арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.05.2021, на сідловий тягач «Renault АЕ420» реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричеп «TRAILOR SYY 3 CP» реєстраційний номер НОМЕР_2 та велосипед «Burcо» червоного кольору - скасувати.

На вирок суду може бути поданаапеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати її в суді,особам, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дняпісля його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1