Рішення № 106740189, 12.10.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2022 року м. Київ № 640/33934/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві призначити та здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дня звернення за призначенням пенсії, а саме: з 14.06.2021.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено про те, що станом на момент подання заяви про призначення ОСОБА_1 пенсії на підставі списку 1 останньому виповнилось 55 років, а його загальний стаж становить понад 28 років, з яких 8 років 1- місяців становить стаж на роботі з особливо важкими умовами праці, що відносяться до списку №1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу строк для надання відзиву.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, з огляду на те, що ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, з огляду на відсутність пільгового стажу, оскільки страхований стаж заявника становить 29 років 8 місяців 22 дня, з яких пільговий стаж - 3 роки 5 місяців 27 днів. За доданими документами не зараховано пільговий стаж за період з 10.07.1990 по 13.06.1996, оскільки підприємство ліквідовано, а тому такий період пільгової роботи має підтверджуватись відповідною комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, яка створена при Головних управліннях Пенсійного фонду України.

З огляду на вказане, виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах (список 1) від 14.06.2021.

Листом від 25.06.2021 №2600-0213-8/104202 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві повідомлено ОСОБА_1 про те, що заявнику відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, з огляду на відсутність пільгового стажу, оскільки страхований стаж заявника становить 29 років 8 місяців 22 дня, з яких пільговий стаж - 3 роки 5 місяців 27 днів. За доданими документами не зараховано пільговий стаж за період з 10.07.1990 по 13.06.1996, оскільки підприємство ліквідовано, а тому такий період пільгової роботи має підтверджуватись відповідною комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, яка створена при Головних управліннях Пенсійного фонду України.

На підставі викладеного, вважаючи власні права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Стаття 3 Конституції України, відповідно, гарантує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Офіційне тлумачення положення ст. 1 Конституції України міститься у рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25.01.2012, згідно з яким, «Основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім`ї».

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Положеннями ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Так, приписами п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (надалі - Закон №1788-XII) у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Разом з тим, ст. 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, в яких має бути зазначені періоди, що зараховуються до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, що зараховується до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, на підставі яких видана довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що передусім документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка і лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств.

Так, з наявної у матеріалах справи копії трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що у період з 10.07.1990 по 13.08.1996 останній виконував роботу підземного слюсаря з ремонту гірничого обладнання у шахті у Виробничому об`єднанні з ремонту гірничого обладнання "Кривбасрудоремент". Відтак, підстави для додаткового надання позивачем довідки для підтвердження стажу останнього за період з 10.07.1990 по 13.08.1996 відсутні, оскільки даний страховий стаж підтверджено відомостями з трудової книжки. Іншого з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається.

Як наслідок, дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 з підстав, зазначених у листі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 25.06.2021 №2600-0213-8/104202, є протиправними.

Разом з тим, суд звертає увагу, що фактично предметом дослідження у межах даної адміністративної справи є встановлення факту наявності у позивача пільгового стажу за заявлений період, а не підстави для наявності або відсутності призначення останньому пенсії за віком, з урахуванням пільгового стажу. Отже, належним способом захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача у межах заявленого спору є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.06.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1, з урахуванням викладених у даному рішенні суду висновків.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.ч. 1 та 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції від 19.11.2021 №0.0.2347415479.1, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., відтак, з урахуванням розміру задоволених позовних вимог на користь останнього підлягають присудженню судові витрати у розмірі 454,00 грн.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 з підстав, зазначених у листі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 25.06.2021 №2600-0213-8/104202.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.06.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1, з урахуванням викладених у даному рішенні суду висновків.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити здійснені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) документально підтверджені судові витрати у розмірі 454,00 грн. (чотирьохсот п`ятдесяти чотирьох грн. 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок