Рішення № 106739827, 13.10.2022, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/1844/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач-1 або ГУ ПФУ в Чернівецькій області), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач-2 або ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 22 лютого 2022 року №241670036726 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 лютого 2022 року про призначення пенсії за віком, зарахувавши до його страхового стажу періоди роботи з 16.09.1980 по 22.10.1980 в « 2440 База автотранспорта и механизации», з 05.01.1999 по 31.12.2000 в «ООО «Компания «Стройлес» та з 24.02.2015 по 30.04.2019 в «СПб ГБУЗ «Медсантранс».

1.2. Ухвалою суду від 11.05.2022 року даний позов залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

1.3. Ухвалою суду від 17.05.2022 року по справі відкрите спрощене провадження без повідомлення учасників справи.

1.4. Ухвалою суду від 27.05.2022 року продовжено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області строк для подання відзиву на позовну заяву на десять днів з дня вручення даної ухвали.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

2.1. В обґрунтування позовних вимог, згідно заяв по суті справи, представник позивача зазначає, що відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 22 лютого 2022 року №241670036726, до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано наступні періоди роботи:

1) з 16.09.1980 по 22.10.1980, оскільки дата заповнення трудової книжки 01.02.1983, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях від 20.06.1974 року №162;

2) з 05.01.1999 по 31.12.2000, в зв`язку з наявністю виправлення в даті наказу на прийняття, що не відповідає Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 року №58.

Крім того, в якості підстави відмови в призначенні позивачу пенсії за віком в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 22 лютого 2022 року №241670036726 зазначається, що «Довідки від 26.08.2007 №75, та №273, 274, 275, 276, 277 про заробітну плату та документи підтверджуючі сплату внесків до Пенсійного фонду рф надано не за всі періоди роботи на території російської федерації».

У свою чергу, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в листі від 07 квітня 2022 року №2400-1707-8/10847 конкретизувало який саме період роботи позивача на території російської федерації не враховано в страховий стаж, а саме:

3) з 24.02.2015 по 30.04.2019, у зв`язку з відсутністю довідки щодо сплати страхових внесків на обов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду рф.

2.2. Вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 22 лютого 2022 року №241670036726 має бути визнано протиправним та скасовано, а Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в свою чергу, необхідно зобов`язати повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 лютого 2022 року про призначення пенсії за віком, зарахувавши до його страхового стажу періоди роботи з 16.09.1980 по 22.10.1980 в « 2440 База автотранспорта и механизации», з 05.01.1999 по 31.12.2000 в «ООО «Компания «Стройлес» та з 24.02.2015 по 30.04.2019 в «СПб ГБУЗ «Медсантранс».

2.3. З аналізу трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 з вкладишами НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , з урахуванням підтвердження наявних в ній відомостей іншими документами зазначену у списку, вбачається, що його трудовий стаж становить 35 років, 6 місяців, 25 днів виходячи з детального розрахунку, який додається до позову.

2.4. Таким чином, відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), у ОСОБА_1 наявне право на пенсію за віком.

2.5. Записами у трудовій книжці позивача та довідками СПб ГБУЗ «Медсантранс» №№ 273 , 274, 275, 276 та 277 підтверджується той факт, що в період 24.02.2015 по 30.04.2019 він працював водієм в даній установі. У вказаних довідках зазначено, що з його заробітної плати повністю сплачено внески до Пенсійного фонду російської федерації. Відтак, відповідачами необґрунтовано на зараховано даний період до страхового стажу позивача.

2.6. При цьому, наголошує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських (чи інших фінансових) документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

2.7. Аналогічна правова позиція неодноразово викладалась у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі 677/277/17, від 21 лютого 2018 року у справі N 687/975/17, від 17 липня 2018 року у справі N 220/989/17, від 19 грудня 2019 року у справі N 307/541/17 та від 11 листопада 2020 року у справі N 677/831/17, що відповідно до частини 5 статті 242 КАС України необхідно врахувати суду при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Позиція відповідача-2

2.8. До суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначив, що у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

2.9. Так зазначає, що статтею 26 Закону №1058-IV визначено умови призначення пенсії за віком, а саме передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

2.10. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області 15.02.2022 року з заявою про призначення пенсії за віком та відповідними документами.

2.11. До загального трудового стажу не враховано періоди роботи з 16.09.1980 року по 22.10.1980 року, оскільки дата заповнення трудової книжки 01.02.1983, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах установах та організаціях від 20.06.1974 № 162.

2.12. Не зараховано до трудового стажу період роботи з 05.01.1999 року по 31.12.2000 року, у зв`язку з виправленням в трудовій книжці дати наказу на прийняття на роботу, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58.

2.13. Також не враховано періоди роботи з 24.02.2015 року по 30.04.2019 року, так як заявником не надано підтверджуючих документів щодо сплати страхових внесків до Пенсійного фонду РФ за всі періоди роботи на території Російської Федерації.

2.14. З аналізу наданих до заяви про призначення пенсії за віком документів вбачається, що страховий стаж гр. ОСОБА_1 становить 25 років 06 місяців 20 днів, якого недостатньо для призначення пенсії за віком.

2.15. На підставі чого, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, за принципом екстериторіальності, прийнято вмотивоване рішення №241670036726 від 22.02.2022 про відмову гр. ОСОБА_1 , в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку.

2.16. У зв`язку з вищевикладеним вважає, що рішення про відмову прийнято згідно чинного законодавства.

Позиція відповідача-1

2.17. До суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача також зазначив, що у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

2.18. Так зазначає, що при опрацюванні наданих позивачем документів по обчисленню стажу для призначення пенсії склав 25 років 6 місяців 20 днів.

2.19. До стажу не зараховано періоди з 16.09.1980 по 22.10.1980, оскільки дата заповнення книжки 01.02.1983, що не відповідає вимогам «Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях» від 20.06.1974 № 162, з 05.01.1999 по 31.12.2000 у зв`язку з виправленням в трудовій книжці дати наказу на прийняття, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58. Довідка від 26.08.2007 №75 та № 273. 274, 275, 276, 27 про заробітну плату та документи підтверджуючі сплату внесків до Пенсійного фонду РФ надано не за всі періоди роботи на території Російської Федерації.

2.20. Таким чином, враховуючи вищенаведені факти, вважає, що в діях органу Пенсійного фонду не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача, оскільки відсутній необхідний стаж (не менше 28 років) для призначення пенсії за віком до Закону №1058-ІV.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Дослідженням матеріалів справи та згідно аргументів сторін судом встановлено, що 15 лютого 2022 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Чернівецькій області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV.

3.2. Однак, листом від 07.04.2022 року №2400-1707-8/10847 ГУ ПФУ в Чернівецькій області, з посиланням на рішення ГУ ПФУ в Полтавській області, повідомило ОСОБА_1 , що йому відмовлено у призначенні пенсії за віком з тих підстав, що його страховий страж складає 25 років 06 місяців 14 днів. У листі вказано, що для розрахунку пенсії не враховано періоди роботи: з 05.01.1999 по 31.12.2000, оскільки в підставах внесення запису про прийняття наявне виправлення в даті наказу; періоди роботи на території Російської Федерації з 24.02.2025 по 30.04.2019, у зв`язку з відсутністю довідки щодо сплати страхових внесків на обов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду РФ (запит на перевірку зроблений).

3.3. Судом встановлено, що рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області від 22.02.2022 року №241670036726 визначено, що ОСОБА_1 звернувся до управління із заявою про призначення пенсії від 15.02.2022 р. Заявником було надано: трудову книжку, військовий квиток, довідки про стаж та заробітну плату, паспорт, код. Аналіз наданих документів, показує, що страховий стаж гр. ОСОБА_1 , становить 25 років 06 місяців 20 днів, якого недостатньо для призначення пенсії за віком. До стажу не зараховано періоди з 16.09.1980 по 22.10.1980, оскільки дата заповнення трудової книжки 01.02.1983, що не відповідає вимогам "Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях" від 20.06.1974 №162, з 05.01.1999 по 31.12.2000 у зв`язку з виправленням в трудовій книжці дати наказу на прийняття, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 №58. Довідки від 26.08.2007 №75 та №273, 274, 275, 276, 27 про заробітну плату та документи підтверджуючі сплату внесків до Пенсійного фонду РФ надано не за всі періоди роботи на території Російської Федерації. Управлінням прийнято рішення: відмовити гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку.

ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ

4.1. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

4.2. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

4.3. Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 року Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.

4.4. За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

4.5. Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV, в редакції чинній на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії).

4.6. Частиною 1 статті 24 вказаного Закону визначено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

4.7. Згідно частини 2 статті 24 Закону №1058-IV Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

4.8. Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

4.9. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 05.11.1991 року №1058-IV).

4.10. Частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV визначено, що мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

4.11. Згідно частини 4 статті 26 Закону №1058-IV наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії .

4.12. Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

4.13. Відповідно пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

4.14. Крім того, відповідно до пункту 20 цього Порядку №637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розмішуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

4.15. Відповідно до пункту 17 указаного Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

4.16. Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу або інші документи необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

4.17. Судом у цій справі встановлено, що рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області від 22.02.2022 року №241670036726 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку. Визначено, що страховий стаж гр. ОСОБА_1 , становить 25 років 06 місяців 20 днів, якого недостатньо для призначення пенсії за віком. До стажу не зараховано періоди:

- з 16.09.1980 по 22.10.1980, оскільки дата заповнення трудової книжки 01.02.1983, що не відповідає вимогам "Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях" від 20.06.1974 №162;

- з 05.01.1999 по 31.12.2000 у зв`язку з виправленням в трудовій книжці дати наказу на прийняття, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 №58.

4.18. Окрім цього, у листі від 07.04.2022 року №2400-1707-8/10847 ГУ ПФУ в Чернівецькій області вказало про те, що ОСОБА_1 для розрахунку пенсії не враховано також періоди роботи на території Російської Федерації з 24.02.2015 по 30.04.2019, у зв`язку з відсутністю довідки щодо сплати страхових внесків на обов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду РФ (запит на перевірку зроблений).

4.19. Судом дослідженого наявну у матеріалах справи копію трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 (дата заповнення 1 лютого 1983 р.), а також вкладишів до трудової книжки НОМЕР_2 (дата заповнення 15 червня 2009 р.) та НОМЕР_3 (дата заповнення 01.07.2013 р.), в яких наявні записи про такі періоди трудової діяльність позивача:

- з 16.09.1980 року по 22.10.1980 року - робота водієм автомобіля ГАЗ-69 в « 2440 База автотраноспорта и механизации» (підстави «Пр.№358 от 15.09.80» та «Пр. №414 от 22.10.1980»);

- 05.01.1999 року по 31.12.2000 року - робота водієм в «ООО «Компания «Стройлес» (підстави «Пр.№68 от 05.01.99» та «Пр.№48 от 31.12.2000»);

- з 24.02.2015 року по 30.04.2019 року - робота водієм в «Санкт-Перербургском Государственном бюджетном укреждение здравоохранения «Медицинский санитарный транспорт» (підстави «Приказ от 24.02.2015 №44» та «Приказ от 23.04.2019 №48»).

4.20. Щодо не зарахування до страхового стажу позивача спірних періодів з 16.09.1980 року по 22.10.1980 року та 05.01.1999 року по 31.12.2000 року, суд зазначає наступне.

4.21. Так, підставою для не зарахування до страхового стажу позивача вказаних періодів слугувало не належне заповнення та внесення записів до трудової книжки ОСОБА_1 .

4.22. Згідно пунктів 2.2-2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 (далі - Інструкція № 58, в редакції чинній на час роботи позивача у період з 05.01.1999 року по 31.12.2000 року) заповнення трудової книжки вперше провадиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується « 05.01.1993».

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

4.23. Записи про причини звільнення повинні здійснюватися в трудовій книжці в точній відповідності з формулюванням чинного законодавства з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.25 Інструкція № 58).

4.24. Крім того, згідно з пункту 2.26 Інструкція № 58 запис про звільнення в трудовій книжці працівника здійснюється з дотриманням наступних правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. Днем звільнення вважається останній день роботи.

4.25. Аналогічні за змістом положення містяться в Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою Постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162, яка була чинна на час роботи позивача у період з 16.09.1980 року по 22.10.1980 року.

4.26. Суд також зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а за порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

4.27. Враховуючи викладене вище, суд вважає, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а відтак, не повинно впливати на її особисті права. Такий висновок суду узгоджується з правою позицією, висловленою Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 року по справі №677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17).

4.28. Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

4.29. Більше того, у постанові від 19 грудня 2019 року у справі №307/541/17 Верховний Суд звертає увагу, що однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

4.30. Поряд з цим, у постанові від 21 лютого 2018 року у справ № 687/975/17 (адміністративне провадження № К/9901/110/17) Верховний Суд погодився з висновками суду першої інстанції стосовно того, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Аналогічна позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 11 травня 2022 року у справі № 120/1089/19-а.

4.31. Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що відмова відповідача-2 зарахувати позивачу до трудового стажу періоди роботи з 16.09.1980 року по 22.10.1980 року в « 2440 База автотранспорта и механизации» та з 05.01.1999 року по 31.12.2000 року в «ООО «Компания «Стройлес» є неправомірною, з огляду на те, що позивач не може відповідати за неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки.

4.32. Відтак, суд вважає, що вказані періоди роботи підлягають зарахуванню до страхового стажу ОСОБА_2 .

4.33. Щодо не зарахування до страхового стажу позивача спірного періоду з 24.02.2015 року по 30.04.2019 року, суд зазначає наступне.

4.34. В першу чергу суд звертає увагу на те, що в рішенні ГУ ПФУ в Полтавській області від 22.02.2022 року №241670036726 не зазначено про те, що вказаний період не зарахований до страхового стажу позивача. Про дану обставину позивачу повідомлено листом від 07.04.2022 року №2400-1707-8/10847 ГУ ПФУ в Чернівецькій області.

4.35. Суд зазначає, що згідно внесених змін до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, з 01.04.2021 року органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, суть якої полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.

4.36. У спірних правовідносинах, згідно вказаного принципу екстериторіальності, належним органом, що розглядав заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії визначено саме ГУ ПФУ в Полтавській області. Вказаний орган Пенсійного фонду у рішенні від 22.02.2022 року №241670036726 не вказав про те, що період з 24.02.2015 року по 30.04.2019 року не зарахований до страхового стажу позивача, що виключає можливість не зарахування такого періоду з боку ГУ ПФУ в Чернівецькій області.

4.37. Більше того, у відзиві на позовну заяву представник відповідача-2 вже наголошує, що вказаний період дійсно не зарахований до страхового стажу позивача.

4.38. Суд звертає увагу, що наведені вище органи здійснюють свою діяльність як суб`єкти владних повноважень, а отже їх діяльність має характеризуватись певною послідовністю та передбачуваністю, що зокрема слідує з принципу належного урядування.

4.39. При цьому суд нагадує, що зміст принципу належного урядування передбачає, що державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права; потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків; ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися коштом осіб, яких вони стосуються (Рішення ЄСПЛ у Справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04), прийняте 20.10.2011 року (набуло статусу остаточного 20.01.2012 року).

4.40. Такий підхід при розгляді заяви ОСОБА_2 з боку відповідачів суперечить принципу належного урядування та в цілому верховенства права, однієї з чеснот якого є послідовність та прогнозованість.

4.41. Відтак, суд вважає, що вказаний період роботи також підлягає зарахуванню до страхового стажу ОСОБА_2 .

4.42. Щодо звуження прав на отримання пенсії суд зазначає також те, що згідно з позицією Конституційного Суду України, яка висловлена у рішенні від 4 червня 2019 року № 2-р/2019 (пункти 3.1 та 3.2 мотивувальної частини) до основних обов`язків держави належить забезпечення реалізації громадянами соціальних, культурних та економічних прав; гарантування державою конституційного права на соціальний захист є однією з необхідних умов існування особи і суспільства; рівень соціального забезпечення в державі має відповідати потребам громадян, що сприятиме соціальній стабільності, забезпечуватиме соціальну справедливість та довіру до держави; гарантування державою цих прав, у тому числі права на пенсійне забезпечення як складової конституційного права на соціальний захист, має здійснюватися на основі Конституції України та у спосіб, що відповідає їй.

4.43. Основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім`ї (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012).

4.44. За будь-яких обставин сутність права на пенсійне забезпечення як складової частини конституційного права на соціальний захист не може бути порушена, а законодавче регулювання у цій сфері має відповідати принципам соціальної держави. Конституційний Суд України наголошував на необхідності дотримання вказаних принципів, зокрема, у Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011.

4.45. У справі "Трегубенко проти України" (заява № 61333/00, пункт 53) Суд вказав, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, зокрема "інтерес суспільства" та "умови, передбачені законом". Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинне відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав суд, "справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний і надмірний тягар".

4.46. Таким чином, позбавлення права на пенсію або звуження обсягу цього права має здійснюватися на підставі принципу верховенства права (закону, який не повинен суперечити принципам верховенства права має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм).

4.47. З аналізу вищенаведених норм, позиції Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини беззастережно вбачається, що збільшення пенсійного віку для отримання пенсії на пільгових умовах для осіб, які відпрацювали в особливих умовах, набули на момент підвищення пенсійного віку необхідний стаж, який передбачав право на пільгову пенсію, є звуженням цього права.

4.48. У контексті предмету спору, Європейським судом з прав людини сформовано підхід щодо застосування принципу "належного урядування".

4.49. Так, в рішенні від 20 травня 2010 року у справі "Лелас проти Хорватії" (заява № 55555/08) ЄСПЛ наголосив, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків; ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу" (пункт 74).

4.50.. Отже, принцип "належного урядування" без сумніву є дотичним і до означених пенсійних спорів. Адже особа-пенсіонер чи майбутній пенсіонер, як приватна особа, не має у своєму розпорядженні ані державного апарату, ані владних функцій. Зоною відповідальності саме держави є те, щоб пенсії при призначені були правомірно нараховані та своєчасно поновлені й виплачені. І всі помилки та прорахунки в цій сфері є саме помилками, які могли з`явитись лише як наслідок порушення принципу "неналежного урядування".

4.51. На підставі наведеного, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 22.02.2022 року №241670036726.

V. ВИСНОВКИ СУДУ

5.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.

5.2. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідач-2, відмовляючи позивачу в переведенні на пенсію за віком на пільгових умовах, діяв не на підставі Конституції та законів України.

5.3. Відповідачами не доведено правомірність своїх оскаржуваного рішення, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача.

5.4. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов не підлягає задоволенню повністю з підстав, викладених у його мотивувальній частині.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

6.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн., що підтверджується квитанцією №5415-0858-9284-7960 від 09.05.2022 року.

6.3. У зв`язку із тим, що цей позов задоволено повністю, суд стягує порівну з відповідачів на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 992,40 грн. за рахунок їх бюджетних асигнувань.

6.4. Доказів понесення інших витрат суду надано не було.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 22.02.2022 року №241670036726.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 16.09.1980 року по 22.10.1980 року в « 2440 База автотранспорта и механизации», з 05.01.1999 року по 31.12.2000 року в «ООО «Компания «Стройлес», з 24.02.2015 року по 30.04.2019 року в «СПб ГБУЗ «Медсантранс» та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.02.2022 року про призначення пенсії за віком.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області судові витрати у вигляді сплаченого згідно квитанції №5415-0858-9284-7960 від 09.05.2022 року судового збору у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн 20 коп. та за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області судові витрати у вигляді сплаченого згідно квитанції №5415-0858-9284-7960 від 09.05.2022 року судового збору у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн 20 коп.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Відповідач-1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (м. Чернівці, площа Центральна, буд. 3, код ЄДРПОУ 40329345).

Відповідач-2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (м. Полтава, вул. Соборності, буд. 66, код ЄДРПОУ 13967927).

Суддя О.В. Анісімов