Рішення № 106739767, 10.10.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2022 року справа № 580/4426/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С. О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі — позивач) з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі – відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про закінчення виконавчого провадження від 15.09.2022 у виконавчому провадженні №67289724.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 у справі №580/5985/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 01 квітня 2019 року здійснити перерахунок та виплату його пенсії на підставі оновленої довідки. В подальшому відповідач за його заявою відкрив виконавче провадження №67289724 з виконання виконавчого листа №580/5985/21, виданого Черкаським окружним адміністративним судом. Однак, станом на дату подання даного позову до суду вказане судове рішення виконано боржником не в повному обсязі. Всупереч вказаній обставині відповідач 15.09.2022 виніс постанову про закінчення виконавчого провадження №67289724. У вказаній постанові відсутня інформація про накладення штрафів на відповідача, а направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника, не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду. За вказаних обставин позивач вважає вказану постанову протиправною та такою, що порушує його права.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надавши до суду відзив, в якому зазначив, що порядок виконання виконавчих документів, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення передбачає особливий порядок виконання таких категорій справ. Відповідач вказав, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 у справі №580/5985/21 виконати без участі боржника неможливо. У зв`язку з невиконанням рішення суду згідно виконавчого листа №580/5985/21 відповідач здійснив захід, спрямований на виконання вказаного судового рішення та виніс постанови про накладення на боржника штрафу. Відтак, твердження позивача щодо відсутності в постанові про закінчення виконавчого провадження № 67289724 інформації про накладення штрафів не відповідає дійсності. Єдиним заходом примусу, який Закон України “Про виконавче провадження” дозволяє застосовувати до боржника у випадку невиконання рішення суду зобов`язального характеру - є накладення штрафу. У випадку скасування судом постанови, орган виконавчої служби буде позбавлений можливості виконати свої функціональні обов`язки щодо виконання рішення суду. Разом з тим, позивач не надає доказів протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності відповідача в ході примусового здійснення виконавчого провадження № 67289724 та прийняття процесуальних рішень. За вказаних обставин просив відмовити у задоволенні даного адміністративного позову в повному обсязі.

У судове засідання, призначене на 10 год 00 хв 10 жовтня 2022 року сторони не прибули, про дату час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Згідно частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 у справі №580/5985/21, яке набрало законної сили 21.10.2021 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-XIІ від 09 квітня 1992 року на підставі довідки Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 09.07.2021 № ФР46872 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

25.10.2021 Черкаським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист в адміністративній справі №580/5985/21 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-XIІ від 09 квітня 1992 року на підставі довідки Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 09.07.2021 № ФР46872 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

11.11.2021 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яжуком С. С. відкрито виконавче провадження №67289724 з примусового виконання виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду №580/5985/21 від 25.10.2021.

27.05.2022 начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гайдар А. В. складено акт про те, що рішення суду боржником не виконано та винесено постанову у ВП №67289724 про накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду в сумі 5100,00 грн. Пунктом 2 вказаної постанови зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.

27.05.2022 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області направлено вимогу державного виконавця, якою зобов`язано боржника надати інформацію щодо виконання рішення суду.

12.09.2022 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 08.09.2022 №2300-0902-5/41368 про виконання рішення суду. У листі вказано, що Головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.04.2019 та нараховано доплату у сумі 176 525,77 грн. Щодо виплати повідомлено, що відповідно до пункту 2-1 Прикінцевих положень Закону України “Про пенсійне забезпечення”, пенсії призначені за вислугу років фінансуються за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством. За рахунок інших джерел фінансування виплата пенсій не здійснюється.

13.09.2022 начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гайдар А. В. складено акт про невиконання рішення суду боржником та винесено постанову у ВП №67289724 про накладення на боржника штрафу у подвійному розмірі 10200.00 грн за невиконання боржником рішення суду.

15.09.2022 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Горбатюк В. П. на адресу Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області за вих. №15335 направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гайдар А. В. 15.09.2022 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №67289724 на підставі п. 11 ч. 1 статті 39 Закону України “Про виконавче провадження” у зв`язку з невиконанням боржником рішення, яке не може бути виконано без його участі.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою, другою статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

За визначенням, наведеним частині першій статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 №1404-VIII (далі — Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (пункт 1 частини третьої, частина четверта статті 18 Закону №1404-VIII).

За приписами пункту 11 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

За приписами частини першої статті 41 Закону №1404-VIII, у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Частиною першою статті 63 Закону №1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону №1404-VIII).

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону №1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Суд зазначає, що даний спір стосується повноти заходів, вжитих державним виконавцем задля примусового виконання рішення суду на користь позивача, а також правомірності постанови про закінчення виконавчого провадження.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження №67289724 з виконання виконавчого листа №580/5985/21, виданого Черкаським окружним адміністративним судом 25.10.2021 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-XIІ від 09 квітня 1992 року на підставі довідки Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 09.07.2021 № ФР46872 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

27.05.2022 відповідачем встановлено, що рішення суду у справі №580/5985/21 боржником не виконано, про що складено відповідний акт. У зв`язку з невиконанням рішення суду, керуючись ст. 63,75 Закону України “Про виконавче провадження” на Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області накладено штраф в розмірі 5 100, 00 грн та надано повторно десятиденний строк для виконання вказаного рішення суду.

Листом від 08.09.2022 №2300-0902-5/41368 боржник — Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило відповідача про те, що вищевказане рішення суду виконано, а саме: Головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нараховано йому суму доплати в розмірі 176 525,77 грн. Щодо виплати заборгованості боржником повідомлено, що згідно статей 23 та 116 Бюджетного кодекс України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснити лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет. Взяття зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Органи Пенсійного фонду України здійснюють виплату пенсії лише у межах видатків, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявності фінансових ресурсів державного бюджету та бюджету Пенсійного Фонду України. Головним управлінням здійсненні визначені законодавством заходи, спрямовані на виконання вказаного рішення суду а саме: здійсненний перерахунок пенсії, визначений розмір заборгованості, що підлягає до виплати, рішення суду включено в реєстр судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

13.09.2022 відповідачем встановлено, що рішення суду боржником не виконано, про що складено відповідний акт. У зв`язку з невиконанням рішення суду, керуючись ст. 63,75 Закону України “Про виконавче провадження” на Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області накладено повторно штраф в розмірі 10 200,00 грн.

З викладеного слідує, що після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 Закону №1404-VIII, державний виконавець перевірив виконання рішення боржником та у зв`язку з неповним виконанням судового рішення державний виконавець послідовно виніс дві постанови про накладення на боржника штрафів, попередив його про кримінальну відповідальність і надіслав до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

В подальшому через невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без його участі, відповідач виніс постанову про закінчення виконавчого провадження і більше не вживав заходів примусового виконання.

Отже, станом на дату розгляду даної справи рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 у справі №580/5985/21, яке набрало законної сили 21.10.2021 в повному обсязі невиконане.

Щодо обґрунтованості й законності винесеної постанови про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з невиконанням боржником рішення, яке не може бути виконано без його участі, суд зазначає наступне.

Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини (надалі - “ЄСПЛ”) у рішенні “Юрій Миколайович Іванов проти України” наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

Відтак виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, складовою права на справедливий суд.

З аналізу правових норм, які належить застосувати до спірних правовідносин, можна виснувати, що закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII можливо лише за умови виконання послідовності вказаних виконавчих дій, а саме:

- накладення на боржника штрафу і перевірка стану виконання рішення (у разі невиконання вимог державного виконавця без поважних причин);

- накладення штрафу в подвійному розмірі (у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин);

- звернення до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Якщо після вжиття державним виконавцем усіх заходів примусового виконання рішення боржник відмовляється виконувати рішення немайнового характеру, а виконати його без участі боржника неможливо, державний виконавець звертається до правоохоронних органів із повідомленням про злочин, після чого закінчує виконавче провадження.

Водночас суд зазначає, що невиконання боржником рішення після накладення на нього штрафу не може свідчити про вжиття заходів примусового виконання рішення й не свідчить про неможливість його виконання.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 18 червня 2019 року у справі №826/14580/16 (пункти 40-43) підтримав правову позицію, відповідно до якої накладення на боржника повторного штрафу і звернення до правоохоронних органів із поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа.

За цією позицією, накладення штрафів і внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам не є достатніми заходами виконання рішення суду, якщо при цьому відсутні докази, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. Тож звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем ужито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання.

Направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника, не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених Законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2021 у справі №520/6495/2020.

Отже, розглядаючи адміністративний позов про законність дій державного виконавця, суд має враховувати, що Законом України “Про виконавче провадження” на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.

Крім того, суд звертає увагу, що за наслідками прийняття оскаржуваної постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження рішення суду не лише залишилось невиконаним в повному обсязі, а й не буде виконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження.

Частиною третьою статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (пункт 1); звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення (пункт 10); здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (пункт 22).

Разом з цим, матеріалами справи не підтверджено виконання державним виконавцем вказаних приписів чинного законодавства.

Відтак, суд дійшов висновку, що постанова про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно й за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі №461/6978/19, від 25 листопада 2020 року у справі №554/10283/18.

Окрім цього, зазначене судове рішення виконано не у повному обсязі, отже відповідно до вимог Закону №1404-VIII державний виконавець зобов`язаний здійснити всі необхідні заходи для перевірки його виконання у повному обсязі.

За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992, 40 грн підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 132-139, 241-246, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гайдар А.В. від 15 вересня 2022 року про закінчення виконавчого провадження №67289724.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (пр-т Хіміків, 50, м. Черкаси, 18026, код ЄДРПОУ 43315602) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня підписання рішення.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ