Рішення № 106738534, 12.10.2022, Радомишльський районний суд Житомирської області

Номер провадження 2-а/289/15/22

Справа №289/1454/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2022 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді - Кириленка О.О.,

з участю секретаря судового засідання - Науменко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області в особі поліцейського СРПП відділення поліції №3 Житомирського районного управління поліції ГУНП у Житомирській області капрала поліції Кузьміча Ігоря Вікторовича про скасування постанови ГАБІ №558968 від 16.05.2022,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із указаним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення ГАБІ №558968 від 16.05.2022 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 16.05.2022 відповідачем було винесено оскаржувану постанову, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 грн. Позивач зазначив, що 16.05.2022 він повідомив по лінії «102» про те, що до його будинку приїхали на машинах молодики і вимагають від нього продати бензин, та отримавши відмову почали агресивно поводитись, зокрема, лізти битись. Поліцейські, які прибули на виклик не розбирались з обставинами події та з особами, які вимагали продати бензин ті одягли на позивача кайданки, а потім повезли на освідування до медичного закладу в м. Радомишль. Після зазначених подій, поліцейський Кузьміч І.В. виніс оскаржувану постанову. Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною, оскільки працівники поліції прибувши до місця події не перевірили та не надали оцінки обставини, які зумовили позивача зателефонувати до лінії «102», тобто не вивчивши фактичні обставини справи, тому поліцейський Кузьміч І.В. безпідставно притягнув позивача до адміністративної відповідальності. До того ж, поліцейським Кузьмічем І.В. не було виявлено та опитано свідків. Оскаржувана постанова містить виправлення та не була вручена позивачу, тобто позбавлено останнього права на захист. Крім того, поліцейський складаючи постанову не врахував пояснень позивача, не дослідив належним чином всі необхідні докази, навіть не зазначив фабулу правопорушення у повному обсязі в самій постанові.

Ухвалою судді від 30.08.2022 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

05.09.2022 через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позову та провести розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача зазначив, що доказом встановлення вини позивача являється винесена у встановленому законом порядку постанова по справі про адміністративне правопорушення. Твердження позивача на неправомірні дії з боку інспектора поліції допущені під час складання спірної постанови є необгрунтованими.

В судове засідання сторони не з`явились, позивач подав до суду заяву в якій просить провести розгляд справи за його відсутності та просить долучити до матеріалів справи диск на якому зафіксовано виклик поліції.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що оскаржуваною постановою ГАБІ №558968 по справі про адміністративне правопорушення від 16.05.2022, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн.

Як вказано в зазначеній постанові, 16.05.2022 о 22 год. 30 хв. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1, здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонував на лінію «102» та повідомив про те, що не відбувалося, хоча цього факту насправді не було (а.с. 9).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями вимог частини 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суд зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Частиною 1 статті 9 КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно статті 183 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у завідомо неправдивому виклику служби, зокрема поліції. При цьому дії особи спрямовані саме на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як, зокрема, поліції. Особа викликає поліцейського ніби то для зупинення вчинення правопорушення, знаючи про те, що у цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу.

Особа, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику поліцейських, у тому числі.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Положеннями статті 55 Конституції України гарантовано, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Судом, зі змісту постанови, встановлено, що суть правопорушення полягає в тому, що позивач здійснив завідомо неправдивий виклик працівників поліції.

Проте, оскаржувана постанова містить лише загальний опис, без зазначення, яке конкретно повідомлення позивача є неправдивим.

З матеріалів справи вбачається, що 16.05.2022 позивачем здійснено виклик патрульної поліції за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою для виклику поліції стало те, що до позивача приїхали 20 невідомих осіб на автомобілі, державний номерний знак НОМЕР_1 та погрожували фізичною розправою (а.с.28). Тобто, виклик обумовлено протиправними діями відносно позивача з боку невідомих осіб.

З відеозапису здійсненого на бодікамеру вбачається, що поліцейські прибули за викликом ОСОБА_1 . В ході розмови поліцейських та позивача, останній пояснив, що особи стосовно яких було здійснено виклик, до прибуття працівників поліції поїхали. Окрім того, позивач зазначив, що вказані особи вимагали здійснити їм продаж пального. В подальшому, працівником поліції було встановлено двоє свідків, які підтвердили факт приїзду до місця проживання позивача 3-5 осіб з метою придбання пального, і зазначили, що останньому ніхто не погрожував (а.с. 30).

З аналізу матеріалів справи судом встановлено, що працівниками поліції не було встановлено коло осіб, які можливо вчинили протиправні дії відносно позивача, не з`ясовано і не встановлено всі обставини виклику, та проведено поверхневу перевірку обставин, які були повідомлені до служби «102».

Відповідачем у справі не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП,.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова винесена з порушенням частини 2 ст. 77 КАС України і п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України та є необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню з підстав недоведеності вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 7, 183, 245, 247, 280, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 9, 74, 77, 90, 212, 241-246, 255, 257, 286, 294, 295, 297, 325 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області в особі поліцейського СРПП відділення поліції №3 Житомирського районного управління поліції ГУНП у Житомирській області капрала поліції Кузьміча Ігоря Вікторовича (адреса: Старий бульвар, 5/37, м. Житомир, код ЄДРПОУ 40108625) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову ГАБІ №558968 по справі про адміністративне правопорушення від 16.05.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. О. Кириленко