Рішення № 106738524, 13.10.2022, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/2131/21

Провадження № 2-др/288/2/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2022 року смт Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.,

з участю секретаря судових засідань - Корнієнко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня Житомирської області клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про долучення доказів та ухвалення додаткового рішення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про долучення доказів та ухвалення додаткового рішення в цивільній справі № 288/2131/21 за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В поданому клопотанні просить долучити до матеріалів справи докази про витрати відповідача на професійну правову допомогу під час розгляду справи у Попільнянського районному суду Житомирської області у розмірі 5000 гривень, а саме: Акт прийому - передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги б/н від 25.01.2022 та Детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Боденко Д.О. на виконання умов договору про надання правової допомоги б/н від 25.01.2022. та ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» на його користь судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 гривень.

Від Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» надійшло до суду заперечення на долучення доказів та ухвалення додаткового рішення, з підстав значеного перевищення суми витрат на правову допомогу згідно діючого законодавства та нормативно - правових актів граничного розміру компенсації витрат на правову допомогу, крім того вважають таку суму витрат неспівмірною із складністю цивільної справи, яка віднесена судом до малозначних справ, а тому в разі наявності підстав для компенсації цих витрат, їх сума підлягає зменшенню.

Відповідно до положень частини третьої статті 270 ЦПК України, суд розглядає справу за заявою про ухвалення додаткового рішення без повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши подане клопотання та матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами другою - п`ятою статті 270 ЦПК України визначено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

В провадженні Попільнянського районного суду Житомирської області перебувала цивільна справа за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 26 липня 2022 року, позов Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (КОД ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок для погашення заборгованості та судових витрат - № НОМЕР_2 , адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д) заборгованість за кредитним договором № б/н від 18 червня 2013 року в розмірі 27479 гривень 25 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 )на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (КОД ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок для погашення заборгованості та судових витрат - № НОМЕР_2 , адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д) судовий збір в розмірі 1833 гривень 13 копійок. В решті позовних вимог відмовлено.

З матеріалів цивільної справи та рішення суду, вбачається, що питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката не вирішувалось, представник відповідача в поданому відзиві від 17 травня 2022 року / а.с.99-107/ просив відмовити в задоволенні позову за безпідставністю та повідомляв про те, що витрати, які Відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, складаються з витрат на правову допомогу та становлять 5000.00 гривень. Остаточний розрахунок судових витрат, детальний опис робіт, а також інші підтверджуючі документи будуть надані до суду в строки визначені ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 1, 2 частини другої статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України).

Між Адвокатом - Боденко Дмитром Олександровичем та Клієнтом - ОСОБА_1 було укладено Договір № б/н від 25.01.2022 про надання правової допомоги, в зв`язку з представництвом інтересів Клієнта в суді при розгляді судової справи № 288/2131/21. В пункті 3.1. Договору визначено, що за послуги щодо надання правової допомоги у суді першої інстанції Клієнт виплачує Адвокату гонорар, вартість якого становить 5000 гривень./ а.с.112-115/

Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг до Договору № б/н від 25.01.2022 про надання правової допомоги та Детального опису виконаних робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Боденко Д.О., визначено обсяг та вид та вартість наданих Адвокатом послуг: 1. Усна консультація: - витрачений час - 1 година, вартість - 500 гривень; 2. Попереднє опрацювання матеріалів, опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини, формування правової позиції по справі: - витрачений час - 5 годин, вартість - 1000 гривень; 3. Складання, направлення позивачу,

а також подання до суду Відзиву на позовну заяву: - витрачений час - 8 годин, вартість - 2500 гривень; 4. Складання, направлення позивачу, а також подання до суду Заперечень на відповідь на відзив : - витрачений час - 2 години, вартість - 1000 гривень. Загальна вартість наданих послуг складає 5000 гривень. Клієнт перерахував на рахунок адвоката грошові кошти у розмірі 5000 гривень, що підтверджується квитанціями від 26.01.2022 та 18.05.2022.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» v. Ukraine» («Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України) від 23 січня 2014 року в § 268 зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим, вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Відповідно до положень статті 14 Податкового кодексу України, адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VІ не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 29 грудня 2017 року № 148, затверджене постановою Правління Національного банку України, на яке посилається заявник, не визначає порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюється на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

Тобто, аналіз спеціального законодавства щодо діяльності адвоката дає право зробити висновок про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.

Статтею 137 ЦПК України також не визначено конкретної форми документу, що надається до суду для підтвердження здійснення оплати витрат на послуги адвоката.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта (правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі № 727/4597/19 (провадження № К/9901/32645/19).

Судом встановлено, що повноваження представника відповідача - Боденко Д.О. щодо представництва в даній справі підтверджені Договором № б/н від 25.01.2022 про надання правової допомоги та виданим на підставі зазначеної угоди ордером адвоката. Розмір витрат на професійну правничу допомогу підтверджений розрахунком (актом приймання - передачі від 01.08.2022 року та Детальним описом виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму 5000.00 гривень.

Стосовно доказів оплати послуг адвоката, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року в справі № 280/2635/20 вказав, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, їх уже фактично сплачено стороною-третьою особою чи тільки має бути сплачено. Отже, докази оплати послуг адвоката подавати не обов`язково.

Частиною четвертою, п`ятою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У пунктах 34-47 Додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Це підтверджується і відповідними нормами ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частинах 5 та 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Представник Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» скористався своїм правом заявити клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та вказали, що вважають таку суму витрат неспівмірною із складністю цивільної справи, яка віднесена судом до малозначних справ та завищеною.

Правова позиція щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 (провадження № 61-2679св20).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що до закінчення судових дебатів у справі представник Відповідача у відзиві заявив, що у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України докази витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, що підтверджується матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що докази понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу було подано з порушення строку, встановленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

У обґрунтування поважності причин пропуску цього строку Відповідачем зазначено те, що він проживає з представником в різних містах України та на разі в Україні проводяться воєнні дії, тому з об`єктивних та незалежних від нього причин не мав змоги підписати та надати до суду детальний опис та акт прийому -передачі наданих послуг протягом п"яти дній після ухвалення рішення суду.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Суд визнає зазначені причини пропуску строку на подання доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу поважними, а тому цей строк підлягає поновленню.

Беручи до уваги встановлені під час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення обставини, те, що під час ухвалення рішення в даній справі судом не було вирішено питання про розподіл витрат на правничу допомогу, вимога про відшкодування якої та підтверджуючі документи були надані в порядку і в строки, визначені нормами ЦПК України; враховуючи категорію і складність даної справи, обсяг робіт, виконаних адвокатом; з огляду на те, що позов задоволено частково, заявленого представником Позивача клопотання про зменшення розміру витрат, заявлена Відповідачем сума витрат на правову допомогу в розмірі - 5000.00 гривень, підлягає зменшенню та встановлюється судом в розмірі - 2000.00 гривень, а тому суд вважає, що вимога Відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що резолютивну частину рішення у вказаній цивільній справі слід доповнити та вирішити питання про судові витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою адвоката.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 270, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Поновити відповідачу ОСОБА_1 строк на подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Заяву ОСОБА_1 про долучення доказів та ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Доповнити рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 26 липня 2022 року в цивільній справі № 288/2131/21 за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, абзацом п`ятим наступного змісту:

«Стягнути з Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (КОД ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 ) судові витрати пов`язані з професійною правничою допомогою адвоката в розмірі 2000.00 гривень.»

В задоволенні решти вимог відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Є. О. Зайченко