Рішення № 106738148, 13.10.2022, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.06.2022 №184517000705 та №184617000705.

Заяви по суті справи.

Позовна заява обґрунтована тим, що наказом керівника Головного управління ДПС у Рівненській області від 10.05.2022 №594-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 » вирішено провести фактичну перевірку в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , з 10 травня 2022 року терміном 10 діб. За результатами фактичної перевірки оформлений відповідний акт та винесені податкові повідомлення-рішення від 07.06.2022 №184517000709, №184617000705 про застосування штрафних санкцій. Позивач вказує, що протиправність Наказу №594-п визначає протиправність проведення самої фактичної перевірки та оформлення її результатів – винесення ППР №184517000709, №184617000705. Позивач вказує на протиправність дій контролюючого органу щодо проведення фактичної перевірки з підстав: у Наказі №594-п не вказано реквізити платника податків та підстави для проведення фактичної перевірки; не деталізовано у Наказі №594-п інформації, яка отримана контролюючим органом і слугувала підставою для проведення перевірки; не зазначено період діяльності платника податків, який підлягав перевірці. Факт протиправності перевірки в цілому свідчить про протиправність рішень, які оформлені за результатами її проведення. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що Наказ №594-п містить усі необхідні реквізити, вимоги яких визначені нормами Податкового кодексу України, а тому у контролюючого органу були наявні усі правові підстави для проведення фактичної перевірки та оформлення її результатів. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 21.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб.

26 липня 2022 року позивач подав до суду відповідь на відзив, у якому також просить суд призначити справу до розгляду у відкритому судовому засіданні 23.08.2022.

Ухвалою суду від 23.08.2022 судове засідання відкладене на 22.09.2022.

Ухвалою суду від 22.09.2022 постановлено провадити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Наказом керівника Головного управління ДПС у Рівненській області від 10.05.2022 №594-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 » (далі – Наказ №594-п) вирішено провести фактичну перевірку в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , з 10 травня 2022 року терміном 10 діб (а.с. 5).

На підставі Наказу №594-п та Направлень на перевірку від 10.05.2022 (а.с. 29, 29 зворот) посадовими особами контролюючого органу проведена фактична перевірка, за результатами якої складений Акт фактичної перевірки від 17.05.2022 №1376/Ж5/17-00-07-09-17/3252622714 (далі – Акт перевірки) (а.с. 6).

На підставі Акта перевірки контролюючим органом сформовані податкові повідомлення-рішення від 07.06.2022:

№184517000709, яким визначено суму штрафу у розмірі 5100,00 грн – проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (далі – ППР №184517000709) (а.с. 10);

№184617000705, яким застосовано суму штрафу у розмірі 17000,00 грн – реалізація алкогольних напоїв без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (далі – ППР №184617000705) (а.с. 13).

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваних рішень – ППР №184517000709 та №184617000705, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.

Правові підстави позову про визнання протиправними та скасування ППР №184517000709, №184617000705, які зазначені позивачем, стосуються протиправності Наказу №594-п.

Позивач вказує, що протиправність Наказу №594-п визначає протиправність проведення фактичної перевірки та оформлення її результатів – винесення ППР №184517000709, №184617000705; посилається на постанову Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, де зазначено, що «Водночас, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду формулює правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».

Позивач вказує на протиправність Наказу №594-п та протиправність дій контролюючого органу щодо проведення фактичної перевірки з підстав: у Наказі №594-п не вказано реквізити платника податків та підстави для проведення фактичної перевірки; не деталізовано у Наказі №594-п інформації, яка отримана контролюючим органом і слугувала підставою для проведення перевірки; не зазначено період діяльності платника податків, який підлягав перевірці.

За правилами пункту 80.1. статті 80 Податкового кодексу України (далі – ПК України), фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі – Закон №481/95-ВР), контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Відповідно до підпункту 19-1.1.16. пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

За приписами підпункту 19-1.1.20. пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.

Отже, як свідчить правова конструкція підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, в ньому поєднано дві окремі підстави для призначення та проведення фактичної перевірки:

першою підставою є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

другою (самостійною, незалежною від першої) підставою є здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Тобто, норма цього підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі, на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону №481/95-ВР покладені на відповідача.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній, зокрема, у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №140/391/19, від 10 квітня 2020 року у справі №815/1978/18, які суд враховує відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

У постанові від 10 квітня 2020 року у справі №815/1978/18, встановивши, що позивач займається діяльністю, яка регулюється Законом №481/95-ВР, Верховний Суд дійшов висновку про те, що контролюючий орган мав право на проведення фактичної перевірки позивача на підставі здійснення контролюючим органом функцій (відповідно до положень статті 19-1 ПК України), визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального та рішення керівника контролюючого органу, а наказ про проведення фактичної перевірки є законним.

Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Враховуючи викладене та беручи до уваги зміст функцій, закріплених в підпунктах 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, обов`язок по виконанню яких покладено на податкові органи, суд зазначає, що у спірних відносинах відповідач мав беззаперечне право на призначення й проведення фактичної перевірки, а тому доводи позовної заяви в цій частині відхиляються судом як безпідставні.

Відповідно до пункту 81.1. статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Щодо зазначення у Наказі №594-п підстави для проведення фактичної перевірки, така підстава зазначена: на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Посилання контролюючого органу в наказі про проведення фактичної перевірки на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України не вимагає додаткового зазначення відомостей та фактичних обставин.

Не зазначення такої підстави в наказі на проведення перевірки не свідчить про незаконність наказу або перевірки в цілому, оскільки відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України, в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №460/1239/19.

З вказаного вище вбачається, що контролюючий орган здійснив фактичну перевірку з дотриманням норм ПК України щодо зазначення у Наказі №594-п підстави для проведення фактичної перевірки – «на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України».

Щодо посилань позивача про те, що у Наказі №594-п не зазначено належних реквізитів платника податків, суд зазначає, що такий документ містить зазначення РНОКПП – « НОМЕР_2 », належним є – « НОМЕР_3 ».

У Направленнях на перевірку від 10.05.2022 (а.с. 29, 29 зворот) заначений вірний РНОКПП платника податків - « НОМЕР_3 ».

Такі документи пред`явлені та вручені платнику податків, який допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Суд зазначає, що наявність у Наказі №594-п описки (технічної помилки) в частині вказання РНОКПП платника податків не являється підставою для тверджень про протиправність такого Наказу та не може свідчити про протиправність проведення фактичної перевірки в цілому.

Окремі недоліки оформлення Наказу №594-п про призначення фактичної перевірки, зокрема, наявність помилки у зазначенні РНОКПП суб`єкта господарювання, не можуть розглядатися як підстава для висновку про протиправність наказу та протиправність самої перевірки, оскільки зі змісту Наказу №594-п видається за можливе чітко ідентифікувати особу платника податків.

Позивач також посилається на те, що Наказ №594-п не містить зазначення періоду, який підлягає перевірці.

Щодо таких доводів суд зазначає, що у Наказі №594-п міститься посилання на період перевірки: згідно статті 102 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов`язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов`язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами цього Кодексу.

З приводу посилань позивача на відсутність у Наказі №594-п періоду діяльності, що буде перевірятися, суд зазначає, що Наказ №594-п містить зазначення періоду – згідно статті 102 ПК України, яка, в свою чергу, передбачає, що контролюючі органи можуть проводити перевірки за період 1095 днів (3 роки).

Можливість такого зазначення описана у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.05.2022 у справі №826/8284/17 (адміністративне провадження № К/9901/51780/18).

Враховуючи вказане вище, суд зазначає, що Наказ №594-п оформлений контролюючим органом належним чином, а фактична перевірка проведена за законних підставах, у порядку та спосіб, визначені нормами чинного законодавства.

Як зазначалося вище, у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, зазначено, що «Водночас, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду формулює правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».

Суд звертає увагу на те, що позивач оскаржує ППР №184517000709, №184617000705 виключно з підстав протиправності призначення та проведення фактичної перевірки, натомість порушення по суті платник податків не спростовує належними та допустимими доказами.

Тобто у даному випадку перевірка підстав позову по суті виявлених порушень згідно ППР №184517000709, №184617000705 не здійснюється, через відсутність таких підстав у позовній заяві.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем доведено правомірність оскаржуваних рішень – ППР №184517000709, №184617000705 в порядку статті 77 КАС України, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління ДПС у Рівненській області (вулиця Відінська, 12, місто Рівне, 33023; код ЄДРПОУ ВП 44070166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 13 жовтня 2022 року

Суддя К.М. Недашківська