Рішення № 106736781, 13.10.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Фульги А.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправні дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років згідно зі ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб " з 10.06.2022 року.

Ухвалою суду від 07.09.2022 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк на адресу суду не надходив відзив на позовну заяву.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи та надані докази, встановив наступне.

Позивач в період з 01.04.1999 по 03.04.2018 року проходила службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, остання посада- фельдшер медичної частини державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор», що підтверджується послужним списком та записами трудової книжки.

Відповідно до наказу начальника державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» від 03.04. 2018 року №21/ос-18 «По особовому складу» позивача було звільнено зі служби відповідно до п.4 (у зв`язку зі скороченням штатів або проведення організаційних заходів) ст.77 ЗУ «Про національну поліцію» 03.04.2018 року.

03.04.2018 року державною установою «Миколаївський слідчий ізолятор» видано довідку №20/04-94 Крж, в якій встановлено, що у позивача на день звільнення зі служби вислуга років в календарному обчисленні становить 19 років 00 місяців 11 днів, а у пільговому обчисленні - 25 років 04 місяці та 14 днів.

10.06.2022 року позивачка звернулася за останнім місцем служби із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п.а ст.12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» « 2262-ХІІ від 09.04.1992 року, зі змінами та доповненнями.

25.07.22 року до Головного управління пенсійного фонду в Миколаївської області від Департаменту з питань виконання кримінальних покарань надійшли документи позивача для призначення пенсії.

15.08.22 року ГУ ПФУ в Миколаївській області надіслало відповідь, якою відмовлено позивачці в призначенні пенсії, посилаючись на відсутність необхідної вислуги 23 календарних роки та 6 місяців.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, такими, що порушують його конституційне право на належний соціальний захист, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Пунктом «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262-Х1І (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01.10.2017 по 30.09.2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних років 6 місяців і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Згідно з ст. 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною 4 статті 23 ЗУ «Про державну кримінально- виконавчу службу України» від 23.06.2005 №2713-ІV передбачено, що особам рядового і начальницького складу кримінально- виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів. Така норма закону кореспондується з пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей » (далі - Постанова КМУ №393), до вислуги років для призначення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, зараховується на пільгових умовах: г) один місяць служби за сорок днів.

Отже, законодавством регламентовано пільгове обчислення стажу осіб, які проходять службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби, що є гарантією їх прав на пільгове пенсійне забезпечення. Разом з тим, жодною нормою чинного законодавства не передбачено обмежень щодо зарахування вислуги років вказаної категорії у пільговому обчисленні до стажу, який надає право на призначення пенсії за вислугу років.

Суд зазначає, до спірних правовідносин щодо зарахування пільгового стажу для призначення пенсії застосовують спеціальні норми права, а саме статті 171,172 ЗУ №2262 та пункт 3 Постанови КМУ від 17.07.1992 №393.із вказаного вбачається що приписи останніх не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності виключно календарної вислуги. Також нормами нормативно правових актів не встановлено виключень того, що роки вислуги в пільговому обрахуванні не можуть зараховуватись до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії, а впливають лише на її розмір.

У позивачки пільгова вислуга років складає бульше ніж 23 роки та 6 місяців, вбачаються підстави для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст.12 ЗУ №2262-ХІІ, оскільки вислуга років на день звільнення у пільговому обчисленні становила 25 років 4 місяці 14 днів, що є достатньою підставою для набуття права на вказаний вид пенсії.

Суд зазначає, що позивач не має календарної вислуги років для призначення пенсії відповідно до п. «а» ст.12 ЗУ №2262-ХІІ, проте в нього наявний відповідний пільговий стаж, відповідно до приписів п.3 Постанови №393.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а, які ухвалені за подібних правовідносин.

Верховний Суд зазначив про необґрунтованість висновку того, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Отже, Верховний Суд вказав на правовий висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №750/9775/16-а щодо застосування статей 12, 17 Закону №2262-XII, у якій наголошено на необхідності врахування приписів підзаконних нормативно-правових актів при обчисленні вислуги років для призначення пенсії; цей висновок враховано під час зарахування позивачу пільгового стажу.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а наголосив на необхідності застосування до спірних правовідносин принципу юридичної визначеності. Зазначений принцип встановлює гарантування необхідності стабільного та несуперечливого правового статусу особи. У контексті спірних правовідносин, Верховний Суд зазначає, що особа, реалізовуючи своє конституційне право на працю, обираючи певний вид професійної діяльності, повинна бути обізнана із умовами праці та привілеями, які вона отримує при цьому. Законні очікування особи полягають у тому, щоб у випадках, коли особа, спираючись на конституційні приписи, очікує, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до цих норм, законні очікування будуть реалізовані та захищені.

В свою чергу, передбачені статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку №393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років. Таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах. У зв`язку з таким зарахуванням необхідної кількості років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18, де вказано, що для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393.

Відтак, доводи відповідача з приводу того, що призначення пенсії за вислугу років згідно з п. "а" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ може бути виключно за умови 23 календарних років, 6 місяців і більше судом відхиляються з огляду на те, що пільговий стаж повинен бути зарахований до календарної вислуги років.

За наведеного, відмова відповідача у призначені позивачу пенсії за вислугу років згідно з п. "а" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ є протиправною.

Відтак, з метою належного захисту порушених прав позивача відповідача належить зобов`язати призначити та виплачувати із дати звернення, а саме з 10.06.2021, пенсію ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.

Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 992,40 гривень підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 код ЄДРПОУ 13844159) задовольнити.

2.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно з п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області ( код ЄДРПОУ 13844159 ) призначити та виплачувати з 10.06.2022 року ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) пенсію за вислугу років згідно з п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв, 54020 код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 992,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суддя А. П. Фульга