Ухвала суду № 106736308, 13.10.2022, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

"13" жовтня 2022 р. Справа № 300/4063/22

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 від 11.10.2022 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання незаконним та скасування наказу № 229 від 06.10.2022, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся 10.10.2022 до суду з адміністративним позовом до Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якому просить суд: визнати незаконним та скасувати наказ Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за № 229 від 06.10.2022 про призначення ОСОБА_1 в розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 .

11.10.2022 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду, до відкриття провадження в цій справі, ОСОБА_1 подав заяву від 11.10.2022 про забезпечення позову у спосіб: зупинити дію наказу Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за № 229 від 06.10.2022 про призначення ОСОБА_1 в розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 ; зобов`язати командира в/ч НОМЕР_1 відкомандирувати ОСОБА_1 до попереднього місця проходження військової служби до вирішення спору по суті.

Заява від 11.10.2022 про забезпечення позову мотивована тим, що Командувач військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в порушення вимог пункту 2 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», підпунктів 144-1 та 144-2 Указу Президента України «Про Проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» за № 1153 від 10.12.2008, видав наказ про призначення ОСОБА_1 в розпорядження при обставинах, коли відносно позивача здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні. ОСОБА_1 вважає, що за таких обставин його не можна скеровувати до військової частини, яка в повній мірі задіяна до ведення бойових дій.

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною другою цієї статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову визначені статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

З огляду на зміст заяви ОСОБА_1 від 11.10.2022 про забезпечення позову, позивач просить суд забезпечити позов у спосіб: зупинити дію наказу Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за № 229 від 06.10.2022 про призначення ОСОБА_1 в розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 ; зобов`язати командира в/ч НОМЕР_1 відкомандирувати ОСОБА_1 до попереднього місця проходження військової служби до вирішення спору по суті.

Щодо зупинення дії наказу Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за № 229 від 06.10.2022, то суд звертає увагу на таке.

Частиною третьою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено випадки, за яких не допускається забезпечення позову.

Так, пунктом 10 частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який згідно з Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб – до 21 листопада 2022 року.

Таким чином, на час звернення ОСОБА_1 до суду з позовом та заявою від 11.10.2022 про забезпечення позову в України діє воєнний стан. Отже, забезпечення позову у спосіб, зазначений позивачем в заяві від 11.10.2022, а саме: зупинення дії наказу Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за № 229 від 06.10.2022, є неможливим, оскільки такий спосіб забезпечення прямо заборонений пунктом 10 частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо такого способу забезпечення як зобов`язання командира в/ч НОМЕР_1 відкомандирувати ОСОБА_1 до попереднього місця проходження військової служби до вирішення спору по суті, то суд зазначає, що командир в/ч НОМЕР_1 не вказаний позивачем в позовній заяві як відповідач у справі, до нього не заявлено жодних позовних вимог. Окрім того, такий спосіб не стосується предмету спору, яким є правомірність наказу Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за № 229 від 06.10.2022 про призначення ОСОБА_1 в розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 .

Отже, в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 11.10.2022 про забезпечення позову належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 152, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 11.10.2022 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання незаконним та скасування наказу № 229 від 06.10.2022.

Ухвалу суду може бути оскаржено в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.