Ухвала суду № 106736264, 13.10.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника – адвоката Воронкової Олени Ігорівни (далі – представник позивача) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі – відповідач), яким просить:

1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію па підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області" від 01.12.2021 №33/27-1304, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.12.2019;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області" під 01.12.2021 №33/27-1304, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.12.2019;

3) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати (а.с.1-6).

31 травня 2022 року Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії – задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію па підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області" від 01.12.2021 №33/27-1304, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.12.2019. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області" від 01.12.2021 №33/27-1304, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.12.2019. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області судові витрати у розмірі 992,40 грн. (а.с.46-54).

30 червня 2022 року вищевказане рішення набрало законної сили.

26 серпня 2022 року видано у даній справі виконавчий лист.

07 жовтня 2022 року на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшла заява від представника позивача, відповідно до якої просить суд:

1) встановити судовий контроль за виконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року у справі № 260/1000/22;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в закарпатській області подати до суду звіт про виконання судового рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року у справі № 260/1000/22;

3) у разі невиконання судового рішення або ненадання звіту про його виконання накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області штраф у розмірі сорока розмірі податкового мінімуму для працездатних осіб, половину з якого стягнути на користь Державного бюджету України, а другу половину – на користь ОСОБА_1 .

Суд вважає за можливе розглянути заяву представника позивача про встановлення судового контролю у порядку письмового провадження.

Згідно вимог статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Надаючи оцінку поданій позивачем заяві та матеріалам даної адміністративної справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Вказана стаття не визначає чітко порядок реалізації права особи та можливості суду на встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Однак, згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду сформованої в ухвалі від 20.06.2018 року у справі № 800/592/17, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, можливо і після ухвалення судового рішення по суті спору на підставі окремо поданої заяви.

Отже, позивач не позбавлений можливості звернутися із клопотанням про встановлення судового контролю після прийняття судом рішення у справі, у разі існування ризику його не виконання.

Окремо необхідно вказати, що суд може встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, а, отже, під час прийняття рішення у справі наділений відповідним правом, а не обов`язком.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання судового рішення, а у разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладанням штрафу.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у додатковій постанові від 31.07.2018 року по справі № 235/7638/16-а та в ухвалі від 23 квітня 2019 року у справі № 805/516/18-а.

На підставі вище наведеного, аналізуючи правові норми статті 382 КАС України, та, враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку, що суд вправі встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, як у судовому рішенні за результатами вирішення справи по суті, так і після ухвалення судового рішення, яким вирішено спір по суті.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15, звертав увагу на те, що застосування статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об`єктивних обставин та обґрунтованих сумнівів на користь ймовірного невиконання рішення суду відповідачем, що підтверджені належними та допустимими доказами.

У якості обставин, що можуть свідчити про невиконання рішення суду відповідачем – суб`єктом владних повноважень потрібно розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Судом встановлено, що рішення по справі №260/1000/22 набрало законної сили 30 червня 2022 року.

26 серпня 2022 року Закарпатським окружним адміністративним судом позивачу видано виконавчий лист № 260/1000/22 /2022.

У свою чергу, матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України «Про виконавче провадження», внаслідок невиконання рішення в добровільному порядку. Крім того, доказів того, що загальний порядок виконання рішення суду не дав очікуваного результату або що відповідач створює перешкоди для його виконання, матеріали справи також не містять.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що у спірних відносинах відсутні протиправні дії та бездіяльність відповідача щодо виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року у справі №260/1000/22, відтак відсутні підстави для задоволення заяви, поданої представником позивача про встановлення судового контролю.

Керуючись статтями 14, 229, 248, 256, 294, 370, 382 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини ухвали - протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного рішення.