Рішення № 106736254, 05.10.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Гавій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Сил територіальної оборони України 101 - ї ОБрТрО Регіонального управління "Захід" про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05 жовтня 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 12 жовтня 2022 року.

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Сил територіальної оборони України 101-ї ОБрТрО Регіонального управління “Захід” (далі – відповідач), яким просить:

1) Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 ТРО м. Ужгород ( АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) в частині неорганізації та проведенні щодо ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ідентифікаційний код – НОМЕР_3 ), головного сержанта розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 ТРО м. Ужгород, навчань з базової та загальновійськової підготовки, на виконання вимог ст. 6 Закону України “Про основи національного спротиву” та Постанови КМУ № 1443 від 29.12.2021 року;

2) Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ТРО м. Ужгород (88006, м. Ужгород, вул. Сергія Мартина, 3; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) направити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ідентифікаційний код – НОМЕР_3 ), головного сержанта розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 ТРО м. Ужгород, для проходження навчань з базової та загальновійськової підготовки у порядку визначеному Постановою КМУ № 1443 від 29.12.2021 року;

3) Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 ТРО м. Ужгород ( АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) в частині відрядження (переміщення) старшого сержанта ОСОБА_1 , головного сержанта розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 ТРО м. Ужгород, з місця постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 ТРО м. Ужгород до районів ведення воєнних (бойових) дій без проведення базової та загальновійськової підготовки;

4) Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ТРО м. Ужгород ( АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) утриматись в майбутньому від протиправних дій в частині відрядження ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ідентифікаційний код – НОМЕР_3 ) до зони бойових дій без проведення щодо нього базової та загальновійськової підготовки.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач був призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі Указу президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 “Про загальну мобілізацію” Ужгородським РТЦК та СП. Вважає за протиправним бездіяльність в/ч НОМЕР_1 ТРО м. Ужгород, в частині не проведення належним чином щодо позивача базової та загальновійськової підготовки, на виконання вимог ст. 6 ЗУ “Про військовий обов`язок і військову службу” та у відповідності до Порядку затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2021 року № 1443, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою судді від 05.07.2022 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, запропоновано відповідачеві надати відзив на позовну заяву.

26.07.2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого, військова частина НОМЕР_1 не визнає позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх безпідставними, необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Зазначає, що відповідно до постанови КМУ від 29.12.2021 року № 1443 базова підготовка проводиться з громадянами призовного віку, військовозобов`язаними та резервістами, які не проходили військову службу, іншими громадянами, які не виконують військового обов`язку в запасі. Позивач, 29.04.2013 року відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 № 87 був призваний у Збройні Сили України для проходження служби за контрактом, яку проходив на посаді кулеметника та 31.12.2018 року був звільнений зі служби, після чого виконував військовий обов`язок в запасі. 22.04.2022 року на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 позивач був призваний у ЗСУ при загальній мобілізації та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.04.2022 №85 призначений па посаду головного сержанта розвідувального взводу. У відповідності до Плану злагодження підрозділів військової частини НОМЕР_1 за місцем постійної дислокації та з використанням учбово-матеріальної бази військових частин гарнізонів Збройних Сил України і залученням інструкторів, з особовим складом частини проводилися заняття з тактичної, інженерної, медичної, вогневої підготовки та підготовки зв`язку згідно з розкладом занять, передбачених для військовослужбовців підрозділів Сил ТрО. Позивач участі у цьому не приймав, у зв`язку з тим, що 17.05.2022 року наказом військової частини НОМЕР_1 № 111 було зафіксовано факт його самовільного залишення частини.

Заявою від 08.08.2022 року позивач уточнив позовні вимоги та просить викласти позовні вимоги у справі у наступній (новій) уточненій редакції: визнати протиправними дій військової частини НОМЕР_1 ТРО м. Ужгород ( АДРЕСА_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) в частині неорганізації та непроведенні щодо ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ), головного сержанта розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 ТРО м. Ужгород, навчань з базової та загальновійськової підготовки, на виконання вимог ст. 6 Закону України «Про основи національного спротиву» та Постанови КМУ № 1443 від 29.12.2021 року.

Ухвалою суду від 01.09.2022 року розгляд справи було відкладено.

В судове засідання 05.10.2022 року сторони не з`явилися, при цьому, позивачем подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи (в задоволенні якого відмовлено у зв`язку з його не обгрунтованістю), а відтак, розгляд справи проведено за відсутності представників сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 85 від 22.04.222022 року старшого сержанта ОСОБА_1 призначено головним сержантом розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 та зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення. Вважати таким, що з 22.04.2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою. Підстава: Указ Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 “Про загальну мобілізацію”, іменні списки, обліково-послужні картки.

У відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) за № 88 від 25.04.2022 року старший сержант ОСОБА_1 , головний сержант розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 вибув у відрядження до складу сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії російської федерації, з метою виконання службових (бойових) завдань у складі оперативного угрупування “Свобода” оперативно-стратегічного групування військ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”.

Вважаючи протиправними дії відповідача в частині не організації та не проведенні належним чином навчань з базової та загальновійськової підготовки, на виконання вимог ст. 6 Закону України “Про основи національного спротиву” та Постанови КМУ № 1443 від 29.12.2021 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що правові та організаційні засади національного спротиву, основи його підготовки та ведення, завдання і повноваження сил безпеки та сил оборони унормовані Законом України від 16.07.2021 року №1702-IX "Про основи національного спротиву" (надалі - Закон №1702-IХ).

Відповідно до визначення, наведеного у п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону №1702-IХ національний спротив - комплекс заходів, які організовуються та здійснюються з метою сприяння обороні України шляхом максимально широкого залучення громадян України до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії та завдання противнику неприйнятних втрат, з огляду на які він буде змушений припинити збройну агресію проти України .

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону №1702-IХ складовими національного спротиву є територіальна оборона, рух опору та підготовка громадян України до національного спротиву.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №1702-IХ територіальна оборона ґрунтується на принципах територіальності, масовості, мінімального часу на розгортання та приведення підрозділів територіальної оборони у готовність до дій, єдиноначальності, централізації управління та децентралізації і контрольованої автономності застосування сил і засобів територіальної оборони, активності, рішучості та безперервності ведення територіальної оборони, наполегливості у досягненні мети територіальної оборони, узгодженого, спільного застосування сил і засобів, залучених до ведення територіальної оборони, безперервності взаємодії сил і засобів територіальної оборони, всебічного врахування і повного використання моральних та психологічних факторів.

Територіальна оборона складається з військової, цивільної та військово-цивільної складових.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону №1702-IХ військова складова територіальної оборони включає органи військового управління, військові частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України, інші сили і засоби сил безпеки та сил оборони, які залучаються до виконання завдань територіальної оборони.

Провідна роль в організації та виконанні завдань територіальної оборони належить Силам територіальної оборони Збройних Сил України, до яких належать: 1) Командування Сил територіальної оборони Збройних Сил України; 2) регіональні органи військового управління Сил територіальної оборони Збройних Сил України; 3) бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України; 4) батальйони зі складу бригад Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

До виконання завдань територіальної оборони та здійснення заходів підтримки і забезпечення територіальної оборони за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України можуть залучатися інші сили і засоби Збройних Сил України.

Склад сил і засобів сил безпеки та сил оборони, що залучаються до територіальної оборони, визначається Головнокомандувачем Збройних Сил України за узгодженням з керівниками органів управління відповідних сил безпеки та сил оборони.

Відповідно до ст. 9 Закону №1702-IХ комплектування органів військового управління, військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України здійснюється: 1) у мирний час - військовослужбовцями за контрактом та за призовом особами офіцерського складу; 2) в особливий період - військовослужбовцями за контрактом, за призовом особами офіцерського складу та територіальним резервом.

Громадяни України зараховуються до складу військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України за місцем своєї реєстрації. У разі введення воєнного стану громадяни України можуть зараховуватися до складу військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України також безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.

Комплектування добровольчих формувань територіальних громад здійснюється на добровільній основі відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

До складу добровольчих формувань територіальних громад зараховуються громадяни України, які відповідають вимогам, встановленим Положенням про добровольчі формування територіальних громад, пройшли медичний, професійний та психологічний відбір і підписали контракт добровольця територіальної оборони. Громадяни України зараховуються до складу добровольчих формувань територіальних громад за місцем своєї реєстрації. У разі введення воєнного стану громадяни України можуть зараховуватися до складу добровольчих формувань територіальних громад також безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.

На громадян України, зарахованих до складу добровольчих формувань територіальних громад, під час участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони поширюється дія статутів Збройних Сил України.

Облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Основу добровольчих формувань територіальних громад складають громадяни України, які пройшли військову службу у Збройних Силах України та/або службу в інших військових формуваннях та правоохоронних органах.

Громадяни України, які не проходили військову службу у Збройних Силах України та/або службу в інших військових формуваннях та правоохоронних органах, зараховуються до складу добровольчих формувань територіальних громад після складення ними присяги добровольця територіальної оборони.

Доброволець Сил територіальної оборони Збройних Сил України, відповідно до визначення, наведеного в пункті 1 частини 1 статті 1 Закону №1702-IХ, - громадянин України або іноземець чи особа без громадянства, який перебуває в Україні на законних підставах впродовж останніх п`яти років та на добровільній основі зарахований до проходження служби у складі добровольчого формування Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

Як встановлено судом, позивач проходить службу у складі Військової частини НОМЕР_1 , яка є утвореним відповідно до Закону №1702-IХ військовим формуванням у складі Збройних Сил України.

Відповідно до ст. 6 Закону №1702-IХ основою підготовки громадян України до національного спротиву є їх загальновійськова підготовка, яка організовується за територіально-зональним принципом, ґрунтується на засадах високої мотиваційної привабливості та узгоджується з процесом трансформації системи комплектування за призовом відповідно до принципів та найкращих практик держав - членів НАТО.

Відповідно до пунктів 1-4 Порядку організації та здійснення загальновійськової підготовки громадян України до національного спротиву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 року № 1443 (далі– Порядок № 1443) цей Порядок визначає процедуру організації та здійснення загальновійськової підготовки громадян України (далі - громадяни) до національного спротиву.

Загальновійськова підготовка громадян здійснюється в мирний час та особливий період незалежно від політичних та інших вподобань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання з метою формування в суспільстві готовності до стійкого опору агресору, зокрема в інформаційному просторі, патріотичної свідомості та стійкої мотивації, набуття та підтримання громадянами знань та практичних вмінь, необхідних для захисту України.

Загальновійськову підготовку проходять громадяни допризовного, призовного віку, військовозобов`язані, резервісти та інші категорії громадян, які виявили бажання долучитися до національного спротиву.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1443 загальновійськова підготовка організовується і проводиться згідно з вимогами Конституції України, Законів України “Про основи національного спротиву”, “Про військовий обов`язок і військову службу”, “Про оборону України”, “Про Збройні Сили України”, інших нормативно-правових актів, а також цього Порядку.

Що стосується забезпечення загальновійськової підготовки, то відповідно до пункту 4 Порядку організації та здійснення загальновійськової підготовки громадян України до національного спротиву № 1443, то загальновійськова підготовка поділяється на початкову і базову.

Початкова підготовка здійснюється з метою формування у громадян первинних загальновійськових знань і спеціальних компетентностей стосовно оборонної свідомості, ознайомлення громадян з місцем і роллю громадянина у зв`язку усвідомленням свого обов`язку щодо збройного захисту України.

Початкова підготовка організовується МОН разом з Міноборони та включається до Державного стандарту профільної середньої освіти, що реалізується на третьому рівні повної загальної середньої освіти, професійної, фахової передвищої, вищої освіти та інших закладах освіти, що мають ліцензію на продовження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти.

Cлід звернути увагу, що п. 9 цього Порядку визначено, що початкова підготовка проводиться в закладах освіти шляхом викладання навчального предмета "Захист України" та здійснення заходів національно-патріотичного і військово-патріотичного спрямування. Проведення початкової підготовки забезпечують керівники закладів освіти та педагогічні працівники, які входять до штату закладу освіти. Для допомоги вчителям (викладачам) у проведенні занять можуть залучатися представники військових частин Збройних сил, установ Міноборони та інших складових сил безпеки та сил оборони за погодженням з їх керівниками.

Суд звертає увагу позивача, що загальновійськова підготовка громадян України полягає в опануванні базовими загальновійськовими знаннями. Початкова підготовка організовується центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, разом з Міністерством оборони України та проводиться в закладах загальної середньої освіти. У літній час проводиться військово-патріотична підготовка в ігровій формі у літніх таборах.

Судом встановлено, що 20.11.2013 року ОСОБА_1 на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_4 № 43 о/с, призваний у Збройні Сили України на військову службу за контрактом, а 08.04.2015 року ОСОБА_1 , на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_4 за № 13 о/с, звільнений в запас ЗСУ у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту.

22.04.2022 року на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 позивач призваний у Збройні Сили України при загальній мобілізації начальником Ужгородського РТЦК та СП.

Обставини справи підтверджують, що позивач на даний час проходить військову службу в Збройних силах України, отже суд вважає помилковими доводи позивача щодо поширення на нього початкової загальновійськової підготовки визначеної даною Постановою, оскільки така стосується конкретно визначеного кола осіб та зазначений вид підготовки не поширюється на позивача ОСОБА_1 .

Щодо іншого виду (базового) підготовки, то судом встановлено наступне.

Загальновійськова підготовка поділяється на початкову і базову підготовку.

Відповідно до п. 8 Порядку№ 1443 базова підготовка організовується та проводиться Міноборони разом з іншими заінтересованими органами виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, волонтерськими, громадськими та спортивними організаціями.

Організація базової підготовки включає: планування заходів базової підготовки; створення та використання навчальної матеріально-технічної бази; всебічне забезпечення проведення базової підготовки; керівництво базовою підготовкою.

Відповідно до п. 10 Порядку № 1443 базова підготовка проводиться з громадянами призовного віку, військовозобов`язаними та резервістами, які не проходили військову службу, іншими громадянами, які не виконують військового обов`язку в запасі.

Як встановлено судом, 20.11.2013 року ОСОБА_1 на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_4 за № 43 о/с був призваний у ЗСУ на військову службу за контрактом. 08.04.2015 року ОСОБА_1 на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_4 за № 13 о/с, звільнений в запас ЗСУ у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту.

22.04.2022 року на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 позивач призваний у ЗСУ при загальній мобілізації начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 та наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 22.04.2022 за № 85 призначений на посаду головного сержанта розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 .

Слід вказати, що базова підготовка організовується Міністерством оборони України разом з іншими заінтересованими органами виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, волонтерськими, спортивними організаціями та проводяться з громадянами України, які досягли 18-річного віку та не проходять військову службу в Збройних силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, службу в правоохоронних органах, шляхом проведення періодичних навчальних зборів, занять, курсів.

Враховуючи вищенаведене, оскільки, ОСОБА_1 проходив службу у Збройних Силах України за контрактом з 2013 року на посаді старшого стрільця та кулеметника та з 08.04.2015 року звільнений зі служби, після чого виконував свій обов`язок в запасі, а з березня 2022 року призваний у Збройні Сили України при загальній мобілізації - у відповідача був відсутній обов`язок щодо проведення базової підготовки у відповідності до ст. 6 Закону №1702-IХ та Порядку № 1443, оскільки зазначений вид підготовки також не розповсюджується на позивача ОСОБА_1 .

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами у справі є будь – які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності та системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 Сил територіальної оборони України 101 - ї ОБрТрО Регіонального управління "Захід" (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Сергія Мартина, 3 код ЄДРПОУ 26622845) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

2. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.