Рішення № 106736000, 12.10.2022, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2022 року м. Житомир

справа № 240/902/22

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування частини рішення, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати частину 4 рішення від 18.08.2021 №360 десятої сесії, восьмого скликання Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області в частині відмови у затвердженні поданого проекту землеустрою;

- зобов"язати Станишівську сільську раду Житомирського району Житомирської області повторно розглянути заяву та затвердити поданий проект землеустрою згідно з договором №373 від 22.02.2021 на земельну ділянку за кадастровим номером 18220833500:01:001:0547 площею 1,6089 у спосіб, передбачений нормами Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 20.11.2020 отримав дозвіл від Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Житомирського району Житомирської області, за межами населених пунктів Коднянської сільської ради.

На підставі вказаного дозволу Житомирською філією ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Держгеокадастру України розроблено проект землеустрою згідно з договором №373 від 22 лютого 2021 року (надалі-проект), в тому числі й на земельну ділянку за кадастровим номером 18220833500:01:001:0547 площею 1,8588 га, який 06.06.2021 подано відповідачу для його затвердження.

Однак, за результатами розгляду заяви позивача Станишівська сільська рада Житомирського району Житомирської області прийняла рішення №360 від 18.08.2021, в пункті 4 якого відмовлено у затвердженні проєкту землеустрою. Підставою відмови відповідачем вказано, що земельна ділянка за кадастровим номером 18220833500:01:001:0547 площею 1,6089 перебуває у користуванні інших громадянин.

Позивач вказує, що на момент надання дозволу вказана ділянка була розташована за межами населених пунктів Коднянської сільської ради та перебувала у державній власності і погодження із сільською радою було не передбачено. Крім того, надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Позивач вважаючи, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що порушує його права, звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 13 січня 2022 року у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, відмовлено.

09 лютого 2022 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні даного позову, посилаючись на те, що згідно з рішенням 10 сесії 8 скликання Станишівської сільської ради від 18 серпня 2021 року №360 відмовлено позивачу у затвердженні проєкту землеустрою у зв`язку з тим, що земельна ділянка, яка зазначена в графічних матеріалах, перебуває в користуванні громадян.

Зазначає, що оскаржуване рішення прийняте в зв`язку із тим, що бажана земельна ділянка перебуває у користуванні інших осіб, яким попередньо надано дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.

На момент видачі наказу від 20.11.2020 №1375-УБД та розроблення проекту землеустрою, проведення відповідної експертизи від 23.03.2021 даний дозвіл підлягав обов`язковому погодженню з сільською радою, що не було зроблено.

Ухвалою суду від 15.02.2022 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін, відмовлено.

18 лютого 2022 року позивач надіслав до суду відповідь на відзив на позовну заяву (за вх.№13901/22), в якій додатково вказує, що надані відповідачем, як доказ, копії наказів Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою іншим громадянам не є доказом того, що саме та земельна ділянка перебуває у користуванні.

22 лютого 2022 року відповідач надіслав до суду заперечення (за вх.№14608/22), у яких вказує, що надання дозволу територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин на розробку проекту землеустрою двом окремим громадянам щодо однієї і тієї ж земельної ділянки, є таким, що суперечить вимогам землеустрою.

Приписами ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України.

Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з наказом Головного управління Держггеокадастру у Житомирській області №1369-УБД від 20 листопада 2020 року позивачу наданий дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Житомирського району Житомирської області, за межами населених пунктів Коднянської сільської ради.

Житомирською філією ДП "Науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою" Держгеокадастру України розроблено проєкт землеустрою згідно з договором №373 від 22 лютого 2021 року (надалі-проект), в тому числі на земельну ділянку з кадастровим номером 18220833500:01:001:0547 про затвердження проекту землеустрою.

За результатами розгляду заяви позивача від 16.06.2021, Станишівська сільська рада Житомирського району Житомирської області прийняла рішення від 18.08.2021 №360, відповідно до змісту якого у п.4 залишено без задоволення звернення, зазначені в додатку 3.

Згідно з додатком 3 до рішення сільської ради, ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою на підставі заяви від 16.06.2021, оскільки земельна ділянка яка зазначена в графічних матеріалах, перебуває в користуванні громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Позивач, вважаючи рішення Станишівської сільської ради Житомирської області протиправним, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 №1423-ІХ, який набрав чинності 27.05.2021, статтю 186 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) викладено у новій редакції, а статтю 186-1 ЗК України виключено.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 186 ЗК України (далі - в редакції Закону №1423-ІХ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно з частиною шостою статті 186 ЗК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

Як передбачено частиною сьомою статті 186 ЗК України, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

В матеріалах адміністративної справи міститься Висновок державної експертизи землевпорядної документації №136-21 а саме: Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема, ОСОБА_1 , площею 1,8588 га, для ведення особистого селянського господарства. Проект погоджено.

Відповідно до частини дев`ятої статті 118 ЗК України (в редакції Закону №1423-ІХ) відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, відповідно до статті 186 ЗК України (в редакції Закону №1423-ІХ) органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки у власність, надано повноваження на погодження та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. При цьому, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації

Разом з тим, норми частини дев`ятої статті 118 ЗК України (в редакції Закону №1423-ІХ), яка регулює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, не надають відповідному органу місцевого самоврядування після погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймати будь-яке інше рішення ніж про його затвердження та надання такої земельної ділянки у власність.

Відповідно до системного аналізу статті 186 ЗК України (в редакції Закону №1423-ІХ), суд дійшов висновку, що перевірка проекту землеустрою на відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації здійснюється на етапі його погодження.

Як зазначалось вище, позивач, звертаючись до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою, подав проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, що виготовлений інженером - землевпорядником ОСОБА_6 , який погоджений експертом державної експертизи Житомирської філії ДП "Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", відповідно до висновку державної експертизи землевпорядної документації №136-21, розроблений проект землеустрою відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.

Суд наголошує, що частиною 7 ст. 186 ЗК України встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у затвердженні документації із землеустрою, а саме її невідповідність:

- вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;

- документації із землеустрою або містобудівної документації.

Суд вказує, що в оскаржуваному рішенні відповідачем, як на підставу відмови у затвердженні проекту землеустрою позивача вказано, що спірна земельна ділянка перебуває в користуванні громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

На підтвердження вказаної обставини відповідачем до суду надано копії рішень Коднянської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 30 грудня 2015 року та від 11 вересня 2015 року. Відповідно до змісту вказаних рішень, Коднянською сільською радою Житомирського району Житомирської області надано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Суд погоджується з доводами позивача, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Таку правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року у справі №815/5987/14 та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17, від 22 лютого 2019 року у справі № 813/1631/14.

Приписами статті 79-1 ЗК України передбачено, що метою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є формування земельної ділянки, яке полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Саме тому, надання дозволу на розробку проєкту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. При цьому, не суттєво за чиїм замовленням такий проект буде розроблено. Закон не виключає ситуації, коли проекти одночасно розробляються різними замовниками.

Під час розробки проєкту, серед іншого, визначаються (узгоджуються) її межі та з`ясовується наявність правових та фактичних перешкод для надання її у власність, зокрема спірність прав щодо ділянки. Ці обставини повинні враховуватися органом, що розпоряджається землями, під час затвердження проекту та надання земельної ділянки у власність, а не на стадії надання дозволу на розробку проєкту землеустрою.

Надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у власність не свідчить, що проєкт буде затверджено. Якщо буде виявлено обставини, що за законом є підставами для відмови у затвердженні проекту, рада може відмовити.

З огляду на з викладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідного органу місцевого самоврядування про надання третій особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не встановлює обмежень щодо реалізації позивачем права на отримання у встановленому законом порядку цієї земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 295/14795/16-а, від 19 червня 2018 року у справі № 750/8511/17, від 05 березня 2019 року у справі № 360/2334/17, від 28 лютого 2020 року у справі №461/1257/17, від 15 березня 2021 року у справі № 441/701/17, від 15 вересня 2021 року справа № 740/4635/16-а.

Також суд зауважує, що лише з 27.05.2021 відповідно до статті 186 ЗК України (в редакції Закону №1423-ІХ) органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки у власність, надано повноваження на погодження та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Разом з тим, суд звертає увагу, що станом на 20.11.2020 на момент надання дозволу позивачу на виготовлення проекту землеустрою, земельна ділянка була розташована за межами населених пунктів Коднянської сільської ради та перебувала у державній власності і погодження із сільською радою було не передбачене чинним законодавством. Отже, такі доводи відповідача суд до уваги не приймає, як безпідставне.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою, суд відмічає наступне.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналіз цього положення дає змогу дійти висновку, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому судом встановлено, суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Зазначений підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання вчинити дії після скасування його адміністративного акта.

З огляду на відсутність передбачених законом підстав для відмови в затвердженні проекту землеустрою та дії відповідача, які в даному випадку свідчать про створення навмисних перешкод в реалізації конституційного права фізичної особи на отримання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, то суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 16.06.2021 та затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 18220833500:01:001:0547 у власність для ведення особистого селянського господарства.

На переконання суду, зобов`язання відповідача прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства забезпечить ефективний судовий захист порушеного права позивача та призведе до його реального відновлення.

Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та, як наслідок, їх задоволення.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_1 ) до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області (вул.Кооперативна, 3, с.Станишівка, Житомирський район, Житомирська область,12430, код ЄДРПОУ 04348444) про визнання протиправним та скасування частини рішення, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 4 рішення десятої сесії восьмого скликання Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 18 серпня 2021 року №360 в частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні проєкту землеустрою.

Зобов`язати Станишівську сільську раду Житомирського району Житомирської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.06.2021 та прийняти рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 1822083500:01:001:0547 у власність, для ведення особистого селянського господарства.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі 12 жовтня 2022 року.

Суддя А.В. Горовенко