Ухвала суду № 106735746, 13.10.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

13 жовтня 2022 року Справа №200/3220/22

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держпраці у Донецькій області № 143-лк від 28 грудня 2021 року про звільнення позивача 13 січня 2022 року з посади начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області; поновлення на посаді начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 1 січня 2022 року по день прийняття рішення по справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

11 жовтня 2022 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 від 10.10.2022 року про відвід судді Волгіної Н.П., яка обґрунтована тим, що незважаючи на пропуск встановленого ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2022 року строку для подання відзиву та всупереч приписам ст.ст. 118,121 КАС України, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року суд зобов`язав Головне управління Держпраці у Донецькій області надати суду протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали відзив на позов, підписаний належною особою -головою комісії з припинення Зуб Ганною Володимирівною . При цьому рішення про продовження терміну надання відзиву у справі судом не приймалось. Крім того, зазначила, що 21 вересня 2022 року через підсистему «Електронний суд» від фізичної особи Зуб Ганна Володимирівна надійшла копія відзиву на позовну заяву, проте згідно відомостей підсистеми «Електронний суд» юридична особа Головне управління Держпраці у Донецькій області не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд. 26 вересня 2022 року позивачем подано до суду клопотання про відмову у прийнятті відзиву у справі, оскільки останній подано фізичною особою Зуб Ганною Володимирівною , яка не є відповідачем у справі. До теперішнього часу судом не винесене рішення щодо розгляду клопотання від 26 вересня 2022 року про відмову у прийнятті відзиву у справі. Вважає, що дії суду свідчать про порушення норм процесуального права та надання переваг відповідачу у строках надання доказів на підтвердження своїх доводів, що можна кваліфікувати як прояв упередженості.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді в адміністративній справі №200/3220/22 визнано необґрунтованою, та передано справу для здійснення розподілу у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України, для вирішення питання про відвід судді Волгіної Н.П.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визнано головуючого суддю Троянову О.В. для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді.

Згідно положень частин 3, 4, 8, 11 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку розглянути заяву про відвід в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід судді, суд зазначає наступне.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено ст. 36 КАС України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1)якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2)якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3)якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4)за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5)у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 статті 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Із системного аналізу підстав, наведених в ст.ст. 36, 37 КАС України, слідує, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді. Водночас, суд зазначає, що для того, щоб ці обставини були покладені в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відтак, суд зазначає, що незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям (рішенням) суду можуть надавати лише суди вищих інстанцій.

Згідно положень ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч. 4 ст. 39 КАС України, встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

При вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Судом встановлено, що заява про відвід мотивована виключно незгодою позивача з процесуальним документами судді, а також, з тим, що суддею Волгіною Н.П., на думку заявника, порушено норми процесуального права. Тобто, позивач фактично не погоджується з тим, що вирішення певних процесуальних питань у даній справі здійснено суддею Волгіною Н.П. без думки позивача та наданих нею відповідних заперечень або обґрунтувань і клопотань.

Суд зауважує, що наведені в заяві про відвід судді Волгіної Н.П. доводи позивача не свідчать про існування об`єктивно обґрунтованих обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Таким чином, незгода позивача з прийнятими суддею процесуальними документами (ухвалами) без врахування думки позивача або не вирішення заявлених клопотань на час звернення з цією заявою не може бути підставою для відводу цього судді.

Натомість, сторона по справі має право на оскарження судових рішень (ухвал) відповідно до норм КАС України.

Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.02.2019 року по справі № 855/35/19.

Крім того, вирішуючи питання щодо обґрунтованості заяви та наявності підстав для її задоволення, суд зазначає, що важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини, яку згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права.

Так, у справі «П`єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, суд звертає увагу, що у справі «Хаушильд проти Данії» зазначено, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості Європейський суд з прав людини у справі «Фей проти Австрії» вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

У даному випадку, будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості та безсторонності судді Волгіної Н.П. при розгляді даної справи із доводів заяви про відвід судом не вбачається.

Судом встановлено, що заявлений позивачем відвід фактично мотивований незгодою з процесуальним рішенням (ухвалами) судді, що не може бути підставою для відводу судді відповідно до вимог ч. 4 ст. 36 КАС України. Будь-яких інших обґрунтувань для відводу судді, перелік яких визначено ст. 36 КАС України, позивачем не наведено.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 від 10.10.2022 року про відвід судді Волгіної Н.П. у зв`язку з відсутністю обґрунтованих підстав.

Керуючись ст. 36, 37, 39, 40, 248, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 від 10.10.2022 року про відвід судді Волгіної Н.П. у справі №200/3220/22 за позовом ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення коштів - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Троянова