Рішення № 106735656, 10.10.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову, оформлену листом, Відділу обслуговування громадян № 18 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21.03.2022 року про відмову неврахування в пільговий стаж роботи за Списком № 1 для перерахунку пенсії певних періодів роботи на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а саме: з 09.12.1999 року по 13.03.2000 року; з 20.03.2005 року по 17.04.2005 року; з 01.06.2018 року по 02.08.2018 року; та в районі Крайньої Півночі за період з 27.03.1984 року по 20.06.1992 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового страхового стажу за Списком № 1 період роботи на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а саме:

1) з 09.12.1999 року по 13.03.2000 року підготовника сполук до розливання плавок; з 20.03.2005 року по 07.04.2005 року вантажника на розвантажуванні гарячого агломерату на бункерах; з 01.06.2018 року по 02.08.2018 року підготовника сполук до розливання плавок.

2) з 27.03.1984 року до 20.06.1992 року по районі Крайньої Півночі, а саме: з 27.03.1984 року по 16.11.1986 року учень слюсаря, слюсар Ак «Вілюйгесбуд»;

3) з 23.11.1986 року по 09.11.1988 року служба в рядах Радянської Армії; з 23.01.1989 року по 20.06.1999 року монтажник гідроагрегатів на Вілюйській дільниці, район Крайньої Півночі Братського монтажного управління «Спецгідроенергомонтаж»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням стажу в районі Крайньої Півночі та за Списком №1, з дати призначення пенсії за віком - з 01.08.2018 року, порахувати понаднормовий стаж із загального стажу 20 років та повернути позивачу не доплачену суму пенсії.

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком за Списком №1, і на даний час позивач знаходиться на обліку в Саксаганському відділі обслуговування громадян Кривого Рогу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. На день призначення пенсії його загальний стаж становив 30 років 6 місяців 12 днів. Позивач вважає, що до Списку №1 зараховано не всі періоди, з 01.03.2022 року його пенсія зросла лише до 6686,56 грн. Із наданого сервісним центром № 18 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області розрахунку страхового стажу стало відомо, що не всі періоди трудової діяльності зараховані, а саме, періоди роботи на Крайній Півночі та служба в лавах Радянської Армії зараховані лише до загального стажу, без врахування коефіцієнту, а також, не зараховано до Списку №1 періоди роботи на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», тому 16.02.2022 року він письмово звернувся до відповідача із заявою про перерахунок. У листі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надало розрахунок понаднормового стажу, який позивач вважає зроблений невірно, враховуючи, що понаднормовий стаж для пільгових категорій рахується не з 35 років страхового стажу, а з 20, як то передбачено п. а ст. 13, ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до внесених змін. У відповіді відповідача не було пояснення щодо не зарахування пільгових періодів. Щодо пільгового зарахування періодів роботи в районі Крайньої Півночі (Якутії), позивач вказує, що в зарахуванні цих періодів у коефіцієнті збільшення стажу 1.5 йому було відмовлено, з підстав неналежного підтвердження пільгового стажу, а саме відсутність трудових договорів. Тобто, не всі періоди оформлені в трудовій книжці було взято до уваги, що суттєво занижує коефіцієнт страхового стажу, відповідно і розмір пенсії. Відмову ГУ ПФУ в Дніпропетровській області в зарахуванні до пільгового стажу оскаржуваних періодів вважає безпідставною, такою, що порушує його законне право на перерахунок пенсії, тому позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до канцелярії суду: оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн. за позовні вимоги немайнового характеру.

28.07.2022 року на виконання вимог ухвали суду від 13.07.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено платіжний документ про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

20.09.2022 року через систему «Електронний суд» та 27.09.2022 року засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що позивач 09.07.2018 року звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, та надав відповідний пакет документів. Позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 13.07.2018 року. Страховий стаж зарахований по 31.08.2018 року та складає: загальний страховий стаж – 30 років 06 місяців 12 днів, у тому числі стаж роботи за Списком №l - 16 років та період проходження військової служби з 23.11.1986 року по 09.11.1988 року. 16.02.2022 року позивач звернувся із заявою про отримання інформації щодо розрахунку. Листом від 21.03.2022 року за №7152-6218/Ш-01/8-0400/22 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надало відповідь відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Відповідач вказує, що в трудовій книжці позивача відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах по певним періодам роботи на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а саме не зазначено, про те що позивач безпосередньо був зайнятий повний робочий день на роботах передбачених Списками (розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається період роботи). За таких умов, надаються уточнюючі довідки. Щодо зарахування періоду роботи в районі Крайньої Півночі з 27.03.1984 року по 20.06.1992 року в пільговому обчисленні із розрахунку як один рік роботи за один рік шість місяців, зазначає, що необхідною для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту 1.5 є сукупність обставин: 1) документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях; 2) поширення на особу в період її роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії ВР СРСР від 10 лютого 1960 року та від 29 вересня 1967 року та Постановою Ради Міністрів Союзу РСР № 148. Наявність лише запису у трудовій книжці про факт роботи в районах Крайньої Півночі не є достатньою підставою для обчислення стажу з урахуванням кратності. В трудовій книжці позивача та архівних довідках відсутня інформація про поширення на позивача пільг, встановлених для працюючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях вирівняних до районів Крайньої Півночі, а також відсутні відомості про укладення строкових трудових договорів про роботу в цих районах, тому підстави обчислення стажу позивача з урахуванням кратності відсутні. Період роботи з 01.01.1991 року по 20.06.1992 року зараховано календарно, оскільки відповідно до діючого законодавства з 01.01.1991 року, навіть за наявності укладених договорів, стаж обчислюється рік за рік. Щодо зарахування періоду з 23.11.1986 року по 09.11.1988 року служби в рядах Радянської Армії в районі Крайньої Півночі, відповідач зазначає, що пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами. Тобто, відповідач вважає, що пільгове обчислення страхового стажу застосовується тільки для осіб, які саме працювали в районах Крайньої Півночі, а не проходили службу в армії. Щодо проведення перерахунку з 09.07.2018 року відповідач вважає, що право на призначення пенсії реалізується особою на підставі власного волевиявлення, шляхом подання до органу Пенсійного фонду України відповідної заяви. Позивач звернувся за призначенням пенсії 09.07.2018 року із відповідною заявою та надавши відповідний пакет документів. Проте, ОСОБА_2 не звертався до Головного управління із заявою встановленого зразка про проведення перерахунку, тому відсутні підстави проводити перерахунок із 09.07.2018 року. ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не визнає позовні вимоги, просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 24.04.2000 року. Зареєстрований за місцем проживання: АДРЕСА_2 .

09.07.2018 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення/перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах, та надав відповідний пакет документів. З 13.07.2018 року ОСОБА_1 було призначено довічно пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.

16.02.2022 року позивач подав до Саксаганського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву про перерахунок пенсії, в якій вказав, що з 01.08.2018 року йому призначена пенсія за Списком №1. Наразі її розмір становить близько 6000,00 грн. Вважає, що для призначення пенсії він підлягає Закону України «Про престижність шахтарської праці» та ст.ст. 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На підставі вищевказаного, просив перерахувати його пенсію, з урахуванням Закону України «Про престижність шахтарської праці» - 80% від зарплати шахтаря і одночасно просив письмово повідомити як розрахована та перераховувалась його пенсія; як розрахований індивідуальний коефіцієнт заробітку та страхового стажу; які роки зараховані до пільгового списку, а які ні і чому; чи були невигідні роки, які виключені із коефіцієнта заробітку; як зарахований період роботи на Півночі, включаючи в тих умовах службу в Армії.

Листом від 21.03.2022 року за №7152-6218/Ш-01/8-0400/22 «Про надання відповіді» управління обслуговування громадян відділу обслуговування громадян №18 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача, що він отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, обчислену відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". За документами пенсійної справи ОСОБА_1 , він працював в ПАО "АрселорМіттал Кривий Piг" на посадах, які не передбачені Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці". Страховий стаж, зарахований по 31.08.2018 року, складає 30 років 6 місяців 12 днів, у тому числі стаж роботи за Списком №1 - 16 років, та період проходження строкової військової служби з 23.11.1986 року по 09.11.1988 року. Коефіцієнт страхового стажу, з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% визначено наступним чином: (30+16) років х 12 місяців + 6 місяців = 558 місяців : 12 місяців : 100 = 0,46500. Пенсію обчислено відповідно до статей 27 і 28 Закону №1058, виходячи із заробітної плати за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 року по 31.05.2018 року. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становить 2,25679. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17, 1,11, 1,11 та 1,14 складає 13961,23 грн. (3764,40 грн. Ч 1,17 х 1,11 x 1,11 x 1,14 = 6186,32 грн. Ч 2,25679). Загальний розмір пенсійної виплати станом на 01.03.2022 складає 6686,56 грн., у тому числі: 6491,97 грн. - основний розмір пенсії (13961,23 грн. х 0,46500); 194,59 грн. - доплата за 11 років понаднормативного стажу (1769,00 грн. х 11%).

Що стосується періоду роботи в районах Крайньої Півночі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило, що в документах пенсійної справи наявна архівна довідка про роботу від 01.08.2012 року №1388, в якій було зазначено, що ОСОБА_1 з 27.03.1984 року по 16.11.1986 року працював в районах Крайньої Півночі. Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що періоди роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі". Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами. В наданій ОСОБА_1 довідці про роботу в районах Крайньої Півночі відсутні відомості про укладання трудових договорів, тому для зарахування даного періоду роботу в пільговому обчисленні немає законних підстав.

Не погоджуючись з неврахуванням пільгових періодів роботи та відмовою відповідача у перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

За приписами ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Щодо позовних вимог про відмову позивачу у зарахуванні до пільгового стажу роботи за Списком № 1 для перерахунку пенсії періодів роботи в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а саме: з 09.12.1999 року по 13.03.2000 року; з 20.03.2005 року по 17.04.2005 року; з 01.06.2018 року по 02.08.2018 року та зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 такі періоди роботи, суд зазначає наступне.

Відповідно до записів в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 за спірний період, а саме:

№18 - з 27.08.1999 року прийнятий в ЦПС підготовником сполук до розливання плавок 5 розряду в Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь» (Р. №18 від 27.08.1999 року);

№19 - з 04.07.2001 року переведений в ЦПС слюсарем-ремонтником 4 розряду (Розп. №650 від 27.06.2001 року);

№20 - з 21.12.2001 року переведений в ЖДЦ №1 вантажником по очищенню вагонів (Розп. №102 від 20.12.2001 року);

№21 - з 08.10.2003 року переведений в ЖДЦ №1 вантажником по розвантажуванню гарячого агломерату і шихтових матеріалів на бункерах доменних цехів 1, 2 (Розп. №75 від 08.10.2003 року;

№22 - Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь» перетворено з 08.04.2004 року на Відкрите акціонерне товариство «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь» (наказ Міністерства промислової політики України №166 від 07.04.2004 року);

№23 - з 28.04.2005 року переведений в залізничному цеху №1 вантажником/зайнятим на розвантажуванні гарячого агломерату на бункерах доменного цеху №1 (наказ №217 від 23.03.2005 року);

№24 - Відкрите акціонерне товариство «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь» перетворено з 12.01.2006 року на Відкрите акціонерне товариство «Міттал Стіл Кривий Ріг» (Рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Криворіжсталь» №2 від 12.01.2006 року);

№25 - Відкрите акціонерне товариство «Міттал Стіл Кривий Ріг» перетворено з 14.06.2007 року на «Відкрите акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (Рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг» №4 від 14.06.2007 року); Відкрите акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» перетворено з 26.04.2011 року на Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (Рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» протокол №10 від 21.04.2011 року);

№29 - з 01.10.2014 року переведений в ЦПС підготовником сполук до розливання плавок 4 розряду, двори виливниць, двір виливниць конвертерного цеху (Розп. №968 від 18.09.2014 року);

№30 - 01.05.2015 року за рахунок чисельності піддільниці «Двір виливниць конвертерного цеху» дільниці «Двори виливниць» ЦПС створено піддільницю «Двір виливниць конвертерного цеху» дільниці «Виробничі дільниці» цього структурного підрозділу (Розп.85 від 23.04.2015 року);

№31 - з 02.08.2018 року звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію – ст.38 КЗоТ України (Розп. №19 від 02.08.2018 року).

Відповідачем не заперечується, що згідно записів в трудовій книжці ОСОБА_1 , він працював в ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг": з 27.08.1999 року по 03.07.2001 року - "подготовителем составов к разливке плавок, 5 розряда» (мовою оригіналу); з 21.12.2001 року по 07.10.2003 року - "в ЖДЦ1 грузчик по очистке вагонов" (мовою оригіналу); 3 08.10.2003 року по 27.04.2005 року - "в ЖДЦ №1 грузчиком по выгрузке горячего агломерата и шихтовых материалов на бункерах доменных цехов 1, 2» (мовою оригіналу); з 28.04.2005 року по 14.11.2010 року - "в ЖДЦ №1 грузчиком на разгрузке горячего агломерата на бункерах доменного цеха №l» (мовою оригіналу); з 15.11.2010 року по 04.01.2011 року - "крепильщик (подземный) 4 розряда, участок №24 (подъема) (мовою оригіналу); з 05.01.2011 року по 02.08.2018 року - «подготовитель составов к разливке плавок» (мовою оригіналу). Але, як стверджує відповідач, в трудовій книжці позивача відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме не зазначено про те, що позивач безпосередньо був зайнятий повний робочий день на роботах передбачених Списками (розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається період роботи).

Судом встановлено, що позивачем для підтвердження роботи, відповідачу була надана уточнююча довідка №828 від 09.07.2018 року, в якій зазначено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день в ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг":

"Цех подготовки составов производство: сталеплавильное с 27.08.1999 года по 03.07.2001 года - подготовителем составов к разливке плавок, что предусмотрено: Список №1, раздел III, подроздел 2а, позиция 1030200а-16719, Постановление КМУ от 11.03.1994 года №162;

Железнодорожный цех №1 производство: доменное с 08.10.2003 года по 14.11.2010 года - грузчиком, занятым на разгрузке горячего агломерата на бункерах, что предусмотрено: Список №l, раздел ІІІ, подраздел 1а, позиция 3.1а, Постановление КМУ от 16.01.2003 года №36;

Шахта им. «Артема» шахтоуправления по подземной добыче руды производство: горные работы с 15.11.2010 года по 04.01.2011 года - крепильщиком, занятым полный рабочий день на подземных работах, что предусмотрено Список №1, раздел I, подраздел 1а, позиция 1.1а, постановление КМУ от 16.01.2003 года №36;

Цех подготовки составов производство: сталеплавильное с 05.01.2011 года по 02.08.2016 года - подготовителем составов к разливке плавок, что предусмотрено: Список №l, раздел III, подраздел 2а, позиция 3.2а, постановление КМУ от 16.01.2003 года №36; с 03.08.2016 года по настоящее время (09.07.2018 года) - подготовителем составов к разливке плавок, что предусмотрено: Список №1, раздел ІІІ, подраздел 2, постановление КМУ от 24.06.2016 года №461. Подтверждено аттестацией рабочих мест: приказ №525 от 09.12.1994 года, приказ №417 от 20.03.2000 года, приказ №300 от 18.04.2005 года, приказ №349 от 02.04.2010 года, приказ №347 от 30.03.2015 года. Письмо о продлении действия ранее проведенных аттестаций рабочих мест №003/07-1-229 от 11.06.2009 года» (мовою оригіналу).

Враховуючи вищезазначену довідку, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області було зараховано до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи: з 27.08.1999 року по 08.12.1999 року; з 20.03.2000 року по 03.07.2001 року; з 08.10.2003 року по 19.03.2005 року та з 18.04.2005 року по 31.05.2018 року, що підтверджується розрахунком стажу.

ГУ ПФУ в Дніпропетровській області визнається, що ним не зараховані певні періоди роботи позивача, оскільки вони, на думку відповідача, не підтвердженні атестацією робочих місць, а саме він зазначає, що:

період роботи з 09.12.1999 року по 19.03.2000 року не може бути зарахований, оскільки перша атестація була проведена 09.12.1994 (наказ від 09.12.1994 №525), тобто її строк дії до 08.12.1999 року, а наступна атестація була проведена лише 20.03.2000 року, що підтверджується Наказом №417 від 20.03.2000 року про проведення атестації робочих місць, тобто, даний період не підтверджується атестацією робочих місць;

період роботи з 20.03.2005 року по 17.04.2005 року не може бути зарахований, оскільки наступна атестація була проведена 20.03.2000 року (наказ від 20.03.2000 №417), тобто її строк дії до 19.03.2000 року, а наступна атестація була проведена лише 18.04.2005 року, що підтверджується Наказом №300 від 18.04.2005 року про проведення атестації робочих місць, тобто, даний період не підтверджується атестацією робочих місць;

період роботи з 01.06.2018 року по 02.08.2018 року не зарахований, оскільки підприємством ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" не подано звіт за даний період про підтвердження сплати страхових внесків.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до пункту «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон №1788-XII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі – Порядок №383) встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №383, результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку №383, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку №383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів, основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій, атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Так, згідно з ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановлено адміністративну відповідальність керівників суб`єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі, якщо непроведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров`ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 271 Кримінального кодексу України.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442, проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Частинами першою та другою ст. 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Отже, суд робить висновок, що позивач, який був зайнятий на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1, але з вини власника підприємства не було проведено атестацію робочого місця в певні періоди, він має право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для розрахунку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону №1788-XII.

Аналогічну позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19).

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо не зарахування позивачу періоду роботи з 01.06.2018 року по 02.08.2018 року, оскільки, як вказує відповідач, підприємством ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" не було подано звіт за даний період про підтвердження сплати страхових внесків, суд зазначає, що обов`язок та відповідальність за подання звітності покладається саме на власника підприємства, а не працівника, тому такі обставини не можуть бути підставою для відмови позивачу у зарахуванні пільгового страхового стажу.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем було відмовлено у зарахуванні певних пільгових періодів роботи позивача, оскільки вони не підтвердженні атестацією робочих місць та не подано звітність підприємством, суд вважає таку відмову протиправною, тому з метою поновлення прав позивача, вважає зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , який працював на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (правонаступник Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», перетвореного з 08.04.2004 року на Відкрите акціонерне товариство «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь», перетвореного з 12.01.2006 року на Відкрите акціонерне товариство «Міттал Стіл Кривий Ріг», перетвореного з 14.06.2007 року на «Відкрите акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», перетвореного з 26.04.2011 року на Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг») до пільгового страхового стажу за Списком №1 періоди роботи:

- з 09.12.1999 року по 19.03.2000 року підготовником сполук до розливання плавок 5 розр.;

- з 20.03.2005 року по 17.04.2005 року вантажником по розвантажуванню гарячого агломерату і шихтових матеріалів на бункерах доменних цехів 1, 2;

- з 01.06.2018 року по 02.08.2018 року підготовником сполук до розливання плавок 4 розр.

Щодо позовних вимог про відмову позивачу у зарахуванні стажу роботи в районі Крайньої Півночі у період з 27.03.1984 року по 20.06.1992 року із розрахунку - один рік роботи за один рік і шість місяців та зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 такий період роботи з коефіцієнтом 1.5, суд зазначає наступне.

Відповідач вказує, що пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами. Наголошує, що необхідною для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців) є сукупність обставин: 1) документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях; 2) поширення на особу в період її роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії ВР СРСР від 10 лютого 1960 року та від 29 вересня 1967 року та Постановою Ради Міністрів Союзу РСР №148. Зазначає, що в трудовій книжці позивача та архівних довідках відсутня інформація про поширення на позивача пільг, встановлених для працюючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також відсутні відомості про укладення строкових трудових договорів про роботу в цих районах, тому підстави для обчислення стажу позивача з урахуванням кратності відсутні. Період роботи з 27.03.1984 року по 31.12.1990 року зараховано до загального стажу календарно (рік за рік), оскільки позивачем не надавався трудовий договір та інформація про наявність пільг за період роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Період роботи з 01.01.1991 року по 20.06.1992 року зараховано календарно, оскільки відповідно до діючого законодавства з 01.01.1991 року навіть за наявності укладених договорів стаж обчислюється рік за рік. Щодо зарахування періоду з 23.11.1986 року по 09.11.1988 року служби в рядах Радянської Армії в районі Крайньої Півночі, відповідач вважає, що пільгове обчислення страхового стажу застосовується виключно для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих осіб.

Так, відповідно до записів в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 , а саме:

№1 - з 27.03.1984 року прийнятий учнем слюсаря будівельно-дорожніх машин на ділянку механізації УБМР ВГС в районі Крайньої Півночі (наказ №16 від 26.03.1984 року);

№2 – з 01.10.1984 року присвоєно 2 розряд слюсаря будівельно-дорожніх машин (наказ №76 від 05.12.1984 року);

№3 – з 20.02.1986 року присвоєно 3 розряд слюсаря БДМ (наказ №20/к від 20.02.1986 року);

№4 – з 16.11.1986 року звільнений по п. 3 ст. 29 КЗоТ РСФСР (у зв`язку з призовом на військову службу) (наказ №98 від 14.11.1986 року);

№5 – з 23.11.1986 року по 09.11.1988 року служба в рядах Радянської Армії (в/к НЧ №2393811);

№6 – з 23.01.1989 року прийнятий монтажником гідроагрегатів 2 розряду на Вілюйську ділянку, район Крайньої Півночі у Братське монтажне управління «Спецгідроенергомонтаж» (наказ №43 від 09.02.1989 року);

№7 – з 21.10.1990 року присвоєно третій розряд монтажника гідроагрегатів (наказ №213-к від 06.12.1990 року);

№8 – з 13.12.1990 року Братське монтажне управління «Спецгідроенергомонтаж» реорганізовано Братський філіал АО «Спецгідроенергомонтаж» (наказ АО «СГЕМ» №1 від 20.12.1990 року);

№9 – з 20.06.1992 року звільнений за ст. 31 КЗоТ РСФСР за власним бажанням (наказ №80-к від 01.06.1992 року).

Щодо проходження позивачем військової служби в рядах Радянської Армії та не зарахування такого періоду з коефіцієнтом 1.5, судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно у період з 23.11.1986 року по 09.11.1988 року проходив службу в рядах Радянської Армії, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_4 та довідкою №4/184 від 17.05.2018 року, виданою Саксаганським районним військовим комісаріатом.

Згідно запису №5 у трудовій книжці позивача, вказано такий самий період з 23.11.1986 року по 09.11.1988 року, та не заперечується відповідачем, що позивач проходив службу саме в районах Крайньої Півночі і йому враховано до його страхового стажу період проходження військової служби в одинарному розмірі (рік за рік).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Аналогічні норми стосовно зарахування до стажу часу проходження військової служби кореспондуються в абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Період проходження військової служби, що зараховується до вислуги років, зокрема, на пільгових умовах, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, прийнятою відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Згідно з цим порядком до вислуги років зараховується дійсна військова служба у Радянській Армії, яка відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалась до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, і її обчислення (у тому числі на пільгових умовах) має здійснюватися у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо постановою не передбачено більш пільгових умов (абз. 9 п. 1 Постанови №393).

Частиною 1 ст. 52 Закону СРСР від 14 липня 1956 року «Про державні пенсії» визначено, що пенсійне забезпечення генералів, адміралів, офіцерів, військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу надстрокової служби і прирівняних до них осіб, а також пенсійне забезпечення їх сімей, здійснюється в порядку і розмірах, встановлених Радою Міністрів СРСР.

Питання обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів, було врегульовано Положенням про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року №590, Указами Президії Верховної Ради СРСР від 1 серпня 1945 року «Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі», від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року №530/П-28.

Пунктом 6 Постанови №590 передбачалося, що пенсійне забезпечення генералів, адміралів, офіцерів, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби, осіб рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ СРСР, а також пенсійне забезпечення сімей цих осіб здійснюється в порядку і розмірах, що встановлюються Радою Міністрів СРСР.

Постановою Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1982 року №986 з метою усунення множинності нормативних актів про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і їх сімей, спрощення порядку обчислення їм пенсій і відповідно до статті 52 Закону СРСР «Про державні пенсії» затверджено «Положення про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та їх сімей», відповідно до якого особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, звільненим з діючої військової служби, можуть призначатися пенсії за вислугу років чи по інвалідності, а в разі одночасного виникнення права на декілька видів пенсій, пенсія по старості призначається відповідно до вимог Закону СРСР «Про державні пенсії». Пунктом 55 цього ж Положення встановлено, що окремі періоди служби при обчисленні вислуги років для призначення пенсій зараховуються на пільгових умовах.

Таким чином, як законодавство колишнього СРСР до 1 січня 1991 року, так і законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, передбачали і передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження особами військової служби в районах Крайньої Півночі колишнього СРСР.

Разом з тим, відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 25 березня 1968 року №181 «Про зарахування солдатам, матросам, сержантам, старшинам і військовим будівельникам, звільненим в запас, часу дійсної строкової військової служби в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в стаж роботи, що надає право на отримання пільг, встановлених за роботу в цих районах і місцевостях» встановлено, що солдатам, матросам, сержантам, старшинам і військовим будівельникам, звільненим, починаючи з 1968 року, з військової служби в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, час їхньої дійсної строкової військової служби (служби у військово-будівельних загонах) в цих районах і місцевостях зараховується в стаж роботи, що надає право на отримання пільг, передбачених Указами Президії Верховної Ради РССР від 10 лютого 1960 року та від 26 вересня 1967 року, якщо вони не пізніше трьох місяців після звільнення з військової служби були прийняті на роботу в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Отже, законодавець в цьому випадку встановив дві умови для пільгового обчислення періоду строкової військової служби:

- проходження строкової військової служби в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі;

- прийняття після служби на роботу в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі протягом трьох місяців.

Судом встановлено, що з 23.11.1986 року по 09.11.1988 року позивач проходив службу в рядах Радянської Армії, а з 23.01.1989 року був прийнятий монтажником гідроагрегатів 2 розряду на Вілюйську ділянку, район Крайньої Півночі у Братське монтажне управління «Спецгідроенергомонтаж», де працював до 20.06.1992 року.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що після звільнення ОСОБА_1 у запас, він був з 23.01.1989 року працевлаштований на роботу в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, протягом трьох місяців після звільнення з військової служби, тобто після 09.11.1988 року, що дає всі правові підстави для зарахування позивачу в пільговому обчисленні періоду проходження військової служби позивача в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі із розрахунку один рік за один рік і шість місяців до страхового стажу.

Аналогічна правова позиція щодо зарахування пільгового періоду військової служби в районах Крайньої Півночі, висловлена у постанові Верховного Суду від 19 квітня 2022 року у справі №300/756/19 (провадження № К/9901/24390/19), яка в силу ч. 5 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов`язковою при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Щодо періоду роботи в районі Крайньої Півночі з 27.03.1984 року по 16.11.1986 року, та з 23.01.1989 року по 20.06.1992 року із розрахунку - один рік роботи за один рік і шість місяців, суд зазначає наступне.

За правилами пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 110 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року № 590, робота в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 1 березня 1960 року зараховується в стаж в полуторному розмірі за умови, якщо працівник мав право на пільги, встановлені статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Оскільки відповідно до положень ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, то відповідними доказами може бути трудова книжка, в якій є наявний штамп підприємства про розповсюдження пільг по обчисленню стажу роботи або довідка роботодавця, в якій зазначено про факт роботи за строковим трудовим договором, період, на який він був укладений, та розповсюдження на особу пільг по обчисленню стажу за цей період.

Так, відповідно до пунктів 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Пунктом 7 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п. 7 параграф "б" цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

При цьому, пункт 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" доповнює, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10 листопада 1967 року.

Сторонам не заперечується, що місцевість, де працював позивач, відносилась до районів Крайньої Півночі.

З огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 липня 2022 року у справі №560/755/19.

Позивачем було подано архівну довідку №1388 від 01.08.2012 року, видану Муніципальною казенною установою «Муніципальний архів Мирнінського рійону» Республіки Саха (Якутія) Російської Федерації, в якій вказано, що:

«B документах по личному составу Акционерной компании (OAO) «Вилюйгэсстрой», принятых в МКУ «Мунипипальный архив Мирнинского района» РС(Я) в связи с прекращением деятельности предприятия, в приказах по личному составу и личных карточках работников за 1984-1986 годы проходит ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - ученик слесаря СДМ участка мсканизации (УМех), слесарь СДМ ремонтно-механической мастерской (РММ) Управления строительства механизированных работ (УСМР) УС «Вилюйгэсстрой». ОСОБА_1 принят с 27 марта 1984 года учеником СДМ на УМех (приказ №16 от 26.03.1984 г.). ОСОБА_1 - слесарь СДМ 3 разряда PMM, уволен с 16 ноября 1986 года по п.3 ст.29 КЗоТ РСФСР, в связи с призывом в Советскую Армию (приказ №98 от 14.11.1986 г.). При выполнении выпеуказанных работ на ОСОБА_1 распространялись все льготы, предусмотренные Указами Президиума Верховного Совета СССР от 10 февраля 1960 года и от 26 сентября 1967 года, т.е. выплачивался районный коэффициент в размере 1,7 к заработной плате, начислялись северные надбавки к заработной плате в зависимости от стажа работы в условиях Крайнего Севера, трудовой стаж для назначения пенсии рассчитывался с повышающим коэффициентом 1,5. Приказом №505у от 30 декабря 1986 года по УС «Вилюйгэсстрой» Управление строительства механизированных работ (УСМР) с 01 января 1987 года реорганизовано в Управление механизации УС Вилюйской ГЭС-3 (УМЕХ). Приказом №19у от 16.01.1987 года личный состав карьерного хозяйства, бетонно-растворного узла, участка механизации (УМех) в пос. Чернышевском Управления строительства механизированных работ (УСМР) УС «Вилюйгэсстрой» переданы в состав УС ЛЭП и П УС «Вилюйгэсстрой». Приказом №313у от 28 декабря 1988 года по УС «Вилюйгэсстрой» Автотранспортное производственное объединение (АТПО) реорганизовано с 01 января 1989 года в Трест механизации и транспорта (ТМиТ) УС «Вилюйгэсстрой», на базе автобазы №3 и управления механизации УС Вилюйской ГЭС-3. Приказом Минэнерго СССР №216а от 12 октября 1991 года УС «ВГС» переименовано в специальное строительно-монтажное управление строительства «Вилюйгэсстрой» (ССМУС «ВГС»). Приказом №153/у от 15 октября 1990 года трест механизации и транспорта в пос. Светлый реорганизован в управление механизации и транспорта (УМиТ) с 01 ноября 1990 года. Управление механизации и транспорта ССМУС «Вилюйгэсстрой» с 01 декабря 1993 года подчинено Управлению строительства «Вилюйской ГЭС-3» ССМУС «Вилойгэсстрой» (приказ №68у от 12.11.1993 г. по ССМУС «Вилюйгэсстрой»). Распоряжением Правительства Республики Саха (Якутия) №1078 от 27.09.1994 г. и приказа АК «Якутскэнерго» №317 от 13.10.1994 г. на базе ССМУС «ВГС» учреждено дочернее предприятие ОАО «Вилюйгэсстрой» АК «Якутскэнерго» с 13.10.1994 г. Распоряжением №232-П-99 по Министерству Юстиции Республики Саха (Якутия) от 19 мая 1999 года ОАО «Вилюйгэсстрой» АК «Якутскэнерго» зарегистрировано как акционерная компания «Вилюйгэсстрой» (ОАО). УМех, РММ УСМР УС «Вилюйгэсстрой» дислоцировались в пос. Светлый Мирнинского района Якутской АССР, отнесенном постановлением Совета Министров CCCP №1029 от 10 ноября 1967 года к районам Крайнего Севера, где районный коэффициент к заработной плате работников предприятий производственных и непроизводственных отраслей установлен в централизованном порядке 1,7.».

Також, позивачем надано Трудовий договір від 13.06.1989 року, укладений між позивачем та Братським монтажним управлінням тресту «Спецгідроенергомонтаж» про зобов`язання ОСОБА_1 відпрацювати на будівництві Вілюйської ГЕС три роки, а саме: з 20.01.1989 року по 20.01.1992 року.

Отже, суд встановив, що періоди роботи позивача в районі Крайньої Півночі з 27.03.1984 року по 16.11.1986 року, та з 23.01.1989 року по 01.01.1991 року підтверджено записами у його трудовій книжці, а також додатково подано архівну довідку та трудовий договір, тому дії відповідача щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу, що враховується при призначенні, виплаті та перерахунку пенсії, зазначених вище періодів роботи в районах, прирівняних до районів Крайньої Півночі, у пільговому обчислені рік роботи за один рік і шість місяців, з мотивів відсутності відомостей про укладення трудовх договорів є протиправними.

Разом з тим, щодо періоду роботи з 01.01.1991 року по 20.06.1992 року у районі Крайньої Півночі, суд зазначає, що відповідно до п. 5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, період роботи до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991.

Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, встановлено Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26.09.1967 «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а також Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16.12.1967 №530/П-28.

Згідно п. 3 постанови Ради Міністрів СРСР від 10.02.1960 №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі після 01.03.1960 - за 1 рік і 6 місяців при нарахуванні стажу для отримання пенсії за віком та по інвалідності.

Разом з тим, спірний період роботи після 01.01.1991 року, врахуванню в пільговому обчисленні чинним законодавством не передбачено.

Так, відповідно до ст. 3 Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 19.01.1993 при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, обчислюються за нормами законодавства Російської Федерації. Порядок відшкодування витрат на виплату зазначених вище пенсій регулюються спеціальною Угодою між компетентними органами Сторін. Відшкодування витрат у відповідності із пунктом 1 цієї статті здійснюється до виникнення права на пенсійне забезпечення згідно законодавства України (з врахуванням Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992).

Тобто, вказана Тимчасова угода надає громадянам Сторін цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права.

Проте, ні в зазначеній Тимчасовій угоді від 15.01.1993, ні в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що підстави для зарахування в пільговому обчисленні стажу роботи позивача після 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях - відсутні, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права висловлена Верховним Судом у постанові від 28.112019 року у справі №348/400/17 та у постанові від 18.11.2021 року у справі №348/1366/17.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням стажу в районі Крайньої Півночі та за Списком №1, з дати призначення пенсії за віком - з 01.08.2018 року, порахувати понаднормовий стаж із загального стажу 20 років та повернути позивачу не доплачену суму пенсії, суд зазначає, така вимога не може бути задоволена судом, оскільки позивачем обрано не вірний спосіб захисту порушеного права і суд не може втручатись в дискреційні повноваження пенсійного органу.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Отже, з метою захисту прав та інтересів позивача, суд вважає зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.02.2022 року про перерахунок пенсії, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності відмови, викладеної у листі від 21.03.2022 року за №7152-6218/Ш-01/8-0400/22 у зарахуванні ОСОБА_1 в пільговий стаж роботи за Списком №1 певних періодів, та пільгових періодів роботи районі Крайньої Півночі. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн., що підтверджується платіжним документом від 21.07.2022 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у розмірі 661,60 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову управління обслуговування громадян відділу обслуговування громадян №18 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладену у листі від 21.03.2022 року за №7152-6218/Ш-01/8-0400/22 у зарахуванні ОСОБА_1 : в пільговий стаж роботи за Списком №1 для перерахунку пенсії певних періодів роботи у Публічному акціонерному товаристві «АрселорМіттал Кривий Ріг», а саме: з 09.12.1999 року по 19.03.2000 року підготовником сполук до розливання плавок 5 розр.; з 20.03.2005 року по 17.04.2005 року вантажником по розвантажуванню гарячого агломерату і шихтових матеріалів на бункерах доменних цехів 1, 2; з 01.06.2018 року по 02.08.2018 року підготовником сполук до розливання плавок 4 розр; в пільговому обчисленні періоду проходження військової служби в рядах Радянської Армії з 23.11.1986 року по 09.11.1988 року та періоди роботи в районі Крайньої Півночі з 27.03.1984 року по 16.11.1986 року, та з 23.01.1989 року по 01.01.1991 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового страхового стажу за Списком №1 періоди роботи у Публічному акціонерному товаристві «АрселорМіттал Кривий Ріг», а саме: з 09.12.1999 року по 19.03.2000 року підготовником сполук до розливання плавок 5 розр.; з 20.03.2005 року по 17.04.2005 року вантажником по розвантажуванню гарячого агломерату і шихтових матеріалів на бункерах доменних цехів 1, 2; з 01.06.2018 року по 02.08.2018 року підготовником сполук до розливання плавок 4 розр.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в пільговому обчисленні із застосуванням коефіцієнту 1.5 до стажу роботи період проходження військової служби в рядах Радянської Армії з 23.11.1986 року по 09.11.1988 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, із розрахунку один рік за один рік і шість місяців стажу роботи.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в пільговому обчисленні із застосуванням коефіцієнту 1.5 стажу за період роботи з 23.01.1989 року по 01.01.1991 року монтажником гідроагрегатів на Вілюйській ділянці, район Крайньої Півночі у Братському монтажному управлінні «Спецгідроенергомонтаж», із розрахунку кожен рік роботи за один рік і шість місяців.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 16.02.2022 року про перерахунок пенсії, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у сумі 661,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна