Рішення № 106735543, 12.10.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ” до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ” звернулося в суд з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 19.01.2022 №UA205050/2022/000007/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.12.2021 між ТОВ “777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ” та Womy equipment supply B.V. (Нідерланди) укладено зовнішньоекономічний контракт №2312/2021, внаслідок якого позивачу поставлено 2 автобуси, що були у використанні VDL Ambrassador SB 200, вартістю 6000 Євро кожен.

З метою розмитнення одного з автобусів декларант позивача 18.01.2022 подав до Волинської митниці митну декларацію №UA205050/2022/006371, де митна вартість визначена за основним – першим методом, а саме на основі ціни товару та з урахуванням витрат на доставку товару в сумі 17770 грн. Разом з митною декларацією декларант надав митному органу пакет документів на підтвердження митної вартості, а саме: інвойс від 23.12.2021 №20210211; сертифікат з перевезення товару від 12.01.2022 №AF01092461; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів від 18.01.2022 року №UA205050/2022/006325.001; акт про проведення огляду №UA205050/2022/006325 від 18.01.2022; картку відмови №UA205050/2022/000077 від 18.01.2022; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 22.12.2021; банківський платіжний документ №2 від 10.01.2022; калькуляцію транспортних витрат від 18.01.2022; висновок №046 від 17.01.2022; контракт №2312/2021 від 23.12.2021; договір про надання послуг митного брокера №04/09 від 04.09.2020; декларація країни відправлення від 11.01.2022; сертифікат відповідності.

Проте, 18.01.2022 декларанту надійшло від митного органу повідомлення про наявні розбіжності у поданих документах та відсутності усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Зокрема, вказано, що відповідно до п.5 контракту від 23.12.2021 №2312/2021 передбачено, що форма оплати визначається в кожному випадку окремо, про що зазначається в інвойсі, який є невід`ємною частиною контракту. В інвойсі від 23.12.2021 №20210212 зазначено про повну оплату перед доставкою. Надане платіжне доручення від 10.01.2022 №2 не відповідає сумі інвойсу. Крім того, декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 18.01.2022, проте не надано жодних документів, які б підтверджували числові значення митної вартості. У зв`язку з цим позивачу запропоновано надати додаткові документи на підтвердження складових митної вартості.

Позивач вказує на те, що надав повторно митниці усі вищеперераховані документи на підтвердження митної вартості. Звертає увагу на те, що надане платіжне доручення від 10.01.2022 №2 підтверджує оплату іноземному контрагенту за два автобуси у загальній сумі 12000 Євро, які розмитнювались одночасно. Зазначене пояснення було надане декларантом у відповідь на запит митного органу.

Однак, 19.01.2022 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2022/000007/2, відповідно до якого митну вартість визначено за резервним методом на рівні 8800 Євро. Внаслідок цього відповідач також прийняв карту відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2022/000086 від 19.01.2022.

З урахуванням положень частини 8 статті 55 Митного кодексу України декларант направив митниці заяву від 31.01.2022 №1-01 про надання додаткових документів з додатками, а саме документів, що підтверджують витрати на транспортування, зазначені у калькуляції транспортних витрат: договір про надання послуг від 28.12.2021 №28/12-2 та акт виконаних робіт від 20.01.2022 №28/12-2, проте митний орган листом від 08.02.2022 №7.3-15/2149 відмовив у скасуванні рішення про коригування митної вартості.

19.01.2022 декларант подав митну декларацію №UA205050/2022/006686, за якою імпортований автобус випущено у вільний обіг у зв`язку із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечено сплату різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

Позивач вважає, що на підтвердження обґрунтованості заявленої в митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу повний перелік документів, визначений п.2 статті 53 МК України. Вказує на те, що відповідач не проводив з декларантом будь-яких консультацій щодо визначення митної вартості за резервним методом.

Жодних належних обґрунтувань неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості, відповідач в оскаржуваному рішенні не наводить, обмежуючись загальними формулюваннями.

З оскаржуваного рішення про коригування заявленої митної вартості товару за другорядними методами не вбачається в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості за першим методом, на підставі поданих декларантом документів.

Оскаржуване рішення не містить інформації який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Також не зазначено, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що декларантом заявлено неповні чи/або недостовірні відомості саме щодо митної вартості заявленої до декларування товару, зокрема, не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими, які документи не подані.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначено, чому вказані вище документи, подані до митного оформлення, не взяті до уваги при визначенні митної вартості транспортного засобу. Зазначені вище документи в частині підтвердження заявленої митної вартості не містять розбіжностей чи ознак підробки, а митний орган не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості спірного товару.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

На думку позивача, митним органом при винесенні рішення про коригування митної вартості №UА205050/2022/000007/2 від 19.01.2022 не було спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об`єктивну можливість і спроможність декларанта визначити на підставі наданих документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст.58 МК України

За таких умов позивач вважає оскаржуване рішення необґрунтованим, а тому просить його визнати протиправним та скасувати.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01.08.2022 відкрито провадження у даній справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару , які ввозяться на митну територію України не може бути визнаною за вибраним декларантом методом, оскільки подані документи містять наступні розбіжності. В п.5 контракту від 23.12.2021 №2312/2021 передбачено, що форма оплати визначається в кожному випадку окремо, про що зазначається в інвойсі, який є невід`ємною частиною контракту. В інвойсі від 23.12.2021 №20210212 зазначено про повну оплату перед доставкою. Надане платіжне доручення від 10.01.2022 №2 не відповідає сумі інвойсу. Декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 18.01.2022, проте не надано жодних документів, які б підтверджували числові значення складових митної вартості.

У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містили розбіжності, декларанту було запропоновано згідно статей 53, 54 МК України в 10-ти денний термін надати: документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; банківські платіжні документи, що стосується оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити , необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи , що містять відомості про вартість страхування; виписку із бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Декларантом на адресу Волинської митниці направлено листа від 19.01.2022 б/н про те, що ціна однієї одиниці транспортного засобу згідно контракту №2312/2021 від 23.12.2021 становить 6000 Євро, що підтверджується інвойсом. В інвойсі зазначено повна оплата доставкою. Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах №2 від 10.01.2022 на адресу іноземного контрагента Womy equipment supply B.V. здійснено оплату згідно зазначеного вище контракту в сумі 12000 Євро. Вказана сума є оплатою за два транспортних засоби, які поставлені продавцем згідно інвойсів від 23.12.2021 №20210211 та №20210212. Страхування товару за рахунок ТОВ “777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ” не здійснювалось.

У заяві від 19.01.2022 декларант повідомив про те, що додаткових документів на підтвердження митної вартості надаватись не будуть.

До митного оформлення подано лише рахунок на перевезення б/н від 19.01.2022, проте відсутні інші транспортні (перевізні) документи, а саме: довідка про перевезення та договір на перевезення товару з перевізником. Відповідач вважає, що вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання і перевезення транспортного засобу.

У зв`язку з тим, що декларантом не подано додаткових документів на підтвердження митної вартості, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, митницею прийняте рішення про коригування митної вартості від 19.01.2022 №UA205050/2022/000007/2. Митну вартість визначено на рівні 8 800 Євро.

З огляду на вищенаведене відповідач вважає прийняте рішення про коригування митної вартості від 19.01.2022 №UA205050/2022/000007/2 таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

У відповіді від 09.09.2022 на відзив представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити повністю.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

23 грудня 2021 року між ТОВ “777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ” (покупець) та Womy equipment supply B.V. (Нідерланди) (продавець) укладено контракт №2312/2021, відповідно до якого продавець зобов`язується продати товари – транспортні засоби, такі що були у використанні: автобуси VDL Ambrassador SB 200 vin – НОМЕР_2 , XMGDE02FSOH017551, XMGDE02FSOH017412, XMGDE02FSOH017374, XMGDE02FSOH017430, згідно заявки покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і здійснити оплату на умовах даного контракту. Загальна сума контракту становить 30 000 євро, а за одиницю продукції 6000 Євро. Відповідно до пункту 5 цього контракту оплата здійснюється безготівковим розрахунком на валютний рахунок продавця шляхом оплати з розрахункового рахунку покупця. Форма оплати визначається в кожному випадку окремо, про що зазначається в інвойсі, який є невід`ємною частиною контракту.

18 січня 2021 року декларант позивача подав митну декларацію (МД) №UA205050/2022/006371 для митного оформлення ввезеного на територію України товару “Автобус міський, що був у використанні: марка згідно з довідником – VDL BERKHOF, модель згідно з довідником – AMBASSADOR 200, (кузов, шассі, рама) № НОМЕР_3 …”. У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару у сумі 6000,00 Євро. Митна вартість становить 210 116,20 грн, яку визначено за першим методом з урахуванням вартості доставки товару.

До митної декларації додано, зокрема: інвойс від 23.12.2021 №20210211; сертифікат з перевезення товару від 12.01.2022 №AF01092461; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів від 18.01.2022 року №UA205050/2022/006325.001; акт про проведення огляду №UA205050/2022/006325 від 18.01.2022; картку відмови №UA205050/2022/000077 від 18.01.2022; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 22.12.2021; банківський платіжний документ №2 від 10.01.2022; калькуляцію транспортних витрат від 18.01.2022; висновок №046 від 17.01.2022; контракт №2312/2021 від 23.12.2021; договір про надання послуг митного брокера №04/09 від 04.09.2020; декларація країни відправлення від 11.01.2022; сертифікат відповідності.

Проте, 18.01.2022 декларанту надійшло від митного органу повідомлення про наявні розбіжності у поданих документах та відсутності усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Зокрема, вказано, що відповідно до п.5 контракту від 23.12.2021 №2312/2021 передбачено, що форма оплати визначається в кожному випадку окремо, про що зазначається в інвойсі, який є невід`ємною частиною контракту. В інвойсі від 23.12.2021 №20210212 зазначено про повну оплату перед доставкою. Надане платіжне доручення №2 від 10.01.2022 не відповідає сумі інвойсу. Крім того, декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 18.01.2022, проте не надано жодних документів, які б підтверджували числові значення митної вартості.

У зв`язку з цим, позивачу запропоновано надати додаткові документи на підтвердження складових митної вартості.

На вказаний запит декларант заявою від 19.01.2022 повідомив митний орган про те, що додаткових документів для підтвердження заявленої вартості більше надаватись не будуть. У листі від 19.01.2022 пояснив, що ціна однієї одиниці транспортного засобу згідно контракту №2312/2021 від 23.12.2021 становить 6000 Євро, що підтверджується інвойсом. В інвойсі зазначено – повна оплата перед доставкою. Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах №2 від 10.01.2022 на адресу іноземного контрагента Womy equipment supply B.V. було здійснено оплату згідно зазначеного вище контракту в сумі 12000 Євро. Вказана сума є оплатою за два транспортних засоби, які поставлені продавцем згідно інвойсів від 23.12.2021 №20210211 та №20210212. Страхування товару за рахунок ТОВ “777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ” не здійснювалось.

Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 19.01.2022 №UA205050/2022/000007/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2022/000086.

Як зазначено у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів, документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, які зазначені вище та запропоновано декларанту надати вищезазначені у повідомленні документи. Декларантом було надано лист від 19.01.2022 б/н з поясненням щодо оплати товару. Решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві декларанта від 19.01.2022 б/н.

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу: рівень митної вартості становить 8800 Євро (МД від 03.12.2021 №204080/21/42220).

Товар було випущено у вільний обіг за МД від 19.01.2022 №UА205050/2022/006686, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

При вирішення спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною 5 статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару – “автобуса міського” за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний – за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод – за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України – декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом – за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зокрема, рахунок-фактуру (інвойси), контракт (договір купівлі-продажу товару), калькуляцію транспортних витрат).

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.

Так, контрактом від 23.12.2021 №2312/2021 визначено, що ціна однієї одиниці транспортного засобу становить 6000 Євро, що відповідає вартості товару, зазначену у рахунку-фактурі (інвойс) від 23.12.2021 №20210212 та в митній декларації країни відправлення №MRN22NLKYAAZMA0TIWD56. Крім того, на підтвердження попередньої оплати за товар у відповідності до умов поставки, визначених у інвойсі від 23.12.2021 №20210212, декларант надав митному органу платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №2 від 10.01.2022 про оплату на адресу іноземного контрагента Womy equipment supply B.V. згідно зазначеного вище контракту коштів в сумі 12000 Євро. При цьому, у листі митниці від 19.01.2022 позивач пояснив, що вказана сума є оплатою за два транспортних засоби, які поставлені продавцем згідно інвойсів від 23.12.2021 №20210211 та №20210212.

А тому, суд відхиляє доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих декларантом документах на підтвердження митної вартості. Суд вважає, що жодних розбіжностей в поданих до митного оформлення документах немає, а тому твердження митного органу, викладені в оскаржуваному рішенні щодо розбіжностей є надуманими та безпідставними і відповідно ніяким чином не впливають на визначення митної вартості за першим методом.

Крім того, декларант на підтвердження понесених витрат на транспортування товару до кордону України (Ягодин Україна) надав митниці калькуляцію витрат по доставці автобуса VDL BERKHOF AMBASSADOR, відповідно до якої загальна сума таких витрат складає 17770,00 грн. Тобто, дана калькуляція містить числове значення витрат щодо транспортування товару до кордону України. Згодом, після прийняття оскаржуваного рішення, з урахуванням положень частини 8 статті 55 МК України, позивач листом від 31.01.2022 надав митниці додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме документи, що підтверджують витрати на транспортування товару: договір про надання послуг №28/12-2 від 28.12.2021, акт прийому-передачі №28/12-2 від 20.01.2022 до цього договору, відповідно до яких вартість транспортування за межами митної території України становить 17770,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що згаданий акт прийому-передачі, який безпосередньо підтверджує вартість витрат на транспортування товару, складений 20.01.2022, тобто після подання декларантом МД №UA205050/2022/006371 від 18.01.2022, а відтак на момент подання цієї митної декларації був відсутній у позивача. Разом з тим, відповідно до частини 8 статті 55 МК України 8. протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. Однак подані позивачем документи на підтвердження вартості транспортування товару до кордону України залишились поза увагою митниці.

За приписами частини 9 статті 55 МК України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Відповідач належним чином не врахував подані декларантом документи, які містили числові значення митної вартості, та листом від 08.02.2022 №7.3-15/2149 безпідставно відмовив у скасуванні рішення про коригування митної вартості.

Суд не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Позивачем, як зазначалося вище, надано, зокрема, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, згодом надано у повному обсязі документи, в тому числі і ті, які складені після подання МД №UA205050/2022/006371 від 18.01.2022, що підтверджують транспортні документи, які підтверджують, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару. Як вказував позивач у листі-поясненні Волинській митниці від 19.01.2022, страхування товару не здійснювалось.

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є і вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

Також відповідач не вказав яку саме виписку з бухгалтерської документації необхідно надати позивачу та які саме числові значення митної вартості вона має підтвердити, з урахуванням тих документів, які подані позивачем.

Таким чином, твердження митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

З урахуванням наведеного, висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, є безпідставними. При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 13 червня 2019 року у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на ідентичний або подібний (аналогічних) товар, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Зокрема, відповідач не навів обґрунтування врахування технічного стану імпортованого автобуса, що був у використанні, під час визначення митної вартості за резервним методом.

Крім того, суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, відхиливши подані декларантом до митного оформлення документи. При цьому, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару й не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом – за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу, при цьому відповідач не надав жодного документа, який би підтвердив митну вартість товару, скориговану ним за резервним методом.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача від 19.01.2022 №UA205050/2022/000007/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а тому таке рішення підлягає скасуванню, як протиправне.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 2481,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №22 від 27 січня 2022 року.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у сумі 2481,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці від 19 січня 2022 року №UA205050/2022/000007/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ” за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір у сумі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ” (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 124, код ЄДРПОУ 43486193).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385)

Суддя Ю.Ю. Сорока