Рішення № 106735517, 13.10.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 жовтня 2022 р. Справа № 120/7952/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Уланівської сільської ради (вул. Миру, 9, Хмільницький р-н, Вінницька обл., 22032)

до: Хмільницького відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Пушкіна, 26, м. Хмільник, Вінницька обл., 22000)

про: про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Уланівська сільська рада (далі - позивач) з позовною заявою до Хмільницького відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 22.09.2022 року про стягнення виконавчого збору в сумі 26 000 грн. на підставі виконавчого листа № 120/3316/22 від 08.09.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 22.09.2022 року головним державним виконавцем Хмільницького відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Вторук Д.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 120/3316/22, що виданий Вінницьким окружним адміністративним судом 08.09.2022 року про зобов`язання позивача забезпечити організацію проведення робіт з винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення "Снивода" загальною площею 827,66 га, що знаходиться в його адміністративних межах, та встановлення їх в натурі (на місцевості). Одночасно із відкриттям виконавчого провадження державним виконавцем з боржника стягнуто також і виконавчий збір в розмірі 26000 гривень. Крім того, постановою про відкриття виконавчого провадження надано позивачеві 10 днів для виконання рішення суду. Позивач зазначає, що рішення суду про справі № 120/3316/22 набрало законної сили 19.07.2022 року, тобто в період діє воєнного стану. Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється, а відтак виконати вищевказане рішення під час дії воєнного стану не є можливим. На думку позивача стягнення виконавчого збору без надання можливості боржнику виконати у добровільному порядку рішення суду після закінчення воєнного стану є протиправним.

Ухвалою суду від 05.10.2022 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

07.10.2022 року за вх. № 49202/22 та 11.10.20222 року за вх. №49350/22 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідач зазначає, що у відповідності до ст. 3,27,40 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору. Відповідач зауважує, що стягнення виконавчого збору безпосередньо не пов`язується з початком примусового виконання рішення та не ставиться у залежність від фактично вчинених дій щодо примусового виконання. Крім того, державний виконавець не зобов`язаний самостійно з`ясовувати будь-яку інформацію щодо виконання судового рішення боржником, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено, в той час як стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження. З огляду на викладене, відповідач вважає заявлені позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.06.2022 року у справі № 120/3316/22 зобов`язано Хмільницьку міську раду (Хмільницьку міську об`єднану територіальну громаду), Уланівську сільську раду (Уланівську сільську об`єднану територіальну громаду), Війтівецьку сільську ради (Війтівецьку сільську об`єднану територіальну громаду) забезпечити opганізацію проведення робіт з винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Снивода» загальною площею 827,66 га, що знаходяться в їх адміністративних межах, та встановлення їх в натурі (на місцевості).

08.09.2022 року Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі № 120/3316/22.

21.09.2022 року представник стягувача звернувся до Хмільницького відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) із заявою про примусове виконання рішення суду на підставі вказаного виконавчого листа.

22.09.2022 року головним державним виконавцем Хмільницького відділу Державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Вторук Д.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 69911502.

Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження 22.09.2022 року державним виконавцем винесено й постанову ВП № 69911502 про стягнення з боржника - позивача виконавчого збору в розмірі 26000 гривень.

Не погоджуючись з постановою про стягнення виконавчого збору, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку постанові про стягнення виконавчого збору, що оскаржується, суд зважає на таке.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1404- VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом положень ст. 3 Закону № 1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі таких виконавчих документів як виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII).

Ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII визначено, що державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Ст. 27 Закону № 1404-VІІІ надано визначення терміну "виконавчий збір" та унормовано питання щодо його розміру, порядку та підстав стягнення.

Так, згідно з ч. 1 ст. 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно з ч. 4 ст. 27 Закону № 1404-VІІІ державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Ч. 5 ст. 27 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини 1 статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України" та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (частина 9 статті 27 Закону №1404-VІІІ).

Окремі питання організації виконання судових рішень визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5.

П. 8 р. ІІІ згаданої Інструкції встановлено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

З аналізу вказаних приписів слідує, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли такий збір не стягується) безпосередньо пов`язується з початком примусового виконання рішення та не ставиться у залежність від фактично вчинених дій щодо примусового виконання. Про стягнення виконавчого збору державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження, при цьому одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем приймається постанова про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Більше того, на момент відкриття виконавчого провадження державний виконавець не зобов`язаний самостійно з`ясовувати будь-яку інформацію щодо виконання судового рішення боржником, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом № 1404-VIII не передбачено. Вказаним законом також не передбачена наявність будь-яких поважних причин щодо не виконання рішення самостійно, до відкриття виконавчого провадження.

При цьому, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження, незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання останнього до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 31.05.2021року у справі №160/7321/19, від 20.11.2019 року у справі № 480/1558/19.

Судом встановлено, що відповідач одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження 22.09.2022 року виніс й постанову про стягнення з позивача виконавчого збору в розмірі 26000 гривень.

Водночас позивач, вказуючи на протиправність постанови про стягнення виконавчого збору, зазначає про неможливість виконання ним рішення суду у справі № 120/3316/22 під час воєнного стану.

В контексті наведеного суд звертає увагу на те, що ч. 3 ст. 33 Закону № 1404-VIII передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Отже, доводи позивача про неможливість виконання рішення суду суперечать вимогам Закону України "Про виконавче провадження", в якому чітко зазначено, що в разі неможливості виконання рішення має право звернутися із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить до висновку, що державний виконавець, отримавши виконавчий документ на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, та яке не було виконано добровільно, діяв на підставі повноважень та у спосіб, передбачений Законом України "Про виконавче провадження". Оскаржувана постанова прийнята правомірно, що вказує на безпідставність заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відповідно про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись Конституцією України, Законом України "Про виконавче провадження", Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 та ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Уланівської сільської ради до Хмільницького відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 22.09.2022 року про стягнення виконавчого збору в сумі 26 000 грн. відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Уланівська сільська рада (вул. Миру, 9, с. Уланів, Хмільницький р-н, Вінницька обл, 22032, код ЄДРПОУ 04331834)

Відповідач - Хмільницький відділ державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Пушкіна, 26, м. Хмільник, Вінницька обл., 22000, код ЄДРПОУ 34849258)

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 13.10.2022 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна