Ухвала суду № 106735459, 10.10.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

10 жовтня 2022 р. Справа № 120/8123/22

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дмитришена Руслана Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: Військової академії (м. Одеса)

до: ОСОБА_1

про: стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Водночас положення статей 160, 161, 172 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Відповідно до п. 2 ст. 161 КАС України суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

У разі подання до суду документів в електронній формі суб`єкт владних повноважень зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Однак позивачем не дотримано вимоги ч. 2. ст. 161 КАС України.

Частиною 3 статті 161 КАС України, визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Натомість, Військовою академією (м. Одеса) до позовної заяви не було додано документу про сплату судового збору чи документу, який би підтверджував підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.

Разом з тим, в пункті 5 прохальної частини позовної заяви позивач просив відстрочити йому сплату судового збору, з огляду на ст. 8 Закону України "Про судовий збір", у зв`язку з тим, що на даний час Головне управління ДКС України не здійснило переказ коштів для сплати судового збору, а розрахунково-касове обслуговування бюджетної установи здійснюється виключно органами Державної казначейської служби.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Так, Військова академія (м. Одеса) просить відстрочити сплату судового збору, посилаючись на те, що фінансується з державного бюджету та відповідно для сплати судового збору замовляє кошти у їх розпорядника, однак жодних доказів на підтвердження вказаних обставин до суду не надано.

Як зазначено в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Згідно з частинами 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, в розумінні статті 8 Закону України "Про судовий збір" позивач не є суб`єктом, на якого поширюються положення вказаного Закону щодо відстрочення сплати судового збору.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відстрочення Військовій академії (м. Одеса) сплати судового збору за подачу даного позову до суду.

Всупереч вимог частини 3 статті 161 КАС України, позивачем до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору за подання позовної заяви та не надано доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для його звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2022 становить 2481,00 грн.

Оскільки ціна даного позову становить 18 543,54 грн, позивач повинен сплатити судовий збір в сумі 2481,00 грн.

Принагідно, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

Відповідно до частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У постанові від 23 вересня 2021 року по справі № 520/11540/19 Верховний Суд наголошує на тому, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України.

Питання строку звернення до суду в справах з аналогічними позовними вимогами було висвітлено у постановах Верховного Суду від 9 грудня 2021 року у справі №560/688/19, від 23 вересня 2021 року у справі №520/11540/19, від 21 січня 2021 року №560/1389/20, від 20 листопада 2020 року у справі №160/11957/19, від 30 квітня 2020 року у справі №420/4102/19, від 30 вересня 2019 року у справі №340/685/19.

Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню саме місячний строк звернення до суду.

Згідно копії витягу із наказу начальника Військової академії (по особовому складу) за №102-РС від 15.11.2019 відповідача відраховано з числа курсантів Військової академії (м. Одеси).

Відповідно до довідки-розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 загальна сума таких витрат становить 18543,54 грн. З вказаним розрахунком відповідача ознайомлено 15.11.2019, втім останній з ним не погодився.

Так, оскільки позов подано до суду лише 05.10.2022 позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Звертаючись до Вінницького окружного адміністративного суду, позивач в прохальній частині позову клопоче про поновлення строку звернення до суду та вказує, що судова практика складалася таким чином, що переважна більшість справ даної категорії вирішувалася загальними судами у порядку цивільного судочинства. Враховуючи зазначене, позивач звернувся до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 07.09.2022 по справі №130/1830/22 вирішено надіслати матеріали цивільної справи за підсудністю до Шаргородського районного суду Вінницької області.

Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 04.10.2022 у відкритті провадження відмовлено, роз`яснено право на звернення з відповідними вимогами в порядку адміністративного судочинства.

У зв`язку із зазначеним, позивач просив поновити пропущений строк звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам пропуску строку звернення до суду, суддя враховує наступне.

До прийняття рішення Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 щодо узагальнення нової практики існувала практика Верховного Суду України від 12.10.2016 (справа № 6-2154цс16), якою аналогічні спори розглядалися у порядку цивільного судочинства та строк позовної давності становив три роки.

Проте, постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 (справа №804/285/16) вирішено відійти від попередньої практики, оскільки указані спори підлягають вирішенню у порядку адміністративного судочинства.

При цьому Велика Палата Верховного Суду вказала, що спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб`єкта владних повноважень, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.

Тому, твердження позивача про те, що переважна більшість справ даної категорії вирішувалася загальними судами у порядку цивільного судочинства є безпідставними.

Зауважую, що звернення до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі, в межах трирічного терміну подання позовної заяви, встановленого Цивільним кодексом України, жодним чином не підтверджує поважність причин пропуску місячного строку до адміністративного суду, з огляду на усталеність судової практики в даній категорії справ ще з грудня 2018 року.

Враховуючи дату звернення до суду 05.10.2022, доходжу висновку, що підстави, вказані позивачем у заяві, визнаються судом неповажними.

При цьому, зазначаю, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18.

Водночас, нормою ч. 1 ст. 123 КАС України передбачено спеціальний строк звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду тривалістю десять днів.

Тому, доходжу висновку, що позивачу необхідно встановити десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду та обґрунтуванням поважності причин пропуску строку.

Позивачу слід врахувати, що поважними причинами, які зумовили пропуск строку визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом:

- надання суду доказів надсилання листом з описом вкладення ОСОБА_1 копії позовної заяви та доданих до неї документів;

- надання суду доказів сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн за реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд., /або надати інші документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

- подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.

Керуючись ст. 169 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду Військовій академії (м. Одеса), вказані в позовній заяві від 05.10.2022.

2. В задоволенні клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

3. Позовну заяву Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, залишити без руху.

4. Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

5. Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна