Ухвала суду № 106735184, 07.10.2022, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/12632/22

Провадження № 2 /522/4891/22

УХВАЛА

07 жовтня 2022 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Свячена Ю.Б. розглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

У позовній заяві, окрім іншого, позивач ОСОБА_1 просила звільнити її від сплати судового збору на підставі того, що судовий збір за подання позовної заяви перевищує 5 % річного доходу позивача за попередній календарний рік. У разі відмови у задоволенні поданого клопотання, ОСОБА_1 просила відстрочити їй сплату судового збору до винесення рішення по справі.

Суд, дослідивши клопотання позивача дійшов наступного висновку.

У Законі України "Про судовий збір" зазначено, що у разі подання позову майнового характеру судовий збір розраховується у відсотках від ціни позову. Ціна позову - це грошове вираження майнових вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, підпунктом 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою у розмірі 1 відсоток ціни позову.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, ОСОБА_1 заявлені вимоги майнового характеру, за якими визначено ціну позову у розмірі 603 299,00 грн., один відсоток від якої становить 6032,99 грн.

Проте ОСОБА_1 у позовній заяві, окрім іншого, просить звільнити її від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч. 3 ст. 136 ЦПК України).

Відповідно до роз`яснень, наданих у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Отже, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у наведених законодавчих нормах дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі ст. 12,81 ЦПК України покладається на заінтересовану сторону.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст. 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 січня 2021 року у справі N 0940/2276/18 (провадження N 11-336апп20) зазначила, що як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (ч. 1ст. 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (ч. 2 цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача -фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі N 338/158/19 (провадження N 61-11548св20) зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

Як на підставу звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 , посилається на те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків її річного доходу, на підтвердження чого позивачем було надано Довідку з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків, видану Головним управлінням ДПС в Одеській області за період з 1 кварталу 2021 року по 4 квартал 2021 року, що перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Разом з тим, вказана довідка сама по собі не свідчить про відсутність інших доходів у позивача.

ОСОБА_1 на час звернення до суду з заявою не надала до суду належних та достатніх доказів того, що майновий стан позивача не дозволяє сплатити судовий збір у розмірі, що визначено в ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Надані позивачем документи не відображають його майновий стан та неможливість сплати судового забору.

Будь-яких інших доказів на підтвердження незадовільного майнового стану, що могли б слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору, заявником не надано.

Окрім того, заявником не наведено обставин, які дають підстави вважати, що він матиме можливість сплатити судовий збір до винесення рішення по суті спору.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 12 березня 2021 року справа №?912/1061/20 особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Приймаючи до уваги зазначене, а також конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом, суд не вбачає обґрунтованих та переконливих підстав для звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 за звернення до суду із позовною заявою, а тому приходить до висновку, що позивач, має виконувати встановлений законодавством обов`язок сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 81, 136 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви– відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя – залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, а саме сплату судового збору, у розмірі 6032,99 грн.

Копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: Свячена Ю.Б.

07.10.2022