Ухвала суду № 106734071, 05.10.2022, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

05 жовтня 2022 року Черкаси справа №925/483/22

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., без участі представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквапромбуд» до фізичної особи-підприємця Попудрібко Лідії Миколаївни про стягнення про стягнення 144 930,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквапромбуд» звернулося із позовом до Господарського суду Черкаської області, у якому просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця Попудрібко Лідії Миколаївни на користь позивача заборгованість за договорами будівельного підряду №19 від 07.06.2021, будівельного підряду №20 від 07.06.2021 та будівельного підряду №21 від 09.06.2021 та відшкодувати судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 2481,00 грн та витрати на правову допомогу у сумі 10000,00 грн. Позов обґрунтований тим, що відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за укладеними між сторонами договорами будівельного підряду, а саме не підписав та не повернув позивачу відповідні акти виконаних робіт та виконані позивачем роботи не оплатив у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13.06.2022 суд ухвалив виділити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквапромбуд» до фізичної особи-підприємця Попудрібко Лідії Миколаївни про стягнення заборгованості за кожним з трьох договорів будівельного підряду у самостійні провадження. Цією ж ухвалою суд прийняв до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквапромбуд» до фізичної особи-підприємця Попудрібко Лідії Миколаївни про стягнення заборгованості за договором будівельного підряду №19 від 07.06.2021 у сумі 144 930,00 грн і відкрив провадження у справі, справу ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

03.08.2022 до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю. Відзив мотивованим тим, що позивач не надав відповідачу акти виконаних робіт для розгляду та підписання або ж надання зауважень, а тому надані позивачем акти не можуть вважатися узгодженими на підставі статей 853 та 882 Цивільного кодексу України. Отже, за відсутності належним чином підписаних актів або ж підстав, які наведені у статті 882 Цивільного кодексу України, строк проведення остаточного розрахунку між сторонами не настав.

Відзив прийнятий судом до розгляду.

31.08.2022 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів. У вказаному клопотанні відповідач зазначив, що 15.08.2022 між сторонами було підписано Акт приймання-передачі виконаних будівельних робіт за договором №19 на суму 107 217,00 грн. На думку заявника, наданий позивачем Акт приймання-передачі виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року на суму 126 444,00 за цим же договором не має сили первинного бухгалтерського документу, оскільки роботи, які у ньому зазначені були включені до Акту за листопад 2021 року, який був підписаний сторонами 15.08.2022. Отже, загальна вартість виконаних робіт за договором №19 становить 199 653,00 грн, а не 218 880,00 грн, як зазначено у позовній заяві.

У зв`язку з наданням відповідачем додаткових доказів, суд за власною ініціативою вирішив проводити розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.09.2022 призначено судове засідання у справі на 15 год 30 хв 21 вересня 2022 року, зобов`язано позивача надати суду обґрунтований розрахунок заборгованості за виконані роботи за договором будівельного підряду №19 від 07.06.2021 до 21.09.2022.

14.09.2022 представник позивача – адвокат Чорноіваненко Денис Олександрович подав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи та у цей же день ознайомився із матеріалами справи №925/483/22, про що свідчить підпис адвоката Чорноіваненка Дениса Олександровича на поданій ним заяві про ознайомлення з матеріалами справи від 14.09.2022.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.09.2022 задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладено до 14 год 30 хв 05 жовтня 2022 року. Позивача зобов`язано виконати вимоги ухвали Господарського суду Черкаської області від 02.09.2022 та надати суду обґрунтований розрахунок заборгованості відповідача за виконані роботи за договором будівельного підряду №19 від 07.06.2021.

05 жовтня 2022 року позивач та відповідач (їх представники) у судове засідання не з`явилися, хоча були повідомлені про час та місце проведення розгляду справи у встановлений чинним законодавством України спосіб, шляхом направлення ухвали суду на юридичні адреси сторін.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з пунктами 4 та 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази учасники справи зобов`язані та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача – адвокат Чорноіваненко Денис Олександрович ознайомився із матеріалами справи 14.09.2022 і був обізнаний про його обов`язок надати суду обґрунтований розрахунок заборгованості відповідача за виконані роботи за договором будівельного підряду №19 від 07.06.2021 до 21.09.2022.

Частиною 10 статті 81 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Надаючи висновок щодо правильного застосування вказаних норм процесуального права, Верховний Суд у постановах від 18.03.2021 у справі №911/802/20, від 12.09.2019 у справі №910/498/18, від 23.06.2021 у справі №917/531/19 неодноразово вказував, що залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору.

Верховний Суд акцентував, що у цьому випадку йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов`язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

За приписами частин 1-3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд зазначає, що у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд. Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 року у справі № 910/16978/19.

Враховуючи вищевикладене, достатньою та самостійною правовою підставою для залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, є безпосередньо сам факт нез`явлення позивача у судові засідання, за умови відсутності заяви останнього про розгляд справи за його відсутності.

Суд звертає увагу на те, що у розумінні наведених положень залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору. Тобто коли йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов`язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог. При цьому, господарський суд має з`ясувати не тільки відсутність поважних причин, а також і те, яким чином неподання витребуваних судом доказів перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду.

Позивач після ознайомлення із матеріалами справи його представника, зокрема, і з ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.09.2022, якою у позивача було витребувано обґрунтований розрахунок заборгованості відповідача за виконані роботи за договором будівельного підряду №19 від 07.06.2021 до 21.09.2022, був обізнаний про витребування у нього відповідного доказу, проте не надав жодної відповіді суду з цього приводу. Ігнорування вимог суду тягне за собою відповідні правові наслідки. Зважаючи на те, що позивачем не було подано витребуваних доказів або пояснень стосовно неможливості надання витребуваних судом доказів, що унеможливлює встановити суду наявність обставин (фактів), що обґрунтовують позовні вимоги та враховуючи що строк на подання таких доказів сплив, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквапромбуд» без розгляду.

Більш того, не надання позивачем визначених ухвалами суду від 02.09.2022 та 21.09.2022 доказів (невчинення останнім дій по їх наданню суду для огляду), позбавляє суд можливості прийняття рішення, яке б відповідало частині 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує, що відповідно до частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Отже, неподання витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору, позбавляє суд можливості ухвалити рішення по суті позовних вимог, тому суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду.

Відповідно до частини 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

У зв`язку з тим, що підставою для винесення ухвали про залишення позову без розгляду є неподання витребуваних судом доказів та повторна неявка позивача у судове засідання, враховуючи положення пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачений судовий збір судом не повертається.

Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 226, статтями 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквапромбуд» до фізичної особи-підприємця Попудрібко Лідії Миколаївни про стягнення 144 930,00 грн.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Повна ухвала складене 12.10.2022.

Суддя О.І. Кучеренко