Ухвала суду № 106734048, 13.10.2022, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" жовтня 2022 р. Справа № 925/674/22

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді – Васяновича А.В., розглянувши

зустрічну позовну заяву

товариства з обмеженою відповідальністю “Агропроморбіта”,

м. Звенигородка, Звенигородського району, Черкаської області

до 1. публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго” в особі

відокремленого структурного підрозділу “Звенигородські

електричні мережі”, м. Звенигородка, Звенигородського району,

Черкаської області;

2. товариства з обмеженою відповідальністю “Черкасиенергозбут”,

м. Черкаси

про стягнення 178 000 грн. 00 коп.,

у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Черкасиенергозбут”,

м. Черкаси

до товариства з обмеженою відповідальністю “Агропроморбіта”,

м. Звенигородка, Звенигородського району, Черкаської області

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго”,

м. Черкаси

про стягнення 125 759 грн. 59 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю “Черкасиенергозбут” до товариства з обмеженою відповідальністю “Агропроморбіта” про стягнення з відповідача 125 759 грн. 59 коп. заборгованості, а саме: 82 795 грн. 05 коп. основного боргу, 10 263 грн. 55 коп. пені, 26 004 грн. 81 коп. інфляційних втрат та 6 696 грн. 18 коп. 3% річних, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 20 грудня 2018 року № 71071000236.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20 липня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті призначено на 11 год. 30 хв. 20 вересня 2022 року.

Залучено публічне акціонерне товариство “Черкасиобленерго” до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою суду від 20 вересня 2022 року відкладено розгляд справи по суті на 10 год. 30 хв. 06 жовтня 2022 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 06 жовтня 2022 року суд оголосив перерву до 11 год. 00 хв. 27 жовтня 2022 року.

05 жовтня 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю “Агропроморбіта” звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго” в особі відокремленого структурного підрозділу “Звенигородські електричні мережі” та товариства з обмеженою відповідальністю “Черкасиенергозбут” про стягнення з першого відповідача 178 000 грн. 00 коп. збитків (упущеної вигоди).

Зустрічний позов надійшов до суду 11 жовтня 2022 року.

Виходячи з норм статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.

Отже, право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог Господарського процесуального кодексу України щодо її подання.

Частиною першою статті 46 ГПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Пунктом 3 частини другої статті 46 ГПК України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно із вимогами частин першої та другої статті 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Частиною четвертою та п`ятою статті 180 ГПК України передбачено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За умовами частини шостої статті 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно ч. 1 ст. 251 ГПК України, яка регулює особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Отже, даний процесуальний строк встановлений законом.

Початок перебігу даного процесуального строку розпочинається з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі, а не з моменту отримання позивачем будь-яких інших документів, зокрема, копії позовної заяви тощо.

Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20 липня 2022 року про відкриття провадження у справі відповідач отримав 22 липня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 68).

Тобто строк для подання зустрічного позову закінчився 08 серпня 2022 року (6,7 серпня 2022 року - вихідні дні).

Відзиву на позов відповідач суду не подав, а із зустрічним позовом звернувся до суду фактично через два місяці після закінчення відповідного строку.

07 вересня 2022 року від відповідача до суду надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 106), водночас представник відповідача ознайомився з матеріалами справи лише 20 вересня 2022 року.

Відповідач у зустрічній позовній заяві просить суд визнати причини звернення до суду із зустрічним позовом поважними та поновити строк для звернення до суду.

В обґрунтування поважності причини пропуску строку відповідач зазначає про неотримання ним копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Із зустрічної позовної заяви вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю “Агропроморбіта” просить стягнути з публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго” в особі директора відокремленого структурного підрозділу “Звенигородські електричні мережі” 178 000 грн. 00 коп. збитків.

Висновки про наявність умов за яких зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом неодноразово викладались Верховним Судом.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

У постанові від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 17 травня 2021 року у справі № 910/18778/20, від 22 квітня 2019 року у справі №914/2236/18, конструкція частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.

Водночас, у постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі №908/1688/20 зазначено, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом (пункт 27, 28).

Отже, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому:

- повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними;

- для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні ті самі докази;

- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов`язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень);

- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;

- спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14 травня 2004 року порушено провадження у справі №01/1494 про банкрутство відкритого акціонерного товариства “Черкасиобленерго”, перейменованого в подальшому у публічне акціонерне товариство “Черкасиобленерго”.

Наразі справа №01/1494 про банкрутство публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго”, якій в подальшому був присвоєний №17-14-01/1494, перебуває у провадженні судді Господарського суду Черкаської області Дорошенка М.В. у процедурі розпорядження майном.

21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу (п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства).

Згідно ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Отже, ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства по своїй суті та змісту встановлює виключну підсудність справ за участі боржника стосовно якого відкрито провадження у справі про неплатоспроможність.

В зустрічній позовній заяві заявлено вимогу про стягнення з боржника, щодо якого відкрито справу про банкрутство збитків в розмірі 178 000 грн. 00 коп.

Вимог до товариства з обмеженою відповідальністю “Черкасиенергозбут” не заявлено.

Тобто, зустрічний позов фактично подано до третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет первісного спору.

Водночас спір про стягнення з публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго” в особі відокремленого структурного підрозділу “Звенигородські електричні мережі” збитків підлягає розгляду в межах справи №17-14-01/1494 про банкрутство публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго”.

Судом враховано, що відповідно до ч. 6 ст.173 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Проте, як вже зазначалося вище, розгляд справи по суті судом вже розпочався, крім того, будь-яких вимог товариством з обмеженою відповідальністю “Агропроморбіта” до позивача за первісним позовом у зустрічному позові не заявлено.

Отже, даний позов товариства за своєю суттю не є зустрічним.

Згідно ч. 5 ст. 173 ГПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Тобто, зустрічна позовна заява не відповідає вимогам ст. 173 ГПК України, а тому до неї застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Водночас, судом враховано, що відповідно до частин 1 та 2 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження або поновлення процесуального строку є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Право на справедливий суд встановлено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, відповідно до пункту 1 цієї статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні у справі “Руіз-Матеос проти Іспанії” (Ruiz-Mateos v. Spain, заява № 12952/87, від 23 червня 1993 року, п. 63) ЄСПЛ зауважив, що принцип рівності сторін (рівних процесуальних можливостей) є одним з проявів справедливого розгляду, який включає фундаментальне право на змагальність розгляду. Зокрема, кожна сторона вправі знати про доводи та докази, представлені іншою стороною, та мати дієву можливість коментувати їх.

У рішенні у справі “Вержбицький проти Польщі” (Wierzbicki v. Poland, заява № 24541/94, від 18 червня 2002, п. 39) ЄСПЛ, посилаючись на рішення у справі “Домбо Бехер проти Нідерландів” (Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands, заява № 14448/88, п. 33), наголосив, що стосовно судового процесу, який стосується протилежних приватних інтересів, принцип рівності сторін передбачає, що кожній стороні забезпечується достатня можливість представити свою позицію - включаючи докази - з дотриманням вимог, які не ставлять сторону в невигідне становище по відношенню до опонента.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує на те, що “при застосуванні процедурних правил”, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі “Walchli v. France”, заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; “ТОВ “Фріда” проти України”, заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Судом враховано, що починаючи з 22 липня 2022 року відповідачу було достеменно відомо про відкриття судом провадження у справі №925/674/22, оскільки він отримав ухвалу суду від 20 липня 2022 року, в якій було зазначено, як предмет так і підставу первісного позову та особу що звернулася до суду.

Сторони в розумні інтервали часу зобов`язані вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, як це, зокрема, вказано в п. 41 та п. 27 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Пономарьов проти України” та “Олександр Шевченко проти України”.

Проте, до 20 вересня 2022 року (до моменту ознайомлення з матеріалами справи) відповідач не цікавився станом розгляду справи, а до 05 жовтня 2022 року не звертався до суду із зустрічним позовом.

Такі дії сторони не сприяють розгляду справи судом у розумні строки.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням установленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки ухвалу суду про відкриття провадження у справі відповідач отримав своєчасно і мав об`єктивну можливість ознайомитися з матеріалами справи, то в даному випадку суд не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку для подання зустрічного позову.

Крім того, враховуючи підстави та предмет зустрічного позову його задоволення жодним чином не виключає можливість задоволення судом первісного позову про стягнення боргу за спожиту електроенергію, а тому товариство з обмеженою відповідальністю “Агропроморбіта” не позбавлене можливості звернутись до суду із самостійним позовом про стягнення збитків.

З урахуванням положень ч. 6 ст. 180 ГПК України це є самостійною підставою для повернення зустрічної позовної заяви без розгляду, а тому ч. 5 ст. 180 ГПК України не застосовується до зустрічної позовної заяви поданої з пропуском строку для її подання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 119, 173, 174, 180 ГПК України, суддя

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю “Агропроморбіта” про поновлення пропущеного строку для звернення до суду із зустрічним позовом - відмовити.

2. Зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Агропроморбіта” до публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго” в особі Відокремленого структурного підрозділу “Звенигородські електричні мережі” та товариства з обмеженою відповідальністю “Черкасиенергозбут” про стягнення з першого відповідача 178 000 грн. 00 коп. збитків - повернути заявнику.

Суддя А.В.Васянович