Рішення № 106732827, 13.10.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

за позовом Акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ"

до Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 8 "Теремок" Кам`янської міської ради

про стягнення 188 893,33 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 188 893,33 грн., мотивуючи неналежним виконання Відповідачем умов договору про надання послуг з постачання теплової енергії № 124т/21/1 від 26.04.2021.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі, в якій запропоновано Відповідачеві подати відзив на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю фінансування направлено Відповідачеві на його електронну адресу.

Електронною поштою Відповідач повідомила про отримання ухвали суду.

Згідно з ч.5 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Враховуючи, що сканкопію ухвали суду від 05.08.2022 направлено Відповідачеві 09.09.2022 о 10:14 год. на електронну адресу, що підтверджується роздруківкою з електронної пошти, то 15-ти денний строк на подання відзиву сплив 25.09.2022.

Відповідач у визначені законом строки відзив на позов не подав.

Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.04.2021 сторони уклали договір про постачання теплової енергії № 124т/21/1 (далі Договір), за п. 1.1. якого виконавець (Позивач) зобов`язується поставити Споживачеві (Відповідачеві) теплову енергію (товар), в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов`язується прийняти і оплатити товар за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором.

Найменування товару: код ДК 021-2015: 09320000-8 – пара, гаряча вода та пов`язана продукція (теплова енергія) (п. 1.2. Договору).

Теплова енергія поставляється споживачу у кількості 12,711260 Гкал (п. 1.3. Договору).

Ціна договору становить 25 118,27 грн., у т.ч. ПДВ: 4 186,38 грн.(п. 3.1. Договору).

Споживач вносить плату виконавцю, яка складається з плати за теплову енергію, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу теплової енергії, та обсягу спожитої теплової енергії (п. 4.1. Договору).

Ціною (вартістю) теплової енергії, є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Станом на дату укладення цього договору тариф за 1 Гкал становить 1 646,72 грн. без ПДВ (у т.ч. 1 169,62 грн. - виробництво; 473,10 грн. - транспортування; 4,00 грн. - постачання), складає 1 976,06 грн. з ПДВ – діє з 01.01.2021 (п. 4.2. Договору).

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на теплову енергію, Виконавець у строк. Що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це Споживача з посиланням на рішення відповідних органів.

У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію шляхом внесення сторонами додаткових змін до цього договору.

Зміна тарифу не є підставою для переукладання договору.

Тривалість розрахункового періоду для визначення обсягу спожитої теплової енергії, здійснення розподілу обсягу спожитої теплової енергії, оплати теплової енергії виконавцю становить з першого по останній день календарного місяця, але не може перевищувати місяць (п. 4.5. Договору).

Виконавець формує та після 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає рахунок-фактуру та акт про постачання теплової енергії на оплату отриманої теплової енергії. Рахунок-фактура та акт про постачання теплової енергії надається на паперовому носії (п. 4.6. Договору).

Рахунок-фактура та акт про постачання теплової енергії на оплату спожитої теплової енергії, надається не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту теплову енергію (п. 4.7. Договору).

Споживач здійснює оплату за цим Договором на підставі рахунку-фактури та двостороннього акту про постачання теплової енергії щомісяця не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту теплову енергію (п. 4.8 Договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками та діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків-до повного їх здійснення (п. 10.1. Договору).

Керуючись ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони прийшли до згоди, що умови даного договору поширюють дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 20.03.2021 (п. 10.2. Договору).

Припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов`язку виконання зобов`язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними (п. 10.3. Договору).

На виконання умов договору, з жовтня по грудень 2021 року Позивач поставив Відповідачеві теплову енергію на суму 188 893,33 грн., що підтверджується актами про постачання теплової енергії: № 10-0001202 на суму 11 183,64 грн., № 11-0001309 на суму 87 367,80 грн., № 12-0001500 на суму 90 341,89 грн.

На оплату теплової енергії Позивач виставив Відповідачеві рахунки-фактури: № 10-0001202 за жовтень 2021 рік на суму 11 183,64 грн., № 11-0001309 за листопад 2021 рік на суму 87 367,80 грн., № 12-0001500 за грудень 2021 рік на суму 90 341,89 грн.

За даними Позивача, Відповідач не оплатив за поставлену теплову енергію.

Сторони підписали акт звірки взаємних розрахунків за період грудень 2021, відповідно до якого борг Відповідача перед Позивачем становить 188 893,33 грн.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є факт постачання теплової енергії, наявність прострочення оплати, обґрунтованість нарахувань.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростовував і не спростував.

Перевіривши надані докази, суд погоджується з позицією Позивача.

Так, 26.04.2021 сторони уклали договір про постачання теплової енергії №124т/21/1.

На виконання умов договору, з жовтня по грудень 2021 року Позивач поставив Відповідачеві теплову енергію на суму 188 893,33 грн., що підтверджується актами про постачання теплової енергії: № 10-0001202 на суму 11 183,64 грн., № 11-0001309 на суму 87 367,80 грн., № 12-0001500 на суму 90 341,89 грн.

На оплату теплової енергії Позивач виставив Відповідачеві рахунки-фактури: № 10-0001202 за жовтень 2021 рік на суму 11 183,64 грн., № 11-0001309 за листопад 2021 рік на суму 87 367,80 грн., № 12-0001500 за грудень 2021 рік на суму 90 341,89 грн.

Відповідач не спростував твердження Позивача про неоплату поставленої теплової енергії за Договором.

Сторони підписали акт звірки взаємних розрахунків за період грудень 2021, відповідно до якого борг Відповідача перед Позивачем становить 188 893,33 грн.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що відповідно до п. 4.8. Договору строк оплати настав, суд визнає обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи вимоги про стягнення 188 893,33 грн.

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 8 "Теремок" Кам`янської міської ради (51925, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, пр. Василя Стуса, буд. 15Б, код 25800055) на користь Акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ" (51925, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Заводська, буд. 2, код 00130820) 188 893,33 грн. – основного боргу, 2 481,00 грн. – судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.

Повне судове рішення складене 13.10.2022.

Суддя С.Г. Юзіков