Ухвала суду № 106732785, 13.10.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

13.10.2022р. Справа № 904/1053/22

За позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Львів

До: Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт Торт Трейд", м. Дніпро

Про: стягнення 640 800, 00 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Секретар судового засідання Броян А.Р.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: Войтенко К.В. (адвокат)

СУТЬ СПОРУ:

АТ «Українська залізниця» в особі РФ «Львівська залізниця» (позивач) звернувся з позовом до ТОВ «Опт Торг Трейд» (відповідач) про стягнення 640 800, 00 грн. - штрафу за поставку товару (гальмо стоянкового типу Р22.04-04.00.00.0-00СБ) неналежної якості за договором поставки №Л/НХ-21483/НЮ від 16.08.21р.

Ухвалою суду від 05.05.22р. було відкрите провадження у справі №904/1053/22 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

ТОВ «Опт Торг Трейд» (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував, стверджуючи,що ним не було порушено умов договору ,оскільки після того,як позивач виявив певні недоліки у поставленому товарі ,ці недоліки були в погоджений сторонами строк усунені.

У зв`язку з цим господарський суд дійшов висновку про доцільність переходу від спрощеного позовного провадження до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання, викликаною необхідністю визначення обставин справи, які підлягають встановленню. Ухвалою суду від 15.08.22р. здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 01.09.22р.

Від позивача 25.08.22р. надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку «ЕasyCon». Ухвалою суду від 26.08.22р. відмовлено в задоволенні заяви позивача у зв`язку з відсутністю технічної можливості.

До судового засідання 01.09.22р. позивач явку повноважного представника не забезпечив, у зв`язку з чим ухвалою суду від 01.09.22р. підготовче засідання відкладено в режимі відеоконференції на 20.09.22р. Копія ухвали була своєчасно направлено на електронну адресу сторін.

До судового засідання 20.09.22р. в режимі відеоконференції сторони явку повноважних представників не забезпечили. Відповідач клопотав про відкладення судового засідання, від позивача жодних заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.

Ухвалою суду від 20.09.22р. у зв`язку із неявкою представників сторін розгляд справи було відкладено в режимі відео конференції на 13.10.22р. Копії ухвали були завчасно направлені на електронні адреси сторін.

До судового засідання 13.10.22р. в режимі відеоконференції з`явився лише представник відповідача, позивач втретє явку повноважного представника ані до приміщення господарського суду Дніпропетровської області, ані в режимі відео конференції поза межами суду не забезпечив, жодних заяв чи клопотань від нього на адресу суду не надходило.

За змістом частини 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17).

Відповідно до пункту 11 частини 3 статті 2 ГПК України однією із основних засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою

Пунктом 1 частиною 2 статті 43 ГПК України передбачено, що залежно від конкретних обставин, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, а саме: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

З викладеного слідує, що умисна неявка учасника процесу в судове засідання по справі за позовом, який було подано ним, та за клопотанням якого суд призначав справу до розгляду в режимі відео конференції; про яке він був належним чином повідомлений судом, є зловживання своїми процесуальними правами, яке розцінюється як вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Враховуючи правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка викладена в постанові від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15: відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Положеннями частини 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Також, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 05.06.20р. у справі № 910/16978/19 проаналізувавши зміст вищенаведених норм процесуального закону, дійшов висновку, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відтак, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його не з`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважує, що в даному випадку у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що представники позивача, будучи зацікавленими особами, які подали позовну заяву , клопотали про її розгляд в режимі відео конференції та зацікавлені в її розгляді, зловживали своїми процесуальними правами та порушили свій процесуальний обов`язок бути присутнім в судовому засіданні. Окрім того, суд розцінює неявку представника до судового засідання зловживанням процесуальними правами ще з наступних підстав: в приміщенні господарського суду Дніпропетровської області наявні лише 4 зали судових засідань, обладнанні необхідними для проведення засідань в режимі відео конференції технічними засобами. Оскільки судді враховують об`єктивні складності представників сторін в прибутті до м. Дніпро з інших населених пунктів в умовах воєнного стану, як правило (за наявності технічної можливості) задовольняються клопотання представників про розгляд справ в режимі відео конференції , при цьому бронювання залів судових засідань проводиться заздалегідь. У разі ж неявки до судових засідань без поважних причин представників сторін (які заявили клопотання про розгляд справи в режимі відео конференції), ці зали судових засідань простоюють той час , на коли були призначені судові засідання по певній справі; що в свою чергу унеможливлює розгляд в них інших справ, за якими судом було з технічних причин відмовлено іншим сторонам в проведенні судових засідань в режимі відео конференції .

Між тим, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників процесу та вимоги Конвенції.

Відповідно до частини 4 статті 43 ГПК України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"; рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010; рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

Отже, суд зобов`язаний виявляти зловживання сторонами своїми процесуальними правами, а також протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до приписів ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 42, 43, 226, 234 ГПК України , ст.7 ЗУ «Про судовий збір», господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Опт Торт Трейд» про стягнення 640 800, 00 грн. без розгляду, судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до вимог ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.