Рішення № 106732628, 13.10.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС", м. Дніпро

до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 26 000, 00 грн.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" заборгованості за договором №986-21-ЕК/2103606 від 12.07.2021 у розмірі 26 000, 00 грн.

Ухвалою суду від 08.08.2022 прийнято позовну заяву прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

30.09.2022 відповідач надав відзив на позов, в якому просив визнати поважною причину пропуску строку на подання відзиву на позов.

Пропуск строку на подання відзиву відповідач пояснює тим, що м. Нікополь знаходиться під постійними обстрілами, а тому юрисконсульти підприємства працюють віддалено або в бомбосховищах.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 6 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення; якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи; одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк; про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, клопотання Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву слід задовольнити.

10.10.2022 здійснено розгляд справи по суті.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору № 986-21-ЕК/2103606 від 12.07.2021 в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 26 000,00 грн.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач позовні вимоги в розмірі 26 000,00 визнав.

Причиною прострочення виконання обов`язку за договором відповідач зазначив військову агресію Російської Федерації проти України, внаслідок якої м. Нікополь знаходиться під постійними обстрілами.

Щодо судових витрат відповідач просив застосувати ч.1 ст. 130 ГПК України та розглянути питання про повернення позивачу 50% судового збору з державного бюджету.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору про надання послуг, строк дії договору, строк та порядок надання послуг, розмір та порядок оплати за надані послуги, наявність заборгованості за надані послуги.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Між Акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду Діекс" (виконавець) укладено договір №986-21-ЕК/2103606 від 12.07.2021, відповідно до п.1.1 якого Виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги (роботи) з проведення експертизи, щодо додержання AT "НЗФ": вимог законодавства з питань охорони праці та безпеки промислового виробництва для отримання позитивного висновку, для подальшого одержання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки на об`єкті Пункт екіпірування тепловозів залізничного цеху.

Перелік робот:

1. Роботи у вибухопожежонебезпечних та/або пожежонебезпечних зонах на екіпірувальному пункті залізничного цеху AT «Нікопольський завод феросплавів»;

2. Злив, очистка, нейтралізація резервуарів, тари та інших ємностей з-під нафтопродуктів та інших небезпечних речовин які знаходяться на екіпірувальному пункті залізничного цеху АТ «Нікопольський заводі феросплавів.»,

а Замовник зобов`язується прийняти та сплатити надані послуги (роботи).

Згідно з п.2.1 договору термін надання послуг (робіт) – протягом 45 робочих днів з дати надання замовником всієї необхідної документації російською або українською мовою, згідно письмової заявки виконавця. Умови виконання робіт: матеріал, обладнання, транспортні витрати за рахунок підрядника.

Вартість послуг (робіт) за цим договором визначена і становить на дату підписання договору 26 000,00 грн., в т.ч. ПДВ-20% 4 333,33 грн.(п.3.1 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору розрахунок здійснюється замовником:

- 50% вартості по факту виконаних робіт, після підписання актів здачі-приймання виконаних робіт, з відстрочкою платежу 60 календарних днів;

- 50% вартості після отримання відповідного дозволу/декларації без зауважень до висновку експертизи від Держпраці.

Оплата за цим договором здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця (п.3.3 договору).

Згідно з п.п.5.1, 5.2 договору при завершенні надання послуг (робіт) виконавець надає замовнику акт здачі-приймання наданих послуг (робіт). Замовник протягом 3-х робочих днів з дня отримання акта здачі-приймання наданих послуг (робіт) направляє виконавцю підписаний акт здачі-приймання або мотивовану відмову надання послуг (робіт).

Пунктом 10.1 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2021, а в частині невиконаних умов - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

У підтвердження виконання обумовлених договором робіт, позивач надав підписаний відповідачем акт №1 від 19.01.2022 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 26 000,00 грн. з ПДВ (а.с.14).

В свою чергу, відповідач розрахунок за надані послуги не здійснив, що і стало причиною виникнення спору.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з умов договору, строк оплати наданих послуг за актом №1 від 19.01.2022 здачі-приймання робіт (надання послуг) є таким, що настав.

Відповідач наявність боргу в розмірі 26 000,00 грн. визнав.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, зважаючи на визнання відповідачем наявності заборгованості у розмірі 26 000,00 грн., позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги за договором №986-21-ЕК/2103606 від 12.07.2021 у розмірі 26 000,00 грн. підлягає задоволенню.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги визнав та просив судові витрати зі сплати позивачем судового збору в розмірі 2 481,00 грн. розподілити відповідно до норми ч.1 ст. 130 ГПК України, а саме:

- стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1240,50 грн., що складає 50% від розміру судового збору, сплаченого позивачем;

- решту повернути позивачу з державного бюджету.

Відповідно до приписів ч.1. ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно частин 1 - 3 статті 191 ГПК України : позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч.3. ст.7 ЗУ «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе врахувати клопотання відповідача та повернути позивачу з державного бюджету 50% сплаченого ним при поданні позову судового збору в розмірі 1 240,50 грн., згідно платіжного доручення №1298 від 22.07.2022 (оригінал якого знаходиться в матеріалах справи, а.с.6), про що постановити ухвалу.

Судовий збір у розмірі 1 240,50 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про стягнення заборгованості у розмірі 26 000, 00 грн. - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул.. Електрометалургів, буд. 310, ідентифікаційний код 01186520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду Діекс" (49040, м. Дніпро, пров. Джинчарадзе, буд. 8, ідентифікаційний код 32349901) заборгованість у розмірі 26 000,00 грн. та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 240,50 грн., про що видати наказ

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду Діекс" (49040, м. Дніпро, пров. Джинчарадзе, буд. 8, ідентифікаційний код 32349901) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 240,50 грн, сплачений за платіжним дорученням №1298 від 22.07.2022, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи, про що постановити ухвалу.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 13.10.2022.