Ухвала суду № 106732623, 03.10.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Світла Мета-Агро», м. Дніпро

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство Промінь», с. Бородаївські Хутори

Про: стягнення 650 001, 00 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

СУТЬ СПОРУ :

ТОВ «Світла Мета-Агро» (позивач) звернувся з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю «Світла Мета-Агро» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство Промінь» (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 650 001, 00 грн. за договором поставки товару №КАС-300322-2 від 30.03.22 р., укладеного між сторонами.

Разом з позовною заявою до суду позивачем надано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать відповідачу. В обґрунтування позивач зазначає, що звертається з позовом про стягнення заборгованості, строк прострочки сплати товару збоку відповідача на момент звернення до суду з позовом складає 5 місяців. Тому, вважаючи, що строк прострочки зобов`язання є значним, а предмет позовних вимог пов`язаний з предметом позовної заяви, можливість розпорядження коштами буде обмежена на деякий незначний проміжок часу, тому просив заяву з викладених підстав задовольнити.

Розглянувши заяву ТОВ «Світла Мета-Агро» про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст.136, 137 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно частини 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Так, обґрунтовуючи подану заяву, заявник посилається на те, що вищевказані заходи забезпечення позову забезпечать виключно ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Водночас вжиття вищезазначених заходів забезпечення позову не зумовлюють жодним чином фактичного вирішення позову, оскільки вони спрямовані виключно на збереження існуючого становища та носить тимчасовий характер.

Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Вирішуючи питання забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Оскільки заявник звернувся до суду з позовними вимогами характеру, які мають чітко визначений розмір, він мав би довести, що відповідач має наміри ухилитись від виконання судового рішення або затягнути його. Також, не достатньо обґрунтовано клопотання одним лише твердженням про те, що з моменту прострочення зобов`язання сплив строк в 5 місяців, адже в даному випадку це твердження не свідчить про намагання відповідача в майбутньому ухилитись від виконання судового рішення. Позивач не надав суду доказів, що таке втручання, як арешт в межах заявленої суми позовних вимог, 651 001,00 грн. не буде надмірним фінансовим тягарем для відповідача та не призведе до надмірного втручання судом в його права.

Таким чином, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте, всупереч вищевказаних положень чинного законодавства, позивачем не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 910/16448/18).

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначено, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заінтересованої особи до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Світла Мета-Агро» про забезпечення позову відмовити в повному обсязі.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.