Вирок № 106731328, 13.10.2022, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/552/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2022 року Залізничний районний суд м.Львова

в складі: головуючого- судді ОСОБА_1

при секретарі с/з- ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Середиця, Львівської області, громадянина України, українця, освіта середня спеціальна, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 10.09.2021 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_6 12.01.2022 близько 09.40 год., перебуваючи на вул. Патона, 1, у м. Львові, на території ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» зберігав при собі без мети збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якоїзаборонено,а саме PVP (1-феніл- 2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальною масою 0,2824 грам.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винність у скоєному визнав повністю, пояснив, що дійсно 12.01.2022 близько 09.40 год., перебуваючи на вул. Патона, 1, у м. Львові, на території ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» зберігав при собі без мети збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якоїзаборонено,а саме PVP (1-феніл- 2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальною масою 0,2824 грам. Мав намір її вжити. У вчиненому щиро розкаявся, просив його суворо не карати.

Учасниками судового розгляду не оспорювались фактичні обставини справи, цивільний позов у справі заявлено не було, а тому докази, які їх стверджують, в судовому засіданні не досліджувались, а суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився показаннями обвинуваченого.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні винність обвинуваченого у незаконному зберіганні особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонений, без мети збуту, доведені повністю, а дії обвинуваченого органом досудового розслідування кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 309 КК України.

При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання, суд враховує загальні засади призначення покарання, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у згідно із ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, останній раз вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 10.09.2021 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, протягом іспитового строку вчинив нове кримінальне правопорушення, на обліках в психоневрологічному диспансері та у медичному центрі превенції та терапії узалежнень не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, є його щире каяття. Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Відповідно до змісту ст. ст. 50, 65КК України покараннямає наметі нетільки кару,а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, з урахуванням суспільної небезпеки скоєного кримінального проступку, те, що обвинувачений через відсутність місця роботи не має можливості відбувати покарання у виді штрафу та виправних робіт, суд дійшов висновку, що для виправлення обвинуваченого, йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді арешту.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України якщо засудженийпісля постановленнявироку,але доповного відбуттяпокарання вчинивнове кримінальнеправопорушення,суд допокарання,призначеного зановим вироком,повністю абочастково приєднуєневідбуту частинупокарання запопереднім вироком. Згідно із ч. 4 ст.71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Згідно ч.3 ст.78 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статях 71, 72 цього Кодексу. При цьому, невідбутою частиною покарання за попереднім вироком, відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 26 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання», треба вважати покарання, від відбування якого особу звільнено з випробуванням. За сукупністю вироків (ст.71 КК України) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

Також підлягає врахуванню те, що відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами покарання" у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14.09.2021 року (справа № 127/25037/17), яким наголошено, що в разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням суперечить точному змісту кримінального закону.

Вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 10.09.2021 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки Враховуючи викладене остаточне покарання ОСОБА_5 слід призначити відповідно до ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком, з урахуванням вимог ч. 1ст.72КК України виходячи із співвідношення, що 1 дню позбавлення волі відповідає 1 день арешту. При цьому, суд враховує вимоги ч. 4 ст.71 КК України, згідно із якими остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Запобіжний захід та інші заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувалися, цивільний позов не заявлявся.

У межах даного кримінального провадження проведено судову експертизу № СЕ-19/114-22/604-НЗПРАП від 25.01.2022 року, вартість якої становить 1372,96 грн. та у відповідності до ч. 2 ст.124КПК України підлягає стягненню з обвинуваченого.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374, 382 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 /двох/ місяців арешту.

На підставі ст. 71 КК України до новообраного покараннячастково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 10.09.2021 року та відповідно до ч. 1 ст. 72 КК України остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи в сумі 1372,96 грн.

Речові докази: пакет із PVP (1-феніл- 2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 0,2824грама,що знаходитьсяу камерізберігання ВП№ 1ЛРУП №2ГУ НПу Львівськійобласті знищити.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним.

З інших підстав на вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова протягом 30 днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - протягом 30 днів з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1