Рішення № 10673049, 20.07.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.10                                                                                 Справа № 18/146

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фрара-І», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Редрейтранс-ЛТД», м. Красний Луч Луганської області

про стягнення 35511,02 грн.

за участю представників:

від позивача:                    Литвин Д.Г. за дов. від 14.07.2010;

від відповідача:          Сич Д.С., дов. від 02.03.2010.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 27250,70 грн. по оплаті вартості автозапчастин, поставлених відповідачу за договором від 30.03.2007 № 253, штрафу в сумі 817,52 грн., 18 % процентів річних в сумі 4663,23 грн. та втрат від інфляції в сумі 2779,57 грн. за прострочення платежів.

Відповідач визнав позовні вимоги частково, зокрема: вимоги про стягнення основного боргу в сумі 27250,70 грн., про стягнення штрафу в сумі 108,22 грн. та вимоги про стягнення 18 % річних в сумі 649,25 грн.; в решті позову відповідач заперечує посилаючись на те, що додатковою угодою від 30.03.2010 до вказаного договору, його заборгованість була реструктурезована, що позбавляє позивача права на стягнення процентів у розмірі і за вказаний ним період.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору довгострокової поставки від 30.03.2007 № 253, укладеному між сторонами за позовом, позивач в період з 02.02.2009 по 09.02.2009 поставив відповідачу запчастини для автомобілів, що підтверджується накладними позивача та визнано відповідачем.

Відповідач, в свою чергу, зобов’язався оплачувати товар протягом 21 календарного дня з моменту відвантаження.

Остання поставка товару була здійснена 09.02.2009 (накладна № ХЗ-0209006).

Відповідач у порушення умов договору своєчасно вартість одержаної продукції позивачу в повному обсязі не сплатив.

Станом на 18.03.2009 відповідач мав заборгованість перед позивачем в сумі 40907 грн., що підтверджується матеріалами справи.

У подальшому, відповідач частково погасив свій борг. Станом на 01.04.2009 борг відповідача складав 27250,70 грн.

30.03.2010 між сторонами по справі укладено додаткову угоди до договору поставки від 02.02.2009 згідно якої, сторони домовилися, що в зв’язку з неможливістю погасити відповідачем заборгованість в сумі 27250,70 грн. повністю, останній буде погашати її частками таким чином: чотири платежі у квітні 2010 р. по 2500 грн., чотири платежі у травні 2010 р. по 2500 грн. та три платежі у червні 2010 р. (два по 2500 грн., третій –2250 грн. в строк до 18.06.2010).

До теперішнього часу відповідач борг в сумі 27250,70 грн. позивачу не сплатив.

Наявність у відповідача боргу в сумі 27250,70 грн. підтверджується матеріалами справи та визнано відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору.

За таких обставин, з вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 27250,70 грн. підлягають задоволенню.

Відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем в зв’язку з чим, на вимогу позивача, на підставі п. 10.2. договору та ст. 625 Цивільного кодексу України несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 3 % від суми заборгованості, 18 процентів річних від простроченої суми, а також зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Згідно обґрунтованому розрахунку позивача штраф складає 817,52 грн., 18 процентів річних –4663,23 грн., втрати від інфляції – 2779,57 грн.

Вимоги про стягнення з відповідача вказаних штрафу, 18 процентів річних та втрат від інфляції підлягають задоволенню в зв’язку з їх законністю та обґрунтованістю.

Доводи відповідача, про те, що надання йому розстрочки погашення боргу (додаткова угода від 30.03.2010 до договору поставки) позбавляє позивача права на нарахування штрафних санкцій за порушення договору, не приймаються судом до уваги в зв’язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

          Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на держмито в сумі 355,11 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Редрейтранс-ЛТД», м. Красний Луч Луганської області, вул. Антрацитівське шосе, 36, ідентифікаційний код 24194606, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фрара-», м. Київ, пр-т Возз’єднання, 21/8, ідентифікаційний код 33299396, борг в сумі 27250,70 грн. по оплаті автозапчастин, штраф в сумі 817,52 грн., вісімнадцять процентів річних в сумі 4663,23 грн., втрати від інфляції в сумі 2779,57 грн., витрати на державне мито в сумі 355,11 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.; наказ видати.

20 липня 2010 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 23 липня 2010 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                     В.В. Корнієнко