Рішення № 106727265, 28.09.2022, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/856/16-ц

Провадження № 2/202/5/2022

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 вересня 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: - Бєльченко Л.А.,

при секретарі: - Салінській А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа – ОСОБА_1 , про визнання припиненим договору поруки, -

В С Т А Н О В И В:

12.02.2016 року ТОВ «ОТП Факторинг» звернулося до суду позовом до відповідачів, в котрому просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ заборгованість за кредитним договором №ML-301/228/2008 від 26.05.2008 року в розмірі 42 693,94 швейцарських франків, що в еквіваленті становить 991 289,20 грн.; стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на його користь судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 14 883,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 26.05.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №ML-301/228/2008, відповідно до умов котрого відповідач отримав кредит у розмірі 57 400,00 швейцарських франків на строк до 26.05.2023 року з умовою сплати плаваючої процентної ставки у розмірі суми фіксованого відсотка 6,49%річних та FIDR.

Відповідач у свою чергу зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. ЗАТ «ОТП Банк» зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору. Проте відповідач ОСОБА_1 не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, що має відображення у розрахунку заборгованості за кредитним договором №ML-301/228/2008 від 26.05.2008 року, не виконавши зобов`язання за вказаним договором.

В забезпечення виконання зобов`язань позичальника перед банком є Договір поруки №SR-301/228/2008 від 26.05.2008 року, укладений з ОСОБА_2 . Згідно п.2.3 вказаного договору поручитель підтверджує, що він ознайомлений з положеннями Кредитного договору, цілком розуміє його зміст та згоден виступати поручителем за борговими зобов`язаннями.

02.12.2021 року представником позивача було подано заяву про зміну позовних вимог. Посилаючись на зміну курсу валюти, заявлено вимоги про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь банку заборгованості за кредитним договором №ML-301/228/2008 від 26.05.2008 року в розмірі 42 693,94 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 25.11.2021 року становить 1 149 632,53 грн., а також просив стягнути судові витрати у справі (а.с.189 т.1).

14.01.2022 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа – ОСОБА_1 , про визнання припиненим договору поруки, в котрій вона просила визнати припиненим Договір поруки №SR-301/228/2008 від 26.05.2008 року, укладений між нею та ПАТ «ОТП Банк».

Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 24.05.2022 року вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», третя особа – ОСОБА_1 , про визнання припиненим договору поруки, об`єднано із первісним позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в одне провадження (а.с.145 т.2).

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначила, що 26.05.2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» укладено кредитний договір №МL-301/228/2008, відповідно до котрого банк зобов`язався надати кредит у розмірі 57 400 шверцарських франків строком до 26.05.2023 року. В забезпечення виконання кредитного договору 26.05.2008 року між банком та нею, ОСОБА_2 , було укладено договір поруки №SR-301/228/2008.

25.03.2013 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» надіслало на її адресу досудову вимогу про погашення заборгованості в повному обсязі, а отже в силу ст.1050 ЦК України змінило кінцевий термін виконання основного зобов`язання за кредитним договором №МL-301/228/2008 від 26.05.2008 року та договором поруки №SR-301/228/2008 від 26.05.2008 року.

За таких обставин, починаючи з 26.04.2013 року, банк повинен був звернутися до неї з позовом, як поручителя, протягом строку встановленого ч.4 ст.559 ЦК України, що не було зроблено.

Таким чином, ОСОБА_2 вважає, що Договір поруки №SR-301/228/2008 від 26.05.2008 року, укладений між нею та відповідачем, слід визнати припиненим.

В судове засідання представник позивача не з`явився, на адресу суду надіслав заяву, в котрій просив провести розгляд справи без участі представника позивача, позов просив задовольнити (а.с.170 т.2).

Відповідач ОСОБА_1 позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не визнав, просив відмовити у позові ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до нього та ОСОБА_2 .

Заперечуючи проти позову, представник відповідача, адвокат Дрозд Р.Ю., зазначив про те, що позивач не довів суду факт видачі кредиту. Відповідно п.1.1 частини №2 кредитного договору, в порядку передбаченому цим договором, Банк надає Позичальнику кредит у розмірі та валюті, визначеному у частині №1 цього договору. Пунктом 2 частини №1 кредитного договору передбачено, що банк надає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах: Розмір та Валюта Кредиту – 57 400,00 швейцарських франків. В обґрунтування факту видачі 57 400,00 швейцарських франків позивач надає копію валютного меморіального ордеру №438 від 26.05.2008 року, котрий вказує про перерахування з рахунку НОМЕР_1 на рахунок НОМЕР_2 CHF у еквіваленті 270 937,59 грн. В подальшому, згідно меморіального ордеру №302 від 26.05.2008 року, ЗАТ «ОТП Банк» перерахувало з рахунку НОМЕР_3 на рахунок відповідача 26200101514901 259844,80 грн. Відповідно заявки на видачу готівки №14 від 26.05.2008 року відповідачу видано 106 608,23 грн. Відповідно заявки на видачу готівки №5 від 27.05.2008 року відповідачу видано 153 236,57 грн. Тобто, видача кредиту відбувалась саме у гривні, а не в швейцарських франках. Зазначене свідчить про те, що банк видав ОСОБА_1 кредит у сумі 259 844,80 грн. Вказані грошові кошти були відповідачем повернені банку.

Представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Дрозд Р.Ю., не визнав позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» з підстав, наведених вище; зустрічний позов ОСОБА_2 просив задовольнити.

Суд, вислухавши учасників судового процесу, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено, що 26.05.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником котрого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №ML-301/228/2008, відповідно до умов котрого відповідач отримав кредит у розмірі 57 400,00 швейцарських франків на строк до 26.05.2023 року з умовою сплати плаваючої процентної ставки у розмірі суми фіксованого відсотка 6,49%річних та FIDR. Відповідач, у свою чергу, зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. ТОВ зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, з урахуванням змінених позивачем вимог, розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ станом на 20.11.2015 року становить 42 693,94 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 25.11.2021 року становить 1 149 632,53 грн. (а.с. 189-233 т.1).

Згідно п.1.7.2 кредитного договору №ML-301/228/2008 від 26.05.2008 року Банк здійснює видачу Кредиту Позичальнику однією сумою чи Траншами згідно з кредитною/ними заявкою/ами позичальника. Кредит надається однією сумою чи Траншами шляхом дебатування позичкового рахунку позичальника та перерахування кредитних коштів за реквізитами, вказаними в кредитній/их заявці/ках позичальника, зменшених на утриману комісію Банку у відповідності до Тарифів та умов цього договору. Кожний наступний транш надається позичальнику за умови підтвердження ним цільового використання кожного попереднього траншу,якщо інше не передбачено цим Договором (а.с. 6-10 т.1).

Згідно п.1.7.2 додаткового договору ML-301/228/2008/CHF від 26.05.2008 року видача кредиту здійснюється згідно з кредитною/ними заявкою/ами позичальника в безготівковій формі, шляхом перерахування всієї суми кредиту чи траншу/ів, зменшену на утриману комісію Банку у розмірі визначеному тарифами, на поточний рахунок. Для подальшого отримання кредиту готівкою, а також у випадку перерахування кредиту на поточний рахунок продавця, позичальнику необхідно конвертувати отриману суму кредиту в швейцарських франках (CHF) в іншу валюту 1-ї групи класифікатора (долари США-USD чи євро – EUR) чи продати отриману суму кредиту в швейцарських франках (CHF) на національну валюту (українська гривня – UAN) на Міжбанківському валютному ринку України (а.с.14 т.1).

Згідно пункту 2.1.3.1 додаткового договору №1 до кредитного договору ML-301/228/2008/CHF від 26.05.2008 року Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у визначеній Банком частині у випадках невиконання Позичальником та/або Третіми особами своїх Боргових зобов`язань та/чи інших умов Кредитного договору, Документів забезпечення та/чи будь-яких інших умов правочинів,як таких, Що існують на момент укладання цього Додаткового договору, так і таких, що можуть бути укладені між Банком і Позичальником чи між Банком та Третіми особами в майбутньому. При цьому, зобов`язання Позичальника щодо повного дострокового виконання Боргових зобов`язань настає з дати відправлення Банком на адресу Позичальника, що зазначена в цьому Додатковому договорі, відповідної Вимоги та повинно бути проведено Позичальником протягом тридцяти календарних днів з дати одержання з Позичальником відповідної Вимоги (а.с.15 т.1).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 25.03.2013 року на адресу ОСОБА_1 було направлено досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором №ML-301/228/2008 від 26.05.2008 року (вимога про усунення порушення), згідно котрої ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на підставі п.1.9 Кредитного договору, вимагає дострокового виконання боргових зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі, протягом 30 календарних днів з дати отримання цієї вимоги, шляхом сплати на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна», на рахунок № НОМЕР_4 , МФО 300528, ідентифікаційний код 36789421 наступних сум: залишку заборгованості за кредитом у сумі 51 535,31 CHF; суму відсотків за користування кредитом у сумі 4 869,57 CHF (а.с.18 т.2).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12 викладена правова позиція, відповідно до котрої за змістом ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст. 610 та ч. 1 ст. 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідні висновки також містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 (справа №14-154цс18) та від 31.10.2018 (справа №202/4494/16-ц).

Здійснюючи аналіз наведених позицій Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року по справі №613/571/15-ц зазначив, що у випадку пред`явлення кредитором вимоги про дострокове повернення кредиту на підставі ч.2 ст. 1050 ЦК України, кредитор втрачає право нараховувати відсотки після настання терміну повернення, який зазначений у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем було направлено досудову вимогу на адресу відповідача ОСОБА_1 про погашення заборгованості за кредитним договором №ML-301/228/2008 від 26.05.2008 року - 25.03.2013 року, у зв`язку з чим з 23.04.2013 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» втратив право нараховувати відсотки за кредитним договором.

Проте, з розрахунку заборгованості за кредитним договором №ML-301/228/2008 від 26.05.2008 року станом на 20.11.2015 року вбачається, що банк продовжив нараховувати відсотки за кредитним договором №ML-301/228/2008 від 26.05.2008 року до 05.07.2013 року включно.

З розрахунку заборгованості вбачається, що за період з 27.06.2012 року по 05.07.2013 року банком нараховані відсотки у розмірі 6 615,80 CHF (а.с.193,194 т.1). Вказана сума була сплачена ОСОБА_1 і зарахована банком на погашення відсотків, в той час коли позивач вже не мав права нараховувати відсотки за кредитним договором.

Відповідно до положень частини першої ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом , звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ст. ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За встановлених обставин, суд позбавлений можливості самостійно визначити розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, оскільки частина сплачених ним грошових коштів за цим договором зарахована ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на сплату відсотків, котрі нараховані за період з 23.04.2013 року по 05.07.2013 року.

У зв`язку з зазначеним, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв`язку з недоведеністю розміру заборгованості за кредитним договором №ML-301/228/2008 від 26.05.2008 року.

Суд вважає, що зустрічний позов ОСОБА_2 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», третя особа – ОСОБА_1 , про визнання припиненим договору поруки, підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед банком між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником котрого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна», і ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №SR-301/228/2008 від 26.05.2008 року.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктами 1.2, 4.1, 4.2 договору поруки передбачено, що поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов`язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно. Договір поруки набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання боргових зобов`язань за кредитним договором. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов`язань в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 555 ЦК України поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов`язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

З огляду на викладене, поручитель хоч і пов`язаний з боржником певними зобов`язальними відносинами, але є самостійним суб`єктом у відносинах з кредитором.

Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії, його сплив припиняє відповідне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Водночас з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов`язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Такий правовий висновок наведений, зокрема у постанові Верховного Суду України від 14 червня 2017 року у справі № 6-1006цс16.

Судом встановлено, що згідно з пунктом 4 частини № 1 та пунктом 1.5.1 частини № 2 кредитного договору №ML-301/228/2008 його сторони передбачили, що повернення кредиту та сплата процентів здійснюється шляхом сплати ануїтетних платежів. Повернення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку платежів, шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок.

Тобто, крім встановлення строку дії кредитного договору, його сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов`язання згідно частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Якщо умовами кредитного договору передбачено окремі самостійні зобов`язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов`язку, то в разі неналежного виконання позичальником цих зобов`язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 цього Кодексу) повинні застосовуватись і до поручителя.

Отже, в разі неналежного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

У разі пред`явлення вимоги до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання, в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині відповідних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Одночасно правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов`язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов`язань.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13 червня 2018 року у справі № 408/8040/12 , від 20 червня 2018 року у справі №758/6863/14-ц, від 05 червня 2019 року у справі № 523/3082/14-ц .

Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється з дня настання строку виконання основного зобов`язання, тобто строку виконання зобов`язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв`язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

У разі зміни кредитором на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строку виконання основного зобов`язання передбачений частиною четвертою статті 559 цього Кодексу шестимісячний строк підлягає обчисленню від цієї дати.

Вказані правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 604/156/14-ц.

Судом встановлено, що 25.03.2013 року ПАТ «ОТП Банк Україна» на адресу ОСОБА_2 та на адресу ОСОБА_1 було направлено досудові вимоги про повне погашення зобов`язань за кредитним договором №МL-301/228/2008 від 26.05.2008 року та за договором поруки №SR-301/228/2008 від 26 травня 2008 року. Тобто Банк змінив кінцевий строк виконання основного зобов`язання.

За встановлених обставин, оскільки банком було змінено строк виконання основного зобов`язання шляхом направлення боржнику та поручителю досудових вимог 25.03.2013 року, порука ОСОБА_2 за договором поруки від 26 травня 2008 року №SR-301/228/2008 є припиненою з підстав, передбачених частиною четвертою статті 559 ЦК України, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

В порядку ст. 141 ЦПК України з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн.

Судові витрати ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10,12,81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа - ОСОБА_1 , про визнання припиненим договору поруки, задовольнити.

Визнати припиненим договір поруки №SR-301/228/2008 від 26.05.2008 року, укладений між ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником котрого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Бєльченко Л.А.