Ухвала суду № 106723147, 11.10.2022, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/948/21

Провадження № 1-кп/347/88/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2022 року м.Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря с/з ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши упідготовчому судовомузасіданні взалі судув м.Косів кримінальнепровадження,відомості прояке внесенодо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№ № 12020090190000171 від 18 травня 2020 року стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, з вищою освітою, депутатом не обирався, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в :

В провадженні Косівського районного суду перебувало кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України. Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_4 18.05.2020 року у нічний час доби, перебував у під`їзді на сходовій клітці житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем свого фактичного проживання, де в той час також знаходився ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель м. Косова Івано-Франківської області та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 житель м. Косова Івано-Франківської області.

У подальшому між ОСОБА_4 та вище зазначеними особами виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_5 та, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків щодо здоров`я потерпілого умисно наніс йому декілька ударів кулаками рук та ногами у різні ділянки його тіла. Відтак, ОСОБА_5 вийшов із під`їзду на прилеглу територію цього житлового будинку, де на той час перебував ОСОБА_6 , який також вийшов із під`їзду. При цьому останні відійшли на пішохідний тротуар, який пролягає поруч із магазином «Меблі», що розташований на вказаній вулиці. У цей час ОСОБА_4 вийшов із житлового будинку та, підійшовши до ОСОБА_5 , став продовжувати свої протиправні дії. Наблизившись до нього, ОСОБА_4 в черговий раз наніс декілька ударів кулаками рук в ділянку черевної порожнини ОСОБА_7 . В подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи свої протиправні дії на ґрунті особистих неприязних відносин вчинив словесний конфлікт із ОСОБА_6 , у ході якого в адресу останнього висловлювався словами образливого характеру. Надалі у ході конфлікту ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільну небезпеку та бажаючи настання негативних наслідків щодо здоров`я ОСОБА_6 , умисно наніс йому декілька ударів кулаками рук в різні ділянки тіла.

В результаті умисних та неправомірних дій ОСОБА_4 потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №82 від 28.05.2020 відносяться до легких тілесних ушкоджень, а потерпілому ОСОБА_6 було спричинено тілесні ушкодження, які відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи №79 від 03.12.2020 відносяться до легких тілесних ушкоджень.

У підготовчому судовому засіданні 11.10.2022 року обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку з спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Обвинувачений ОСОБА_4 ствердив, що повністю розуміє, що закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України є нереабілітуючою обставиною, а також наслідки закриття з цих підстав.

Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та їх представник в підготовче судове засідання неодноразово не з`являлися, про причини неявки суд не повідомляли. Так, судом надсилались судові повістки про виклик до суду потерпілим, у встановленому порядку.

Так, про судові засідання на 02.03.2022 року (а.с.152-153), на 05.04.2022 року (а.с.19) потерпілі були належним чином повідомлені, однак не з`явилися, про причини неявки суд не повідомляли. Судові засідання також призначались на 04.05.2022 року, 19.05.2022 року, 16.06.2022 року, проте на адресу суду повертались поштові конверти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». На одному із конвертів було здійснено відмітку працівником пошти «на фронті». З метою перевірки достовірності вказаної інформації, судом здійснювалися запити в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно отриманої інформації на запит суду, потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_5 не призивались, витяги командирів частин про зарахування їх на військову службу та призначення на посади в добровільному порядку в РТЦК та СП не поступали. За таких обставин у суду були відсутні підстави вважати, що потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 перебувають в зоні бойових дій, а відтак не з`являються в судові засідання з поважних причин.

Ухвалою Косівського районного суду від 16.06.2022 року у зв`язку з неодноразовою повторною неявкою в судові засідання, судом було накладено штраф на потерпілих. Даних про виконання ухвали в частині сплати штрафу у суду немає. Ухвала суду від 16.06.2022 року потерпілими не оскаржувалася.

13.107.2022 року на адресу Косівського районного суду надійшло клопотання від представника потерпілих ОСОБА_8 , про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що він як представник призваний на військову службу по мобілізації під час воєнного стану. Також у вказаному клопотання було зазначено, що потерпілі також перебувають в зоні проведення бойових дій.

У зв`язку з наведеною у клопотанні інформацією, судом повторно було здійснено запити, щодо перевірки інформації про перебування потерпілих в зоні бойових дій.

16.08.2022 року на адресу суду надійшли відповіді на запит, про те, що потерпілі ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 проходять військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , та на даний час виконують завдання в зоні бойових дій.

Про судове засідання призначене на 15.09.2022 року потерпілого ОСОБА_6 було повідомлено телефонограмою. Проте 15.09.2022 року в судове засідання ніхто з учасників не з`явився. Про причин неявки учасники судового провадження суд не повідомляли.

Про судове засідання на 11.10.2022 року потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомлялися рекомендованими повідомленнями. Однак на адресу суду поверталися поштові конверти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Частиною 4 ст.286 КПК України встановлено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

В підготовчому судовому засіданні судом було поставлено на обговорення питання, щодо розгляду клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за відсутності потерпілих.

Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував щодо розгляду клопотання без участі потерпілих. Ствердив, що за час перебування кримінального провадження в суді, неодноразово бачив потерпілих у місті, і вони свідомо ухиляються від явки в судові засідання. В той же час він як обвинувачений має право на справедливий суд, та розгляд кримінального провадження щодо нього в розумні строки. ОСОБА_4 ствердив, що не ухилявся від явки до суду, в той же час потерпілі неодноразово не з`являлися, хоча були обізнані про свій обов`язок з`являтися на виклик до суду.

Прокурор в судовому засіданні на заперечила щодо розгляду кримінального провадження без участі потерпілих, з огляду на положення кримінально-процесуального закону, щодо невідкладного вирішення клопотання. Ствердила, що потерпілі перебувають в зоні бойових дій, проте їх думка не є вирішальною при вирішенні заявленого клопотання, з огляду на те, ще обвинувачений просить закрите кримінальне провадження на підставі ст. 49 КК України. Щодо задоволення клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження за строками давності, то прокурор не заперечувала.

Відповідно до ст.325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.

Враховуючи, що судом вживались заходи щодо повідомлення потерпілих належним чином про дату, час та місце розгляду справи, однак потерпілі в судове засідання неодноразово не з`являлися, про причини неявки не повідомляли, тому приймаючи до уваги думку учасників судового розгляду, які вважали за можливе розгляд клопотання про закриття кримінального провадження за спливом строків давності провести без участі потерпілих, суд прийшов до обґрунтованого висновку про можливість розгляду клопотання без участі потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . В противному випадку, затягування розгляду клопотання за строками призведе до порушення прав обвинуваченого на розгляд кримінального провадження щодо нього в розумні строки.

Заслухавши доводи клопотання обвинуваченого, з`ясувавши думку прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг ч. 2 ст. 49 КК України.

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченої; згода обвинуваченої на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

01 липня 2020 року набув чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22.11.2018 № 2617-VIII.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється виключно судом, а згідно з нормами ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Крім того, згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності", передбачене у ст. 49 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 17.06.2020 року у справі №598/1781/17 звернуто увагу, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, а до апеляційного та касаційного судів - з обвинувальним вироком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад кримінального правопорушення і особа винна в його вчиненні, а також умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК України порядку відповідне судове рішення.

При цьому відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.

Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, за яке, відповідно до санкції ч. 1 ст. 125 КК України, передбачене покарання менш суворе, ніж позбавлення волі, з дня вчинення ним такого проступку минуло 3 роки, та він згідний на закриття кримінального провадження, у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрити.

Цивільні позови потерпілих залишити без розгляду, роз`яснивши цивільним позивачам право пред`явити аналогічні позови у порядку цивільного судочинства.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 124, 128-129, 283-288, 314, 368-372 КПК України, ст. 49 КК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Клопотання ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності і закриття кримінального провадження - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12020090190000171 від 18 травня 2020 року стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - закрити.

Речові докази, а саме диск CD диск для лазерних систем зчитування, який надав ОСОБА_6 , та DVD диски для лазерних систем зчитування, які записані на цифровий носій інформації типу DVD 4.7 Gb, та які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді Косівського районного суду від 19.05.2020 року залишити при матеріалах кримінального провадження.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов ОСОБА_5 залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_6 залишити без розгляду.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирати.

Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Косівський районний суд Івано-Франківської області.

Копію ухвали негайно після її проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.

Суддя ОСОБА_1