Ухвала суду № 106723038, 10.10.2022, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/4097/22

провадження 1-кс/216/1585/22

УХВАЛА

іменем України

10 жовтня 2022 року місто Кривий Ріг

Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022041230001277, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, -

в с т а н о в и в:

07 жовтня 2022 року (згідно штампу реєстрації суду) прокурор подав до суду клопотання про арешт майна павільйону (нежитлової будівлі) біля будинку АДРЕСА_1 з забороною відчуження та проведення будь-яких будівельних (ремонтних) робіт.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання прокурора приходить до висновку про необхідність повернення даного клопотання прокурору для усунення недоліків, із наступних підстав.

Положеннями ст. ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності. При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положення ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею,судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З матеріалів клопотання вбачається, що СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12022041230001277 від 28.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України за фактом того, що 28.09.2022 року до Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла письмова заява від ОСОБА_3 про те, що невстановлена група осіб самовільно зайняла земельну ділянку, розташовану біля будинку АДРЕСА_2 .

Оглядом місця події, проведеного 28.09.2022 р. у період часу з 13-30 год. до 14-10 год. слідчим СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 встановлено, що на відкритій ділянці місцевості, розташованої біля будинку 43а по пр-ту Поштовому в м. Кривий Ріг, між будинком 43а по вищевказаній вулиці та сходинками до підземного переходу розташований металевий каркас, який виготовлений із залізних виробів квадратної форми. Навпроти вказаного металевого каркасу розташований ще один металевий каркас, фасад якого з метало пластикових рам сірого кольору, інші дві сторони розшиті металевими листами сірого кольору зверху до низу.

Клопотання прокурора містить лише загальні формулювання підстав і мети арешту майна згідно процесуального закону, з яких не вбачається за можливе встановити, чи є предмет арешту об`єктом кримінально караних дій, або майном, набутим кримінальним шляхом чи внаслідок вчинення кримінального правопорушення, або арешт пропонується накласти у забезпечення цивільного позову.

У клопотанні взагалі не зазначено, які саме слідчі дії необхідно провести, які саме сліди або інші відомості кримінального правопорушення може зберегти на собі вказаний об`єкт, яким чином він може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Прокурором не обґрунтовано, яким чином обраний ним спосіб арешту у вигляді заборони «відчуження та проведення будь-яких будівельних (ремонтних) робіт» відповідає меті, підставам та завданням арешту майна, визначених ст. 170 КПК України, і як це узгоджується із нормами ст. 91 КПК України, на яку ідеться посилання в описовій частині клопотання.

У резолютивній частині клопотання не зазначений розмір та складові частини об`єкта, які підлягають арешту, за наявністю інформації, викладеної у Приписі виконкому Центрально-міської районної у місті ради від 29.09.2022 року стосовно «розміщення павільйону (нежитлової будівлі), розташованої по просп.. Поштовому, біля буд. 43-43а», що може вплинути на об`єктівність прийняття рішення слідчим суддею та порушення прав власників або володільців інших об`єктів, які знаходяться на вказаній ділянці місцевості.

Згідно мотивувальної частини клопотання, в ході проведення огляду виявлені та вилучені «речі, які є важливими доказами у кримінальному провадженні». Однак, згідно матеріалів кримінального провадження, будь-які речі предмети або їх окремі частини, зокрема, при проведенні огляду місця події від 28.09.2022 р., не вилучалися. При цьому, постанову про визнання речей або предметів в якості речових доказів від 06.10.2022 року, долучена до матеріалів, містить загальну інформацію щодо визнання в якості речового доказу павільйону (нежитлової будівлі), розташованої по просп. Поштовому, біля буд. 43-43а, без зазначення розмірів та складових частин об`єкту, які підлягають арешту.

Слід зазначити, що 04.10.2022 року з тими самими вимогами до слідчого судді вже звертався слідчий СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , яким проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12022041230001277 від 28.09.2022, клопотання якого за ухвалою слідчого судді від 05.10.2022 року повернуто прокурору для доопрацювання, недоліки якого до кінця не усунені.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням викладеного, клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків у строк 72 години.

Слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити прокурору право звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, відповідно до вимог ст. 171 КПК України у встановленому порядку.

На підставі викладеного і керуючись ст.170-172,309,372 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022041230001277, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України - повернути прокурору Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_2 для доопрацювання в строк до 72 годин.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_6