Рішення № 106722691, 21.09.2022, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

справа №932/13098/20

провадження №2/932/4674/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2022 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Цитульського В.І.,

за участю секретаря: Коваленко А.Д.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_2 ,

відповідача: ОСОБА_3 ,

представника відповідачів: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 в інтересах якої діють ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , третя особа – Виконавчій комітет Шевченківської районної у місті Дніпрі ради про виселення, усунення перешкод, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду із позовом у якому просить:

- виселити ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 із домоволодіння АДРЕСА_1 без надання іншого приміщення;

- усунути перешкоди у користуванні вказаним житлом, шляхом вселення туди позивача;

- стягнути із ОСОБА_5 , ОСОБА_3 на користь позивача матеріальні збитки, спричинені руйнуванням, пошкодженням, самовільною та незаконною перебудовою будинку;

- стягнути із ОСОБА_5 , ОСОБА_3 на користь позивача моральну шкоду в сумі 100 000 грн.

Ухвалою суду від 08.12.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі призначено підготовче засідання. Вказаною ухвалою позивачу відстрочено сплату судового збору.

Ухвалою суду від 05.04.2021 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та її представник вимоги позову підтримали з підстав, наведених у позові. Повідомили, що відповідачів, близько року тому, виселилися із будинку.

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідачів заперечили проти позову з підстав , наведених у відзиві.

Представник органу опіки та піклування не повідомив про причини неявки.

За таких умов суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників, які не з`явилися в загальному провадженні.

Узагальнені доводи учасників справи.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що їй належить садиба за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач зареєстрована в будинку із 19.11.1981, ОСОБА_3 24.11.2008, ОСОБА_5 фактично проживає із 2011 році. Після народження у відповідачів дитини, вона також була зареєстрована в будинку. У 2017 році відповідачі незаконно виселили позивача із будинку після чого вона була змушена проживати у сараї. Відповідачі частково зруйнували та пошкодили будинок, самовільно та незаконно здійснили перебудову. Вказаними діями позивачу завдано моральної шкоди. Відтак, для захисту свої прав, позивач змушена була звернутися до суду.

Згідно відзиву відповідачі заперечили проти позову. Зазначили, що ОСОБА_3 є рідною племінницею ОСОБА_1 . Після вступу до університету в м. Дніпрі ОСОБА_3 , на пропозицію позивача, вселилася до будинку позивача. У 2002 році місце проживання відповідача було зареєстровано в гуртожитку. Проте у 2008 році відповідач повторно, безстроково, зі згоди позивача, вселилися та була зареєстрована у будинку позивача. В літку 2009 року позивач поїхала проживати за 200 км. від м. Дніпра де проживала близько 7-ми років. Увесь цей час відповідач проживала в будинку позивача та утримувала його, проводила необхідні ремонтні роботи та поліпшення. Відповідачі вклали багато зусиль та коштів в ремонт та обслуговування будинку. Позивач періодично приїжджала до будинку, проте жодних заперечень щодо ремонту не пред`являла. Із 2011 року ОСОБА_3 познайомилася із ОСОБА_7 , який допомагав в обслуговуванні будинку. 14.06.2014 відповідачі уклали шлюб, організували святкування яке відвідала позивач, яка не заперечувала проти здійсненого в будинку ремонту. ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідачів народилася дочка, яку, за згодою позивача, зареєстрували в будинку позивача. Навесні 2018 року позивач повернулася проживати до свого будинку. Вона проживала в облаштованій для життя окремій будівлі. Навесні 2019 року, зі згоди позивача, відповідачі утеплили будинок. Після цього позивач почала вимагати виселення відповідачів із будинку, провокувала сварки. Відтак відповідачі набули права на проживання в будинку позивача, а позов останньої порушує гарантії збереження права на житло, в тому числі й дитини. Доводи про виселення позивача із будинку не відповідає дійсності. Так само як і доводи про заподіяння позивачу матеріальної та моральної шкоди. Позовні вимоги є недоведеними.

Також відповідачами подано заяву про застосування строку позовної давності, яка мотивована тим, що із моменту здійснення ремонтних робіт у будинку і до звернення і зпозовом до суду минуло більше чотирьох років. При цьому, допитана як свідок позивач зазначила ,що приїжджала до будинку на весілля відповідачів у 2014 році та на рік донці відповідачів у 2015 році та бачила здійснений ремонт.

Обставини, встановлені судом.

На підставі свідоцтва про право на спадщину від 27.08.2002, державного акту на право приватної власності на землю від 30.11.2002, ОСОБА_1 належить право власності на житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки №12350 від 06.10.2020 у вказаному будинку зареєстровано місце проживання: ОСОБА_1 із 19111981; ОСОБА_3 із 24.11.2008 та ОСОБА_6 із 10.04.2017.

ОСОБА_5 та ОСОБА_3 уклали шлюб 14.06.2014, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

На підтвердження понесення позивачем моральної шкоди, долучено копії медичних документів за 2017 – 2019 роки про діагностику та лікування.

На підтвердження понесення відповідачами витрат на ремонт будинку долучено договори, накладні, фіскальні чеки, зокрема на встановлення металопластикових виробів.

Згідно висновку органу опіки та піклування від 08.10.2021, виселення дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із будинку АДРЕСА_1 є недоцільним.

Клопотання позивача про призначення комплексної будівельно-технічної та будівельно-економічної експертизи судом залишено без розгляду, оскільки таке подано не тільки із пропуском встановлених процесуальним законом строків без клопотання про їх поновлення, а й після закриття підготовчого провадження.

Допитана у якості свідка позивач зазначила, що дала згоду на реєстрацію місця проживання відповідача у своєму будинку. Проте не давала згоди на її проживання у ньому. Не давала згоди на реєстрацію в будинку дочки відповідачів. У 2018 році, коли вона повернулася до будинку її до нього проживати не пустили, а поселили в сараї, в якому встановлення опалення. Напередодні вона перенесла інсульт. Відповідачі поміняли вікна в будинку, поклеїли обої, утеплили будинок, поклали плитку в санвузлі, посталили душ, при цьому викинули її ванну. Поміняли унітаз та котел, який не потребував заміни. Замінили лінолеум, двері. Вона була на весіллі відповідачів у 2014 році. Сарай у якому вона жила був після ремонту, до того там проживали орендарі.

Свідок ОСОБА_9 зазначив, що він за замовлення, із матеріалів та за кошти подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в травні 2019 році робив ремонт у великому будинку за адресою АДРЕСА_1 (утеплення будинку). ОСОБА_1 була присутня під-час виконання ремонтних робіт, відкривала йому ворота та гараж, претензій не висувала. Відносини між сторонами спору були дружніми. ОСОБА_1 ночувала у прибудові, проте все інше (готувала, милася) у великому будинку.

Свідок ОСОБА_10 , який є сусідом позивача, вказав, що він допомагав відповідачам робити ремонт у будинку позивача. В будинку було влаштовано: шпалери, меблі, побілка, ремонт ванної кімнати, утеплення, двері. Прибудова обладнана електропостачанням та опаленням. Позивач в будинку не проживала, приїжджала на свята. Претензій до ремонту не висувала. Добудову до будинку здавали в оренду. Коли позивач повернулася до міста то проживала у прибудові, в будинку жити відмовлялася, конфліктів між сторонами не було. Позивач не була проти ремонту, а навпаки була його ініціатором. Пізніше почала вимагати у відповідачів здійснення подальших ремонтних робіт.

Законодавство та висновки Верховного Суду, що застосовані судом.

У відповідності до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами ст.83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч.2). Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4).

Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно ст.109 ЖК України, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом. Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Згідно ст.116 ЖК України, якщо наймач, члени його сім`ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення. Осіб, які підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення за неможливістю спільного проживання, може бути зобов`язано судом замість виселення провести обмін займаного приміщення на інше жиле приміщення, вказане заінтересованою в обміні стороною.

За приписами ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Висновки суду.

Незважаючи на те, що сторонами визнано факт виселення відповідачів із будинку позивача, враховуючи, що позивач не відмовлявся від таких вимог та те, що рішення суду про виселення має наслідком зняття осіб із реєстрації місця проживання, суд не вбачає підстав для закриття провадження в частині виселення відповідачів та усунення позивачу перешкод в користуванні житлом.

Підстави позову зазначаються виключно у позовній заяві чи заяві про зміну підстав позову.

В межах даної справи, позивачем подано позовну заяву, підстави якої не змінювалися та в якій зазначено дві підстави позову: незаконне виселення її із будинку відповідачами (при цьому, позивач покликається на норму про порушення правил соціалістичного співжиття) та його руйнування останніми.

На підтвердження вказаних обставин надано лише показання позивача, допитаної у якості свідка.

Суд критично оцінює показання позивача.

Так позивач безпосередньо зацікавлена в розгляді справи. Підчас допиту позивач відмовлялася відповідати на питання зі сторони відповідачів. Позивач визнала певні факти поліпшень відповідачами житлового будинку, а її претензії фактично стосувалися якості ремонту та необхідності його завершення.

Крім того, показання позивача видаються нелогічними з огляду на те, що протягом тривалого часу позивач не заявляла жодних заперечень до проживання відповідачів та здійснюваного ними ремонту. Зокрема не подавала скарг в поліцію, органи реєстрації місця проживання, органи архітектурно-будівельного контролю, позовів до суду тощо. Позивачем не надано жодного об`єктивного доказу на підтвердження наведених у позові обставин.

Більше того, показання позивача спростовуються показаннями незацікавлених свідків зі сторони відповідача, які вказували, що позивач не заперечувала як факту проживання відповідачів в її будинку так і факту здійснення ремонту та поліпшень про які знала та навіть ініціювала.

Свідки зі сторони відповідача, які узгоджуються із наданими відповідачем доказами про купівлю будівельних матеріалів, підтвердили, що відповідачі проводили ремонт та поліпшення будинку, а не руйнували його.

За таких обставин (зокрема встановленого факту погодження здійснення робіт позивачем), клопотання позивача, про призначення комплексної судової будівельно-технічної та будівельно-економічної експертизи, яке залишено судом без розгляду у зв`язку із його поданням поза процесуальним строком, не мало значення для вирішення даної справи.

Окрім того позивачем не доведено, що її захворювання, наведені у наданих медичних документах, викликані діями відповідачів.

Доводи позивача про вселення відповідачів до будинку без її згоди не охоплюються підставами позову. З цих підстав клопотання позивача про витребування документів щодо реєстрації в будинку ОСОБА_6 , яке залишено без розгляду у зв`язку із пропуском строку на його подання знаходяться поза предметом доказування у даній справі.

Додатково суд звертає увагу на позицію сторони позивача у даній справі.

До позову не подавалося клопотань про витребування доказів та про призначення експертизи. Будучи повідомленою про два підготовчі засідання сторона позивача не з`явилася, в одне із підготовчих засідань подала клопотання про відкладення підготовчого засідання без долучення доказів поважності причин неприбуття. Клопотання про витребування доказів та про призначення експертизи подано після закриття підготовчого провадження без клопотання про поновлення строку на їх подання.

Суд зазначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

При цьому, обов`язком суду є розгляд справи протягом розумного строку, у зв`язку із чим суд має запобігати зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами.

До суду звернулася ОСОБА_1 . З огляду на встановлені обставини справи остання мала час для формування позовної заяви та збору необхідних доказів. Позов подано адвокатом, який обізнаний із процесуальними вимогами та мав передбачити наслідки невчинення процесуальних дій.

За описаних обставин суд вважає, що у позивача була можливість скористатися усіма процесуальними права, чого ним зроблено не було.

У зв`язку із тим, що судом відмовлено у позові у зв`язку із його безпідставністю, підстав для застосування позовної давності суд не вбачає.

Враховуючи, що у позові відмовлено, а сплату судового збору відстрочено, із позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд даної справи в дохід держави.

Керуючись ст.ст.12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 в інтересах якої діють ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , третя особа – Виконавчій комітет Шевченківської районної у місті Дніпрі ради про виселення, усунення перешкод, усунення перешкод, стягнення матеріальної та моральної шкоди – відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави судовий збір, сплата якого відстрочена. в сумі 840,80 грн. за майнові вимоги та 1 681,60 грн. за дві немайнові вимоги, а разом 2 522,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено, підписано та проголошено 30.09.2022.

Суддя: В.І.Цитульський