Рішення № 10672179, 19.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/18819.07.10                                         

За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

До Головного військово-медичного клінічного ордена Червоної зірки центру «Головний військовий клінічний госпіталь»

Київського квартирно-експлуатаційного управління

Простягнення 165703,60 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача                     Іваненко І.П. (за дов.)

Від відповідача-1          Завертнєв П.О. (за дов.)

Від відповідача-2          Войтюк Т.Ф. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулася з позовом акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»до Головного військового клінічного ордена Червоної Зірки госпіталю Міністерства оборони України про стягнення 165703,60 грн. за договором № 946 о/р 1046 на постачання електричної енергії від 12.06.1996 р., а саме: 120760,39 грн. основного боргу за активну енергію, 14793,87 грн. основного боргу за реактивну енергію, 18341,12 грн. інфляційних, 5030,51 грн. трьох процентів річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2010 р. порушено провадження у справі № 17/188 та призначено її до розгляду на 09.06.2010 р..

          Позивач подав суду клопотання про виправлення назви відповідача на Головний військово-медичний клінічний орден Червоної зірки центр «Головний військовий клінічний госпіталь».

Відповідач у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив та заявив клопотання про заміну його як неналежного відповідача належним, яким є Київське квартирно-експлуатаційне управління.

Судом клопотання відхилено як необґрунтоване. У той же час, суд залучив зазначену особу до участі у справі як іншого відповідача (відповідача-2) на підставі ст. 24 ГПК України.

Зокрема, суду було надано трьохсторонню додаткову угоду від 15.01.2006 р. до спірного договору, а також додаткову угоду № 08/101/Д від 01.10.2008 р..

Розгляд справи було відкладено на 21.06.2010 р..

У судовому засіданні 21.06.2010 р. оголошено перерву до 05.07.2010 р..

Відповідач-2 вимоги ухвали суду в повному обсязі не виконав.

Крім того, представник відповідача-2 у судовому засіданні зазначив, що вказану вище додаткову угоду № 08/101/Д від 01.10.2008 р. до спірного договору начальник Київського квартирно-експлуатаційного управління Євсігнєєв В.М. не підписував, печаткою правочин не засвідчував.

Позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій повідомив, що 15.01.2006 р. між позивачем, відповідачем-1 та Київським квартирно-експлуатаційним управлінням було укладено додаткову угоду до договору на постачання електричної енергії від 11.06.1996 р. № 946, згідно з пунктом 3 якої з 01.01.2006 р. відповідач-1 та відповідач-2 є солідарно зобов’язаними особами в частині здійснення розрахунків за спожиту електричну енергію з позивачем, а також в частині виконання інших грошових зобов’язань, передбачених Договором. За таких обставин, позивач просив солідарно стягнути з Головного військово-медичного клінічного ордена Червоної Зірки центр»Головний військовий клінічний госпіталь»та Київського квартирно-експлуатаційного управління 120760,39 грн. боргу за спожиту активну енергію, 14793,87 грн. основного боргу за спожиту реактивну енергію, 18341,12 грн. інфляційних збитків, 5030,51 грн. трьох процентів річних, 6777,71 грн. штрафу.

Представник відповідача надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що додаткова угода № 08/101/Д була підписана заступником Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України Чергінцем О.С.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

12.06.1996 р. між підприємством Київські кабельні мережі ВЕО «Київенерго», правонаступником якого є позивач (енергопостачальною організацією), та Головним військовим клінічним госпіталем Міністерства оборони України, який було перейменовано у головний військово-медичний клінічний ордена Червоної зірки центр «Головний військовий клінічний госпіталь»(абонентом), укладено договір на використання електричної енергії № 946 (далі - Договір).

Згідно з пунктом 2.1 Договору позивач зобов’язався відпускати електроенергію як різновид промислової продукції відповідачеві в межах дозволеної до використання потужності згідно з визначеними йому цим договором умовами та величинами постачання електроенергії та потужності.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що відповідач зобов’язаний оплачувати використану електричну енергію та потужність, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з умовами цього Договору.

Згідно з пунктом 1 додатку 13 до Договору відповідач зобов’язався щомісячно направляти свого представника до позивача для надання звіту за використану електричну енергію та документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період та отримання розрахункових документів, які видаються на основі наданих звітів про використану електричну енергію за розрахунковий період з зазначенням дати надання звіту та дати отримання рахунку на сплату (акт приймання-передачі товарної продукції, рахунок-фактура).

Порядок розрахунків за спожиту енергію визначається в пункті 1 додатку 13а до Договору у відповідності з очікуваним споживання електроенергії в наступному розрахунковому періоді з урахуванням сальдо розрахунків за минулий розрахунковий період і є передплатою.

У додатку 5 до Договору визначено порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, який визначений до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України № 19 від 17.01.2002 р..

15.06.2006 р. між акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (постачальник електричної енергії), Головним військовим клінічним госпіталем (споживачем) та Київським квартирно-експлуатаційне управлінням (платником) укладено додаткову угоду до договору на постачання електричної енергії від 12.06.1996 р. № 946 (далі - Додаткова угода -1), яка є невід’ємною частиною Договору на постачання електричної енергії від 12.06.1996 р. № 946 (пункт 6 Договору).

Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди-1 встановлено, що споживач та платник є солідарно зобов’язаними особами в частині виконання зобов’язань зі сплати заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором станом на 01.01.2006 р..

Пунктом 3 Додаткової угоди-1 встановлено, що 01.01.2006 р. споживач і платник є солідарно зобов’язаними особами в частині здійснення розрахунків за спожиту електричну енергію з постачальником електричної енергії за Договором з урахуванням особливостей.

Згідно з пп. 3.1. Додаткової угоди-1 умови Договору, зокрема в частині строків та обсягів здійснення розрахунків за спожиту електричну енергію є обов’язковими для виконання споживачем та платником. При цьому постачальник електричної енергії зобов’язується надавати рахунки-фактури та податкові накладні споживачу. У разі неможливості споживачем самостійно виконати грошові зобов’язання за договором, споживач зобов’язується передати документи для здійснення розрахунків платнику.

Акти приймання-передавання товарної продукції, акти звіряння розрахунків постачальник електричної енергії надає споживачу, які він зобов’язується підписати (або надати обґрунтовані зауваження) протягом 10 днів з моменту їх отримання.

Солідарний обов’язок споживача та платника перед постачальником електричної енергії встановлено також в частині інших грошових зобов’язань, передбачених Договором.

Згідно з пунктом 4 Додаткової угоди-1 остання набирає чинності з 01.01.2006 р., діє до 31.12.2006 р. та вважається продовженою на наступний календарний рік, якщо за один місяць до закінчення терміну її дії жодною стороною не буде заявлено про припинення її дії або перегляд її умов.

01.10.2008 р. між позивачем та відповідачем-1 укладено додаткову угоду № 08/101/Д до договору від 12.06.1996 р. про постачання електричної енергії ( далі - Додаткова угода-2), яка погоджена та підписана Київським квартирно-експлуатаційним управлінням. Укладення вказаної угоди було пов’язано з необхідністю приведення спірного Договору у відповідність з вимогами чинного законодавства.

          Позивачем було поставлено, а відповідачем-1 спожито за період з травня 2009 року по квітень 2010 року активну електричну енергію в сумі 1700635,79 грн. та за період з листопада 2009 року по квітень 2010 року реактивну електричну енергію в сумі 28525,81 грн., що підтверджується рахунками-розшифровками, звітами про використану (активну, реактивну) електроенергію та актами приймання-передачі товарної продукції, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Розрахунки було здійснено частково, а саме: за активну енергію –в сумі 1563226,08 грн., за реактивну енергію - в сумі 10500,00 грн.

З урахуванням передплати, яка існувала станом на 01.05.2009 р. в сумі 16649,32 грн., заборгованість за використану за період з 01.05.2009 р. по 01.04.2010 р. за використану активну електричну енергію становить 120760,39 грн., та з урахуванням передплати, яка існувала станом на 01.11.2009 р. в сумі 3231,94 грн. заборгованість за реактивну електричну енергію становить 14793,87 грн.

Як встановлено судом, 09.07.2010 р. відповідач-2 в рахунок оплати боргу за спожиту реактивну та активну електричну енергію перерахував позивачеві кошти в сумі 135554, 26 грн. (що не заперечується сторонами).

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

З врахуванням того, що відповідач-2 в рахунок сплати основного боргу за використану електричну енергію самостійно перерахував кошти в сумі 135554,26 грн., з яких 120760,39 грн. за використану активну електричну енергію та 14793,87 грн. за спожиту реактивну електричну енергію, предмет спору в цій частині позовних вимог відсутній, а тому провадження у справі в частині стягнення з відповідачів боргу в сумі 120760,39 грн. за спожиту активну електричну енергію та 14793,87 грн. за спожиту реактивну електричну енергію підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дії відповідачів є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), отже, є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів трьох процентів річних ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідачі є такими, що прострочили виконання грошового зобов’язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення трьох процентів річних у сумі 5030,51 грн. (4928,15 грн. за прострочення оплати спожитої активної електричної енергії, 102,36 грн. за прострочення оплати реактивної електричної енергії) підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Вимоги позивача про стягнення збитків від інфляції в сумі 18341,12 грн. ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідачі є такими, що прострочили виконання грошового зобов’язання, отже, позовні вимоги в частині стягнення збитків від інфляції в сумі 18341,12 грн. (17781,25 грн. за прострочення оплати спожитої активної електричної енергії, 559,87 грн. за прострочення оплати спожитої реактивної електричної енергії) підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідачів штрафу в сумі 6038,02 грн. задоволенню не підлягають, оскільки умовами додаткової угоди № 08/101/Д до Договору розділ «Відповідальність сторін»викладено в новій редакції та не передбачено відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у вигляді штрафу.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 78, п. 1-1 ст. 80, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Головного військово-медичного клінічного ордена Червоної зірки центру «Головний військовий клінічний госпіталь»(01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 18, рахунок 35211008000294 в УДК міста Києва, МФО 820019, код 07773293) та Київського квартирно-експлуатаційного управління (03186, м. Київ, вул. Антонова, 2/32, корпус 97, рахунок 35219021000303 в УДК міста Києві, МФО 820019, код 22991617) 18341,12 грн. інфляційних збитків, 5030,51 грн. трьох процентів річних, 1589,26 грн. витрат по оплаті державного мита, 226,35 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідачів основного боргу припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.Г. Удалова

          Рішення підписано 04.08.2010 р.