Рішення № 106721372, 19.08.2022, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/10722/21

провадження № 2/361/2025/22

19.08.2022

РІШЕННЯ

Іменем України

19 серпня 2022 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінпром Маркет”, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 12 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., який зареєстрований в реєстрі за № 36165, про стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінпром Маркет” (далі – ТОВ “Фінпром Маркет”) заборгованості за кредитним договором № 396/711394 від 23 травня 2008 року за період з 13 грудня 2020 року по 12 травня 2021 року в розмірі 19751 грн. та витрат за вчинення цього виконавчого напису в розмірі 50 грн.

В обґрунтування позову зазначала, що 12 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 36165, про стягнення з неї на користь ТОВ “Фінпром Маркет” заборгованості за кредитним договором № 396/711394 від 23 травня 2008 за період з 13 грудня 2020 року по 12 травня 2021 року в розмірі 19751 грн. та витрат за вчинення цього виконавчого напису в розмірі 50 грн. Вважає, що цей виконавчий напис вчинений нотаріусом з порушенням законодавства, зокрема, редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, не передбачає стягнення заборгованості у безспірному порядку за не посвідченими нотаріально кредитними договорами. Зазначала, що у даному випадку нотаріусу для вчинення виконавчого напису ТОВ “Фінпром Маркет” не був наданий оригінал нотаріально посвідченого договору, оскільки кредитний договір № 396/711394 укладений 23 травня 2008 року між нею та Акціонерним товариством “Індустріально-експортний банк” у простій письмовій формі та нотаріально даний договір не посвідчений.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, у якій зазначала, що позов підтримує, просила суд розглянути справу за її відсутності та задовольнити заявлені нею позовні вимоги.

Відповідач ТОВ “Фінпром Маркет”, будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилося, про причини неявки суд не повідомило, подало до суду 21 липня 2022 року в порядку ст. 206 ЦПК України заяву про визнання позовних вимог, у якій зазначало, що позовні вимоги ОСОБА_1 у частині визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, визнає, просить суд позов задовольнити та стягнути з нього на користь позивача лише 50 % сплаченого судового збору.

Третя особа у справі приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М, будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, пояснення на позов до суду не подавав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи, що визнання відповідачем позову закону не суперечить, прав, свобод чи інтересів інших осіб не порушує, суд вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 36165, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Фінпром Маркет” заборгованості за кредитним договором № 396/711394 від 23 травня 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством “Індустріально-експортний банк”, у розмірі 19751 грн.

Із даного виконавчого напису нотаріуса вбачається, що правонаступником усіх прав та обов`язків правонаступника Акціонерного товариства “Індустріально-експортний банк” – Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Груп Фактор” за вказаним вище кредитним договором є ТОВ “Фінпром Маркет” на підставі договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 14/12/2020-ФК від 14 грудня 2020 року.

Позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом, вважає, що вказаний виконавчий напис нотаріуса від 12 травня 2021 року за № 36165 є незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки він вчинений з порушенням вимог законодавства.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ЦК України та Законом України “Про нотаріат” від 02 вересня 1993 року № 3425-XII, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі – Порядок), Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі – Перелік).

За змістом ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню.

У ст. 87 Закону України “Про нотаріат” передбачено, що що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом ст. 88 цього ж Закону (у редакції, чинній на день вчинення оскаржуваного виконавчого напису) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Аналогічні положення містяться і у главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Згідно із підпунктом 3.2 п. 3 глави 16 розділу ІІ зазначеного Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

26 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову за № 662 “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів”.

Зазначеною постановою до вказаного Переліку внесені зміни, після розділу “Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами”, Перелік доповнено новим розділом такого змісту: “Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин , згідно із яким для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Внесеними до Переліку змінами нотаріусам надано право вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, укладених у простій формі, тобто які не були посвідченні нотаріально.

22 лютого 2017 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року за № 662 “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів”, зокрема, у частині доповнення Переліку новим розділом “Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин”.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін та вона набрала законної сили.

Пленум Вищого адміністративного суду України у п. 10.2 постанови № 7 від 20 травня 2013 року “Про судове рішення в адміністративній справі” роз`яснив, що визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Рішення суб`єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

Спірний виконавчий напис приватним нотаріусом Остапенком Є.М. вчинений 12 травня 2021 року, тобто на момент коли уже були скасовані внесені постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 зміни та діяла редакція Переліку, яка передбачала вчинення виконавчого напису нотаріуса на підставі лише оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Відповідно до підпункту 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Оспорюваний виконавчий напис нотаріуса стосується стягнення із позивача ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором № 396/711394 від 23 травня 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством “Індустріально-експортний банк”, копію якого суду позивачем надана разом із позовною заявою.

Із зазначеного кредитного договору № 396/711394 від 23 травня 2008 року вбачається, що даний договір укладений у простій письмовій формі та нотаріально він не посвідчений.

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідач ТОВ “Фінпром Маркет” визнало позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Третя особа приватний нотаріус Остапенко Є.М. будь-яких пояснень суду не надавав.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вчинений 12 травня 2021 року приватним нотаріусом Остапенком Є.М. виконавчий напис за реєстровим № 36165 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Фінпром Маркет” суми заборгованості за кредитним договором № 396/711394 від 23 травня 2008 року в розмірі 19751 грн. та витрат за вчинення виконавчого напису в розмірі 50 грн. не відповідає вимогам закону, вчинений нотаріусом з порушенням вимог чинного законодавства, тому цей виконавчий напис нотаріуса суд визнає таким, що не підлягає виконанню.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивач ОСОБА_1 при подачі до суду даного позову сплатила судовий збір у розмірі 908 грн., за заяву про забезпечення позову нею сплачено судовий збір у розмірі 454 грн, що підтверджується квитанціями від 03 листопада 2022 року № 1-1652К та № 1-1653К, всього позивачем сплачено у справі судовий збір у загальному розмірі 1362 грн.

Враховуючи наведене вище, визнання відповідачем ТОВ “Фінпром Маркет” позову до початку розгляду справи по суті, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 із державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків сплаченого нею судового збору в розмірі 681 грн., така ж сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 206, 259, 263 – 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 12 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 36165, про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінпром Маркет”, код ЄДРПОУ 43311346, заборгованості за кредитним договором № 396/711394 від 23 травня 2008 року в розмірі 19751 (дев`ятнадцять тисяч сімсот п`ятдесят одна) грн. та витрат за вчинення виконавчого напису в розмірі 50 (п`ятдесят) грн. таким, що не підлягає виконанню.

Повернути ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , із державного бюджету 50 % судового збору в розмірі 681 (шістсот вісімдесят одна) грн., сплаченого нею згідно із квитанціями від 03 листопада 2022 року № 1-1652К та № 1-1653К.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінпром Маркет”, код ЄДРПОУ 43311346, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 681 (шістсот вісімдесят одна) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Дутчак І. М.