Ухвала суду № 106719336, 12.10.2022, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/901/17

провадження №: 1-і/398/1/22

УХВАЛА

Іменем України

12 жовтня 2022 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Олександрії в режимі відеоконференції клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у об`єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017120070002185 від 26.07.2017, №12016120000000136 від 01.11.2016, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 263, ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

06.10.2022 прокурор Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України.

Строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 13.10.2022 року.

У зв`язку з перебуванням головуючого у справі судді ОСОБА_6 на лікарняному, згідно п.20-5 Перехідних положень КПК протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2022, клопотання розподілено судді ОСОБА_1 .

Прокурор в судовому засіданні просив суд продовжити обвинуваченому раніше застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, посилаючись на те, що у кримінальному провадженні існують та не зникли ризики, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України, а саме ризики переховування від суду, незаконного впливу на свідків та потерпілих та вчинення інших кримінальних правопорушень. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.

Обвинувачений заперечував проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив змінити запобіжний захід тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі. Посилався на те, що прокурором не доведені ризики, на які він посилаються в клопотанні, він ніколи не намагався переховуватися від суду та не має наміри на це, ніколи не впливав на свідків у кримінальному провадженні.

Захисник обвинуваченого заперечував проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив змінити запобіжний захід тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, приходить до наступних висновків.

У відповідності до положеньст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно зіст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі; дані про особу обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків в місці постійного проживання, в тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється, обвинувачується особа; ризики продовження чи повторення протиправної поведінки.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу.

Щодо продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує, що ризики, які були враховані судом при обранні йому такого запобіжного заходу не зменшилися, ОСОБА_4 раніше судимий, на розгляді суду перебуває об`єднане кримінальне провадження, яке складається з шістнадцяти епізодів, за один з яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п`яти років, що може викликати у обвинуваченого бажання переховуватись від суду з метою уникнення можливого покарання. Він офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, у зв`язку з чим може продовжити злочинну діяльність. Також, суд враховує наявність ризику можливого незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни останніми своїх показів. Тому на даний час ризики, визначеніст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати.

Отже, з огляду на обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_4 злочинів, їх характеру та тяжкості, враховуючи покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, дані про особу обвинуваченого, відсутність даних про неможливість подальшого перебування обвинуваченого під вартою, суд вважає, що запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом продовження застосування щодо останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, виконання ним процесуальних обов`язків та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, тому термін запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого підлягає продовженню на строк шістдесят днів.

Висновки щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також враховує практику ЄСПЛ, зокрема про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Керуючись вимогами ч. 4 ст.183 КПК України, суд не визначає розмір застави, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину поєднаного із застосуванням насильства.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 196, 197, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, починаючи з 12 жовтня 2022 року по 11 грудня 2022 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1